Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №160/31676/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31676/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року (суддя Юрков Е.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена справа.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року було в задоволенні заяви Головного управління ДПС у м.Києві про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 160/31676/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою задоволено.

Суд поновив Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Суд зазначив, що враховує положення пункту 56.21 статті 56 ПК України, застосовує підхід Великої Палати Верховного Суду у справах №140/1770/19 та №320/12137/20 щодо права платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення - рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).

Суд врахував, що позивач 28.11.2024 реалізував своє право на повторне звернення до суду, подавши позовну заяву про визнання протиправними та скасування вищеозначених податкових повідомлень - рішень в стислі строки, та дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а також поновленні позивачу строку звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 07.03.2024 №00175150708 (форми «Р») на загальну суму 1 626 254,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 08.03.2024 №01764224025 (форми «Д») на загальну суму 1 132 904,69 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 08.03.2024 №01763824025 (форми «Д») на загальну суму 13 594 856,25 грн.

Відповідачем продана апеляційна скарга, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 про поновлення строку на подання позовної заяви;

Скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 по справі №160/31676/24 та прийняти нове рішення про залишення позовної заяви ТОВ «ПРОСПЕРТІ ФАЙНЕНШЛ» без розгляду;

У разі відмови у прийнятті судового рішення про залишення позовної заяви ТОВ «ПРОСПЕРТІ ФАЙНЕНШЛ» без розгляду – скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 у справі №160/31676/24 та постановити нове судове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі;

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було враховано, що якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Позивачем здійснювалася процедура адміністративного оскарження оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та що рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 24.05.2024 № 15539/6/99-00-06-01-01-06 ним отримано 29.05.2024.

Також, під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, ГУ ДПС у м. Києві наголошувало на беззаперечних фактах зловживання ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» процесуальними правами, що виражалося у поданні трьох позовних заяв у різний період часу з одним і тим самим предметом, з тих же підстав та до тієї ж сторони.

Рішення суду першої інстанції не містить будь яких доводів та оцінки щодо зловживання процесуальними правами ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» попри те, що контролюючим органом зазначалося про подання позивачем втретє однієї і тієї ж позовної заяви.

Також зазначено, що суд не врахував, що ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» не дотримано обов`язкової вимоги до зазначених у акті перевірки договорів з продажу заборгованості, які є первинним документами, та в подальшому передано грошову вимогу по актам приймання-передачі неналежній особі, яка фактично не мала права на проведення таких операцій, то як акти так і договори зі сторони Нового Кредитора підписано не посадовою особою фінансової або банківської установи. Таким чином, грошові кошти, отримані ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» від фізичних осіб - покупців прав вимоги за кредитними договорами вважаються безповоротною фінансовою допомогою.

Первинні зобов`язання відступлені за вищенаведеними договорами, виникли на підставі та у формі банківського кредиту (відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»), за якими, враховуючи вищевикладене, право надавати, стягувати заборгованість та нараховувати відсотки мають право виключно банки або фінансові установи, які мають відповідну ліцензію.

Відповідно до умов договорів ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» уступив грошову вимогу до Боржників в обмін на грошові кошти, які покупці прав вимоги (нові кредитори) зобов`язуються сплатити первісному кредитору, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 27.11.2023 №5946-п проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.07.2019 по 31.12.2022, валютного – за період з 04.07.2019 по 31.12.2022, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – за період з 04.07.2019 по 31.12.2022 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатом проведеної ГУ ДПС у м. Києві перевірки складено акт документальної планової виїзної перевірки від 16.01.2024 №2633/ж5/26-15-07-08-02/43092744.

Відповідно до акту перевірки за період з 04.07.2019 по 31.12.2022 було встановлено наступні порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 566 178,00 грн., в т.ч. за 2019 рік – 11 031,00 грн., за 2020 рік – 705 146,00 грн., за 2021 рік – 620 728,00 грн., за 2022 рік – 229 273,00 грн.;

- п.п.69.8.3 п.69.8 ст.69 Податкового кодексу України, у редакції, яка діяла на момент вчинення правопорушення, а саме не подано звіти про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2019-2022 роки;

- п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 , п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на доходи фізичних осіб, в періоді, що перевірявся, на загальну суму – 13 330 336,03 грн., в тому числі за 2019 рік – 623 279,36 грн., за 2020 рік – 2 296 404,23 грн., 2021 рік – 9 975 850,92 грн., 2022 рік – 434 801,52 грн.;

- п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням п.п.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ п.п.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, п.п. 164.2.4, п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164, «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми військового збору, в періоді що перевірявся, на загальну суму – 1 110 861,34 грн., в тому числі за 2019 рік – 51 939,95 грн., за 2020 рік – 191 367,02 грн., за 2021 рік – 831 320,91 грн., за 2022 рік – 36 233,46 грн.

12.02.2024 позивач направляв на адресу Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України заперечення на Акт документальної планової виїзної перевірки від 16.01.2024 №2633/ж5/26-15-07-08-02/43092744.

05.03.2024 листом Головного управління ДПС у м. Києві «Про розгляд заперечення» №3219/І/26-15-07-08-02-07 від 01.03.2024, повідомлено, що за результатами розгляду заперечення ТОВ “ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ” від 12.02.2024 б/н (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 16.02.2024 №16978/6) на акт перевірки від 16.01.2024 №2633/Ж5/26-15-07-08-02/43092744 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ», висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення – без задоволення.

07.03.2024 Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №00175150708 на загальну суму 1 626 254,00 грн. за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; та податкове повідомлення-рішення №00175140708 на загальну суму 1 250 000,00 грн. за порушення пп.69.8.3 п.69.8 ст.69 Податкового кодексу України

08.03.2024 Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №01764224025 на загальну суму 1 132 904,69 грн за порушення пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.164.2.4 пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України; та податкове повідомлення-рішення №01763824025 на загальну суму 13 594 856,25 грн. за порушення пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням пп.164.2.4 пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України.

25.03.2024 ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №00175150708; податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №00175140708; податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №01764224025; податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №01763824025.

Відповідно до Рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 24.05.2024 №15539/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України скаргу задовольнила частково та скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №00175140708, та залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №00175150708; від 08.03.2024 №01764224025, №01763824025.

Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 07.03.2024 №00175150708 на загальну суму 1 626 254,00 грн. за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України; податковим повідомленням-рішенням від 08.03.2024 №01764224025 на загальну суму 1 132 904,69 грн за порушення пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням пп.1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.164.2.4 пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України; податковим повідомленням-рішенням від 08.03.2024 №01763824025 на загальну суму 13 594 856,25 грн. за порушення пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 з урахуванням пп.164.2.4 пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, «а» п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскаржених рішень не доведено.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріалами справи підтверджено, що 25.03.2024 ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» звернулося до Державної податкової служби України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №00175150708; податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №00175140708; податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №01764224025; податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №01763824025.

Відповідно до Рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 24.05.2024 №15539/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України скаргу задовольнила частково та скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №00175140708, та залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №00175150708; від 08.03.2024 №01764224025, №01763824025.

Рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 24.05.2024 №15539/6/99-00-06-01-01-06 позивачем отримано 29.05.2024 (а.с.131 звор. том 1).

28 червня 2024 року Позивач вперше звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 березня 2024 року №00175150708 та від 8 березня 2024 року № 01763824025, № 01764224025.

14 листопада 2024 року, тобто через п`ять місяців розгляду справи та проведення декількох судових засідань, від представника Позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду, обґрунтована відсутністю узгодженої правової позиції з представником.

Після залишення вперше поданої позовної заяви без розгляду ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року представником Позивача 19 листопада 2024 року була подана позовна заява до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування тих же податкових повідомлень-рішень.

22 листопада 2024 року від представника Позивача надійшла заява про повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі №160/30893/24 заяву представника ТОВ «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» задоволено та повернуто позовну заяву.

Втретє, а саме цей позов, до суду було подано представником Позивача 28 листопада 2024 року.

Спірним у цій справі є зокрема питання додержання позивачем строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення контролюючого органу про залишення скарг без задоволення.

У сфері оподаткування права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Спеціальними нормами, які встановлюють порядок оскарження рішень контролюючих органів, є норми статті 56 ПК України. Зі змісту цієї статті вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків у першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За пунктом 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 тривалий час застосовують адміністративні суди у своїй судовій практиці, його, зокрема, підтримав Верховний Суд у постанові від 10 травня 2024 року у справі № 520/1810/23, у якій констатував, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення за умови попереднього використання досудового порядку вирішення становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку в ухвалі від 11 лютого 2026 року про те, що існують фактично протилежні висновки щодо строку звернення до суду з позовами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Врахування одного підходу щодо застосування норм права свідчитиме про відступлення від іншого підходу щодо застосування норм права у спосіб, що не передбачений правилами КАС України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що до подання позовної заяви до суду позивач оскаржив до Державної податкової служби України податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №00175150708; податкове повідомлення-рішення від 07.03.2024 №00175140708; податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №01764224025; податкове повідомлення-рішення від 08.03.2024 №01763824025.

Відповідно до Рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 24.05.2024 №15539/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України скаргу задовольнила частково та скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №00175140708, та залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 07.03.2024 №00175150708; від 08.03.2024 №01764224025, №01763824025.

Рішення Державної податкової служби про результати розгляду скарги від 24.05.2024 №15539/6/99-00-06-01-01-06 позивачем отримано 29.05.2024 (а.с.131 звор. том 1).

Тобто застосував процедуру досудового адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, що підтверджується матеріалами справи.

Процедура адміністративного оскарження закінчилась 29.05.2024 - в день отримання позивачкою рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України.

Отже, при зверненні позивача до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після оскарження цих рішень контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку підлягала застосуванню норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України.

Із системного аналізу правових норм чинного законодавства, які регулюють правовідносини при дотриманні строків звернення до суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень після застосування процедури досудового (адміністративного) оскарження таких повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції враховає, що загальною нормою є частина четверта статті 122 КАС України, а спеціальною нормою є пункт 56.19 статті 56 ПК України.

Ці дві правові норми (загальна і спеціальна) не породжують колізію, адже має місце не суперечність між правовими нормами, а доповнення норми спеціальної дії та встановлення системного законодавчого регулювання, а тому спеціальна норма, передбачена ПК України, має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин.

У справі, що розглядається, позивач до суду звернувся 28.11.2024.

Суд першої інстанції поновлюючи строк звернення до суду зазначив, що позивач 28.11.2024 року реалізував своє право на повторне звернення до суду, подавши позовну заяву про визнання протиправними та скасування вищеозначених податкових повідомлень - рішень в стислі строки.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи обставини справи, зокрема, встановлені в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2025 року у цій справі, вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими.

Останнім днем строку звернення до суду з позовом про скасування спірних податкових повідомлень-рішень є 30 травня 2024 року, тоді як позивач звернувся до суду з позовом 28 листопада 2024 року, тобто з пропущенням встановленого строку майже на шість місяців.

Суд апеляційної інстанції враховує, шо наведені позивачем у заяві до суду першої інстанції доводи про те, що строк звернення до суду в 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу є помилковими та не вказують на поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Суд апеляційної інстанції доходить висновку, що звернення позивача до суду є таким, що подане із пропуском місячного строку звернення до суду.

Оскільки позивачем в заяві про поновлення строку на звернення до суду не наведено об`єктивних причин, які б підтверджувалися належними доказами, за яких позивач не міг звернутись до суду в місячний строк, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України, така заява не може вважатися обґрунтованою та не дає підстав для її задоволення, а отже, відсутні належні підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи вимоги статті 123 КАС України, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність рішення суду першої інстанції скасувати, позов залишити без розглядую

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОСПЕРІТІ ФАЙНЕНШЛ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 23 липня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий