Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №804/7878/17 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 804/7878/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року (суддя Кадникова Г.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена справа, позивач просить зобов`язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію Декларації на початок будівельних робіт центру дозвілля по пр.О.Поля в районі будинку №42 в м. Дніпрі, зареєстрованої та виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року позов задоволено частково.

Суд вирішив визнати протиправною Декларацію про початок виконання будівельних робіт будівництво будівлі центру дозвілля по проспекту Олександра Поля (Кірова) в районі будинку №42 (Центральний (Кіровський) район) м.Дніпро (Дніпропетровськ), зареєстрованої та виданої на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради.

Зобов`язати Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Січеславська Набережна, 29, код ЄДРПОУ 40498190) скасувати реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт будівництво будівлі центру дозвілля по АДРЕСА_2 , зареєстрованої та виданої на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради.

Третя особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав.

Представники Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради проти задоволення апеляційної скарги не заперечували.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , зареєстрований та мешкає в квартирі АДРЕСА_3 , яка належить йому на праві приватної власності та зареєстрований даною адресою.

В серпні 2017 року на прибудинковій території будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 та 44-г по просп. О. Поля в м. Дніпрі активно розпочалось будівництво громадської забудови. З огляду на те, що будівництво ведеться на прибудинкових територіях на небезпечній відстані від будинку мешкання позивача та інженерних комунікацій, він та інші мешканці (ініціативна група), на підставі депутатських звернень та адвокатських запитів, дізнались про наступне.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №84/6 від 27.12.2010 року було затверджено технічну документацію із землеустрою та поновлено строк користування земельною ділянкою площею 0,0780 га (кадастровий номер 1210100000:06:056:0083) шляхом передачі її в оренду строком на три роки гр. ОСОБА_1 для проектування та будівництва центру дозвілля по АДРЕСА_2 .

На підставі цього рішення 26.04.2011 року між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та гр. ОСОБА_1 (Орендар), в особі представника за довіреністю ОСОБА_3 , був укладений Договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для проектування та будівництва будівлі центру дозвілля, яка знаходиться по АДРЕСА_2 .

Згідно умов вказаного договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0780 га (п. 2); цільове призначення земельної ділянки – землі житлової та громадської забудови (п. 2.2); функціональне використання – для проектування та будівництва будівлі центру дозвілля (п. 2.4); кадастровий номер земельної ділянки – 1210100000:06:056:0083 (п. 2.5); договір укладено на три роки, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8).

Цей договір оренди був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. за реєстровим №233 та зареєстрований Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель було вчинено запис від 04.05.2011 року за №121010004000078.

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 26.11.2014 року №278/58 було вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,0780 га по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1210100000:06:056:0083) за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, а також поновити право користування вказаною земельною ділянкою та договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 26.04.2011 року за реєстровим номером 233 (державна реєстрація від 04.05.2011 № 121010004000078), на три роки з моменту прийняття цього рішення.

На підставі рішення від 26.11.2014 року №278/58 23.12.2014 року між Дніпропетровською міською радою та гр. ОСОБА_1 , в особі представника за довіреністю Горобець Д.А., була укладена Додаткова угода до договору оренди землі від 26.04.2011 року, відповідно до якої:

- поновлено право користування земельною ділянкою по просп. Кірова в районі буд. №42 та договір оренди землі, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В. 26.04.2011 за реєстровим номером 233 (державна реєстрація від 04.05.2011 № 121010004000078), укладений між Дніпропетровською міською радою та гр. ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на підставі рішення міської ради від 27.12.2010 №84/6 «Про поновлення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , для проектування та будівництва будівлі центру дозвілля», на три роки з моменту прийняття рішення міської ради від 26.11.2014 №278/58 (п. 1);

- ця Додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі (кадастровий номер 1210100000:06:056:0083) від 26.04.2011, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстрованого в реєстрі за №233 (державна реєстрація від 04.05.2011 № 121010004000078) (п. 4);

- Додаткова угода набирає чинності після підписання її сторонами та державної реєстрації (п. 5).

Вказану Додаткову угоду до договору оренди землі було посвідчено 23.12.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Пустовим С.В., зареєстровано в реєстрі за №1265.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.12.2014 року право оренди на підставі вказаної Додаткової угоди було зареєстровано приватним нотаріусом Пустовим С.В., номер запису про державну реєстрацію 8204648 від 23.12.2014 року.

Відповідно до постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2015 року (справа № 202/9010/15-а) було зобов`язано внести в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно запис про припинення на підставі рішення суду Договору оренди землі площею 0,0780 га, яка розташована по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1210100000:06:056:0083, що був укладений 26 квітня 2011 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) та посвідчений приватним нотаріусом Пустовим С.В. 26 квітня 2011 року за реєстровим номером 233 (державна реєстрація від 4 травня 2011 року № 1210100004000078) з усіма доповненнями та змінами до нього, в тому числі Додатковою угодою до Договору оренди землі від 26 квітня 2011 року, яка посвідчена приватним нотаріусом ДМН округу Пустовим С.В. 23 грудня 2014 року за реєстровим номером 1265 (державна реєстрація від 23 грудня 2014 року, номер запису 8204648).

Так як своєчасно, у встановлений законом строк, постанова оскаржена не була, набрала чинності, то її було виконано. Державну реєстрацію Договору оренди землі від 26.04.2011 року та Додаткову угоду до Договору оренди землі від 23.12.2014 року було скасовано.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2016 року постанова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11.12.2015 року була скасована, провадження по справі було закрито.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2017 року №107564057 державна реєстрація права оренди вищевказаної земельної ділянки за гр. ОСОБА_1 за Договором оренди землі від 26.04.2011 року та Додатковою угодою до нього від 23.12.2014 року була повторно проведена (відновлена) державним реєстратором Орлівщинської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області Перцевою Іриною Миколаївною, номер запису про інше речове право 16185890 від 30.08.2016 року.

Позивач стверджує, що будівництво центру дозвілля на земельній ділянці площею 0,0780 га в районі будинку АДРЕСА_2 , наданій у користування гр. ОСОБА_1 на підставі вищевказаного договору оренди, здійснюється незаконно на прибудинковій території будинку АДРЕСА_2 , мешканцем якого він є. Згідно Графічних та семантичних даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 1210100000:06:056:0083 накладається на територію земельних ділянок 1210100000:06:056:0049 та 1210100000:06:056:0054, які є прибудинковими територіями житлових будинків АДРЕСА_2 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 . Даний факт підтверджується Графічними та семантичними даними Державного земельного кадастру м. Дніпропетровська.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що Декларація на початок будівельних робіт центру дозвілля по АДРЕСА_2 .Поля в районі будинку АДРЕСА_2 , зареєстрована та видана на ім`я ОСОБА_1 , видана з порушенням норм чинного законодавства.

За висновками суду першої інстанції, Декларація про початок виконання будівельних робіт будівництво будівлі центру дозвілля по АДРЕСА_2 №ДП083163261098 від 21 листопада 2016 року, зареєстрована за вх.№301020-040450-321-04-2016 від 22 листопада 2016 року та видана на ім`я ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської міської ради, є протиправною та підлягає скасуванню.

Також суд зазначив, що для повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень – відповідача, в порядку ч.2 ст.9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що він є публічно-правовим.

Судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до частини 1 статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Позивач, звертаючись до адміністративного суду з цим позовом, обґрунтовує свої вимоги тим, що земельна ділянка, передана у користування ОСОБА_1 накладається на території земельних ділянок, які є прибудинковими територіями житлових будинків. Будівництво ведеться в межах охоронник зон каналізації, електричного кабелю.

Суд апеляційної інстанції враховує, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб`єктом владних повноважень та суб`єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб`єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб`єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Відповідно до частини 2 статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб`єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позивач фактично оспорює Декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка є правовим актом індивідуальної дії.

Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано.

Таким чином, відсутність у будь-кого (крім забудовника), у тому числі і позивача, прав чи обов`язків у зв`язку із видачою оскаржуваного дозволу не породжує для останнього права на звернення із цим позовом у порядку адміністративного судочинства.

Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок видачі Декларації про початок виконання будівельних робіт із порушенням, на думку позивача, будівельним норм, а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних (майнових) прав, у зв`язку із чим він звернувся до органів архітектурно-будівельного контролю, а в подальшому до суду.

Отже вимоги щодо зобов`язання відповідача анулювати наданий декларацію є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт та наявності у зв`язку з цим порушень прав позивача.

Ураховуючи суть спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки ця справа має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 802/233/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 814/104/17, від 22 серпня 2018 року у справі №815/1568/16.

Враховуючи, що судом першої інстанцій були порушені правила юрисдикції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дніпровська міська рада про зобов`язання вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 23 липня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай