Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №640/24144/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №640/24144/21

Суддя: Кобаль Михайло Іванович

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/24144/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Діска А.Б., Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Аліменка В.О., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту - відповідачі, ГУ ПФУ в місті Києві, ГУ ПФУ у Київській області) в якому просив:

- визнати дії ГУ ПФУ в місті Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними;

- зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві призначити і здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, на підставі пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення за призначенням пенсії, а саме з 01 квітня 2021 року;

- зобов`язати ГУ ПФУ в місті Києві прийняти довідку ОСОБА_1 про заробітну плату № 72 від 20 квітня 2017 року, видану ПАТ «Науково-виробниче підприємство «Радій» про призначення пенсії, та здійснити обрахунок та виплату пенсії позивача, з урахуванням вказаної довідки, з дня звернення за призначенням пенсії, а саме 01 квітня 2021 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року значений адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні пенсії ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач - ГУ ПФУ у Київській області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати в частині, виходячи з наступного.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Київській області (через ГУ ПФУ у м. Києві) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

За принципом екстериторіальності, ГУ ПФУ у м. Києві розглянуто звернення позивача, і листом від 15.07.2021 відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки у останнього відсутній необхідний пільговий стаж роботи (а.с. 21).

Також, пенсійним органом зазначено, що за наявними документами страховий стаж позивача становить 29 років 05 місяців 11 днів, в тому числі пільговий стаж роботи позивача за Списком №2 становить 5 років 7 місяців 28 днів.

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсійним органом протиправно відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах, а тому наявні законні підстави для зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984.

Колегія суддів апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Проте, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи спірний період, що дає право на пенсію на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам та переглядає рішення суду першої інстанції тільки в частині задоволених позовних вимог, оскільки позивач не є апелянтом по справі.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно зі статтею 44 Закону №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058-ІV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною п`ятою цієї ж статті Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (пункт другий частини другої статті 114 Закону № 1058).

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

- чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

- жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону України №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 по адміністративній №415/760/17, 31.07.2018 по адміністративній справі № 486/1080/16-а, від 31.07.2018 по адміністративній справі № 235/1112/17 висловив правову позицію про достатність підтвердження страхового стажу на посадах за Списком №1, 2 саме записами у трудовій книжці.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, за наявності належно оформлених записів у трудовій книжки та підтвердження стажу роботу, що дає право на пільгову пенсію, підприємством, неможливо спростовувати факт наявності у позивача стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пільгової пенсії.

У даному випадку, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ у м. Києві розглянуто звернення позивача, і листом від 15.07.2021 відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки у останнього відсутній необхідний пільговий стаж роботи, при цьому, зарахувавши позивачу страховий стаж 29 років 05 місяців 11 днів, в тому числі пільговий стаж роботи позивача за Списком №2 становить 7 місяців 28 днів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується, що останній працював, повний робочий день на шахтобудівному управлінні № 6 ГОАО «Трест Донецькшахтобуд» у період з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного) з повним робочим днем в шахті, з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учнем прохідника ІІІ розряду та направлений на курси прохідників в УКК треста ДШУ, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - проходив виробничу практику в якості учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідником підземним ІV розряду з повним робочим днем в шахті, що передбачені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, згідно Списку № 1 , розділ І підрозділ І «Підземні роботи».

Крім того, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за вищевказані періоди підтверджується архівною довідкою «Тресту Донецьк-Шахтобуд» від 24.11.2016 № 05/113 (а.с. 29).

Відповідно до записів трудової книжки позивача, починаючи з 04.01.1988 по 15.02.1999, ОСОБА_1 працював гальваніком ІІ розряду, ІІІ розряду на Кіровоградському заводі радіовиробів, цех № 14, що також зазначено в довідці Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Радій» від 28.01.2020 № 269 (а.с. 27).

При цьому, пільговий стаж роботи позивача за Списком № 2, з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка Кіровоградського заводу радіовиробів, підтверджується довідкою від 17.02.2020 № 60/335 (а.с. 22), відповідно до якої, посада позивача, на якій працював позивач у зазначені періоди, передбачена Списком № 2 розділу ХІV п. 5, підрозділ 2150500а-11629, Постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що пенсійний орган, під час розгляду заяви ОСОБА_1 від 01.04.2021 року, був зобов`язаний взяти до уваги записи в трудовій книжці позивача та вказані довідки, і зарахувати вказаний пільговий стаж роботи позивача.

Окрім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача підлягає період служби в Радянській армії, з 25.05.1982 по 05.05.1984, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач працював на пільговій посаді, з 27.07.1981 по 30.04.1982, та, згідно запису в трудовій книжці, ОСОБА_1 був звільнений з цієї посади, у зв`язку з призовом до армії (а.с.13).

Враховуючи вищевказані правові норми та обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що служба в армії підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи позивача.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 працював на посадах, передбачених Списком № 1 та Списком № 2, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Вказані обставини підтверджуються довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та записами в трудовій книжці позивача, які наявні в матеріалах справи.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що ГУ ПФУ в м. Києві, під час розгляду заяви позивача, жодним чином не зазначено про причини неврахування певних періодів роботи позивача до пільгового стажу.

Так, у листі-відмові від 15.07.2021 пенсійний орган обмежився лише тим, що загальний стаж складає 29 років 05 місяців 11 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком № 2 - 5 років 7 місяців 28 днів.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що відмова ГУ ПФУ в м. Києві у призначенні пенсії позивачу на пільгових умовах є протиправною та такою, що не відповідає критеріям правомірності, визначеним ст. 2 КАС України, а тому для належного та ефективного захисту законних прав позивача наявні підстави для зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію на пільгових умовах, періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984, відповідно, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в частині зобов`язання саме ГУ ПФУ у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984, з огляду на наступне.

Як вже вище зазначено колегією суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність відмови ГУ ПФУ в м. Києві ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно, законними є висновки суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_1 права на призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та зарахування вище зазначеного стажу роботи.

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено - ГУ ПФУ в м. Києві.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що дії зобов`язального характеру щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у даному випадку є - ГУ ПФУ в м. Києві.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року по справі № 500/1216/23.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку із зазначеним, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, з зобов`язанням ГУ ПФУ в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, оскільки рішення суду в частині зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984, зазначених у цьому рішенні, підлягає скасуванню, з прийняттям в цій частині нового рішення.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року скасувати в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 01.04.2021, зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 періоди роботи на «Тресті Донецьк-Шахтобуд»: з 27.07.1981 по 30.04.1982 на посаді електрослюсаря чергового та по ремонту шахтного обладнання, з 03.08.1984 по 05.12.1985 на посаді машиніста електровозу (підземного), з 06.12.1985 по 23.02.1986 - учня прохідника ІІІ розряду, з 24.02.1986 по 18.05.1986 - учня прохідника підземного ІІІ розряду з повним робочим днем в шахті; з 19.05.1986 по 13.05.1987 - прохідника підземного ІV розряду з повним робочим днем в шахті; за Списком № 2 періоди роботи на Кіровоградському заводі радіовиробів: з 04.01.1988 по 30.06.1993, з 01.08.1993 по 30.09.1993 на посаді гальваніка та період перебування на службі в армії з 25.05.1982 по 05.05.1984.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: В.О. Аліменко

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 22.07.2026 року

Оригінал: reyestr.court.gov.ua