Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №160/8190/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8190/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі №160/8190/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення № 047150026064 від 21.11.2024 року Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати з 14.11.2024 року ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарахувавши до страхового стажу померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , період навчання відповідно до диплому від 17.06.1991 р. з 01.09.1984 р. по 31.05.1991 р.; періоди роботи відповідно до трудової книжки від 15.08.1983 р. НОМЕР_1 : з 10.08.1983 р. по 15.07.1986 р. *запис №1,2 трудової книжки, з 10.07.1986 р. по 30.12.1993 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 . Після смерті батька позивач вирішила скористатись своїм правом на призначення пенсії по втраті годувальника та звернулась з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 22.03.2024 №047150026064 було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки в трудовій книжці померлого було виявлено помилку у написанні його по батькові, що стало підставою для не врахування пенсійним фондом трудової книжки. Для встановлення належності трудової книжки НОМЕР_1 батькові, позивач звернулась до суду. Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2024 у справі № 210/3271/24 встановлено факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки НОМЕР_2 , яка заповнена 15 серпня 1983 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після повторного звернення 14.11.2024 до пенсійного фонду рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 21.11.2024 №047150026064 в призначенні пенсії знову відмовлено через відсутність страхового стажу у годувальника. Позивач категорично не погоджується з рішенням відповідача-2 та вказує, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, який належним чином підтверджений записами в трудовій книжці батька, відповідачем допущені помилки у розрахунках або неналежним чином враховані періоди страхового стажу, що призвело до безпідставної відмови в призначенні пенсії. За таких обставин, вважає оспорюване рішення протиправним, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про відмову в призначенні пенсії від 21.11.2024 №047150026064.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 наступні періоди роботи: з 10.08.1983 по 31.08.1984 та з 21.06.1986 по 30.12.1993.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2024 про призначення пенсії по втраті годувальника з урахуванням зобов`язальних вимог суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні

У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в задоволенні заяви позивача про призначення пенсії було правомірно відмовлено, оскільки страховий стаж годувальника становить 2 роки 1 місяць 17 днів. До страхового стажу не зараховано, зокрема, періоди роботи відповідно до трудової книжки від 15.08.1983, оскільки на титульній сторінці відсутній відтиск печатки.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , документована паспортом громадянина України НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 14.07.2017 Криворізьким районним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 57 років в м. Запоріжжя, про що зроблений відповідний актовий запис № 958.

15.03.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 22.03.2024 №047150026064 ОСОБА_1 відмовлено в призначення пенсії через відсутність необхідного страхового стажу у годувальника.

В обґрунтування рішення від 22.03.2024 №047150026064 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві зазначено, що загальний страховий стаж годувальника ОСОБА_2 ( НОМЕР_6 ) складає 2 роки 1 місяць 17 днів, що недостатньо для призначення пенсії. Не враховано до стажу періоди страхового стажу згідно записів трудової книжки та даних персоніфікованого обліку, оскільки вбачається невідповідність по батькові па першій (титульній) сторінці трудової книжки та в системі персоніфікованого обліку, по батькові у свідоцтві про смерть. Не враховано до стажу період навчання з 01.09.1984 по 31.05.1991, так як період перевищує нормативний термін навчання та перетинається з періодами роботи.

Позивач звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2024 у справі № 210/3271/24 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки НОМЕР_2 , яка заповнена 15 серпня 1983 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_2 ».

14.11.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ВОГ №14) із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.11.2024 №047150026064 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.

Означене рішення відповідача-2 обґрунтоване наступним.

Дата народження годувальника: ІНФОРМАЦІЯ_5 . Дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вік годувальника: 57 р.1 м. Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідний страховий стаж для призначення пенсії від 56 років до досягнення особою 59 років включно становить 14 років. Страховий стаж годувальника становить 2 роки 1 місяць 17 днів. До страхового стажу не зараховано: період навчання відповідно до диплому з 01.09.1984 по 31.05.1991, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби; періоди роботи відповідно до трудової книжки від 15.08.1983, оскільки на титульній сторінці відсутній відтиск печатки. Для зарахування до страхового стажу: - періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи, з зазначенням періоду та форми навчання, присвоєння кваліфікації, довідку про реорганізацію; періодів роботи, зазначених в трудовій книжці, необхідно надати уточнюючі довідки з посиланням на первинні документи, довідки про реорганізацію.

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням особливостей трудової діяльності та перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047150026064 на дату звернення 14.11.2024 страховий стаж ОСОБА_2 становить 2 роки 1 місяць 17 днів, до якого зараховано наступні періоди: з 04.05.1984 по 20.06.1986 – військова строкова служба – 2 роки 1 місяць 17 днів.

Не погодившись з рішенням відповідача-2 від 21.11.2024 №047150026064, а також з незарахуванням до страхового стажу годувальника ОСОБА_2 періоду навчання з 01.09.1984 по 31.05.1991, а також періодів роботи з 10.08.1983 по 15.07.1986, з 10.07.1986 по 30.12.1993, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач наділена правом на зарахування до страхового стажу ОСОБА_2 наступні періоди роботи: з 10.08.1983 по 31.08.1984 та з 21.06.1986 по 30.12.1993 та повторного розгляду заяви про призначення пенсії по втраті годувальника з урахуванням зобов`язальних вимог суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за змістом абзацу 1 частини першої статті 36 Закону №1058-ІV (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

За змістом пункту 2 частини другої статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім`ї вважаються: діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

Отже, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника є наявність у годувальника на день смерті страхового стаж, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

За змістом частини першої статті 32 Закону №1058-ІV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп:

від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначені Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637).

Так, відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку № 637.

Як видно з матеріалів справи, до страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 15.08.1983, оскільки на титульній сторінці відсутній відтиск печатки.

З належної позивачу трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.08.1983 видно, у спірні періоди ОСОБА_2 працював на наступних посадах та на таких підприємствах:

-з 10.08.1983 по 15.07.1986 – робітником у радгоспі Масис Масиського району (записи №№1-2);

-з 10.07.1986 по 12.08.1986 – тимчасово робітником по науці у відділі агротехніки вирощування на Республіканській селекційно-насінницькій станції овочевих та баштанних культур Держагропрому Вірменської РСР (записи №№3-4);

-з 13.08.1986 по 30.09.1988 – лаборантом у відділі захищеного продукту на Республіканській селекційно-насінницькій станції овочевих та баштанних культур Держагропрому Вірменської РСР (записи №№4-5);

-з 01.10.1988 по 23.09.1991 – старшим лаборантом на Республіканській селекційно-насінницькій станції овочевих та баштанних культур Держагропрому Вірменської РСР (записи №№5-6);

-з 24.09.1991 по 30.12.1993 – робітником на експериментальному господарстві на Республіканській селекційно-насінницькій станції овочевих та баштанних культур Держагропрому Вірменської РСР (записи №№6-7).

Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 15.08.1983 в частині вказаних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, записи містять дати та номери наказів про прийом на роботу, переведення та звільнення, підписи уповноважених працівників та печатки підприємств.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним в постановах від 09.08.2019 року по справі № 654/890/17 та від 21.02.2018 у справі №687/975/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Також, із титульної сторінки трудової книжки серії НОМЕР_1 від 15.08.1983 вбачається, що вона заповнена в 15.08.1983 на ім`я « ОСОБА_2 », ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2024 у справі № 210/3271/24 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки НОМЕР_2 , яка заповнена 15 серпня 1983 року російською мовою на ім`я « ОСОБА_2 ».

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2024 у справі № 210/3271/24 набрало законної сили 17.10.2024.

Отже, належність годувальнику трудової книжки НОМЕР_2 від 15.08.1983 встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 наступні періоди роботи: з 10.08.1983 по 31.08.1984 та з 21.06.1986 по 30.12.1993.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 в адміністративній справі №160/8190/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник