Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №193/27/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1591/26 Справа № 193/27/26 Суддя у 1-й інстанції - Кащук Д. А. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кучевасовій А.В., за участю захисника Малетина А.Я., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 665,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанови судді, 21.12.2025 о 03:30 год. в с. Вишневе по вул. Татарця, 21 А Криворізького району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 21083, н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На вказане рішення захисником Малетиним А.Я. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову судді відносно ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає,що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Сторона захисту вказує, що порушено право на захист ОСОБА_2 , оскільки суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності та належним чином не повідомив про дату, час і місце судового засідання.

Крім того, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки справу розглянуто без участі ОСОБА_2 , а копію постанови йому не вручили. Про існування рішення ОСОБА_2 , як діючий військовослужбовець ЗСУ, дізнався лише після блокування його зарплатної картки, тоді як захисник отримав судове рішення електронною поштою тільки 29.04.2026 року, що підтверджує поважність причин пропуску строку.

Заслухавши суддю доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи, що матеріали справи містять відомості про направлення копії оскаржуваної постанови ОСОБА_2 , проте відповідні поштові відправлення повернулися на адресу суду не врученими, це свідчить про відсутність належного інформування особи про ухвалене рішення. Оскільки в розумінні статті 285 КУпАП факт юридичного вручення постанови так і не відбувся, перебіг передбаченого законом десятиденного строку на оскарження не міг розпочатися до моменту фактичного ознайомлення особи з судовим рішенням, що є безумовною підставою для поновлення цього строку захисту.

За таких обставин клопотання захисника Малетина А.Я. про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно до п. 2. 5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови.

Так, факт порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відповідним протоколом, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та закладі охорони здоров`я. Факт вказаної відмови також був зафіксований на бодікамеру робітниками поліції.

Таким чином, в діях ОСОБА_2 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, дійсно суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 та його захисника. Разом з тим апеляційним судом були виправлені допущені судом першої інстанції порушення. Вони були повідомлені про час та місце розгляду його апеляційної скарги, тому в повній мірі забезпечено його на доступ до правосуддя. Їм була надана можливість взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, заявити будь-які клопотання та скористатись всім обсягом прав, передбачених ст. 268 КУпАП, тому жодних порушень чинного законодавства не вбачається, а доводи сторони захисту з цього приводу не є слушними.

Також, суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення. Суддя правильно оцінив кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність.

Невизнання ОСОБА_2 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами.

Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.

Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_2 , а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Постанова суду є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику Малетину А.Я., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року відносно ОСОБА_2 .

Постанову судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2026 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Малетина А.Я. без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя