Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №640/9505/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/9505/22 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі -відповідач/апелянт/ГУ ПФУ в м. Києві) про:

- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- визнання протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо не виплати з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 320/11274/23 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 липня 2021 року виплату ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 320/11274/23 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року №713 без обмеження пенсії максимальним розміром;

- визнання протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо застосування з 01 березня 2022 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром;

- визнання протиправними дій ГУ ПФУ в м. Києві щодо застосування з 01 березня 2023 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, розміром 1 500, 00 грн;

- зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1, 197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язання ГУ ПФУ в м. Києві з 01 квітня 2019 року виплатити ОСОБА_1 частину недотриманої пенсії з урахуванням здійснених виплат та здійснити нарахування і виплатити компенсацію втрати частини недотриманої пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 року № 159.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року без обмеження її максимальним розміром суперечать вимогам статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, невиплата щомісячної доплати з 01 липня 2021 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/11274/23 та обмеження пенсії після індексації з 01 березня 2022 року і 01 березня 2023 року порушують постанови Кабінету Міністрів України № 713, № 118 та № 168 відповідно. Також порушено право на компенсацію втрати доходу у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, передбачене Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо не виплати з 01 липня 2021 року ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 320/11274/23 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 липня 2021 року виплату ОСОБА_1 нарахованої на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 320/11274/23 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо застосування з 01 березня 2022 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з врахуванням індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, з розрахунку 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо застосування з 01 березня 2023 року обмеження ОСОБА_1 розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, розміром 1 500, 00 грн.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 березня 2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500, 00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві з 01 квітня 2019 року виплатити ОСОБА_1 частину недотриманої пенсії з урахуванням здійснених виплат та здійснити нарахування і виплатити компенсацію втрати частини недотриманої пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» і постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 21 лютого 2001 року № 159.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пенсію за вислугу років позивачу первинно призначено у розмірі 92 % відповідних сум грошового забезпечення, а тому подальші зміни до частини другої статті 13 Законe України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ щодо зменшення граничного відсоткового розміру пенсії не можуть застосовуватися під час перерахунку вже призначеної пенсії. Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом процедурами, у зв`язку з чим при проведенні перерахунку змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення основного розміру пенсії, визначене на момент її призначення відповідно до вислуги років, залишається незмінним. Відтак зменшення відповідачем основного розміру пенсії позивача з 92 % до 82 % під час її перерахунку з 01 квітня 2019 року є протиправним. Крім того, суд урахував, що положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, якими передбачалося обмеження пенсії максимальним розміром, визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 та втратили чинність, а існуюча колізія між положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI має вирішуватися із застосуванням найбільш сприятливого для особи підходу. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, зокрема після її індексації з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 118 та з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168, а також для обмеження розміру підвищення пенсії у 2023 році сумою 1 500, 00 грн. Суд також визнав протиправною невиплату позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 та нарахованої на виконання судового рішення у справі № 320/11274/23. Оскільки несвоєчасне нарахування та виплата належних позивачу сум пенсії відбулися з вини пенсійного органу, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Відповідачем, на якого покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій, відповідних доказів не надано, що стало підставою для задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в м. Києві просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права. Після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 нормативно-правових актів, які б визначали нові умови, порядок та розміри проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, не приймалося, а тому проведення нового перерахунку пенсії позивача є неможливим, тоді як її виплата має продовжуватися у раніше встановленому розмірі. Щодо щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713, відповідач указує, що метою її запровадження було поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, а така доплата не виплачується у разі проведення після 01 березня 2018 року перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення, якщо розмір підвищення пенсії становить понад 2 000, 00 грн. Перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про грошове забезпечення, складених у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму та відповідним збільшенням посадових окладів за постановою Кабінету Міністрів України № 704, є саме таким перерахунком, у зв`язку з чим відсутні підстави для виплати позивачу доплати у розмірі 2 000, 00 грн та індексації за 2022-2023 роки. На підтвердження своєї позиції відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладені за результатами розгляду зразкової справи № 400/6254/24. Крім того, ГУ ПФУ в м. Києві наполягає на правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, посилаючись на положення статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI та статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, якими передбачено, що розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому апелянт стверджує, що рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 не скасувало відповідного обмеження, встановленого Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, та не має зворотної дії в часі, а тому висновок суду першої інстанції про необхідність виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром є помилковим.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, з квітня 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». З урахуванням наявної вислуги років основний розмір пенсії позивача при її призначенні становив 92 % відповідних сум грошового забезпечення.

У квітні 2018 року ГУ ПФУ в м. Києві на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 здійснило перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2018 року, зменшивши її основний розмір із 92 % до 82 % відповідних сум грошового забезпечення.

Не погодившись із таким зменшенням, позивач звернувся до суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року у справі № 640/720/19, яке набрало законної сили 29 жовтня 2019 року, зокрема зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві виплатити ОСОБА_1 заборгованість, що виникла з 21 листопада 2018 року внаслідок недоплати пенсії у розмірі 10 % відповідних сум грошового забезпечення та обмеження її максимальним розміром.

На виконання зазначеного судового рішення пенсія позивача з 21 листопада 2018 року виплачувалася виходячи з основного розміру 92 % відповідних сум грошового забезпечення.

У подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі № 640/8787/21, яке набрало законної сили 01 грудня 2021 року, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07 серпня 2020 року № 11/982 про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання цього рішення відповідач у грудні 2021 року провів перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року, однак повторно зменшив відсоткове значення її основного розміру з 92 % до 82 % відповідних сум грошового забезпечення. Унаслідок такого перерахунку загальний розмір пенсії становив 17 851, 69 грн, проте її фактичну виплату було обмежено максимальним розміром - 14 970, 00 грн.

Крім того, при визначенні сум доплати за минулий період відповідач застосував обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність. Зокрема, розмір пенсії до виплати становив: з 01 липня 2019 року - 15 640, 00 грн, з 01 грудня 2019 року - 16 380, 00 грн, з 01 січня 2020 року - 16 380, 00 грн, з 01 липня 2020 року - 17 120, 00 грн, з 01 грудня 2020 року - 17 690, 00 грн та з 01 січня 2021 року - 17 690, 00 грн. Із березня 2022 року при загальному нарахованому розмірі пенсії 20 372, 29 грн її фактична виплата здійснювалася у сумі 19 340, 00 грн.

З метою врегулювання спірного питання позивач 04 січня 2022 року звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою, в якій просив здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 07 серпня 2020 року № 11/982, виходячи з 92 % відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Листом від 02 лютого 2022 року № 2600-0310-8/19263 відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача, не надавши належного обґрунтування щодо порушених ним питань.

У зв`язку із цим 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив усунути допущені порушення та повторно розглянути його звернення від 04 січня 2022 року.

Листом від 25 квітня 2022 року № 7409-5974/Н-02/8-2600-22 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило, що в лютому 2022 року на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2021 року у справі № 640/8787/21 перерахунок пенсії проведено в межах резолютивної частини цього рішення.

Разом із зазначеним листом відповідач надав позивачу копії розрахунків пенсії за пенсійною справою № СБ-1 8991. Із попереднього розрахунку станом на 05 березня 2019 року вбачається, що до проведення спірного перерахунку основний розмір пенсії позивача становив 92 % відповідних сум грошового забезпечення. Водночас розрахунок пенсії з 01 квітня 2019 року свідчить про зменшення такого відсоткового значення до 82 % та обмеження нарахованої пенсії у сумі 17 851,69 грн максимальним розміром - 14 970,00 грн. Розрахунком доплати за період із березня 2019 року до лютого 2022 року також підтверджується застосування обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.

Отже, зі змісту наданих відповідачем розрахунків убачається, що під час виконання рішення суду у справі № 640/8787/21 ГУ ПФУ в м. Києві одночасно зменшило основний розмір пенсії позивача з 92 % до 82 % відповідних сум грошового забезпечення та застосувало обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, починаючи з 01 квітня 2019 року.

У ході розгляду справи позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про збільшення позовних вимог, мотивованою тим, що після подання первісного адміністративного позову та відкриття провадження у справі відповідачем було здійснено індексацію основного розміру його пенсії з 01 березня 2022 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 та з 01 березня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168, однак зазначені суми індексації фактично не були враховані при виплаті пенсії в повному обсязі у зв`язку із застосуванням обмеження її максимальним розміром.

Позивач зазначав, що після проведення індексації розмір його пенсії з 01 липня 2021 року становив 19 958, 79 грн, з урахуванням індексації з 01 березня 2022 року - 22 372,29 грн, а після проведення індексації з 01 березня 2023 року - 23 919, 99 грн. Водночас фактична виплата пенсії здійснювалася в меншому розмірі, а саме: з 01 липня 2021 року - 18 540, 00 грн, з 01 березня 2022 року - 19 340, 00 грн, а станом на момент звернення із заявою про збільшення позовних вимог - у розмірі 20 930, 00 грн.

Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 320/11274/23, яке набрало законної сили 05 жовтня 2023 року, ГУ ПФУ в м. Києві було зобов`язано здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, починаючи з 01 липня 2021 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.

Позивач зазначав, що на виконання вказаного судового рішення відповідач здійснює нарахування зазначеної доплати, однак фактично її не виплачує, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та проведеними розрахунками.

У зв`язку із наведеним позивач збільшив позовні вимоги та, крім первісно заявлених вимог щодо проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року виходячи з 92 % відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, просив визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн, застосування обмеження при виплаті сум індексації пенсії з 01 березня 2022 року та з 01 березня 2023 року, зобов`язати відповідача здійснити їх виплату в повному обсязі, а також здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належних йому пенсійних виплат.

Вважаючи такі дії протиправними та такими, що порушують його право на отримання пенсії у належному розмірі, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII.

У рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України № 2262-XII.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон України № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.

Цим Законом внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону України № 3668-VI, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII та положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Водночас положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13 лютого 2019 року, яка прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України № 3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 620/4148/20.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Поряд з цим, відповідно до статті 64 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 (далі - Постанова № 118) установлено, що з 1 березня 2022 року:

- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14;

- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Пунктом 2 згаданої Постанови прописано, що з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

В подальшому, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.

Положеннями пункту 2 Постанови № 168 установлено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України № 2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Враховуючи зазначене, з 01 березня 2022 та 2023 років проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14 та 1,197 (але не більше 1 500 грн) відповідно.

Поряд з цим, щодо наявності у пунктах 2 Постанов № 118 та № 168 застереження про підвищення пенсій з 01 березня 2022 та 2023 років у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно з частиною третьою статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних правовідносинах наведені положення Постанов № 118 та № 168 щодо обмеження максимального розміру пенсії суперечать приписам Закону України № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, тому не підлягають застосуванню.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України № 118 та № 168 відповідач здійснив індексацію пенсії позивача шляхом застосування відповідних коефіцієнтів підвищення: за 2022 рік - 0,140 (на суму 2 389, 50 грн), за 2023 рік - 0,197. При цьому індексацію за 2023 рік проведено з урахуванням обмеження її розміру - не більше 1 500 грн у кожному відповідному періоді.

Однак, загальний розмір нарахованої до виплати пенсії позивача не збільшився на суму цих індексацій, оскільки, як правильно встановлено судом першої інстанції, під час її перерахунку відповідачем було застосовано обмеження пенсії максимальним розміром.

У площині вищевикладеного та зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром у зв`язку із застосуванням норм Постанов № 118 та № 168 є протиправними.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Щодо виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінетом Міністрів України 14 липня 2021 року прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

На виконання пункту 3 Постанови № 713 Пенсійний фонд України зобов`язано встановити з 01 липня 2021 року виплати, передбачені пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 57, ст. 1968; 2018 р., № 48, ст. 1675; 2019 р., № 54, ст. 1880) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту з 01 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000, 00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.

Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Предметом цього спору є правовідносини щодо наявності підстав для нарахування та виплати позивачу з листопада 2023 року доплати до пенсії у розмірі 2 000, 00 грн, передбаченої Постановою № 713.

З матеріалів справи слідує, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 320/11274/23 відповідачем проведено нарахування позивачу з 01 липня 2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713. Водночас зазначена доплата фактично не виплачувалася позивачу, оскільки її виплату було обмежено максимальним розміром пенсії.

Відповідач виходив з того, що після проведеного перерахунку розмір пенсії збільшився більше ніж на 2 000 грн, отже відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 позивач не має права на доплату у розмірі 2 000 грн.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року в аналогічній справі № 420/2473/22 перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме: зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 02 березня 2023 року у справі №600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 08 серпня 2023 року у справі №580/245/22, від 12 вересня 2023 року у справі №580/5107/22, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню в цій справі.

У зв`язку із вказаним колегія суддів не може погодитись із твердженнями відповідача про те, що проведений на виконання судового рішення у справі № 640/817/22 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового регулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/3858/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.

Отже, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ у Київській області на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило після 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000, 00 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року та після.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2023 року у справі № 160/13624/22.

Такі ж правові висновки були підтримані Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 320/8377/24, в якій зазначено, що перерахунок пенсії, проведений на виконання рішення суду у зв`язку з визнанням нечинними положень постанови Кабінету Міністрів України № 103, які звузили зміст і обсяг права на належне пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, не може розцінюватися як перерахунок у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії у розумінні статті 63 Закону № 2262-XII, оскільки він здійснений на підставі судового рішення, яким було відновлено дію правового регулювання, що існувало до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, і мав на меті усунення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на який виникло до 01 березня 2018 року.

Щодо посилання апелянта на рішення Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24, колегія суддів зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 400/6254/24 зазначено, що аналіз норм права та мети прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 цієї Постанови є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка була підставою для ухвалення Постанови № 713, а саме: зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Іншими словами, доплати до пенсій (розмір яких обчислювався з прожиткового мінімуму станом на 1 березня 2018 року), передбачені Постановою № 713, здійснювалися тимчасово до перерахунку відповідних пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в редакції з 29 січня 2020 року.

Разом з тим, у цій справі позивачу не було проведено перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), зокрема через підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на відповідний рік, внаслідок чого у позивача збереглось право на отримання передбаченої Постановою № 713 доплати.

Отже, посилання апелянта на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року у справі №400/6254/24 є безпідставним.

Щодо позовних вимог про виплату пенсії позивачу у розмірі 92 % сум грошового забезпечення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, частиною 2 вказаної статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону № 2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було призначено пенсію у розмірі 89 % від грошового забезпечення.

В подальшому, стаття 13 Закону № 2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених. Разом з тим, вимогами чинного законодавства передбачено дію принципу незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

При перерахунку пенсії позивача відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 та постанові Великої Палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно наявності у позивача права на виплату пенсії у розмірі 92 % сум грошового забезпечення.

Надаючи оцінку питанню щодо включення при перерахунку пенсії до її складу доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 в розмірі 2 000, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб, Кабінетом Міністрів України 14 липня 2021 року прийнято постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01 березня 2018 року, передбачено щомісячну доплату в сумі 2 000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 01 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

На виконання пункту 3 Постанови № 713 Пенсійний фонд України зобов`язано встановити з 01 липня 2021 року виплати, передбачені пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року № 656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» (Офіційний вісник України, 2010 р., № 57, ст. 1968; 2018 р., № 48, ст. 1675; 2019 р., № 54, ст. 1880) для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.

Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту з 01 липня 2021 року особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2 000, 00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01 березня 2018 року.

Аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2 000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови № 713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.

Однак, колегія суддів зауважує, що перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, від 02 березня 2023 року у справі № 600/870/22-а, від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 18 квітня 2023 року у справі № 560/6528/22, від 08 серпня 2023 року у справі №580/245/22, від 12 вересня 2023 року у справі №580/5107/22, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню в цій справі.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, то слід зазначити наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі по тексту - Порядок № 159).

Згідно з статтями 1-2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати;

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Отже, дія вказаних норм поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі, з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до статті 3 Закону № 2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з статтею 4 Закону № 2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 520/2020/19 та від 25 березня 2025 року у справі № 400/8389/21.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто, для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19 червня 2025 року по справі № 580/11000/23.

Таким чином, враховуючи, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще невиплачені суми, колегія суддів зазначає, що на момент розгляду судом апеляційної інстанції цієї справи право на таку компенсацію у ОСОБА_1 ще не виникло.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права в частині задоволених позовних вимог щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

У зв`язку з цим, відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в зазначеній частині з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.