Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №473/3760/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 473/3760/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

08.08.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Булкат М.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді – Єщенка О.В.

суддів – Градовського Ю.М.

– Шевчук О.А.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.05.2025 Серії АВ №00006201, Серії АВ №00006197 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладення адміністративних стягнень у виді штрафів.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.05.2025 головними спеціалістами відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті винесені постанови Серії АВ №00006201, Серії АВ №00006197 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за перевищення допустимих вагових параметрів транспортного засобу, зафіксованих автоматичними пунктами фіксації на WIM-комплексах.

Зауважує на тому, що виявлені правопорушення стосуються одного й того ж самого транспортного засобу, слідуючого по маршруту на різних ділянках дороги, тому фактично є одним триваючим правопорушенням. Натомість, винесення оспорюваних постанов призвело до притягнення позивача двічі за одне й те саме правопорушення, що прямо забороняється статтею 61 Конституції України. Поряд з тим, згідно реєстраційних документів, власником транспортного засобу є юридична особа - Приватне підприємство «Антарес», яке згідно положень статті 14 КУпАП і є відповідальною особою за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд скасував постанови Серії АВ №00006197 від 22.05.2025 року та Серії АВ №00006201 від 22.05.2025 року про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 132-1 відносно ОСОБА_1 .

Закрив провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення. Згідно наявних у матеріалах справи доказів, транспортний засіб використовувався військовою частиною для перевезення військового майна, тому в силу вищенаведених положень Правил дорожнього руху позивач звільняється від адміністративної відповідальності за перевищення габаритно-вагових норм.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що приймаючи до розгляду подані позивачем докази (договір про надання послуг оренди (на безоплатній основі) та перелік майна, що передається в безоплатне користування військовій частині НОМЕР_1 ), судом першої інстанції порушено принципи змагальності та рівності сторін у процесі, закріплені у статтях 9, 77, 79 КАС України. Апелянт зауважує на тому, що про такі докази позивач не зазначав у позовній заяві, у тому числі стосовно цих доказів не наводив жодних пояснень, внаслідок чого відповідач був позбавлений процесуальної можливості заперечувати стосовно цих доказів чи обставин, наводити свої міркування тощо.

Апелянт зауважує на тому, що документом, що підтверджує приналежність автомобільних перевізників, які здійснюють перевезення вантажу для забезпечення обороноздатності держави, є чинний договір (контракт) з Міністерством оборони України та іншими військовими формуваннями про надання таким перевізником послуг з перевезення. Натомість, у спірному випадку договір про надання послуг оренди (на безоплатній основі) укладений між військовою частиною НОМЕР_1 та Товариством з обмеженою відповідальність «Вознесенське підприємство «Агросила»», яке не є власником транспортного засобу. Тобто, надані докази не доводять господарські взаємовідносини між військовою частиною НОМЕР_1 та Приватним підприємством «Антарес», керівником якого є позивач. Також, матеріали справи не містять доказів фактичної передачі транспортного засобу від Приватного підприємства «Антарес» в особі позивача у користування військової частини НОМЕР_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – залишити без змін. Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, позивач звертає увагу на особливості розгляду справ про правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах). Зауважує на тому, що фіксування і розгляд такої категорії справ проводяться (здійснюються) без участі відповідальної особи, без заслуховування її пояснень, без роз`яснення прав, а також без розгляду клопотань чи надання доказів особою, яка притягується до відповідальності. Відтак, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, не позбавлена в подальшому доводити свою невинуватість, спростовувати наявність в її діях факт правопорушення відповідними доказами. Наявними ж у матеріалах справи доказами підтверджується вибуття транспортного засобу з користування позивача та задіяння транспортного засобу у перевезенні військового майна військовою частиною для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення. Отже, зафіксована автоматичними засобами подія не є адміністративним правопорушенням, немає складу правопорушення, оскільки у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого пункту 22.5 ПДР не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, згідно Свідоцтва Серії НОМЕР_2 Приватне підприємство «Антарес», керівником якого являється позивач, є власником транспортного засобу марки SHACMAN SX3258-DT384, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті винесено постанову серії АВ №00006201 від 22.05.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Згідно вказаної постанови, 21.05.2025 о 18 год 30 хв. за адресою М-30, км 440+527, Вінницька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб SHACMAN SX3258-DT384, ДНЗ НОМЕР_4 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 18,212% (4.735 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10,526% (2 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3м до 1,8м при спарених колесах.

Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті винесено постанову серії АВ №00006197 від 22.05.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Згідно вказаної постанови, 21.05.2025 о 16 год 56 хв. за адресою М-21, км 247+432, Вінницька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб SHACMAN SX3258-DT384, ДНЗ НОМЕР_4 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 12,154% (3.16 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, 14.01.2025 між військовою частиною НОМЕР_1 (Орендар) в особі командира ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросила» (Орендодавець) укладено договір за №4 про надання послуг оренди, за яким Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове безоплатне користування майно, визначене в цьому Договорі, під керуванням екіпажу (водії, машиністи) орендодавця, протягом дії воєнного стану в Україні, але в термін до 31.12.2025.

У пунктах 1.2, 1.3 Договору Сторони передбачили, що перелік майна, що передається за цим Договором вказується в Додатку №1 до цього Договору.

Метою використання майна Орендарем є використання майна для сприяння обороноздатності та мобілізаційної готовності України, захисту населення у надзвичайних ситуаціях воєнного стану.

У додатку №1 до Договору від 14.01.2025 №4, Сторони визначились з переліком майна, що передається в безоплатне користування, зокрема: автомобіль Шакман, д.н.з. НОМЕР_5 .

У листі від 25.07.2025 за №799 Військова частина НОМЕР_1 в особі командира ОСОБА_2 підтверджує, що у період з 05.05.2025 по 22.05.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 використовувався автомобіль Шакман, реєстраційний номер НОМЕР_3 , з метою невідкладного перевезення військового майна, згідно умов Договору про надання послуг оренди (на безоплатній основі).

Не погоджуючись із винесеними постановами, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість адміністративних стягнень, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 статті 29 Закону України від 30.06.1993 №3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У пункті 22.5 Правил дорожнього руху від 10.10.2001 №1306 передбачено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищуються за зовнішніми габаритами (підпункт «а»), фактичною масою (підпункт «б»), навантаженням на вісь (підпункт «в»).

Постановою Кабінету Міністрів України №1217 від 28.10.2022 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №861 від 15.08.2023) пункт 22.5 доповнено абзацом, згідно з яким у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення, а також вимоги підпунктів «б» та «в» абзацу першого цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціалізованого та/або спеціального призначення, які виконують функції ремонту залізничних колій (комплекси зварювальні мобільні марки КСМ-005).

Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Поряд з тим, як вже зазначено вище, у спірному періоді, а саме у період дії на всій території України воєнного стану, вимоги Правил дорожнього руху щодо обмеження руху транспортних засобів та їх составів у разі перевищення визначених параметрів не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Згідно обставин цієї справи, транспортний засіб SHACMAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , використовувався Військовою частиною НОМЕР_1 при перевезенні військового майна та на підставі договору про надання послуг оренди на безоплатній основі.

Відповідний Договір підписаний командуванням військової частини НОМЕР_1 – командиром ОСОБА_3 , містить відповідні реквізити, зокрема, дату та номер, скріплений печаткою військової частини. Також, в окремому листі командуванням військової частини НОМЕР_1 – командиром ОСОБА_3 підтверджується задіяння цього транспортного засобу у період з 05.05.2025 по 22.05.2025 у невідкладному перевезенні військового майна.

Таким чином, транспортний засіб SHACMAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у спірному періоді здійснював перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави та за рішенням військового командування відповідної військової частини, тому, з огляду на положення пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1217 від 28.10.2022 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №861 від 15.08.2023), цей транспортний засіб при русі не обмежувався установленими параметрами (за зовнішніми габаритами (підпункт «а»), фактичною масою (підпункт «б»), навантаженням на вісь (підпункт «в»).

Відтак, позивач, як власник цього транспортного засобу, звільняється від адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 132-1 КУпАП щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

У спірному є випадку, та обставина, що передача транспортного засобу у користування військовій частині відбулась іншою особою, а не власником – позивачем, не спростовує факт задіяння цього транспортного засобу у перевезенні вантажів з метою забезпечення обороноздатності держави за рішенням відповідного військового командування.

В контексті спірних правовідносин слід також враховувати, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174.

За визначенням, наведеним у пункті 1 Порядку №1174, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-комунікаційної системи.

Згідно пункту 14 Порядку №1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-комунікаційної системи у вигляді метаданих.

У пунктах 16, 17 Порядку №1174 передбачено, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на цій ділянці автомобільної дороги.

Зміст постанов про накладення адміністративного стягнення за вчинені правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, повинен відповідати вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Згідно частини 11 статті 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Поряд з тим, згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

За правилами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За правилами частин 1, 4 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Таким чином, особливості розгляду справ про правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), свідчать, що фіксування і розгляд такої категорії справ проводяться (здійснюються) без участі відповідальної особи, без заслуховування її пояснень, без роз`яснення прав, а також без розгляду клопотань чи надання доказів особою, яка притягується до відповідальності.

Відтак, колегія суддів погоджується з ґрунтовністю доводів позивача про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, не позбавлена в подальшому доводити свою невинуватість, спростовувати наявність в її діях факт правопорушення відповідними доказами.

Колегія суддів враховує, що надані позивачем докази (договір про надання послуг оренди з військовою частиною та відповідне підтвердження військової частини щодо використання транспортного засобу) впливають на правильність вирішення справи, а прийняття до розгляду цих доказів підтверджує вжиття судом заходів щодо з`ясування всіх обставин у справі. При цьому, позивач не був стороною угоди з військовою частиною, що, в свою чергу, не може підтверджувати безумовну можливість позивача надати ці докази безпосередньо під час звернення із адміністративним позовом.

Наявні ж у матеріалах справи докази підтверджують вибуття транспортного засобу з користування позивача та задіяння транспортного засобу у перевезенні військового майна військовою частиною для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення. Зафіксована автоматичними засобами подія не є адміністративним правопорушенням, оскільки немає складу правопорушення, адже у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого пункту 22.5 ПДР не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.

Оскільки висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті – залишити без задоволення.

Рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 серпня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: Ю.М. Градовський

О.А. Шевчук