Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №386/1101/26 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №386/1101/26

Суддя: Широкоряд Р. В.

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 33/4809/373/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Гарбуз О. С.

Справа № 386/1101/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Кропивницький

Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В., вирішуючи питання прийняття до розгляду апеляційної скарги адвоката Олефіренка С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 02.07.2026 року в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 02.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він повторно протягом року після накладення на нього адміністративного стягнення 10.10.2025 у виді штрафу в розмірі 3400 грн, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, 16 червня 2026 року о 16 год. 40 хв. на 32-ому кілометрі автомобільної дороги Н-24 в с. Пушкове Голованівського району Кіровоградської області, керував транспортним засобом «AUDI A4» н.з. « НОМЕР_1 » без посвідчення водія відповідної категорії, тобто такий, що не має права керувати таким транспортним засобом, оскільки позбавлений такого права, чим повторно протягом року порушив п. 2.1.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР) та ст. 15 Закону України "Про дорожній рух", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Олефіренко С.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.

Поважність пропущення строку на апеляційне оскарження постанови суду апелянт мотивує тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи судом першої інстанції та не був присутнім на проголошенні постанови суду. Про існування постанови та її зміст останньому стало відомо лише після отримання її копії. Таким чином, апелянт був позбавлений можливості своєчасно реалізувати право на апеляційне оскарження.

Дослідивши матеріали справи, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження поновленню не підлягає виходячи з таких підстав.

Згідно із ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїх рішеннях Верховний Суд.

Зокрема у Постанові Першої судової палати КС ВС від 30.10.2018 року (справа № 299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне : «Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення».

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що під час складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції свій номер телефону та підписав заяву про отримання судових викликів у формі SMS-повідомлень, що підтверджується його підписом (а.с. 6).

Після надходження матеріалів до суду першої інстанції ОСОБА_1 було повідомлено про дату та час судового засідання шляхом надсилання SMS-повідомлення на вказаний ним номер телефону, що підтверджується довідкою про доставку SMS-повідомлення від 24.06.2026 (а.с. 11).

Крім того, 02.07.2026 ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про передачу справи для розгляду за місцем його проживання до суду Київської області.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що апелянт був обізнаний про перебування справи на розгляді в Голованівському районному суді Кіровоградської області та мав реальну можливість своєчасно дізнатися про результати її розгляду, однак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Також, будучи обізнаним про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та судовий розгляд справи, апелянт мав можливість брати участь у розгляді справи судом першої інстанції, надавати докази та пояснення на свій захист, однак своїм правом не скористався.

Постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області ухвалено 02.07.2026.

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови суду почався 02.07.2026 та закінчився 13.07.2026 включно. Апеляційну скаргу подано лише 15.07.2026, тобто після спливу встановленого законом десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Оскільки, вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 02.07.2026 року не можна визнати поважними, а інших об`єктивних причин, які б перешкоджали апелянту реалізувати своє право на апеляційне оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити у поновленні пропущеного строку.

Враховуючи, що з апеляційною скаргою на постанову судді від 02.07.2026 року адвокат апелянт звернувся лише 15 липня 2026 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на її оскарження, апеляційний суд, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, у зв`язку з відмовою у поновленні цього строку, приходить до висновку про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити адвокату Олефіренку С.М. в поновленні строку на оскарження постанови Голованівського районного суду Кіровоградської області від 02.07.2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 та накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами повернути апелянту.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.В. Широкоряд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua