Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №160/23620/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/23620/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року (суддя Савченко А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться зазначена справа.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року позов задоволено.

Суд вирішив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 04.08.2025 №0446150714.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано, що позивачем не підтверджено рух товару від ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «Запоріжсталь» на адресу ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» за договорами поставки товарів №1556-30/2024 від 23.10.2024 та №31366355/2/24/1 від 19.12.2024. Не встановлено фактичної передачі товару від ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «Запоріжсталь».

Фактично рух товару на експорт відбувався виробниками товару ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «Запоріжсталь», а залучення до вказаного ланцюгу ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» без фактичної передачі товару вказаному підприємству є свідченням маніпуляції податковою звітністю з метою незаконного формування податкового кредиту без фактичного здійснення господарської операції позивачем, що свідчить про наявність факту удаваних правочинів між ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «Запоріжсталь» та позивачем, оскільки фактично рух товару на експорт відбувався від виробників ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «Запоріжсталь» без фактичного залучення ТОВ «ДОНПРОМТРАНС». Позивач брав участь у ланцюгу руху товарів лише шляхом оформлення угод про поставку товарів та комісійних договорів.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представити позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Як встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області згідно наказів від 11.03.2025 № 1614-п, від 20.03.2025 № 1840-п та на підставі пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі – ПК України) проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість у сумі 2 074 285 374 грн, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у сумі 1 909 752 861 грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» встановлено порушення пункту 200.41 статті 200 ПК України, внаслідок чого позивачу було відмовлено у відшкодуванні податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку у сумі 1 909 752 861 грн та складено акт від 28.03.2025 року №1354/04-36-14-04/31366355.

Позивач надав заперечення до вказаного акту перевірки від 07.04.2025 № 13/023 (вх. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №44113/6/екпп від 07.04.2025).

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 18.04.2025 № 2586-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» з питань що є предметом заперечення (вх. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №44113/6/ екпп від 07.04.2025) на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 28.03.2025 року №1354/04-36-14-04/31366355. Складено акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» від 20.05.2025 № 2293/04-36- 07-14-04/31366355.

В описовій частині акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20.05.2025 № 2293/04-36- 07-14-04/31366355 зазначено, що наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є, відповідно до пп.19-1.1.46 п.19-1.1 ст.19-1, п.74.3 ст.74 і пп.83.1.2 т.83.1 ст.83 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1 (зі змінами та доповненнями), підставою для зазначених нижче висновків. Перевіркою дотримання податкового законодавства з питань, що є предметом: заперечення (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 07.04.2025 №44113/6/екпп) на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 28.03.2025 №1354/04-36-07-14-04/31366355, встановлено: порушення п.200.4-1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ТОВ «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» (код ЄДРПОУ 31366355), внаслідок чого відмовлено у відшкодуванні з бюджету на рахунок платника у банку у сумі 1 377 533 955 грн. При отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб`єкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу може бути вжито заходів щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до Податкового Кодексу.

На підставі інформації наведеної в заперечені ТОВ “ДОНПРОМТРАНС” від 07.04.2025 № 13/023 (вх. Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №44113/6/екпп від 07.04.2025) на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 28.03.2025 року №1354/04-36-14-04/31366355 та додаткових документів, наданих в ході проведення перевірки згідно підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, частково спростовано факти порушень, відображені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 28.03.2025 року №1354/04-36-14-04/31366355 в частині відмови у відшкодуванні з бюджету на рахунок платника у банку у сумі 532 218 906 грн по взаємовідносинах з Приватним акціонерним товариством «КАМЕТ СТАЛЬ», а в іншій частині щодо відмови у відшкодуванні з бюджету на рахунок платника у банку 1 377 533 955 залишено без змін.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість форми «В3» від 22.05.2025 №0281480714 на суму 1 377 533 955,00 грн

Позивач подав до Державної податкової служби України надано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення від 03.06.2025 № 13/21.

Рішенням ДПС України від 01.08.2025 № 22308/6/99-00-06-01-03-06 скаргу ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» – задоволено частково, податкове повідомлення – рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «В3» від 22.05.2025 №0281480714 на суму 1 377 533 955,00 грн скасовано в частині відмови ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» у наданні бюджетного відшкодування на суму податку на додану вартість 830 635 738 грн, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

На підставі висновків акта перевірки та з урахуванням розгляду скарги платника податків, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість форми «В3» від 04.08.2025 №0446150714 на суму 546 898 217,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 04.08.2025 №0446150714 на суму 546 898 217,00 грн протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення не було доведено.

Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції погоджується.

Відповідно до 200.4-1 Ст. 200 ПК України, Платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення.

Суми такого від`ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін «кінцевий бенефіціарний власник№ вживається у значенні, наведеному в Законі України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Відповідно до пункту 30 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 361-ІХ

кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція;

Кінцевим бенефіціарним власником є:

для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що у п.3.3. акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» від 20.05.2025 № 2293/04-36- 07-14-04/31366355 зазначено, що відповідно до відкритих джерел інформації, не встановлено застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» №1644-VII від 14 серпня 2014 року та відповідно до п.п. 1, 2 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 8 жовтня 2024 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 8 жовтня 2024 року № 698/2024 до засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО».

Вказане свідчить про відсутність підстав для застосування положень застосування пункту 200.4-1 статті 200 Податкового кодексу України, про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу щодо застосування приписів пункту 200.4-1. статті 200 ПК України до позивача.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість мотивів оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, викладених у цьому рішенні та які містяться у висновках акту перевірки, вказана обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У силу пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду, відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 188.1 стаття 188 ПК України визначено, що база оподаткування необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Пунктом 44.1. статті 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» було укладено договір поставки металопродукції №31366355/2/24/1 від 19.12.2024 та договір комісії №31366355/2/24/1 від 19.12.2024 відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується від свого імені, але за рахунок та за дорученням Комітента за плату вчиняти такі дії: продати нерезидентам України в митному режимі «експорт» металопродукцію (далі – Товар), що є власністю Комітента, як у рамках раніше укладених зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і в рамках зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що укладаються, а також оформити та підписати інші документи, які є необхідними для виконання доручень Комітента; укласти договори (у разі необхідності) на митне оформлення Товару; вчинити інші дії, які є доцільними та необхідними для виконання доручень Комітента.

Між ПРАТ «ІНГЗК» та ТОВ «ДОНПРОМТРАНС» укладено договір поставки №1556-30/2024 від 23.10.2024 та договір комісії №1554-30/2024 від 23.10.2024 відповідно до якого Комітент доручає, а Комісіонер зобов`язується від свого імені, але за дорученням Комітента за плату вчиняти такі дії: продати нерезидентам України в митному режимі “експорт” залізорудну сировину -ЗРС (далі – Товар), що є власністю Комітента, як у рамках раніше укладених зовнішньоекономічних договорів (контрактів), так і в рамках зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що укладаються, а також оформити та підписати інші документи, які є необхідними для виконання доручень Комітента; укласти договори на митне оформлення Товару; вчинити інші дії, які є доцільними та необхідними для виконання доручень Комітента.

Суд першої інстанції вірно встановив, що в акті перевірки від 20.05.2025 №2293/04-36-07-14-04/31366355 відповідачем не зазначено про виявлення порушень норм податкового законодавства, не виявлено та не зазначено про не надання документів під час перевірки.

Податковим органом не надано зауважень до первинних документів в підтвердження реальності господарських відносин позивача з ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ»: договорів поставки, договорів комісії, реєстру ВМД, ВМД, податкових накладних, реєстрів операцій, звітів Комісіонера;

Суд вірно врахував, що у правовідносинах за комісійним договором товар не надходить на склад комісіонера, тому документи щодо вантажно-розвантажувальних робіт, оприбуткування товару на складах ТОВ «ДОНПРОМТРАНС», ТТН і довіреності не оформлюються.

Відповідачем у акті перевірки встановлено, що відповідно до виписок банку за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 року встановлено перерахування грошових коштів (оплата за товар) в сумі 11 458 517 166,00 грн. на розрахункові рахунки вищезазначених постачальників. По взаємовідносинам з ПРАТ «ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00190905): Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - 1 330 674 938,82 грн (в тому числі ПДВ 221 779 156,47 грн) По взаємовідносинам з ПАТ «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (код ЄДРПОУ 00191230): Дебет 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» Кредит 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - 1 950 714 367,56 грн (в тому числі ПДВ 325 / 19 061,26 грн).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що відсутність матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Суд вірно взяв до уваги, що податковий орган не реалізував своє право на звернення до суду з питань визнання правочинів між позивачем та ПрАТ «ІНГЗК», ПАТ «Запоріжсталь» удаваними.

Податковий орган не має право самостійно визнавати правочини удаваними. Застосування податкових наслідків може відбуватися лише наявності фіктивних правочинів, тобто правочинів недійсність яких може бути встановлена тільки судом.

Судом першої інстанції було встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі-ГУ ДПС) отримано лист від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.03.2025 №793/7/32-00-50-01-03 (вх. до ГУ ДПС 18.03.2025 №2519/7) відповідно до якого встановлено, у зв`язку з відмовою в отриманні бюджетного відшкодування підприємствам виробникам змінено схему роботи щодо уникнення наслідків економічних санкцій а саме: до ланцюга реалізації готової продукції за договорами комісії на експорт введено посередника - пов`язану особу ТОВ «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО», яке не виконує істотних функцій пов`язаних з придбанням (продажем) товарів, не використовує істотних активів та не приймає на себе істотних ризиків для організації придбання та реалізації таких товарів. Ймовірно фінансово-господарська діяльність TOB «ДОНБАСЬКЕ ПРОМИСЛОВО-ТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО» направлена виключно на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ з Державного бюджету.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що лист Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.03.2025 №793/7/32-00-50-01-03 не є тим джерелом отримання даних, які згідно норм ст.83 ПК України можуть служити підставою для висновків контролюючих органів під час проведення перевірок.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово-транспортне підприємство» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 23 липня 2026 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий