Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №160/31362/24
Суддя: Ясенова Т.І.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31362/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Чернівецької митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року (суддя Бухтіярова М.М.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Альфатех» до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» звернулось до суду із адміністративним позовом до Чернівецької митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000547/2 від 04.11.2024 про коригування митної вартості товарів за ВМД 24UA408020054926U2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного контролю та оформлення подано митну декларацію №24UA408020054926U2 з метою розмитнення товару – шини у кількості 212 шт. При поданні декларації на підтвердження митної вартості декларантом надано всі необхідні документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України з визначенням митної вартості товарів за ціною договору. Однак, митним органом за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняте оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000547/2 від 04.11.2024. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та зазначає про те, що ним було визначено митну вартість пред`явлених до митного оформлення товарів відповідно до вимог статті 53 МК України та надано всі необхідні документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Документи, подані ТОВ «Торговий дім «Альфатех», не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Підстав для витребування додаткових документів та для коригування заявленої митної вартості у відповідача не було. За вказаних обставин, рішення про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що
відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності. Декларантом надіслано лист ТОВ «ТД «АЛЬФАТЕХ» № 04/11-2024-3 від 04.11.2024, в якому зазначено, що надано всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть. Враховуючи, що на вимогу митного органу додаткові документи не надано, а подані разом з митною декларацією документи не спростовують встановлені розбіжності та невідповідності, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» зареєстроване 05.11.2010, про що вчинено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 37383046; основний вид діяльності за КВЕД: 46.63 Оптова торгівля машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва.
03.07.2023 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, Китай (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех», Україна (покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт №TRI-0307, предметом якого (п.1) Продавець продасть, а Покупець купить на умовах FOB Qingdao, Китай (відповідно до Інкотермс 2010) шини вантажні, що надалі іменуються «Товар», в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях (далі – Специфікація), які є невід`ємною частиною цього Контракту.
Кількість Товару погоджується Сторонами та зазначається у відповідних Специфікаціях до цього Контракту (п. 2 Контракту).
Ціна на Товар встановлена в доларах США за 1 штуку, узгоджується Сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту.
Орієнтовна сума контракту становить 15000000 доларів США. Сума Контракту може бути змінена Додатковими угодами до цього контракту (п.3 Контракту).
Відповідно до п.4 Контракту умови поставки узгоджуються Специфікаціями на кожну партію окремо, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів – ІНКОТЕРМС 2010 мають обов`язковий характер для сторін у межах цього контракту.
Маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення (п.5 Контракту).
Товар має бути поставлений не пізніше 180 днів з моменту підписання Специфікації, якщо інше не зазначено у Специфікації (п.6. Контракту).
Згідно з п.7 Контракту платіж за Товар, проданий за цим Контрактом, здійснюється в доларах США на рахунок продавця, вказаний у п.14 цього Контракту. Умови оплати узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту. У разі несвоєчасного платежу Продавець має право стягнути з Покупця неустойку за прострочення платежу у розмірі 0,1% за кожен календарний тиждень від простроченої суми, але не більше 5% від простроченої суми.
На відвантажений товар Продавець надає Покупцю в електронному форматі такі документи: комерційний інвойс; пакувальний аркуш; коносамент (п.8 Контракту).
Термін дії Контракту - до 31 грудня 2025 року (п.13.Контракту).
09.04.2024 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» укладено Специфікацію №10 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, згідно з якою обумовлено поставку товарів на загальну суму 441551,50 дол. США, 27 найменувань товару (шин) у кількості - 2491 шт./наб.
Сторонами контракту у Специфікації №10 від 09.04.2024 також погоджено умови поставки FOB Qingdao, China; умови оплати - 100% передплата; загальна сума поставки – 441551,50дол. США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.
05.06.2024 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» укладено Специфікацію №11 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, згідно з якою обумовлено поставку товарів на загальну суму 257209,58 дол.США, 30 найменувань товарів (шин) у кількості - 1668шт./наб.
Сторонами контракту у Специфікації №11 від 05.06.2024 також погоджено умови поставки FOB Qingdao, China; умови оплати - 100% передплата; загальна сума поставки – 257209,58 дол. США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.
30.07.2024 між компанією Triangle Tyre Co., Ltd, (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» укладено Специфікацію №12 до контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023, згідно з якою обумовлено поставку товарів на загальну суму 566379,60 дол.США, 50 найменувань товарів (шин) у кількості - 3957шт./наб.
