Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №620/7017/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/7017/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олена ЛУКАШОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача: Терези Ю.О.

Суддів: Аліменка В.О., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙБУД КОНСАЛТ ІНВЕСТ» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙБУД КОНСАЛТ ІНВЕСТ» (далі - Позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Відповідач), у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 31518 від 15.05.2025 р. про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙБУД КОНСАЛТ ІНВЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, прийнятим всупереч дійсним обставинам справи, з неправильним застосуванням Відповідачем норм матеріального права, відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області № 31518 від 15.05.2025 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язано Головне управління ДПС у Чернігівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРОЙБУД КОНСАЛТ ІНВЕСТ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення Позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і відзиву на неї

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити платнику у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Позивача було правомірно віднесено до ризикових платників податків за п. 8 критеріїв ризиковості, з урахуванням довідника кодів податкової інформації.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначав, що рішення про віднесення платника податків до ризикових від 15.05.2022 № 31518 прийняте всупереч вимогам Порядку № 1165.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

02.01.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 620/7017/25 з Чернігівського окружного адміністративного суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.06.2026 № 5732 призначено повторний розподіл справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

25.06.2026, в результаті повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, доповідачем у цій справі визначено суддю Терезу Ю.О.

30.06.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Рішення у цій справі ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач зареєстрований в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій та є платником ПДВ з 01.03.2020, що підтверджується випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських організацій та витягом з реєстру платників ПДВ № 2026584500237. Основний вид діяльності - 41.10. організація будівництва будівель.

Рішенням Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 15.05.2025 № 31518 Позивача було включено до переліку ризикових платників податків відповідно до п. 8 додатку 1 до Порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165, а саме:

- Код 03 - постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно- мастильних матеріалів тощо;

- Код 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів /постачальників послуг;

- Код 10 -у податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам;

- Код 18 у податковій звітності платника податку (крім виробників товарів) відображено доходи, нараховані та виплачені самозайнятим особам, які не мають необхідних об`єктів оподаткування та чисельності трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій в обсягах, відображених у податковій звітності платника податку.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: тип операції - постачання, період з 16.11.2024 по 15.05.2025, код згідно з Державним класифікатором продукції та послуг операції, визначеної як ризикова - 43.39 («Інші роботи із завершення будівництва»).

Вважаючи рішення Головного управління ДПС в Чернігівській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку протиправними, Позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до п. 41.2 ст. 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів "б" і "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу).

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, подання інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, на розгляд комісії регіонального рівня, є правом платника податків.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Отже, законодавець передбачив право платника податків обирати спосіб дій і порядок оскарження рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податків.

Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення Позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, і обґрунтував свій висновок, зокрема, такими доводами:

- оскаржуване рішення про відповідність Позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість (далі - ПДВ) прийняте не за наслідками подання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що свідчить про прийняття такого рішення не у спосіб, визначений законом;

- у рішенні не зазначено, яка саме операція та по якій податковій накладній була предметом дослідження та віднесена Відповідачем до ризикової, як і не надано такої інформації Відповідачем під час розгляду справи судом;

- Відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність у контролюючого органу податкової інформації, що свідчила про ризик порушення Позивачем норм податкового законодавства.

Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції, і, переглядаючи справу в апеляційному порядку, керується наступним.

15.05.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняте Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 31518 (далі - Рішення № 31518).

Рішення № 31518 прийняте у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Визначено відповідність Позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття рішення є такі коди податкової інформації:

- 03 - постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладний / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг iз оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо;

- 07 - вiдсутнiсть вiдомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соцiальне страхування та/або недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй / розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiї щодо придбання послуг з виконання робiт, необхiдних для здiйснення господарської операцiї) - для виробникiв товарiв / постачальникiв послуг;

- 10 - у податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам;

- 18 - у податковій звітності платника податку (крім виробників товарів) відображено доходи, нараховані та виплачені самозайнятим особам, які не мають необхідних об`єктів оподаткування та чисельності трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій в обсягах, відображених у податковій звітності платника податку.

У розділі «Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» Рішення № 31518, зокрема, вказано:

- тип операції - постачання;

- період здійснення господарської операції - з 16.11.2024 по 15.05.2025;

- код операції, визначеної як ризикова, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг - 43.39.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість наведені у Додатку 1 (далі - Критерії) до Порядку № 1165.

Пункт 8 Критеріїв сформульовано наступним чином:

«У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Як правильно зазначив суд першої інстанції, встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв пов`язане з процедурою реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, а саме: рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Виходячи з наведеного, питання відповідності підприємства Критеріям має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 14.05.2025 у справі № 260/3479/24.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечувалося Відповідачем, що Рішення № 31518 прийняте за відсутності факту реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, відтак суд першої інстанції обґрунтовано констатував, що Відповідачем порушено встановлену Порядком № 1165 процедуру, за результатами якої може прийматися рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку.

Вказана обставина є самостійною і достатньою підставою для визнання протиправним і скасування Рішення № 31518.

Водночас суд першої інстанції не обмежився встановленням вказаної формальної підстави вважати Рішення № 31518 протиправним і здійснив аналіз обставин, якими Відповідач керувався при прийнятті Рішення № 31518. Зокрема, суд першої інстанції дослідив витяг з Протоколу проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2025 (далі - Протокол, т. 1 а.с. 140-146).

Матеріали справи не містять інформації щодо того, яка саме господарська операція була визнана ризиковою, а зі змісту Рішення № 31518 слідує, що критерію ризиковості відповідають всі операції Позивача, у яких він виступав постачальником, за період з 16.11.2024 до 15.05.2025.

Верховний Суд у постановах від 25.06.2026 у справі № 320/57228/24, від 25.06.2026 у справі № 160/7949/25, від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 19.11.2021 у справі № 140/17441/20, від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20 сформував підхід, відповідно до якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути предметом судового оскарження, а під час вирішення таких спорів суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісії, наданим контролюючим органом документам, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Також у зазначених постановах Верховний Суд виходив з того, що контролюючий орган, приймаючи рішення з посиланням на наявну податкову інформацію, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати, на підставі якої саме інформації він дійшов такого висновку, та надати належні й допустимі докази на підтвердження цієї інформації.

Такий підхід є застосовним до спірних правовідносин.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, хоча і є елементом превентивного автоматизованого моніторингу, однак має безпосередній вплив на можливість платника здійснювати господарську діяльність, зокрема через зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування та необхідність подання додаткових пояснень і документів.

Тому рішення комісії регіонального рівня має бути таким, щоб платник міг зрозуміти, які саме обставини стали підставою для висновку про його ризиковість, які операції визнані ризиковими, у який період вони здійснювалися, з якими контрагентами, за якими товарами чи послугами, а також які документи, на думку контролюючого органу, не підтверджують невідповідність платника критеріям ризиковості.

Саме зазначення коду податкової інформації або відтворення загального змісту відповідного коду не є достатнім, якщо з рішення та матеріалів, на які посилається контролюючий орган, неможливо встановити конкретні фактичні підстави віднесення платника до переліку ризикових.

У цій справі суд першої інстанції встановив, що Рішення № 31518 містить посилання на коди податкової інформації 03, 07, 10, 18 і дійшов висновку, що контролюючий орган не конкретизував належним чином фактичні обставини, які підтверджують відповідність Позивача критеріям ризиковості за кожним із цих кодів.

З метою реалізації вимог абз. 2 п. 8 Додатка 1 до Порядку № 1165 наказом Державної податкової служби України 11.01.2023 № 17 затверджено «Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» (далі - Довідник).

Згідно з Довідником, податкова інформація, яка стала підставою для прийняття щодо Позивача Рішення № 31518, полягає у такому:

- Код 03 - постачання товарів / послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній / розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо;

- Код 07 - відсутність відомостей щодо сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній / розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, необхідних для здійснення господарської операції) - для виробників товарів / постачальників послуг;

- Код 10 - у податковій звітності платника податку не відображено доходи, нараховані за виконані роботи чи надані послуги та виплачені самозайнятим та/або фізичним особам;

- Код 18 - у податковій звітності платника податку (крім виробників товарів) відображено доходи, нараховані та виплачені самозайнятим особам, які не мають необхідних об`єктів оподаткування та чисельності трудових ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарських операцій в обсягах, відображених у податковій звітності платника податку.

Як зазначалося, разом з відзивом на позовну заяву Відповідач надав Протокол, дослідивши який, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність Рішення № 31518.

За змістом Протоколу, висновку про відповідність Позивача п. 8 Критеріїв і підтвердження щодо Позивача податкової інформації з кодами 03, 07 Відповідач дійшов на підставі «вибіркового аналізу господарської діяльності» Позивача «в частині надання (виконання господарських зобов`язань, визначених у ЄРПН) робіт/послуг», констатувавши, що станом на поточну дату неможливо встановити об`єктивні можливості господарських операцій в одному періоді (місяці) з суб`єктами, перелік яких наведено у Протоколі.

Колегія суддів критично оцінює такий висновок контролюючого органу, оскільки, як слідує зі змісту Протоколу, він ґрунтується на припущеннях. Водночас у Протоколі наведено інформацію, що у повідомленні за ф. 4 ДФ за IV квартал 2024 Позивачем визначено кількість працівників 19/18/16, а також здійснювались взаємовідносини із самозайнятими особами, у яких переважно профільним видом діяльності є торгівля роздрібна та транспортні перевезення.

Щодо посилання Відповідача на підтвердження відносно Позивача податкової інформації з кодом 18 колегія суддів зауважує, що платник податків не може зазнавати негативних наслідків від порушень, допущених контрагентами, оскільки це суперечить закріпленому у ч. 2 ст. 61 Конституції України принципу, а саме: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Висновок про підтвердження відносно Позивача податкової інформації з кодом 10 спростовано самим контролюючим органом у Протоколі, де наведено періоди 2024 року, у які, зокрема, відбулося нарахування і виплата на користь ФОП ОСОБА_1 , крім того, Відповідачем не враховано, що розрахунки можуть здійснюватися з відтермінуванням.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність Відповідачем правомірності прийняття Рішення № 31518.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти цих доводів, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з такого.

В апеляційній скарзі Відповідач стверджує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 56, ст. 74, п. 201.16 ст. 201 ПК України.

У скарзі не наведено, у чому саме полягає порушення судом першої інстанції ст. 56 ПК України, яка регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів. Зважаючи, що Позивач не скористався правом досудового оскарження Рішення № 31518 і звернувся до суду з відповідним позовом у межах встановленого ст. 122 КАС України строку, колегія суддів вважає посилання Відповідача на порушення ст. 56 ПК України необґрунтованим.

Щодо посилання Відповідача на порушення судом першої інстанції ст. 74 ПК України колегія суддів зазначає, що вказана норма регулює обробку та використання податкової інформації. У межах цієї справи суд першої інстанції надав правильну оцінку можливості використання податкової інформації для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань і межам такого використання. У свою чергу, в апеляційній скарзі не вказано, яким чином суд першої інстанції порушив вказану норму.

Щодо посилання Відповідача на порушення судом першої інстанції п. 201.16 ст. 201 ПК України, колегія суддів звертає увагу на зміст цієї норми, а саме: «Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України». Спірні правовідносини виникли не у зв`язку з фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, тому у цій справі вказана норма судом першої інстанції не застосовувалась.

В обґрунтування правомірності Рішення № 31518 Відповідач в апеляційній скарзі посилається на факти придбання Позивачем цементу у ТОВ «Про-Цем» (код ЄДРПОУ 43360943), яке включене до переліку ризикових рішенням від 05.03.2025 № 13864 за п. 8.

Колегія суддів вважає, що цей аргумент не стосується спірних правовідносин, і звертає увагу на наступне.

В оскаржуваному у цій справі Рішенні № 31518 відсутнє посилання на податкову інформацію з кодом 02 (придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо придбання здійснюється не у виробника такого товару), а відповідність Позивача критерію ризиковості виявлена за операціями з постачання, а не придбання.

Відтак, колегія суддів констатує, що господарські операції з придбання Позивачем товару у ТОВ «Про-Цем» не стосуються прийняття Рішення № 31518.

Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі Відповідач зазначає про імовірні ризики в діяльності Позивача і викладає правову позицію, наведену у відзиві на позовну заяву. При цьому наведена Відповідачем інформація не дозволяє дійти висновку про правомірність визнання Позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів наголошує, що наслідком прийняття Рішення № 31518 є обмеження господарської діяльності Позивача. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

У цій справі, враховуючи доводи апеляційної скарги, а також позицію і аргументи, викладені Відповідачем в суді першої інстанції, не доведено, що Рішення № 31518 є таким, що прийняте пропорційно.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, Відповідач не довів правомірність Рішення № 31518, а отже не виконав обов`язок, покладений на суб`єкта владних повноважень абз. 1 ч. 2 КАС України.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 620/7017/25 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі № 620/7017/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя -доповідач: Ю.О. Тереза

Судді: В.О. Аліменко

Ю.К. Черпак