Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №280/659/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: звільнення з публічної служби, з них

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №280/659/26

Суддя: Ясенова Т.І.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/659/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року (суддя Конишева О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 31 грудня 2025 року № 2437дск про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, майора поліції ОСОБА_1 у виді звільнення зі службу в поліції;

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 17 січня 2026 року № 44 о/с ДСК про звільнення старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції;

поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, з 17 січня 2026року;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 17 січня 2026 року по день фактичного розрахунку;

допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на службі та виплати заробітної плати за один місяць.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не мав дисциплінарних стягнень, характеризувався позитивно, вказує, що Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області не було досліджено повно, всебічно і об`єктивно обставини події, що стала підставою для призначення службового розслідування та не отримано судове рішення щодо вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Лише судовим рішенням в провадженні про адміністративне правопорушення можливо встановити вину особи в скоєнні адміністративного правопорушення. Натомість відповідачем прийнято рішення, яке не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, що свідчить про необ`єктивність відповідача під час проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та прийняття оскаржуваних наказів. Також зазначає, що в резолютивній частині Наказу відповідач покликається на загальні норми чинного законодавства. Тобто, в Наказі не конкретизовано, невиконання якого нормативно-правового акту ОСОБА_1 ставиться у провину. Висновки розслідування сумнівні та незаконні. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Скаржник, мотивуючи правову позицію зазначає, що жодним доказом, який був наявний у дисциплінарної комісії не підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. У цій справі відповідач проведеним службовим розслідуванням доводить правомірність складення відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення. Чим фактично підміняє законодавчо визначену процедуру по розгляду протоколу про адміністративне правопорушення в рамках справи про адміністративне правопорушення, яка розглядається судом. Визнаючи правомірність складення на позивача протоколу про адміністративне правопорушення відповідач не врахував, що протокол про адміністративне правопорушення було складено на підставі висновку медичного огляду, який видано на підставі порушення процедуру огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Вказане як виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення положень частини 1 статті 130 КУпАП, так і свідчить про відсутність складу дисциплінарного проступку. Відзив на позовну заяву не може доповнювати або змінювати висновок, який було складено за результатами проведеного службового розслідування.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.12.2025 до керівництва ГУНП в Запорізькій області за вих. №110/01/35-2025 ДСК надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в Запорізькій області щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до зазначеної доповідної записки, 30.11.2025 о 22:17 біля буд. 4 по вул. Парамонова у м. Запоріжжі поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України, за порушення п.п. 11.4 ПДР (виїзд на зустрічну смугу руху), зупинено транспортний засіб «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого представився поліцейським. Під час встановлення особи з`ясувалось, що водієм виявився майор поліції ОСОБА_1 .

Останньому запропоновано пройти огляд в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, на що ОСОБА_1 погодився.

Результататом огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», тест № 1 показав - 1,34 % проміле, з результатом Позивач не погодився.

Тест № 2 - ОСОБА_1 відмовився проходити, виявив бажання здати сечу на вміст алкоголю, проте 01.12.2025 у період часу з 22:53 до 01:30 ОСОБА_1 не зміг надати зразки сечі для проведення лабораторного дослідження.

У зв`язку із наявністю явних зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, лікарем складено висновок № 8661 від 30.11.2025 про те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння. З висновком останній ознайомлюватися відмовився. Від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонений, шляхом передачі керування транспортним засобом тверезому водію.

01.12.2025 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528341 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову серії ЕНА № 6255682 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

02.12.2025 ГУНП в Запорізькій області від Запорізького управління ДВБ Національної поліції України надійшов рапорт із аналогічною по суті інформацією щодо можливого порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 , а саме керування 30.11.2025 автомобілем «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

01.12.2025 начальником ГУНП в Запорізькій області видано Наказ № 1576 ДСК «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».

12.12.2025 прийнятий Наказ від № 1642 ДСК «Про продовження строку проведення службового розслідування», з метою встановити наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях позивача.

В ході службового розслідування встановлено, що 30.11.2025 майор поліції ОСОБА_1 перебував на вихідному, в будь-яких нарядах не перебував, службу не ніс.

30.11.2025 о 22:16 під час несення служби по охороні громадського порядку та безпеки дорожнього руху в Космічному районі м. Запоріжжя на службовому автомобілі «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_2 (на синьому фоні), нарядом УПП в Запорізькій області ДПП НП України у складі «Хижак -602»: командира роти № 2 батальйону № 1 майора поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3 капрала поліції ОСОБА_3 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Космічна, навпроти будинку 49, було помічено транспортний засіб Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив ПДР України, а саме п.11.4 ПДР України (виїзд на зустрічну смугу руху).

Під час встановлення особи з`ясувалось, що водієм виявився майор поліції ОСОБА_1 (посвідчення водія категорій «В, С», серії НОМЕР_3 , видане 14.05.2008 ВРЕВ № 3 УДАІ УМВС України в Запорізькій області).

При спілкуванні поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП НП України Кір`яновою І.О. та Бундуром М.О. з водієм та перевірці документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. а саме: різкий запах алкоголю, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. У зв`язку із чим ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовився.

ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, на що ОСОБА_1 погодився. У результаті огляду за допомогою алкотестеру «Драгер» тест № 1 показав 1,34 % проміле, з результатом якого ОСОБА_1 не погодився. Тест № 2 ОСОБА_1 відмовився проходити, а виявив бажання здати сечу на вміст алкоголю, проте у період часу з 22:53 до 01:30 01.12.2025 ОСОБА_1 не зміг надати зразки сечі для проведення лабораторного дослідження.

У зв`язку із наявністю явних ознак алкогольного сп`яніння, лікарем складено висновок № 8661 від 30.11.2025 про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528341 в якому зазначено, що керував транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому порядку у лікаря- нарколога, висновок №8661, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» ПДР (ч. 1 ст. 130 КУпАП). У зазначеному вище протоколі ОСОБА_1 відмовився поставити свої підписи.

Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 направлено для розгляду до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Крім цього, УПП в Запорізькій області ДПП НП України надана копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6255717, винесена 01.12.2025 о 03.35 поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України, в якому зазначено, що 30.11.2025 о 22:16 в м.Запоріжжя, вул. Космічна, 49, водій, керуючи транспортним засобом на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги руху в одному напрямку, виїхав на призначений для зустрічного руху бік дороги, чим порушив п. 11.4. ПДР (ч. 2 ст. 122 КУпАП).

Також у наданих матеріалах містяться: направлення ОСОБА_1 на огляд, як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

З матеріалів службового розслідування судом встановлено, що позивач намагався уникнути проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, заявивши, що не довіряє його результатам та попросив здати аналіз сечі, яку так і не здав.

Також у наданих матеріалах службового розслідування містяться: направлення ОСОБА_1 на огляд, як водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР, складеного о 22:53 30.11.2025; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 (не продувався); висновок КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 30.11.2025 № 8661 щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість.

Окрім цього, УПП в Запорізькій області ДПП НП України надано DVD-R диск з відеозаписами з портативних та автомобільного відеореєстраторів поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП НП України щодо фіксації та документування події адміністративних правопорушень, вчинених 30.11.2025 ОСОБА_1 . Відеозапис підтвердив обставини які наведені вище.

Суд також звертає увагу, що будь-яких заперечень, з приводу досліджених під час службового розслідування відеозаписів (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, не заявлялося позивачем, тому підстави для сумніві, щодо невідповідності відеозапису та фактам, які описані в матеріалах службового розслідування, у суду відсутні.

Під час службового розслідування були допитані наступні свідки.

ОСОБА_2 яка спільно з ОСОБА_3 заступила на службу в нічну зміну (з 20:00 до 08:00) з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху в Космічному мікрорайоні м. Запоріжжя у складі екіпажу «Хижак-602», ОСОБА_4 який 30.11.2025, згідно з розстановкою сил та засобів роти № 2 батальйону № 3 УПП в Запорізькій області ДПП НП України, заступив на службу для забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку в Космічному мікрорайоні м. Запоріжжя. Службу ніс у складі екіпажу «АП Хижак-601» разом із поліцейським взводу № 1 роти № 2 батальйону № 3, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , які підтвердили обставини які описані вище.

ОСОБА_6 який пояснив, що 30.11.2025, у свій вихідний день, приблизно о 21:30 йому зателефонував ОСОБА_1 , з яким він разом працює в одному управлінні ГУНП в Запорізькій області, домовилися зустрітися та випити кави. ОСОБА_1 вирішив викликати таксі додому, однак зробити це йому не вдалося. ОСОБА_6 зателефонував своїй знайомій - ОСОБА_7 і попросив її відвезти ОСОБА_1 додому. ОСОБА_7 погодилася. Під час поїздки через втому та погане самопочуття ОСОБА_6 заснув приблизно на півдорозі (де саме не пам`ятає). Через деякий час він прокинувся від того, що автомобіль зупинила патрульна поліція. ОСОБА_6 побачив, що за кермом перебував ОСОБА_1 . Під час зустрічі він ( ОСОБА_6 ) жодних ознак сп`яніння у ОСОБА_1 не помічав.

ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі статті 63 Конституції України відмовились від надання будь-яких пояснень про обставин вказаної події.

ОСОБА_9 пояснив, що у межах службових повноважень є безпосереднім керівником ОСОБА_6 . У ході бесіди щодо обставин події було встановлено, що ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Honda Accord, н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_6 , було доставлено нарядом патрульної поліції до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. На запитання щодо можливого передавання керування власним транспортним засобом ОСОБА_1 , ОСОБА_6 ствердно заперечив, пояснивши, що керування передавав виключно знайомій ОСОБА_10 , а сам через деякий час заснув.

ОСОБА_11 пояснив, що у межах своїх службових повноважень є безпосереднім керівником ОСОБА_1 . Останній повідомив, що, керуючи транспортним засобом «Honda Accord», здійснив порушення правил дорожнього руху, а саме: перетнув подвійну суцільну лінію, що стало причиною його зупинки. Під час розмови з ОСОБА_1 співробітники патрульної поліції висловили підозру щодо його стану алкогольного сп`яніння та запропонували пройти тест за допомогою приладу «Алкотестер». ОСОБА_1 відмовився від проходження тесту на місці, проте висловив згоду на проведення медичного огляду у відповідному закладі. 01.12.2025 о 08:30 ОСОБА_11 зв`язався з ОСОБА_1 , який поінформував його про те що він перебуває на лікарняному та не може вийти на роботу. За час проходження служби ОСОБА_1 зарекомендував себе як відповідальний та сумлінний співробітник. На рівні відділу регулярно ОСОБА_11 особисто та керівництвом управління проводилися профілактичні бесіди з особовим складом щодо дотримання транспортної дисципліни та правил поведінки в побуті. Крім того, на рівні управління систематично здійснюються інструктажі та проводяться дні дисципліни, що підтверджується відповідними протоколами. Усім співробітникам підрозділу, включаючи ОСОБА_1 , було детально роз`яснено вимоги щодо етичної поведінки, неприпустимість вживання алкогольних напоїв, а також доведено інформацію про можливі дисциплінарні стягнення за відповідні порушення. Він ( ОСОБА_11 ) вважає, що проведена ним та керівництвом підрозділу робота була загалом достатньою для запобігання порушенням транспортної дисципліни.

ОСОБА_12 надав схожі пояснення з ОСОБА_11 стосовно обставин які виникли.

З метою опитування поліцейського ОСОБА_1 , на адресу місця мешкання було направлено лист про виклик для надання пояснень дисциплінарній комісії від 03.12.2025 № 10106-2025(36688). ОСОБА_1 запропоновано прибути до ГУНП в Запорізькій області у період з 08 по 10 грудня 2025 року. У месенджері «Telegram» та листом Урпошти від 06.12.2025 надійшли повідомлення від позивача, в яких вказано про перебування його на лікарняному і надання пояснень після одужання.

08.12.2025 за допомогою месенджеру Telegram на мобільний номер та на адресу місця мешкання ОСОБА_1 направлено лист від 08.12.2025 №11488-2025 (41856), яким позивача викликано на 11.12.2025, для надання пояснень дисциплінарній комісії за фактом можливого порушення службової дисципліни. ОСОБА_1 для надання пояснень не з`явився та не повідомив дисциплінарну комісію про наявність поважних причин свого неприбуття, що відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту, вважається відмовою від надання пояснень, у зв`язку з цим дисциплінарною комісію ГУНП складено акт про відмову від надання пояснень (реєстраційний №13118 - 2025 від 12.12.2025 (47675)).

Також, ОСОБА_1 на адресу місця мешкання, в месенджери на його номер телефону та на електронну адресу направлено лист про виклик для надання пояснень дисциплінарній комісії ГУНП в Запорізькій області у період з 15 по 19 грудня 2025 року, або надати усні чи письмові пояснення. До листа додано бланк пояснення та перелік питань для його опитування (від 10.12.2025 № 12209-2025 (44479).