Сторонами контракту у Специфікації №12 від 30.07.2024 також погоджено умови поставки FOB Qingdao, China; умови оплати - 100% передплата; загальна сума поставки – 566379,60 дол. США; доставка здійснюється протягом 120 днів після оплати.
Згідно зі Специфікацією №4/5 від 05.08.2024 погоджено поставку 330 шин: 245/70R19.5-18PR TRТ03 141/140J - 40 шт.; 245/70R19.5-18PR TRD06 141/140J - 40 шт.; 265/70R19.5-18PR TR657 143/141J - 50 шт.; 265/70R19.5-18PR TRD06 143/141J - 40 шт.; 265/70R19.5-18PR TRS02 143/141J - 20 шт.; 295/80R22.5-16PR TR601H 152/148M - 40 шт.; 315/60R22.5-18PR TRS03 152/148K - 60 шт.; 295/80R22.5-18PR TRD09 152/149K - 40 шт. на загальну суму – 33843 дол. США., умови поставки FOB Qingdao, China;
04.11.2024 з метою митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» подано митну декларацію №24UA408020054926U2.
Так, згідно із МД ІМ 40 ДЕ №24UA408020054926U2 її подано для здійснення митного оформлення наступного товару:
1.Шини та покришки пневматичні гумові нові для автобусів і вантажних автомобілів з індексом навантаження більш як 121: шина 245/70R19.5-18PR TRТ03 141/140J (індекс навантаження 141/140, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 40 шт.; шина 245/70R19.5-18PR TRD06 141/140J (індекс навантаження 141/140, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 40 шт.; шина 265/70R19.5-18PR TR657 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 50 шт.; шина 265/70R19.5-18PR TRD06 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 40 шт.; шина 265/70R19.5-18PR TRS02 143/141J (індекс навантаження 143/141, індекс швидкості J, посадочний діаметр - 19.5) - 20 шт.; шина 295/80R22.5-16PR TR601H 152/148M (індекс навантаження 152/148, індекс швидкості M, посадочний діаметр - 22.5) - 40 шт.; шина 315/60R22.5-18PR TRS03 152/148K (індекс навантаження 152/148, індекс швидкості K, посадочний діаметр - 22.5) - 60 шт.; шина 295/80R22.5-18PR TRD09 152/149K (індекс навантаження 152/149, індекс швидкості K, посадочний діаметр - 22.5) - 40 шт.
У графах 22, 42 МД №24UA408020054926U2 заявлена митна вартість товару в сумі 33843,00 дол. США, умови поставки FOB CN QINGDAO (гр.20).
За митною декларацією ІМ 40 ДЕ №24UA408020054926U2 від 04.11.2024 товар імпортований Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» від відправника/експортера компанії TRIANGLE TYRE COMPANY LIMITED, Китай на підставі наступних товаросупровідних документів: зовнішньоекономічний контракт №ТRI-0307 від 03.07.2023; специфікація №10 від 09.04.2024; специфікація №11 від 05.06.2024; специфікація №12 від 30.07.2024; специфікація №4/5 від 05.08.2025; додаткова угода №1508/1 від 15.08.2024; додаткова угода №0508/1 від 05.08.2024; додаткова угода №0508/2 від 05.08.2024; комерційна пропозиція №12242001861-4/2962-2/3857-1 від 09.04.2024; платіжні інструкції №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024, №183 від 11.09.2024, №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №186 від 25.09.2024; інвойс №12242001861-4/2962-2/3857-1 від 05.08.2024; коносамент №ХМ240800061 від 07.08.2024; коносамент №242763605 від 07.08.2024; автотранспортна накладна №8428285 від 28.10.2024; лист №OS-25.10.05 від 25.10.2024; рахунок №2410085 від 25.10.2024; документ №0101/23 від 01.01.2023; документ №1707/23-01 від 17.07.2023; декларація країни відправлення №420420240000228941 від 05.08.2024.
Відповідачем після опрацювання МД №24UA408020054926U2 від 04.11.2024 та наданих товаросупровідних документів направлено позивачу електронне повідомлення (ідентифікатор fad817ca-aed4-4543-86c7-8d4c606960f3) щодо надання додаткових документів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару); - якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар); -виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товару та умов поставки); -висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни).
На повідомлення митного органу позивачем листом від 04.11.2024 за вих.№04/11-2024-3 повідомлено, що товариство надало всі наявні документи та протягом 10 робочих днів додаткові документи надані не будуть.
Чернівецькою митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000547/2 від 05.11.2024.
У графі 33 рішення №UA408000/2024/000547/2 від 05.11.2024 відповідачем зазначено, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
-у п.5 контракту №TRI– 0307 від 03.07.2023 йдеться про наявність пакування та маркування, відомостей щодо включення вартості пакування та маркування, яка є складовою митної вартості товару, не надано;
-інвойс від 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1 виставлений на суму 197010,14 дол. США. Специфікація №4/5 від 05.08.2024 до цього інвойсу виставлена на суму 33843,00 дол. США, на яку і здійснюється митне оформлення даної декларації. За умовами зовнішньоекономічного контракту відповідно до гр.44 МД товар постачається в рамках Специфікації №10 від 09.04.2024 в редакції додаткової угоди №0508/1 від 05.08.2024 (на суму 447711,50 дол. США), Специфікації №11 від 05.06.2024 в редакції додаткової угоди №0508/2 05.08.2024 (на суму 257137,58 дол. США) та Специфікації №12 від 30.07.2024 в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024 (на суму 566379,60 дол. США). Ні інвойс від 05.08.2024 №12242001861-4/2962- 2/3857-1, ні Специфікація №2/5 від 05.08.2024 не містять посилання на ці специфікації або додаткові угоди до них. Враховуючи те, що на одну специфікацію може бути укладено декілька додаткових угод (так, наприклад, до Специфікації №11 від 05.06.2024 укладено додаткові угоди №1107 від 11.07.2024 та №0508/2 05.08.2024), невідомо, відповідно до яких специфікацій постачається товар, що оформлюється;
-специфікації №10 від 09.04.2024 (в редакції додаткової угоди №0508/1 від 05.08.2024), №11 від 05.06.2024 (в редакції додаткової угоди №0508/2 05.08.2024) та №12 від 30.07.2024 (в редакції додаткової угоди №1508/1 від 15.08.2024) до контракту №TRI-0307 від 03.07.2023 виставлені на загальну суму 1271228,68 дол. США та передбачають 100% передоплати. Інвойс від 05.08.2024 №12242001861-4/2962-2/3857-1 виставлений на суму 197010,04 дол. США, в ньому також передбачена наявність 100% передоплати. В Платіжних інструкціях №№164 від 17.04.2024, 166 від 21.05.2024, 177 від 13.08.2024, 181 від 03.09.2024, 183 від 11.09.2024 та 186 від 25.09.2024 в гр.70 «Призначення платежу» зазначено, що оплата здійснена за специфікаціями №8 від 25.01.2024, №10 від 09.04.2024, №11 від 05.06.2024 та №12 від 30.07.2024. Платіж здійснено на загальну суму 711037,40 дол. США. При цьому, Специфікація №8 від 25.01.2024 до оформлення не надана. Так, не виконано умови здійснення 100% оплати та не можливо здійснити перевірку факту 100% оплати за партію товару, який оформлюється;
-рахунок від 25.10.2024 №2410085 містить відомості щодо експедиторського обслуговування на території України. Разом з тим, відомості щодо експедиторського обслуговування за межами України в рахунку відсутні. Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Виникає питання щодо документального підтвердження зазначених відомостей. Документів, які б підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу даної послуги на до/після кордону України, не надано;
- в CMR від 28.10.2024 №8428285 перевізником зазначено PE «SHALAR SERGH». Рахунок від 25.10.2024 №2410085 та Довідка про транспортні витрати від 25.10.2024 №OS-25.10.04 виставлені ТОВ «Формаг Груп». Документів від перевізника до експедитора не надано. Так, відсутнє документальне підтвердження умов надання послуг, їх вартості та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості;
-копія митної декларації країни відправлення від 05.08.2024 №420420240000228941 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна товару виставлена за штуку.
Враховуючи, що подані разом з митною декларацією документи містять розбіжності та невідповідності, а додатково надані на вимогу митного органу документи їх не спростовують, митний орган дійшов висновку, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару (ч.5 ст.55 МКУ) та з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу (ч.4 ст.57 МКУ). Згідно з положеннями п.1 ст.55 МКУ митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості – резервний.
За основу для визначення митної вартості товару №1 взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару за МД №UA209170/2024/083898 від 07.10.2024 «Шини для вантажних автомобілів пневматичні нові: шина колісна 315/70r22,5 ведуча вісь, тягач. Індекс нав. 154/150, індекс шв. L, посадковий діаметр 22.5, всесезонні артикул 886858 - Всього 238шт. Виробник TRIANGLE TYRE CO., LTD. Країна походження CN. Вага нетто 15563 кг». Рівень митної вартості 3,0552 дол. США/кг (255,6621 USD/шт.).
Не погодившись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Суд зазначає, що ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.
За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За приписами ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.1 ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Частиною 7 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також за приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України).
Згідно з частиною шостою статті 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.
Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.
Як видно з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 МК України.
Суд першої інстанції установив, що відповідач за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої позивачем, дійшов висновку, що в наданих декларантом документах міститься ряд розбіжностей, наявність яких унеможливлює підтвердження всіх числових значень складових митної вартості.
Аргументи митного органу щодо наявності розбіжностей, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними виходячи з наступного.
Щодо тверджень відповідача відносно того, що неможливо ідентифікувати платіжні доручення з даною поставкою, суд зазначає про таке.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов`язковим.
Суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 року у справі №380/6459/20.
Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов`язані саме з тими недоліками, у зв`язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.
Як встановлено судом першої інтанції, поставка оцінюваного товару здійснена на підставі зовнішньоекономічного контракту №TRI-0307 від 03.07.2023, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує шини вантажні, в асортименті та кількостях, зазначених у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1). Ціна на товар узгоджується сторонами на кожну партію поставки, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту (п.3). Маркування товару на кожне пакувальне місце має наноситись відповідно до вимог виробника. Товар повинен бути відповідним чином зафіксований усередині ящика, щоб уникнути пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення (п.5).
Отже, Контрактом передбачено, що товар продається в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, при цьому маркування товару наноситись відповідно до вимог виробника, товар повинен бути зафіксованим усередині ящика, задля уникнення пошкоджень або псування у дорозі до пункту призначення.
При цьому, Контрактом не передбачено виокремлення вартості маркування та пакування від загальної вартості предмету контракту.
Зауваження митного органу про не підтвердження платіжними документами №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024, №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №183 від 11.09.2024 та №186 від 25.09.2024 факту 100% передоплати за партію товару, який оформлюється є безпідставні, оскільки відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Отже, декларант має обов`язок підтвердити оплату товару, що декларується, якщо оплата вже відбулась.
За умовами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 умови оплати узгоджуються Сторонами на кожну партію окремо, що вказується у відповідних Специфікаціях до цього Контракту.
Відповідно до Специфікації №10 від 09.04.2024 сторонами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 погоджено поставку товару на загальну суму 441551,50 дол.США. Умови оплати – 100% передплата. Згідно зі Специфікацією №11 від 05.06.2024 сторонами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 погоджено поставку товару на загальну суму 257209,58 дол.США. Умови оплати – 100% передплата. Згідно зі Специфікацією №12 від 30.07.2024 сторонами контракту №TRІ-0307 від 03.07.2023 погоджено поставку товару на загальну суму 566379,60 дол.США. Умови оплати – 100% передплата.
З митної декларації та з оскаржуваного рішення чітко вбачається, що в ході митного оформлення декларантом на підтвердження оплати за товар були надані банківські платіжні інструкції №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024, №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №183 від 11.09.2024 та №186 від 25.09.2024.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція №164 від 17.04.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 120000,00дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №10 від 09.04.2024.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція №166 від 21.05.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 200000,00дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №8 від 25.01.2024, Специфікації №10 від 09.04.2024.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція №177 від 13.08.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 52000,00дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №12 від 30.07.2024.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція №181 від 03.09.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 40000,00дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №12 від 30.07.2024.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція №183 від 11.09.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 141429,29дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №10 від 09.04.2024, Специфікації №11 від 05.06.2024.
Надана до митного оформлення платіжна інструкція №186 від 25.09.2024 про сплату ТОВ «ТД «Альфатех» коштів компанії Triangle Tyre Co., Ltd, в сумі 157608,11дол. США по своїй суті є банківським платіжним документом, містить банківські реквізити (надавача платіжних послуг), реквізити платника та отримувача коштів, що дають змогу ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, у гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції зазначено, що оплата здійснена згідно із контрактом №TRІ-0307 від 03.07.2023 та Специфікації №10 від 09.04.2024, Специфікації №11 від 05.06.2024, Специфікації №12 від 30.07.2024.
Обґрунтувань причин не врахування вказаних платіжних документів під час митного оформлення відповідачем не зазначено, а оскаржуване рішення не містить.
При цьому, в митній декларації №24UA408020054926U2 від 04.11.2024 зазначена загальна вартість партії товару, що декларувався – 33843,00дол. США. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату за товар на вказану суму. Відповідно до платіжних інструкцій №164 від 17.04.2024, №166 від 21.05.2024, №177 від 13.08.2024, №181 від 03.09.2024, №183 від 11.09.2024 та №186 від 25.09.2024, які були надані митному органу, декларантом було сплачено 711 037,40дол. США.
Отже, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Водночас декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Також судом першої інстанції обґрунтовано відхилив зауваження митного органу про те, що митна декларація країни відправлення від 05.08.2024 №420420240000228941 містить відомості щодо ціни за кілограм товару, тоді як в інших документах ціна товару виставлена за 1 штуку, оскільки такі відомості жодним чином не свідчать про розбіжності у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах.
Колегія суддів зауважує, що копія митної декларації країни відправлення не є документом, який відповідно до частини 2 статті 53 МК України підтверджує митну вартість товарів.
Зазначений документ належить до переліку додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, які можуть бути витребувані лише за наявності розбіжностей у документах, зазначених у частині 2 статті 53 МК України. Різниця в одиницях виміру ціни (за кілограм у декларації країни відправлення та за штуку в інших документах) пояснюється різними стандартами оформлення митних декларацій у різних країнах і не свідчить про наявність розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товару.
Посилання відповідача на митну декларацію країни відправлення є безпідставними.
Крім того, митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.03.2018 у справі №804/2997/17.
Отже, як свідчать встановлені обставини справи, по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.
Щодо зауважень митного органу до транспортної складової, суд зазначає наступне.
Відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах FOB Qingdao згідно з Інкотермс-2010. Умови поставки узгоджуються специфікаціями на кожну партію (пункт 4).
В специфікаціях сторонами погоджено умови поставки FOB Qingdao (Інкотермс 2010), місце призначення - Україна.
Згідно із базисом поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Отже, документами на підтвердження витрат на транспортування можуть бути не лише транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження транспортних витрат, як складової митної вартості, до митного оформлення були надані такі документи: коносамент №ХМ240800061 від 07.08.2024; коносамент №242763605 від 07.08.2024; автотранспортна накладна СМR №8428285 від 28.10.2024; довідка №OS-25.10.05 від 25.10.2024; рахунок ТОВ «Формаг Груп» №2410085 від 25.10.2024; документ №0101/23 від 01.01.2023; документ №1707/23-01 від 17.07.2023, договір на ТЕО №1707/23-01 від 17.07.2023.
Організацією перевезення товару для Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Альфатех» здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю «Формаг Груп» на підставі Договору №1707/23-01 від 17.07.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування (далі – Договір).
Відповідно до умов Договору № 1707/23-01 від 17.07.2023 позивач є Клієнтом, а ТОВ «Формаг Груп» - Експедитором.
Згідно з п. 1.1. Договору Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Відповідно до п.2.1 Договору Експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, аеропортами, вантажними і мультимодальними терміналами, складами, залізничними станціями, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за Договором; залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи.
17.06.2024 на виконання умов договору № 1707/23-01 від 17.07.2023 Експедитором ТОВ «Формаг Груп» виставлено позивачу рахунок на оплату №2410085 від 25.10.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих транспортних послуг по доставці вантажу (B/L 242763605 СМR №8428285 1/40 ТСNU.8428285) складає 413991,68грн., з яких: морський фрахт п. Циндао (Китай) - п. Констанца (Румунія) (міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом) – 265032,25грн.; послуги за межами митної території України (Румунія): локальні витрати в порту Констанца – 28058,84грн.; міжнародне перевезення за єдиним транспортним документом: - п. Констанца (Румунія) - п/п Порубне (Україна) – 47452,45грн.; - п/п Порубне (Україна) - м. Підгородне, Дніпропетровська обл. (Україна) – 71384,99грн.; транспортно-експедиторське обслуговування на території України – 1719,29грн. та 343,858грн.ПДВ.
Також, до митного оформлення було надано довідку ТОВ «Формаг Груп» від 25.10.2025 OS-25.10.05, в якій Експедитором підтверджено, що вартість послуг з доставки морем з порту Qingdao (China) до порту Constanta (Romania) та експедирування вантажу, який прибув у контейнері TCNU8428285 за коносаментом №242763605, CMR № 8428285 (від 25.10.2024) становить - 413991,68 грн., з яких: вартість НРР, портового експедирування вантажу в п.Констанца, Румунія складає - 28058,84 грн. без ПДВ; вартість морського фрахту з п.Циндао, Китай до п.Констанца, Румунія складає - 265032,25 грн. у т.ч. ПДВ 0; автоперевезення за маршрутом порт Констанца, Румунія - п/п Порубне, Україна - 47452,45 грн. у т.ч. ПДВ 0; автоперевезення за маршрутом п/п Порубне, Україна - м. Підгородне, Україна - 71384,99 грн. у т.ч. ПДВ 0; транспортно-експедиторське обслуговування на території України складає - 2063,148 грн (в тому числі ПДВ 343,858 грн), а також те, що ТОВ «Формаг Груп» не здійснювало страхування вантажу за вказаним маршрутом.
Митним органом також не заперечується надання відповідних документів.
Верховний Суд у постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 дійшов висновку, що у разі, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватись розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватись будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватись розмір витрат на перевезення товарів, а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Втручання митного органу у приватно-правові відносини сторін договору про транспортно-експедиторське обслуговування є виходом за межі повноважень митного органу.
Отже, не врахування митним органом під час митного оформлення вказаних рахунку та довідки про вартість перевезення є безпідставними.
Щодо посилань відповідача на те, що в CMR від 28.10.2024 №8428285 перевізником зазначено PE «SHALAR SERGH», а рахунок від 25.10.2024 №2410085 та довідка про транспортні витрати від 25.10.2024 №OS-25.10.04 виставлені ТОВ «Формаг Груп», документів від перевізника до експедитора не надано, суд зазначає, що такі зауваження митного органу цілком безпідставні та не свідчать про наявність розбіжностей в наданих товаросупровідних документах, які стверджуються відповідачем.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Стаття 8 вказаного Закону містить перелік видів транспортно-експедиторських послуг, що надаються експедиторами за дорученням клієнтів, серед яких: надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням.
З умов договору № 1707/23-01 від 17.07.2023 (п.2.1) слідує, що сторонами на транспортно-експедиційне обслуговування погоджено, що експедитор має право укладати договори та угоди з перевізниками, портами, аеропортами, вантажними і мультимодальними терміналами, складами, залізничними станціями, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за Договором; залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші організації та особи.
Таким чином, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором № 1707/23-01 від 17.07.2023 ТОВ «Формаг Груп» мав право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.
Залучення експедитором третьої особи перевізника відповідає змісту транспортно-експедиторської діяльності, договірним відносинам позивача з експедитором та положенням Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 13.09.2019 по справі № 826/66/14.
За таких обставин, відносини, що мали місце між експедитором ТОВ «Формаг Груп» та залученим ним для виконання замовлення позивача перевізником, не мають відношення до витрат позивача, оскільки залучення субпідрядників не заборонено ані законодавством України, ані умовами контракту на транспортно-експедиційне обслуговування. Витрати експедитора за договорами із залученими ним перевізниками не є складниками митної вартості товарів позивача та є складовою вартістю договору з ТОВ «Формаг Груп».
Тож, позивач не повинен мати в наявності усі документи, що підтверджують ці витрати, та не повинен надавати ці документи митному органу для підтвердження транспортної складової митної вартості імпортованих товарів.
При цьому, у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Таким чином, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, висновки митного органу в цій частині є необгрунтованими.
З урахуванням викладеного колегія судів констатує, що скаржником не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам частини 1 статті 53 МК України. Таким чином, доводи скаржника про необхідність застосування другорядного (резервного) методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
При цьому, наявність у системі інформації про те, що подібний чи ідентичний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Аналогічні висновки містять постанова Верховного Суду від 27 лютого 2025 року по справі №300/784/24, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Суд першої інстанції першої інстанції правильно не прийняв посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення Чернівецької митниці №UA408000/2024/000547/2 від 04.11.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та не узгоджуються із правовим регулюванням спірних правовідносин, позицію щодо чого неодноразово висловлював Верховний Суд, зокрема й у постановах, згаданих вище.
Фактично доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачами не зазначено. Відповідачем наводяться доводи, аналогічні тим, які містяться у відзиві на позовну заву та були предметом розгляду судом першої інстанції інстанцій та спростовані ним.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Чернівецької митниці залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua