Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №243/6895/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1261/26 Справа № 243/6895/24 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого – судді Макарова М.О.

суддів – Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.

при секретарі – Пікос А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування рішення, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Акціонерного товариства «Укрпошта» про скасування рішення, стягнення грошових коштів та моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Донецькій області та з 27.08.2023 отримує пенсію за віком. З вересня 2023 виплата пенсії здійснювалась щомісяця через поштове відділення №84122 АТ «Укрпошта» у м. Слов`янськ. Дата виплати - 23 число кожного місяця. Позивач зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В період з травня 2024 року по липень 2024 пенсія, як і раніше, нараховувалась на зазначене поштове відділення АТ «Укрпошта». Надалі належна йому пенсія була повернута вищезазначеною поштовою установою на рахунок Пенсійного Фонду як несплата у зв`язку із відсутністю пенсіонера за місцем проживання. На теперішній час вищезазначені кошти (пенсія) на рахунок Пенсійного Фонду України як несплата не повертались. З листа відповідача йому стало відомо, що АТ «Укрпошта» відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року №361-ИХ відмовила йому у проведенні фінансових операцій (виплаті пенсії) на підставі встановлення неприйнятно високого ризику за результатами оцінки ризику. Зазначає, що у зв`язку з протиправними діями відповідача позивачу було завдано моральну шкоду, що виразилось в душевних і моральних переживаннях і стражданнях, оскільки з вини відповідача йому довелось відчувати побутові незручності – він не має можливості придбати життєво необхідні продукти харчування та предмети першої необхідності, сплачувати комунальні платежі, внаслідок чого з`явилися часті головні болі, безсоння, стан депресії. Крім того, він не має можливості купувати відповідні ліки, що призводить до загострення його хвороби серця з загрозою для життя.

Просив скасувати рішення відповідача щодо відмови йому у виплаті пенсії за віком, стягнути на його користь пенсію за період: з травня 2024 року по липень 2024 року включно у сумі 15743.04 грн та грошові кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що дії АТ «Укрпошта» щодо відмови у проведенні виплати пенсії вчинені у повній відповідності до вимог Конституції України, Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», Закону України «Про санкції», Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Національного банку України № 654 від 01.10.2015 року «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а отже, підстав відповідно до закону для скасування рішення відповідача, а відтак і стягнення пенсії та моральної шкоди, суд не вбачає.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Так, судом встановлено і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_3 є пенсіонером за віком та перебуває на обліку в Головному відділенні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з вересня 2023 на підставі заяви ОСОБА_3 призначені йому пенсійні виплати здійснювалась щомісяця через поштове відділення №84122 АТ «Укрпошта» у м. Слов`янськ.

З копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 189-04112016/14044 видно, що ОСОБА_3 станом на 14.11.2016 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

З листа ГУ ПФУ в Донецькій області від 24.07.2024 № 0500-0202-8/75022 видно, що в період з травня 2024 року по липень 2024 року пенсія ОСОБА_3 нараховувалась на поштове відділення АТ «Укрпошта» №84122 у м. Слов`янськ. Кошти повернуті установою на рахунок Пенсійного фонду України як неоплата у зв`язку із відсутністю пенсіонера за місцем проживання. В липні 2024 року на поштове відділення АТ “Укрпошта” зарахована пенсія за період 01.07.2024 по 31.07.2024 та за травень 2024 року, оскільки неоплата за червень 2024 року надійшла після того, як вже були сформовані виплатні відомості на липень 2024 року. На дату підготовки відповіді кошти на рахунок Пенсійного фонду України як неоплата не повертались. Для упередження припинення виплати пенсії ОСОБА_3 було пропоновано перевести виплату пенсії на банківський рахунок.

Як вбачається з листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки № 8/1/1-9213 від 14.08.2018 на ОСОБА_3 накладено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішення РНБО України «Про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 28.04.2017 уведеного в дію Указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 та від 02.05.2018 уведеного в дію Указом Президента України від 14.05.2018 № 126/2018. Також вказано, що Служба безпеки України самостійно не застосовує жодних обмежувальних заходів. Рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування, СБ України не виступала ініціатором внесення до Ради національної безпеки і оборони України пропозицій щодо включення ОСОБА_3 до санкційного списку.

АТ «Укрпошта» листом № 3586 від 23.05.2024 повідомило, що відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про поштовий зв`язок» АТ «Укрпошта» відмовила ОСОБА_3 у проведенні фінансових операцій (виплаті пенсії) на суму 5247,68 грн на підставі встановлення йому неприйнятно високого ризику за результатами оцінки ризику.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що дії АТ «Укрпошта» щодо відмови у проведенні виплати пенсії вчинені у повній відповідності до вимог Конституції України, Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», Закону України «Про санкції», Закону України «Про Національний банк України», Закону України «Про банки та банківську діяльність», Постанови Національного банку України № 654 від 01.10.2015 року «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», а отже, підстав відповідно до закону для скасування рішення відповідача, а відтак і стягнення пенсії та моральної шкоди, суд не вбачає.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Позиція апеляційного суду.

За змістом частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

АТ «Укрпошта» здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про поштовий зв`язок», Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, а фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 №361-IX, Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затверджене Постановою Національного банку України від 28.07.2020 №107, інших актів законодавства України та внутрішніх розпорядчих документів Товариства.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, а фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, серед іншого, встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Відповідно до преамбули зазначеного Закону, останній спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Так, постановою Правління НБУ № 65 від 11.05.2023 Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статей 1, 5 Закону України “Про санкції”, з метою забезпечення Національним банком України реалізації персональних і секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) Правління Національного банку України затверджено Положення про реалізацію спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

Вимоги цього Положення (Розділ І) поширюються на таких суб`єктів реалізації санкцій:1) банки України та філії іноземних банків (далі - банк); 2) небанківські установи [страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди, інші фінансові установи, реєстрацію та/або ліцензування яких здійснює Національний банк України; страхові (перестрахові) брокери; інші юридичні особи, які не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк; оператори платіжних систем; оператори поштового зв`язку, які надають фінансові платіжні послуги та/або послуги поштового переказу, та/або послуги з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі; філії або представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України.

Суб`єкти реалізації санкцій (п. 39 розділу ІV Положення) зобов`язані відмовити у виплаті суми платіжної операції, що має бути сплачена в готівковій формі, санкційним особам, до яких застосовано хоча б одну з таких санкцій: 1) “блокування активів”/“блокування активів у новій редакції”; 2) “зупинення фінансових операцій”; 3) “зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань” (у частині виконання економічних та фінансових зобов`язань на користь санкційної особи, до якої застосована така санкція); 4) “зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань (заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії; заборона здійснювати кредитування через купівлю цінних паперів; заборона придбання цінних паперів)” (у разі надання на користь санкційної особи кредиту, позики, фінансової допомоги, гарантії, здійснення кредитування через купівлю цінних паперів, придбання цінних паперів).

Матеріалами справи встановлено, що згідно з п. 84 додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 18.06.2021 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), уведеного в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, до ОСОБА_3 на три роки застосовані санкції, в тому числі "блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися належним їй майном.

Також, згідно з п. 64 додатку № 1 до рішення Ради національної безпеки та оборони України від 24.06.2024 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), уведеного в дію Указом Президента України від 24.06.2024 № 376/2024, до ОСОБА_3 на десять років застосовані санкції, в тому числі "блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними".

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України "Про санкції" пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання, за приписами ч. 3 ст. 5 Закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що вказані обмеження стосуються зовсім іншої особи, не приймаються судом до уваги, оскільки на підтвердження вищевказаної позиції представником позивача не надано суду жодного належного доказу. Окрім того, аналізом змісту паспорту позивача, листа Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки № 8/1/1-9213 від 14.08.2018, інших доказів по справі, вбачається повне співпадіння ПІП, дати та місця народження, місця реєстрації позивача та підсанкційної особи.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції правильно визначив правову природу цивільних відносин між сторонами та ухвалив рішення, що відповідає вимогам законодавства. Тому доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального права є безпідставними.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження у суді першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Суд з дотриманням приписів процесуального законодавства правильно і повно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини сторін, які виникли із встановлених ним обставин, правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин та вирішив спір відповідно до закону.

Враховуючи зазначене, відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Чередниченка Юрія Валентиновича — залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 14 липня 2026 року.

Повний текст судового рішення складено 22 липня 2026 року.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді В.С. Городнича

М.Ю. Петешенкова