Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №560/2240/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2240/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В.

Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.

23 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Слободонюка М.В.

суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Зокрема, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 19.05.2023.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/5553/24 від 16.07.2024 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023, починаючи з 01.02.2020 по день фактичної виплати індексації - 23.01.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.03.2024.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу, у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/7186/24 від 31.07.2024 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.03.2024, починаючи з 01.04.2018 по день фактичної виплати індексації - 23.01.2026, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23 березня 2024 року № 88 позивача з 23 березня 2024 року виключено зі списків особового складу відділу та всіх видів забезпечення, а з котлового забезпечення з сніданку 24 березня 2024 року.

Відповідачем 23.01.2026, на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/5553/24 від 16.07.2024 та у справі № 560/7186/24 від 31.07.2024, було виплачено заборгованість по індексації грошового забезпечення та по грошовому забезпеченню, підтвердженням чого є відповідь відповідача від 09.02.2026.

Позивач звернувся до суду так як вважає, що відповідач безпідставно не здійснив нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки виплати.

Приймаючи оскаржуване рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення та саме грошове забезпечення є складовою грошового доходу позивача, а їх несвоєчасна виплата є підставою для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати». Суд вказав, що право на таку компенсацію виникає незалежно від того, чи було відповідні суми попередньо нараховано добровільно, чи їх виплату здійснено на виконання судового рішення, оскільки остаточний розрахунок із позивачем щодо виплати грошового забезпечення проведено лише 23.01.2026, тобто з порушенням установлених строків її виплати.

За таких обставин суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів та дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування і виплати позивачу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог, суд апеляційної інстанції здійснює перевірку законності та обґрунтованості цього рішення виключно в межах оскарженої частини та доводів апеляційної скарги.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст. 2 Закону № 2050-III, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування самим підприємством, установою чи організацією добровільно, чи на виконання судового рішення.

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 року № 159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159), пункти 1, 2 якого відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Тобто підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

Зміст і правова природа спірних правовідносин, у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону № 2050-ІІІ, дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

До такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.06.2018 у справі № 810/1092/17, від 13.01.2020 у справі № 803/203/17, від 29.10.2020 у справі № 280/729/19, від 29.04.2021 у справі № 240/6583/20.

Під час розгляду справи апеляційний суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах від 19.05.2022 по справі № 200/3859/21, від 24.01.2023 по справі № 200/10176/19-а, в яких суд касаційної інстанції дійшов висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Виплата компенсації не обумовлюється зверненням із відповідною заявою, натомість обов`язок з її виплати виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів, а оскільки такий обов`язок відповідачем при виплаті позивачеві належних сум не дотримано, право позивача на виплату компенсації порушено.

У межах спірних правовідносин судом першої інстанції правильно встановлено, що фактична виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.03.2024 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/7186/24 від 31.07.2024, а також грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 560/5553/24 від 16.07.2024, відбулась лише 23.01.2026.

Отже, враховуючи наявність факту затримки з виплати позивачу в повному обсязі грошового забезпечення в належному розмірі (невчасної виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 та індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 23.03.2024), суд апеляційної інстанції вважає, що позивач набув право на компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням строків її виплати. Відтак, не нарахувавши та не виплативши позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату сум грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення за спірні періоди відповідач допустив бездіяльність, яка виходячи з обставин справи є протиправною.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення є протиправною, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, яка враховується апеляційним судом при вирішенні цього спору.

Доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів відхиляє, оскільки враховуючи дату виплати позивачу присуджених сум грошового забезпечення - 23.01.2026, а також дату звернення позивача до суду - 13.02.2026, визначений ч. 2 ст. 233 КзПП строк не є пропущений.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Слободонюк М.В.

Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.