Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №400/13956/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13956/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Шляхтицького О.І., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №400/13956/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И В:

28 грудня 2025 року ОСОБА_1 (далі – позивачка) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в частині відмови зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 03.04.1989 року по 31.12.1997 року за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 11.09.1991 року, виданої Миколаївською філією інституту «Укрземпроект» та періоду з 29.11.1995 року по 31.12.1997 року догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку за даними свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 13.12.1995 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.04.1989 року по 31.12.1997 року за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 11.09.1991 року, виданої Миколаївською філією інституту «Укрземпроект» та періоду з 29.11.1995 року по 31.12.1997 року догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку за даними свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 13.12.1995 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що пенсійним органом протиправно не зараховано до страхового стажу позивачки періоди її роботи з 03.04.1989 року по 31.12.1997 року за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 11.09.1991 року, а також період по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.11.1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За наслідками розгляду зазначеної справи Миколаївським окружним адміністративним судом 09 лютого 2026 року прийнято судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову у зарахуванні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області періоду роботи з 03.04.1989 року по 31.12.1997 року та період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.11.1995 року по 31.12.1997 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди її роботи з 03.04.1989 року по 31.12.1997 року згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 11.09.1991 року.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність відбитку печатки підприємства на титульному аркуші трудової книжки не може бути підставою для не зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивачки.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.11.1995 року по 31.12.1997 року, окружний адміністративний суд вказав про те, що протягом такого періоду позивачка працювала.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду в оскаржуваній частині та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги пенсійного органу зводяться до того, що у відповідності із наданими до адвокатського запиту документами, Головним управлінням здійснений попередній розрахунок страхового стажу позивачки за період з 01.09.1985 року по 25.04.2022 року. У відповідь на адвокатський запит ГУ ПФУ надіслало на адресу позивачки лист №1400-0303-8/100018 від 03.12.2025 року, у якому надано роз`яснення щодо можливості зарахування/не зарахування до страхового стажу відповідних періодів.

Як стверджує скаржник, із заявою встановленого зразка позивачка не зверталась, а наданий на адвокатський запит лист пенсійного органу є роз`ясненням, який у свою чергу не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Тобто, у даному випадку, відповідне рішення про відмову в зарахуванні спірних періодів до страхового стажу для призначення пенсії не приймалось.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги пенсійного органу, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційним судом з`ясовано таке.

28.11.2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ із адвокатським запитом, у якому просив:

- здійснити розрахунок страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 27.11.2025 року із зазначенням врахованих та/або не врахованих періодів роботи та підстав не врахування цих періодів;

- виявити та зазначити недоліки трудової книжки та інших документів, які призведуть до не вірного підрахунку страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 .

Листом №1400-0303-8/100018 від 03.12.2025 року Головним управлінням повідомлено позивачку про те, що страховий стаж, обчислений за період з 01.09.1985 року по 25.04.2022 року, складає 30 років 6 місяців та 23 дні.

До страхового стажу зараховано періоди:

- 01.09.1985 року по 25.02.1989 року, а саме навчання в Полтавському сільськогосподарському технікумі за даними диплому НОМЕР_3 від 27.02.1989 року;

- з 29.11.1991 року по 28.11.1994 року, а саме по догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трирічного віку за даними свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 26.12.1991 року;

- з 01.01.1998 року по 28.02.2021 року, а саме робота в Миколаївській філії інституту землеустрою Академії аграрних наук України, а з 16.06.2003 року – в Державному підприємстві «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за даними системи персоніфікованого обліку;

- з 01.05.2021 року по 25.04.2022 року, а саме період отримання допомоги по безробіттю за даними системи персоніфікованого обліку.

До страхового стажу не зараховано періоди:

- з 03.04.1989 року по 31.12.1997 року, а саме роботи в Миколаївській філії інституту «Укрземпроект» (з 12.05.1992 року – в Миколаївській філії інституту землеустрою Академії аграрних наук України) за записами трудової книжки НОМЕР_1 від 11.09.1991 року, оформленої з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162, оскільки першу сторінку не завірено печаткою підприємства, на якому вперше заповнювалася трудова книжка;

- 03.04.1989 року по 31.12.1997 року не враховано за даними довідки від 29.10.2014 року №15/Д, оскільки довідку не завірено печаткою підприємства;

- з 29.11.1995 року по 31.12.1997 року, а саме по догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею трирічного віку за даними свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 13.12.1995 року, оскільки в свідоцтві відсутня відмітка про отримання паспорту дитиною, або паспорт дитини, або інформація про догляд матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Уважаючи протиправними дії ГУ ПФУ щодо незарахування вказаних періодів до страхового стажу, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

На виконання названих норм Закону №1058-IV Правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Пунктом 2.9 Порядку № 22-1 передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

За документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідки на постійне проживання (пункт 2.22 Порядку).

При прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі. (пункт 4.2. Порядку №22-1).

Відповідно до пункту 4.3. Порядку 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. (пункт 4.7. Порядку №22-1).

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

Як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, із заявою про призначення пенсії до ГУ ПФУ в Миколаївській області, як територіального органу Пенсійного фонду уповноваженого на її призначення, позивачка не зверталася і рішення про відмову у призначенні пенсії зазначеним управлінням не приймалось.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, 28 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Чуб Т. В. звернувся до ГУ ПФУ із адвокатським запитом, у якому просила, зокрема, з метою усунення можливих недоліків здійснити розрахунок страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 станом на 27.11.2025 року із зазначенням врахованих та/або не врахованих періодів роботи та підстав не врахування цих періодів.

У відповідь на адвокатський запит, листом №1400-0303-8/100018 від 03.12.2025 року Головним управлінням надано відповідні роз`яснення щодо періодів роботи позивачки, які на думку пенсійного органу, підлягають/не підлягають зарахуванню до страхового стажу.

Тобто, в спірному випадку лист-роз`яснення ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо страхового стажу має виключно інформаційний характер. Відтак, вказаний лист ГУ ПФУ в Миколаївській області, не є рішенням про відмову у зарахуванні до страхового стажу певних періодів та/або рішенням про відмову у призначенні пенсії з цих підстав, а тому суд попередньої інстанції дійшов помилкового висновку щодо визнання такої відмови протиправною.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідь пенсійного органу на адвокатський запит, яка надана листом, не є рішенням у розумінні частини 2 статті 2 КАС України та не порушує права і інтереси позивачки.

Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, відтак, згідно до ст. 315, 317 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду попередньої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області – задовольнити повністю.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року у справі №400/13956/25 - скасувати.

Прийняти у справі №400/13956/25 нове судове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Н.В. Вербицька