В месенджері «Telegram» на службовий телефон УП ГУНП в Запорізькій області та Укрпоштою листом з описом, надійшло від ОСОБА_1 клопотання від 17.12.2025 який повідомив, що перебуває на лікарняному та просить ознайомити його з матеріалами службового розслідування шляхом направлення копій матеріалів на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою надання їх адвокату та підготовки тексту пояснення.

22.12.2025 ОСОБА_1 з використанням електронної комунікації за допомогою месенджерів на мобільний номер, Укрпоштою на адресу місця мешкання останнього та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 надана відповідь про те, що забороняється використовувати для передачі службової інформації відкриті канали зв`язку. ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися з ними в адміністративній будівлі ГУНП з 23 до 28 грудня 2025 року.

Також ОСОБА_1 повідомлено, що члени дисциплінарної комісії можуть виїхати за адресою його місця мешкання з метою опитування. Одночасно ОСОБА_1 повідомлено про закінчення строку передбаченого для проведення службового розслідування, який відбудеться 30.12.2025.

23.12.2025 в месенджері «Telegram» на службовий телефон УП ГУНП в Запорізькій області від ОСОБА_1 надійшло клопотання яким повідомив, що перебуває на лікарняному та просить ознайомити його з матеріалами службового розслідування.

З метою виконання вказаного клопотання ОСОБА_1 від 23.12.2025 та реалізації його права на захист, 24.12.2025 заступником голови дисциплінарної комісії майором поліції Величком В.В. та членом дисциплінарної комісії полковником поліції ОСОБА_13 здійснено виїзд за місцем мешкання майора поліції ОСОБА_1 , де останнього було ознайомлено із усіма зібраними матеріалами службового розслідування. Після ознайомлення з матеріалами службового розслідування, ОСОБА_1 було запропоновано надати усні або письмові пояснення за фактом можливого порушення ним та окремими поліцейськими ГУНП в Запорізькій області службової дисципліни.

26.12.2025 листом через Укрпошту ОСОБА_1 направлено відповідь про виконання його клопотання від 23.12.2025 та повторно повідомлено про строки проведення службового розслідування та надання пояснення.

У період з 23 до 28 грудня 2025 року на виклик дисциплінарної комісії ГУНП в Запорозькій області ОСОБА_1 для надання пояснень не з`явився та не повідомив дисциплінарну комісію про наявність поважних причин свого неприбуття, що відповідно до абзацу 3 ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту, вважається відмовою від надання пояснень, у зв`язку з цим дисциплінарною комісію ГУНП складено акт про відмову від надання пояснень (№ 18763 - 2025 від 29.12.2025 (65761)).

Згідно з інформацією наданою УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітацентр» (ЄРДПОУ №35183119), у період часу з 01.12.2025 по 19.12.2025 (включно) ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві (лікарняні листи № 19795599-2036520961-1, № 19795599-2036653595-1, № 19795599-2036748435-1, № 19795599-2036832042-1 та № 19795599-2036929695-1.

Згідно з інформацією наданою УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, з 19.12.2025 по 26.12.2025 (включно) ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Запорізької міської ради (ЄРДПОУ №38783657), причина непрацездатності - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві (лікарняні листи: № 20092845 2037044877-1 та № 20092845-2037118114-1).

Згідно з інформацією наданою УФЗБО ГУНП в Запорізькій області, з 27.12.2025 до 29.12.2025 (включно) ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Клініка первинної медичної допомоги № 1» (ЄРДПОУ № 44103820), причина непрацездатності - тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов`язані з нещасним випадком на виробництві (лікарняний лист № 20184388 - 2037216333-1).

З урахуванням висновку службового розслідування та матеріалів до нього, встановлено, що дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає у тому, що позивач перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, згідно результатів пройденого медичного огляду в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, керував 30.11.2025 транспортним засобом «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив виїзд на призначений для зустрічного руху біг дороги та не вжив заходів щодо утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, тим самим, порушив вимоги:

пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» Поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

пунктами 1, 6, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (зі змінами), відповідно до яких Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

абзацу 1 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, відповідно до якого учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху;

абзацу 5 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, відповідно до якого водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом;

пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

пункту 11.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до якого на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Присяги працівника поліції та посадової інструкції, скоївши дисциплінарний проступок.

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 31 грудня 2025 року № 2437 дск до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Згідно наказу стягнення застосовано за: «Порушення службової дисципліни, що виразилось у керуванні 30.11.2025 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, згідно результатів пройденого медичного огляду в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, виїзді на призначений для зустрічного руху біг дороги, невжитті заходів щодо утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України».

Наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 17 січня 2026 року № 44 о/с ДСК позивача звільнено зі служби в поліції.

Позивач вважає зазначені накази протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Серед обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, вказано неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Частиною 1 статті 64 Закону№ 580-VIII, визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Згідно частин 1,2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.

Згідно статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно зі статтями 15 та 19 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (ч.1 ст.15).

За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч.15 ст.15).

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.3 ст19).

Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У частині 3 статті 22 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Пунктом 1 розділу II Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт 1 розділу V Порядку № 893).

За правилами пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Дослідивши зміст Висновку службового розслідування колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає законодавчим приписам частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту.

У практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово висновував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги

Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для призначення службового розслідування стосовно позивача, слугувала доповідна записка УГІ ГУНП в Запорізькій області від 01.12.2025 за вих. №110/01/35-2025 щодо можливого порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим ГУНП в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_1 .

Результататом огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», тест № 1 показав - 1,34 % проміле, з результатом позивач не погодився.

У свою чергу, позивач заперечує обставини вживання алкогольних напоїв. Скаржник акцентував на порушеннях порядку складення матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема в частині порушення процедуру огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Надаючи правову оцінку доводам скаржника, колегія суддів зазначає, що факт вчинення дисциплінарного проступку позивачем підтверджують наявні в матеріалах справи: Рапорти поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України, відеозапис подій портативних та автомобільного відеореєстраторів поліцейських УПП в Запорізькій області ДПП Національної поліції України, портативної бодікамери відповідального від УГІ ГУНП в Запорізькій області, пояснення свідків. Крім того, слід зазначити, що результат огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», тест № 1 показав - 1,34 % проміле, а у зв`язку із наявністю явних зовнішніх ознак алкогольного сп`яніння, лікарем складено висновок № 8661 від 30.11.2025 про те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

З досліджених в ході розгляду справи, матеріалів службового розслідування та показів свідків судом встановлено, що у позивача були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За вимогами пункту 1.3 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пунктів пункт 2.1 «г» та 2.5 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка».

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також, пунктом 9.2 «б» Правил дорожнього руху України визначено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Окрім того, статтею 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наведеними положеннями передбачено обов`язок позивача як водія неухильно додержуватися Правил дорожнього руху, в тому числі і в частині використання в ході руху транспортного засобу попереджувальних сигналів, керування транспортним засобом при наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також у разі якщо у поліцейського є підстави вважати, що він здійснює керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння - пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів або в закладі охороні здоров`я.

Колегія суддів зазначає, що відмова від проходження в установленому порядку медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння, за наявності у водія визначеного законом обов`язку його пройти, призвело до вчинення позивачем дій, що полягають у порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов`язання з гідністю нести високе звання поліцейського, підривають авторитет Національної поліції України, та можуть мати негативні наслідки через зниження довіри населення до органів поліції, що не відповідає вимогам статті 11 Закону України «Про національну поліцію».

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що порушення, як на його думку, працівниками поліції процедури оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме в частині того, що позивач не зміг здати сечу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі, оскільки послідовність таких дій, яка у даному випадку мала місце, не може впливати на результати огляду за допомогою алкотестеру «Драгер», тест № 1 показав - 1,34 % проміле, з результатом якого позивач не погодився.

Будь-яких заперечень, з приводу досліджених під час службового розслідування відеозаписів (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, не заявлялося позивачем, тому підстави для сумніві, щодо невідповідності відеозапису та фактам, які описані в матеріалах службового розслідування, у суду відсутні.

Щодо доводів скаржника про те, що лише судовим рішенням в провадженні про адміністративне правопорушення можливо встановити вину особи в скоєнні адміністративного правопорушення, натомість відповідачем прийнято рішення, яке не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, що свідчить про необ`єктивність відповідача під час проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 та прийняття оскаржуваних наказів, колегія суддів зазначає наступне.

Відсутність кримінального або адміністративного притягнення до відповідальності поліцейського не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який в порядку Дисциплінарного статуту відповідач має право застосувати до поліцейського такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, що входить до його компетенції.

У Постанові КАС ВС від 01.08.2025 № 120/566/24 Верховний Суд зазначив, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, однак не дисциплінарного проступку. Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.

У цьому ж контексті слід зауважити, що за правилами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Однак, за позицією Верховного Суду, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази (подібні за змістом висновки наведено в постановах Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21та 22 вересня 2022 року у справі №420/4977/20 та від 29 лютого 2024 року у справі № 420/13121/22).

Відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Ураховуючи, що у межах розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності суд не досліджує питань наявності в її діях ознак дисциплінарного проступку, адже, як зазначалося, дисциплінарне провадження має іншу мету, процедуру та правила оцінки дій і матеріалів, то висновки такого суду (його правова оцінка) не є обов`язковими для суду, який розглядає справу щодо оскарження індивідуального акту про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

За таких обставин, колегія суддів наголошує, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме: звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Окремого врахування потребує також факт скоєння дисциплінарного проступку позивачем у період дії в країні воєнного стану, який вимагає, зокрема, від правоохоронних органів особливої пильності та додатковим вимогам щодо бездоганної поведінки.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан.

Відповідно до означеного Указу Президента України №64/2022 Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є його структурним підрозділом, зобов`язано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Законодавством регламентовано обов`язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.

Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки навіть поза межами служби.

Разом з тим, особа, яка заступає на службу до органів поліції, бере на себе зобов`язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема, в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліцейського, якими він не може нехтувати за жодних обставин.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 вересня 2023 року у справі № 420/10847/22.

Колегія суддів звертає увагу на те, що поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України «Про Національну поліцію», та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.

В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Перебуваючи на службі у Національній поліції України, особа повинна бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов`язків, зобов`язана не допускати зв`язків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.

Суд зауважує, що такі дії, як негідна поведінка під час проходження служби в органах Національної поліції України, керування поліцейським транспортним засобом з порушенням Правил дорожнього руху та невиконання вимог закону, негативно впливають на імідж та репутацію Національної поліції України, а також підривають довіру населення до поліцейських належним чином протидіяти злочинності та категорично суперечать вимогам ст.1 Дисциплінарного статуту, якою визначено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

Отже, поведінка позивача, який мав би бути взірцем добропорядності та законослухняності, є неприпустимою, і не тільки порочить звання поліцейського, а й завдає непоправної шкоди авторитету органів правоохоронних органів.

Висновки аналогічні за змістом викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2023 у справі №320/1206/21, від 03.08.2023 у справі №160/7157/19, від 03.04.2024 у справі №420/9503/22, від 15.08.2024 у справі №420/5700/23.

У межах спірних правовідносин, зумовлених звільненням позивача зі служби в поліції внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності, де одним з ключових питань є морально-етичний бік поставлених йому в провину дій, що першочергово сам позивач як діючий працівник поліції був зацікавлений у тому, щоб без зайвих зволікань продемонструвати безпідставність припущень поліцейських про керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, пройти медичний огляд, засвідчивши власну прихильність тим цінностям і обов`язкам, які він взяв на себе, склавши Присягу на вірність Українському народові. Однак, у спірних правовідносинах позивач продемонстрував протилежне.

Відтак, підсумовуючи викладене суд вважає обставини порушення позивачем службової дисципліни, а відтак і вчинення ним дисциплінарного проступку - підтвердженими. Висновки службового розслідування про наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності суд вважає обґрунтованими.

Судом не встановлено порушення дисциплінарною комісією порядку проведення службового розслідування.

Підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення. Крім того, Дисциплінарний статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості. Це в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин дисциплінарного проступку.

Верховний Суд у поставові від 22.01.2026 у справі № 400/15674/23 зазначив, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до доповідної записки, 30.11.2025 о 22:17 біля буд. 4 по вул. Парамонова у м. Запоріжжі поліцейськими УПП в Запорізькій області ДПП НП України, за порушення п.п. 11.4 ПДР (виїзд на зустрічну смугу руху), зупинено транспортний засіб «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_1 , водій якого представився поліцейським. Під час встановлення особи з`ясувалось, що водієм виявився майор поліції ОСОБА_1 . Подібні випадки негативно впливають на імідж поліції, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю, принижують їх авторитет.

Отже, колегія суддів погоджується з відповідачем та висновком суду першої інстанції, що дії майора поліції ОСОБА_1 свідчать про грубе порушення службової дисципліни, а обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є пропорційним, співмірним та обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У частини 2 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховані приписи п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Принагідно колегія суддів звертає увагу, що позивач обіймав посаду поліцейського-водія, що свідчить про беззаперечну його обізнаність правил дорожнього руху не лише як цивільної особи, а як особи, яка виконує свої повноваження саме як водій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та про правомірність винесення спірних наказів Головного управління Національної поліції в Запорізькій області .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua