Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №420/22860/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22860/24

Перша інстанція суддя Скупінська О.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В. Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання наказу протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернулась до суду з позовом у якому заявлено вимоги Військовій частині НОМЕР_1 , а саме:

- визнання протиправним наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом можливого бойового травмування головного сержанта ОСОБА_1 » від 26 травня 2024 року №1678;

- зобов`язання командира Військової частини НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначену у Додатку № 5 до наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14 серпня 2008 року № 402 - по факту отримання ним мінно-вибухової травми 13 лютого 2023 року, внаслідок хвильового удару, при виконанні ним військового обов`язку поблизу населеного пункту Біла Гора, Краматорського району, Донецької області.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року задоволено позов.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин, вирішуючи питання оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), на вимогу позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 правомірно призначено та проведено службове розслідування, яким не підтверджено повідомлених позивачем обставин отримання травми, а як наслідок свого права на отримання спірної довідки.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського та старшинського складу від 01 червня 2016 року (а.с.11-12), укладений між Міністерством оборони України в особі виконуючого обов`язки командира Військової частини НОМЕР_2 та ОСОБА_1 , який укладений відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін до закінчення особливого періоду, або до оголошення рішення про демобілізацію.

Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 29 вересня 2022 року № 258 (а.с.13), наказано військовослужбовців, у т.ч. головного сержанта ОСОБА_1 вважати такими, що прибули до пункту постійної дислокації військової частини та приступили до виконання бойових завдань, ведення воєнних (бойових) дій у складі штатних підрозділів, та знов сформованих, в тому числі позаштатних, та до здійснення завдань із всебічного забезпечення підрозділів військової частини, та підрозділів, які передані в оперативне підпорядкування безпосередньо в районах ведення бойових дій під час забезпечення здійснення заходів із національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_1 видано довідку від 14 січня 2024 року №215 (а.с.14) про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України про те, що він дійсно в періоди з 01 жовтня 2022 року по 30 листопада 2022 року, з 05 грудня 2022 року по 20 липня 2023 року та з 14 вересня 2023 року по 30 вересня 2023 року на підставі бойових розпоряджень брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Матеріали справи містять довідку військово-лікарської комісії (Військова частина НОМЕР_3 ) від 08 вересня 2023 року №1311 (а.с.16), складену про те, що 08 вересня 2023 року проведено медичний огляд ВЛК ОСОБА_1 . Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: (наводиться перелік захворювань) внаслідок мінно-вибухової травми (13 лютого 2023 року). Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини та захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Представник позивача звернулась до Військової частини НОМЕР_1 із адвокатським запитом від 12 квітня 2024 року №1204/24-1 (а.с.29-30) та від 29 травня 2024 року № 2905/24-1 (а.с.31-32) у якому просила службове розслідування щодо обставин отримання 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 контузій, внаслідок мінно-вибухової травми поблизу АДРЕСА_1 та направити відповідну довідку щодо цього факту.

Матеріали справи містять витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 26 травня 2024 року № 1678 «Про результати службового розслідування за фактом можливого травмування головного сержанта ОСОБА_2 » (а.с. 34-36) у якому, відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 №608, на підставі рапорту майора ОСОБА_3 , тимчасово виконуючого обов`язки командира НОМЕР_4 механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 від 27 квітня 2024 року № 14721 за фактом можливого бойового травмування головного сержанта ОСОБА_1 та з метою уточнення причин і умов, що могли посприяти бойовому травмуванню головного сержанта ОСОБА_2 , комісією проведено службове розслідування.

В ході службового розслідування досліджено рапорт майора ОСОБА_4 , медичну документацію стосовно ОСОБА_1 , пояснення військовослужбовців.

Встановлено, що факт отримання бойового травмування головним сержантом ОСОБА_1 , поблизу населеного пункту Біла Гора Краматорського району Донецької області, станом на 13 лютого 2023 року – не підтверджується.

Наказано вважати факт отримання бойового травмування головним сержантом ОСОБА_1 , 1980 року народження, станом на 13 лютого 2023 року – старший водій-гранатометник автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення і механізованого батальйону Військової частини НОМЕР_1 , якого наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 04 січня 2024 року № 2-ЗС призначено на посаду інструктора з водіння взводу навчальних автомобілів роти матеріально-технічного забезпечення Військової академії (м. Одеса), якого 12 січня 2024 року виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , поблизу населеного пункту АДРЕСА_1 , 13 лютого 2023 року, таким, що не підтверджується (п. 2).

Вважаючи спірний наказ протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Згідно ч. 13 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

В свою чергу, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі – Положення № 402).

Згідно п. 1.9 глави 1 розділу II Положення № 402, при зарахуванні кандидата на військову службу за контрактом кадровими органами в його особову справу обов`язково вкладається довідка ВЛК. У подальшому всі довідки ВЛК та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5), при наявності, кадровими органами заносяться до особових справ.

При цьому, форма довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) визначена у Додатку 5 до Положення № 402.

Згідно п. 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Згідно пп. «а», пп. «в» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».

в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту.

З іншого боку, Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затверджено наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року № 332 (далі – Інструкція № 332).

Згідно п. 3 Розділу І Інструкції № 332, ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Згідно п. 18 Розділу ІІ Інструкції № 332, за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.

На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).

З іншого боку, Статут внутрішньої служби ЗСУ затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби ЗСУ).

Згідно ст. 260 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини військовослужбовці направляються за висновком лікаря військової частини, а для подання невідкладної допомоги за відсутності лікаря - черговим фельдшером (санітарним інструктором) медичного пункту з одночасним доповіданням про це начальникові медичної служби і черговому військової частини. До лікувальних закладів хворі доставляються у супроводі фельдшера (санітарного інструктора).

У разі направлення на лікування поза розташуванням частини військовослужбовці повинні бути одягнені відповідно до пори року і мати при собі направлення, підписане командиром військової частини, медичну книжку, документ, який посвідчує особу, необхідні особисті речі, атестат на продовольство, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і медичну характеристику, а в разі вибуття на лікування за межі гарнізону - додатково атестат на речове і грошове забезпечення, проїзні документи до місця розташування лікувального закладу і назад.

Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).

У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Дисциплінарний статут ЗСУ затверджено Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі – Дисциплінарний статут ЗСУ).

Згідно ч. 1 ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

В свою чергу, Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України затверджено Наказом Міністерства оборони України 21 листопада 2017 року № 608 (далі - Порядок № 608).

Згідно п. 1 розділу II Порядку № 608, службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є наказ командира Військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом можливого бойового травмування головного сержанта ОСОБА_1 » від 26 травня 2024 року № 1678.

В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, з аналізу вищевикладених норм права, що регулюють проходження військової служби, вбачаються випадки, що передбачають оформлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форма якої визначена у Додатку 5 до Положення № 402.

Зокрема складення відповідних довідок передбачено у разі отримання військовослужбовцями поранення, контузії, травми, каліцтва.

При цьому, підстави видачі та порядок оформлення відповідних довідок залежить від обставин отримання військовослужбовцями поранення, контузії, травми, каліцтва, а саме чи пов`язані вони з діями противника, або настанням нещасного випадку.

Тобто, у випадку отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) внаслідок нещасного випадку проводиться службове розслідування Інструкції № 332 перед видачою довідки форма якої визначена у Додатку 5 до Положення № 402.

З іншого боку, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

В свою чергу, позивач у межах спірних правовідносин наполягає, що отримана ним мінно-вибухова травма 13 лютого 2023 року спричинена діями противника, безпосередньо під час участі позивача у бойових діях.

Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, вирішуючи питання видачі позивачу довідки, форма якої визначена у Додатку 5 до Положення № 402, Військовою частиною НОМЕР_1 проведено службове розслідування у встановленому порядку ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ та Порядку № 608.

При цьому, судом першої інстанції зроблено вірний висновок, що положення ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ та Порядку № 608 не передбачають підстав для призначення службового розслідування з метою визначення обставин отримання військовослужбовцем травми за його вимогою.

Крім того, як вже зазначено вище, у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ Військової частини НОМЕР_1 видано з порушенням встановленої процедури, оскільки позивачем не вчинялось будь-якого дисциплінарного правопорушення для проведення службового розслідування відносно нього за ст. 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Між тим, як встановлено судом, у наданій позивачем довідці ВЛК № 1311 від 08 вересня 2023 року, міститься висновок, що отримані ним мінно-вибухові травми 13 лютого 2023 року пов`язані із захистом Батьківщини.

В свою чергу, аналізуючи аргументи позивача у контексті підтвердження медичними документами факту отримання ним мінно-вибухової травми, колегія суддів зазначає, що медична документація складається з суб`єктивної (відомості повідомлені пацієнтом) та об`єктивної інформації (результати безпосереднього обстеження).

При цьому, відповідно до приписів п. 21.5. Положення № 402 ВЛК мають повноваження установити причинний зв`язок захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) і ця процедура також не виключає необхідності дослідження довідки, форма якої є додатком 5 до Положення № 402.

З іншого боку, як вбачається із зібраних матеріалів справи, позивач дійсно звертався до медичної служби Військової частини НОМЕР_1 13 лютого 2023 року, про що складено первинну медичну картку (зафіксовано захворювання, а не травму).

Крім того, безпосередніми свідками повідомлених позивачем подій, що мали місце 13 лютого 2023 року, а саме військовослужбовцями Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , підтверджено у своїх письмових поясненнях обставини отримання травми позивачем.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, шо Військова частина НОМЕР_1 у межах спірних правовідносин не виконала свого обов`язку з оформлення спірної довідки, у визначеному вищевикладеними нормами права порядку.

При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2024 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян