Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №196/210/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3631/26 Справа № 196/210/24 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Петешенкової М.Ю., Городничої В.С.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2024 року ОСОБА_2 в особі законного представника - опікуна ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та зобов`язання повернути земельні ділянки.

09 грудня 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке також подано через систему "Електронний суд" представником відповідача - адвокатом Перепечин В.Л. В обґрунтування клопотання зазначено, що відсутні підстави для подальшого розгляду справи за відсутності предмету спору та відсутністю у позивача належних прав на спірні земельні ділянки, так як позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються майна, яке їй вже не належить близько півтора року. Оскільки жодні права чи інтереси ОСОБА_2 у спірних правовідносинах від 05.07.2024 р. не існують, підстави для подальшого розгляду справи відсутні, за відсутності предмета спору (т.3 а.с. 99-112).

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2025 року клопотання відповідача ОСОБА_1 та його представника - адвоката Перепечин Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивовано тим, що подане відповідачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Перепечин В.Л. клопотання про закриття провадження у справі стосується вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, а тому суд визнає подання такого клопотання зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим клопотання слід залишити без розгляду на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін, з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Перепечин Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі було відмовлено (т.3 а.с. 51-52).

З мотивів клопотання представника відповідача, яке сформовано в системі "Електронний суд" 26.09.2025 р., та надійшло до суду 29 вересня 2025 року, вбачається, що у ньому наведено обґрунтування аналогічні, як у поданому відповідачем та його представником клопотанні про закриття провадження у справі, яке надійшло до суду 09 грудня 2025 року, а саме стосовно відсутності предмета спору та відсутністю у позивача належних прав на спірні земельні ділянки з тих підстав, що 05.07.2024 відбулися реєстраційні дії щодо зміни права власності на зазначені земельні ділянки. Право власності на них було зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Таким чином з 05.07.2024 ОСОБА_2 більше не є власницею земельних ділянок, договори оренди щодо яких вона просить суд розірвати та які вимагає повернути. Належним позивачем є особа, якій належить право вимоги по пред`явленому в суді позову. Оскільки з 05.07.2024 р. ОСОБА_2 втратила право власності на зазначені земельні ділянки, вона більше не має матеріально-правового інтересу та, відповідно, процесуальної правосуб`єктності у цій справі. На теперішній час відсутній предмет спору у даній справі, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються майна, яке їй вже не належить. Оскільки жодні права чи інтереси ОСОБА_2 у спірних правовідносинах від 05.07.2024 р. не існують, підстави для подальшого розгляду справи відсутні (т.3 а.с. 29-40).

Залишаючи без розгляду клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що подане відповідачем ОСОБА_1 та його представником - адвокатом Перепечин В.Л. клопотання про закриття провадження у справі стосується вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, а тому суд визнає подання такого клопотання зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим клопотання слід залишити без розгляду на підставі ч.3 ст.44 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

За змістом п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Пунктом 5 ч.5 ст.12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно приписів п.1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (ч. 3 ст. 44 ЦПК України).

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Перепечин Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі було відмовлено (т.3 а.с. 51-52).

Ознайомившись із клопотаннями відповідача від 29 вересня 2025 року та 09 грудня 2025 року суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані клопотання стосуються відсутності предмета спору та відсутністю у позивача належних прав на спірні земельні ділянки з тих підстав, що 05.07.2024 відбулися реєстраційні дії щодо зміни права власності на зазначені земельні ділянки. Право власності на них було зареєстроване за ОСОБА_4 на підставі свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Таким чином з 05.07.2024 ОСОБА_2 більше не є власницею земельних ділянок, договори оренди щодо яких вона просить суд розірвати та які вимагає повернути. Належним позивачем є особа, якій належить право вимоги по пред`явленому в суді позову. Оскільки з 05.07.2024 р. ОСОБА_2 втратила право власності на зазначені земельні ділянки, вона більше не має матеріально-правового інтересу та, відповідно, процесуальної правосуб`єктності у цій справі. На теперішній час відсутній предмет спору у даній справі, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 стосуються майна, яке їй вже не належить. Оскільки жодні права чи інтереси ОСОБА_2 у спірних правовідносинах від 05.07.2024 р. не існують, підстави для подальшого розгляду справи відсутні (т.3 а.с. 29-40)

Колегія суддів в повному обсязі погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Доводи приведені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином, наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанцій та не дають підстав вважати, що, залишаючи клопотання без розгляду, суд порушив норми процесуального права.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської оьбласті від 11 листопада 2025 року —залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 14 липня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 22 липня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді М.Ю. Петешенкова

В.С. Городнича