Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №187/364/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5917/26 Справа № 187/364/26 Суддя у 1-й інстанції - Бабічева Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Гапонова А.В., Красвітної Т.П.

за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №187/364/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Фермерського господарства «АГРОМАГНАТ», треті особи: Фермерське господарство «АГРОПАРТНЕР-2019», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванютін-Сандомирський Леонід Олегович, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди, за апеляційною скаргою представника Фермерського господарства «АГРОМАГНАТ» - адвоката Прохода Руслана Сергійовича на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року про забезпечення позову, постановлену у складі судді Бабічевої Л.П., -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ФГ «АГРОМАГНАТ», треті особи: ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванютін-Сандомирський Л.О. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

Разом із позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначили, що ними до суду подано позовну заяву до ФГ «АГРОМАГНАТ», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо спору: ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Іванютін-Сандомирський Л.О. про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди. У позові зазначається про те, що ОСОБА_3 , який є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225, яку успадкували спадкоємці (позивачі) в установлені законом строки, не укладав та не підписував спірного договору оренди земельної ділянки №19/07/2022 від 19.07.2022 року та Акту прийому-передачі земельної ділянки. При цьому, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 перебуває в оренді ФГ «АГРОМАГНАТ» код ЄДРПОУ 38055810, номер запису про інше речове право: 47452497–26.07.2022 року (реєстраційна дія: право оренди земельної ділянки).

Крім того, ФГ «АГРОМАГНАТ» неодноразово (31.08.2022, зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.09.2022; 08.05.2023, зареєстрованого 08.05.2023) укладалися договори суборенди з ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019», останній раз 23.04.2024, зареєстрованого 27.04.2024. Строк дії до 22.04.2026 року.

Таким чином у позивачів виникла необхідність вжити заходи забезпечення шляхом заборони ФГ «АГРОМАГНАТ» укладати чи (продовжувати) дію договорів суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 з будь-якими фізичними чи юридичними особами, заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, які уповноважені відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна – земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225, а саме реєстрацію права суборенди (піднайму) на підставі будь-яких укладених договорів суборенди земельної ділянки. Невжиття цих заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивачів, не можуть гарантувати реальне виконання судового рішення, прийнятого за їх позовом. Продовження укладення Договорів суборенди призведе до порушення законних прав та інтересів позивачів, у разі задоволення позову і вони не в змозі будуть вільно користуватися та володіти земельною ділянкою.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, у разі задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Зазначає, що предметом позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди. Тобто даний спір є немайновим. Позивачі припускають, що відповідач може повторно укласти договори суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225, на підставі якого провести в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії: право суборенди (піднайму). Таким чином, за умови відсутності заходів забезпечення позову, не зможе забезпечити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивачів, адже відповідачем можуть бути здійснені реєстраційні дії до вирішення спору, отже потребуватиме додаткових заходів щодо оскарження прийнятих на підставі такого договору оренди рішень та створить перешкоди у користуванні та володінні земельною ділянкою позивачам у разі подальшої реєстрації відповідачем права суборенди на підставі спірного Договору оренди земельної ділянки №19/07/2022 від 19.07.2022 року.

У зв`язку із чим просили суд забезпечити позов шляхом заборони ФГ «АГРОМАГНАТ» укладати чи (продовжувати) дію Договорів суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 загальною 35.9279 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з будь-якими фізичними чи юридичними особами, зокрема, але не виключно ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» до вирішення спору по суті; заборони суб`єктам державної реєстрації прав, які уповноважені відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна – земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 загальною 35.9279 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме реєстрацію права суборенди (піднайму) на підставі будь-яких укладених Договорів суборенди земельної ділянки, до вирішення спору по суті.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, яка подана представником позивачів - адвокатом Срібненко О.М. - задоволено. Заборонено ФГ «АГРОМАГНАТ» укладати чи (продовжувати) дію Договорів суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 загальною 35.9279 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з будь-якими фізичними чи юридичними особами. Заборонено особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», проводити реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна – земельної ділянки з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 загальною 35.9279 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме реєстрацію права суборенди (піднайму) на підставі будь-яких укладених договорів суборенди земельної ділянки.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ФГ «АГРОМАГНАТ» - адвокат Прохода Р.С. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала суду незаконна та необґрунтована, суд першої інстанції не надав належної оцінки обґрунтованості зазначених доводів Заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, чим порушив вимоги ст.ст.149, 150 ЦПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позовні вимоги стосуються повернення від ФГ «АГРОМАГНАТ» земельної ділянки, яку останній отримав за договором оренди та скасування Державної реєстрації Договору оренди.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, застосовані заходи забезпечення позову стосуються договору суборенди. Отже, незрозуміло, яким чином невжиття застосованих заходів забезпечення позову (щодо договору суборенди) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання ймовірного рішення суду, щодо повернення ФГ «АГРОМАГНАТ» земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди, якщо навіть будуть укладені нові договори суборенди та проведена їхня державна реєстрація.

Крім того, позов не містить вимог, щодо договору суборенди. З огляду на викладене вбачається, що в порушення ст.149 ЦПК України, суд першої інстанції не навів підстав для застосування заходів забезпечення позову, зокрема, яким чином невжиття таких заходів (заборона) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ні заява про забезпечення позову, ні оскаржувана ухвала суду не містять в собі доказів, щодо наявності фактичних обставин, з яким позивач пов`язує заборону ФГ «АГРОМАГНАТ» укладати чи (продовжувати) дію договорів суборенди та заборону особам, уповноваженим виконувати функції державного реєстратора у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Вжиті судом заходи забезпечення позову не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі невжиття таких заходів.

У зв`язку з чим просить ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову.

Позивачі, скориставшись своїм правом, через свого представника, подали відзив, в якому вважають апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою відповідними письмовими доказами, яка подана лише з метою незаконного продовження строку договору суборенди ФГ «АГРОПАРТНЕРР-2019», адже такий строк закінчується 22.04.2026 року, що свідчитиме про можливі подальші недобросовісні дії з боку відповідача.

Оскаржувана ухвалу суду є законною, постановлена, в тому числі відповідно до норм п.3 ч.1 ст.260 ЦПК України, з зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Суд першої інстанції доцільно врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року (справа №754/5683/22) та вірно зазначив, що відсутність судової заборони для відповідача на вчинення певних дій із спірною земельною ділянкою потенційно створює можливості укладення нових правочинів стосовно цієї земельної ділянки, що вочевидь об`єктивно створить перешкоди для ефективного відновлення порушення права позивачів у разі задоволення позову, що відповідає доводам позивачів викладеними у заяві про застосування заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову

Застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову є домірним до позовних вимог, який спрямований на збереження існуючого становища у спірних правовідносинах і таким, що забезпечує ефективний захист прав позивачів у межах даного провадження.

У зв`язку з чим просить ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року про забезпечення позовузалишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача ФГ «АГРОМАГНАТ» та представник третьої особи ФГ «АГРОПАРТНЕРР-2019» в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник позивачів адвокат Срібненко О.М., представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Орлова О.А., в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції послався на те, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є вимога позивачів до відповідача ФГ «АГРОМАГНАТ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди, а захід забезпечення позову, про який просять позивачі, є адекватним та співмірним із позовними вимогами, і не вжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів, предметом позову у цій справі є вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 загальною 35.9279 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди.

У заяві про забезпечення позову позивачі ставять питання про вжиття заходів забезпечення позову: заборони ФГ «АГРОМАГНАТ» укладати чи (продовжувати) дію Договорів суборенди спірної земельної ділянки (кадастровий номер 1223783100:02:001:0225, загальна площа 35.9279 га), що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з будь-якими фізичними чи юридичними особами, зокрема, але не виключно ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019» до вирішення спору по суті; заборони суб`єктам державної реєстрації прав, які уповноважені відповідно до законодавства України, проводити реєстраційні дії щодо даного об`єкту нерухомого майна, а саме реєстрацію права суборенди (піднайму) на підставі будь-яких укладених Договорів суборенди земельної ділянки, до вирішення спору по суті.

В обґрунтовування своїх доводів посилались на те, що ОСОБА_3 , який є власником спірної земельної ділянки, яку вони успадкували в установлені законом строки, не укладав та не підписував спірного договору оренди земельної ділянки №19/07/2022 від 19.07.2022 року та Акт прийому-передачі земельної ділянки. При цьому, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 перебуває в оренді ФГ «АГРОМАГНАТ» код ЄДРПОУ 38055810, Номер запису про інше речове право: 47452497–26.07.2022 (реєстраційна дія: право оренди земельної ділянки). Крім того ФГ «АГРОМАГНАТ» неодноразово укладалися договори суборенди з ФГ «АГРОПАРТНЕР-2019». Вважають, що заходи забезпечення позову пов`язані із позовом та стосуються предмета спору, зможуть забезпечити виконання рішення суду при задоволенні позову. Отже, є співмірними, та такими, що не порушують права інших осіб, оскільки стосуються виключно нерухомого майна.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову є сукупністю встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси сторони на той випадок, коли інша сторона буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19).

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просив заявник, інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

З урахуванням вищезазначеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки предметом позову є вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 1223783100:02:001:0225 загальною 35.9279 га, що знаходиться на території Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди, та заходи забезпечення позову є адекватним та співмірним із позовними вимогами, а не вжиття таких заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі щодо неповного з`ясування обставин справи є необґрунтованими, оскільки цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, зводяться до незгоди з прийнятим судом рішенням.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі та правильно визначив закон, який їх регулює, застосував відповідні норми права та не припустив порушень норм процесуального права, тому ухвалу суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Фермерського господарства «АГРОМАГНАТ» - адвоката Прохода Руслана Сергійовича - залишити без задоволення.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року про забезпечення позову у справі №187/364/26 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 22.07.2026 року.

Головуючий суддя О.В.Агєєв