Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №639/5174/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 639/5174/25 Головуючий І інстанції – Васильєва Н.М.

Провадження № 33/818/1012/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Гури В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 -

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, 04 липня 2025 року о 20 год. 28 хв. в м. Харкові, по вул. Конторській, буд. 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Ninebot з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Постановою судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі щодо нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Також, просить провести розгляд справи у його відсутність.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що справу було розглянуто у його відсутність, без належного повідомлення про час та місце її розгляду. 18.02.2026 року від виконавчої служби він отримав повідомлення про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на пенсійний рахунок. 19.02.2026 року на підставі поданої ним до суду заяви зміг ознайомитися з матеріалами справи, зокрема, і змістом оскаржуваної постанови.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що, всупереч вимог ЗУ «Про національну поліцію», його не було повідомлено про причину зупинки. При цьому, інспектори поліції не відрекомендувались та не пред`явили свої посвідчення.

Вказує, що від огляду на стан наркотичного сп`яніння він не відмовлявся, про що зазначив і у протоколі. Разом із тим, у матеріалах справи відсутнє відповідне направлення на огляд у медичному закладі, що, на його думку, свідчить про те, що взагалі він не був направлений поліцейськими на такий огляд.

Звертає свою увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно « ОСОБА_2 », в той час як його прізвище є « ОСОБА_3 », у зв`язку із чим вважає такий протокол недійсним.

Крім того, йому не були роз`яснені його права.

Просить врахувати, що того ж дня, 04.07.2025 року він повторно був зупинений поліцією о 22 год. 30 хв., та погодився пройти на їх вимогу огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння у КНП ХОР «ОКНЛ», за результатами якого наркотичних речовин у зданому ним зразку біологічного середовища виявлено не було (копія висновку додається).

Мотиви суду

Враховуючи, що справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , без його належного повідомлення про час та місце судового розгляду, а з матеріалами справи, зокрема, і змістом оскаржуваної постанови, він ознайомився лише 19.02.2026 року на підставі поданої ним заяви (а.с.20), то доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин його пропуску не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Приймаючи рішення про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що останній, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явився, причини своєї неявки також не повідомив.

Проте, погодитися з такими висновками районного суду не можна за таких підстав.

Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що суд розглянув справу без участі ОСОБА_1 , в матеріалах справи не міститься жодних відомостей про вручення судової повістки з повідомленням про час та місце розгляду справи щодо нього, або даних щодо небажання її отримати. Матеріали судового провадження містять лише дві роздруківки з сайту «Судової влади України», з яких убачається, що справу призначено до розгляду на 25.07.2025 року о 12 год. 30 хв. та на 11.08.2025 року о 09 год 30 хв. (а.с.10,12), що, у свою чергу, не є належним повідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у розумінні вище зазначених вимог закону.

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення вимог ст.268 КУпАП, не переконався про наявність даних про своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце та час розгляду справи та провів розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

На думку суду апеляційної інстанції, вищенаведене є порушенням не тільки процесуального закону, а й вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня 2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

З урахуванням викладеного, слід визнати, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді свої права, передбачені ст.268 КУпАП, якими наділена особа, що притягається до адміністративної відповідальності, й зокрема права давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою тощо, тобто фактично був позбавлений права на захист, а в решті й на справедливий суд, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, апеляційний суд вбачає підстави для часткового задоволення вимог апеляційної скарги та скасування постанови судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2025 року з підстав не повідомлення ОСОБА_1 належним чином про час та місце розгляду справи та істотного порушення його процесуальних прав, відповідно до ст.268 КУпАП.

Разом з цим, розглядаючи справу стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд дійшов висновку, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України, передбачена відповідальність ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, як встановлено апеляційним судом, 04 липня 2025 року о 20 год. 28 хв. в м. Харкові, по вул. Конторській, буд. 5, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електросамокатом Ninebot з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» ОСОБА_1 відмовився.

Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівниками поліції складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №381462 від 04.07.2025 року.

Крім того, факт вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , окрім протоколів, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:

- оглянутими відомостями відеозаписів, долучених працівниками поліції до протоколів про адміністративні правопорушення, які беззаперечно доводять зазначені в протоколах події та обставини правопорушень з боку водія ОСОБА_1 ;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 04.07.2025 року о 21 год. 00 хв., відповідно до якого у результаті огляду, проведеного уповноваженою особою патрульної служби, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей, які не реагують на світло; огляд у КНП ХОР «ОКНЛ» не проводився за відмовою ОСОБА_1 ;

- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Фатєєва Д. від 04.07.2025 року щодо події з зазначенням місця, часу та обставин зупинки транспортного засобу, а також підстав для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Апеляційний суд приймає до уваги, що апелянтом не оскаржується сам факт керування ним транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Перевіряючи доводи апелянта щодо безпідставності його зупинки співробітниками поліції, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 23 ЗУ «Про національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; живає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. (п.1, п.3, п.11)

Згідно ч.1 ст.31 ЗУ «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, як перевірка документів особи; зупинення транспортного засобу. (п.1 та п.4)

Відповідно до рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Фатєєва Д. від 04.07.2025 року, підставою для зупинки транспортного засобу електросамоката Ninebot під керуванням ОСОБА_1 стала відсутність у водія ТЗ захисного шолома. (а.с.7)

Аналогічні відомості щодо обставин зупинки ОСОБА_1 зафіксовані і відеозаписом події, що мала місце 04.07.2025 року.

Крім того, під час спілкування із співробітниками поліції, у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння.

Таким чином, здійснюючи зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , співробітники поліції діяли у межах своїх повноважень, що також узгоджується з вимогами, встановленими ЗУ «Про національну поліцію» та КУпАП.

Крім того, всупереч доводам апелянта, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння.

Крім того, всупереч доводів апелянта, на пропозицію інспектора поліції щодо надання посвідчення для ознайомлення, ОСОБА_1 самостійно зазначив, що у цьому немає потреби.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, є неспроможними та спростовуються даними відеозапису, з якого убачається, що інспектори патрульної поліції кілька раз пропонували ОСОБА_1 прослідувати разом із ними до медичної установи для проходження ним відповідного огляду, на що останній зазначав, що він не відмовляється, однак, наполягав на тому, щоб забрати із собою електросамокат. Інспектори поліції неодноразово пояснили ОСОБА_1 про відсутність такої можливості та запропонували залишити ТЗ на місці зупинки, на що ОСОБА_1 категорично відмовився, у зв`язку із чим йому було повідомлено про складення щодо нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП за порушення ним вимог п.2.5 ПДРУ.

Таким чином, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

При цьому, відеофіксація відбувалась відкрито, проти чого ОСОБА_1 не заперечував. Відеозапис долучено до матеріалів судового провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.

При цьому, згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст.17 КУпАП.

Разом із тим, у матеріалах судового провадження міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене 04.07.2025 року о 21 год. 00 хв., на якому акцентує свою увагу в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

Висновок КНП ХОР «ОКНЛ» №1580, згідно якого у результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного 04.07.2025 року о 23 год. 00 хв., останній не перебував у стані сп`яніння (а.с.31), апеляційний суд до уваги не бере з огляду на положення п.9 розділу ІІ Інструкції №1452/735, де визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381462 від 04.07.2025 року щодо ОСОБА_1 був складений саме за його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Посилання апелянта на те, що інспекторами патрульної поліції не були роз`яснені йому його права також не є спроможними та спростовуються відеозаписом, відповідно до якого ОСОБА_1 були роз`яснені його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що у складеному протоколі невірно зазначено прізвище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (« ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_3 ») апеляційний суд приймає до уваги. Водночас, зазначений недолік носить характер описки та не свідчать про те, що протокол складено щодо іншої особи, та про відсутність у діях ОСОБА_1 порушення вимог п.2.5 ПДРУ.

Разом із тим, відповідно до рапорту інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Фатєєва Д. від 04.07.2025 року, просить вважати вірним у протоколі серії ЕПР1 №381462 дані особи, щодо якої його складено – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8)

Слід зазначити, що не кожен дефект певного адміністративного акту, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі порушення можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальних, взагалі не впливають на його дійсність.

Для визначення надмірного формалізму при розгляді справи Європейський суд з прав людини («ЄСПЛ») використав термін «правовий пуризм».

Зокрема, ЄСПЛ вказує, що пуризм у загальноприйнятому розумінні - це надмірне прагнення до чистоти, перевага форми над змістом.

При цьому в рішенні по справі «Сутяжник проти РФ» від 23.07.2009 (скарга N 8269/02) ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки.

Тобто, враховуючи викладене та принципи ЄСПЛ визнання недопустимим доказом протоколу про адміністративне правопорушення з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Однак, як було встановлено, дії службової особи, що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, апелянтом не оскаржувалися.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладені обставини, на момент зупинки та висловлення пропозиції ОСОБА_1 з боку працівників поліції щодо проходження відповідного огляду у медичному закладі, у водія не було достатніх підстав відмовлятись від такої законної вимоги або ставити її під сумнів.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_1 , тобто, ним було складено іспит на знання вимог ПДР України. За таких обставин, апеляційний суд вбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст.10 КУпАП

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що, відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясовано обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, та приходить до висновку за принципом «поза розумним сумнівом» про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Разом з тим, положеннями ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення, а відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381462 від 04.07.2025року подія правопорушення мала місце 04.07.2025року. На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, тому провадження у справі щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, постанова судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2025 року підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм процесуального права, а провадження у справі - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.294КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови Новобаварського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргуОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Новобаварського районного суду м.Харкова від 11 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 скасувати та винести нову постанову.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП,щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик