Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №344/4094/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/4094/26

Провадження № 22-ц/4808/1201/26

Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Мальцевої Є. Є.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іваночко Юрій Антонович, на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2026 року, у складі судді Кіндратишин Л. Р., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1402-0169 відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 1200 грн; строк кредитування 365 днів; базовий період - 28 днів; комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Стандартна процентна ставка - 1,45% за кожен день користування Кредитом, знижена процентна ставка - 1,45%.

Також додатковою угодою № 1 від 20.06.2024 до договору про відкриття кредитної лінії №1402-0169 від 30.05.2024 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1200 грн.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови, не виконав в повному обсязі свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 13.01.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 14823,60 грн. Разом з тим позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у загальній сумі 3647,40 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача частину заборгованості за Кредитним договором, а саме: прострочену заборгованість за кредитом – 2400 грн; - прострочену заборгованість за нарахованими процентами – 8776,20 грн, що разом становить 11 176,20 грн, та судові витрати

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2026 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1402-0169 від 30.05.2024 в розмірі 11 176,20 грн, з яких: 2 400 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 8 776,20 - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн .

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Іваночко Ю. А. подав апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, судом при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального права, процесуальні норми та визначені цивільно-процесуальним кодексом принципи оцінювання доказів.

Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не зарахував кошти сплачені відповідачем на погашення суми позики, а зарахував їх на погашення відсотків по договору позики, та при визначені розміру стягнення заборгованості здійснив посилання на нечинну норму Закону щодо встановлення порядку нарахування процентної ставки по відсотках, та відповідно здійснив не правильний розрахунок.

Позивачем у позовній заяві було здійснено розрахунок (нарахування відсотків за користування кредитними коштами), без врахування вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023. Відповідно до якого статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5 щодо максимального розміру денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, який не може перевищувати 1%.

Вважає, що умови договору позики, які враховують стандартну денну процентну ставку з перевищенням 1% в день є нікчемними. Такими пунктами є п. 4.10, п.4.11, 4.16, п.4.19 договору позики, а також Розрахунок заборгованості за договором 1402-0169 від 30.05.2024 станом на 13.01.2026.

Зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором 1402-0169 від 30.05.2024, станом на 13.01.2026 підписаний директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та не містить підпису та погодження відповідачем у справі ОСОБА_1 . Тобто в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження отримання кредиту на умовах нарахування відсотків за користування кредитом. Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач вживав заходи, щодо досудового врегулювання спору чи направляв на адресу відповідача вимогу, щодо погашення кредиту.

Позивач самостійно підтверджує факт сплати відповідачем на його рахунок часткової суми коштів на погашення кредиту, однак у поданому розрахунку безпідставно та неправомірно позивач зарахував отримані кошти в сумі 1 443,80 грн, на погашення неузгодженої з відповідачем відсотків за користування кредитом, а не на погашення самого кредиту.

Вважає, що у позивача є право на вимогу у розмірі 956,2грн, як суми залишку несплаченого основного боргу (2 400,0грн (основний борг) – 1 443,8грн (сума сплачена на погашення основного боргу) = 956,2грн (залишок суми основного боргу)).

Зазначає, що Тарифи, Паспорт кредиту та самі Умови і Правила відповідачем не підписувались, та іншого матеріалами справи не містить.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме у розмірі 956,2 грн (залишок суми основного боргу). В решті позовних вимог відмовити. Вирішити питання розподілу судових витрат.

20 липня 2026 року через систему «Електронний суд» та 21 липня 2026 року представник ОСОБА_1 адвоката Іваночко подав додаткові пояснення до апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Оскільки додаткові пояснення, що за своє суттю та змістом є доповненням до апеляційної скарги, подані поза строком на апеляційне оскарження рішення суду, суд апеляційної інстанції залишає їх без розгляду, а розгляд справи здійснює за наявними матеріалами.

ТОВ «УКР КРЕДИ ФІНАНС» подало відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до умов кредитного договору від 30.05.2024 та додаткової угоди від 20.06.2024 кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 2 400.00 грн; строк кредитування – 386 днів; базовий період – 28 днів; стандартна % ставка – 1.45% в день; комісія за видачу кредиту - 15.00 % від суми виданого кредиту. Відповідно до п. 12.1. Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови договору та надання кредиту.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» детально було описано інформацію як щодо базового періоду, так і щодо строку кредиту (строку кредитування).

Відповідач не заперечує сам факт укладення договору та отримання грошових коштів, а підписуючи кредитний договір та додатки до нього, що є його невід`ємною частиною, електронним підписом одноразовим ідентифікатором, погодився та підтвердив ознайомлення з усіма його умовами.

Проценти визначені у договорі жодним чином не суперечать вимогам законодавства. Відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору та погодився із ними.

Розрахунок заборгованості також є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості вбачається, що він відповідає вимогам закону, є чітким, зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору, з нього вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих не погашених відсотків відповідачем.

Зазначає, що 27.06.2024 відповідачем було внесено кошти на погашення заборгованості в розмірі 823,80 грн, з яких: 643,80 грн враховано на погашення відсотків, 180,00 на погашення одноразової комісії за видачу додаткових кредитних коштів.

Після закінчення строку кредитування, а саме після 19.06.2025 нарахування процентів за користування кредитом було зупинено, що також відображено в розрахунку заборгованості. Позивачем нараховувались проценти у відповідності до умов договору, та у строк визначений договором.

Вважає, що обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору (направлення вимоги), є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» розділу 4 Прикінцевих та перехідних положень, частини 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Таким чином, станом на 30.05.2024 (день укладення Кредитного договору № 1402-0169) законодавчо встановлено максимальний розмір денної процентної ставки 1,5%.

Просить апеляційну скаргу залишити задоволення, а рішення суду – без змін.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ (п.1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України).

Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною першою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи категорію справи та ціну позову в даній справі, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, на користь позивача слід стягнути 11 176,20 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з2 400 грн - заборгованості за тілом кредиту та 8 776,20 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626,628 ЦК України).

За змістом ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У силу ч. 1ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон №675-VIII)

Стаття 12 Закону №675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини 1 статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У справі, яка переглядається, встановлено, що 30.05.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту кредитодавця було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1402-0169, який підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором С2885.

За умовами договору ОСОБА_1 надано кредит в сумі 1200 грн ( п. 4.1.), строком кредитування 365 календарних днів, з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту 29.05.2025 ( п. 4.13.).

Згідно з п. 4.10. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою: - 1,45% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку користування кредитом. Відповідно до п. 4.19. денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 1,491%. Згідно з п. 10.1. знижена процентна ставка становить 1,45%.

Відповідно до п. 12.1 кредитного договору, цей Договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, зобов`язується та погоджується неухильно дотримуватися договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.

20.06.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1402-0169, відповідно до якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 1200 грн (п. 2.1.), Додаткову угоду підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором А5085.

Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер.

Відповідно до квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №2468889368 від 30.05.2024, сума платежу: 1200 грн, дата операції 30.05.2024, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1402-0169, номер платіжного інструменту: 444111*81. Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» №2478750693 від 20.06.2024, сума платежу: 1200 грн, дата операції 30.05.2024, призначення платіжної операції: видача кредитних коштів за договором 1402-0169, номер платіжного інструменту: 444111*81.

Таким чином, кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.

У зв`язку з тим, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, суму отриманих коштів не повернув, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність визначених законом підстав для стягнення з позичальника на користь позивача заборгованості по тілу кредиту.

Відповідач як під час укладення кредитного договору та додаткової угоди так і протягом усього часу їх виконання жодних заперечень щодо його умов не заявляв, будь-яких претензій щодо непроведення з ним переддоговірної роботи не мав, незгоду з окремими пунктами кредитного договору не висловлював, не здійснював дій щодо відмови від договору і, відповідно, не вважав договір несправедливим та вчиненим з порушенням принципу добросовісності.

Доводи про непогодження Тарифу, Паспорту кредиту та Умов і Правил надання кредиту спростовуються фактом укладення договору в електронній формі, що передбачає підтвердження ознайомлення з його умовами, у тому числі з невід`ємними додатками до нього.

Також суд звертає увагу, що відповідно до наданого розрахунку відповідачем внесено кошти на погашення заборгованості за кредитним договором, а саме 27.06.2024 в розмірі 823,80 грн.

Посилання апеляційної скарги щодо розміру основному боргу – 956,20 грн, у зв`язку з погашенням основного боргу на суму 1443,80 грн є безпідставними. Матеріали справи не містять даних щодо внесення ОСОБА_1 вказаної суми, натомість є дані щодо погашення заборгованості 27.06.2024 в розмірі 823,80 грн, яка була зарахована на погашення заборгованості по комісії за видачу кредиту у визначеному розмірі та заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідачем не надано до суду першої та апеляційної інстанції виписок зі свого банківського рахунку чи будь-яких інших доказів про внесення 1443,80 грн на погашення заборгованості за кредитним договором №1402-0169 від 30.05.2024.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1402-0169 від 30.05.2025, станом на 13.01.2026, заборгованість становить 14823,60 грн, з яких 2400 грн – основний борг, 12423,60 грн – залишок відсотків, відсоткова ставка з 30.05.2024 з 19.06.2025 - 1,45%. Водночас позивачем заявлена менша сума 8 776,20 грн, що є правом позивача.

Суд першої інстанції правильно встановив відповідність заявлених кредитодавцем у позовних вимогах відсотків за користування кредитом положенням ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», де встановлено вимоги до реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача. Саме цей законодавчий акт підлягає застосуванню у даній справі.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом №3498-IX від 22.11.2023, передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що розмір процентів з урахуванням умов кредитного договору №14002-0196 від 30.05.2024 та положень Закону України «Про споживче кредитування» за період: з 30.05.2024-20.06.2024 - 364 грн (1200*1%*22 дні), за період з 21.06.2024-19.06.2025 - 8736 грн (2400*1%*364 дні), що в сумі становить 9 000 грн.

Колегія суддів зауважує, що розмір процентів за користування кредитними коштами, які просив стягнути кредитодавець, у розмірі 8 776,20 грн не перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, передбачений статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог закону.

Обґрунтованих доводів щодо спростування суми заборгованості за нарахованими відсотками відповідач не навів, а також не надав власного контррозрахунку.

Колегія суддів також вважає обґрунтованими доводи відзиву на апеляційну скаргу, щодо зарахування внесених відповідачем коштів на погашення заборгованості по комісії за видачу кредиту у визначеному розмірі, оскільки ця комісія є разовою платою саме за видачу кредиту, її сплата обумовлена п. 4.11 договору, з яким відповідач погодився підписавши договір про споживчий кредит.

Крім того, Закон України «Про споживче кредитування» не містить заборони на стягнення такої комісії як частини загальних витрат за кредитом (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12), включаючи комісії за надання, обслуговування та повернення кредиту.

Доводи апеляційної скарги щодо непогодження з відповідачем розрахунку заборгованості та невжиття заходів досудового врегулювання спору є необґрунтованими, та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем доведено суму заборгованості за відсотками у розмірі 11 176,20 грн, заявлену у позовній заяві та така підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про задоволення вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.

З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду – без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іваночко Юрій Антонович, залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2026 року – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

Є. Є. Мальцева