Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №601/1949/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1949/26

Провадження № 3/601/619/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року

Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Шульгач Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.184 Кодексу Українипро адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне првопорушення серії ВБА №035809 18.06.2026 о 21 год. 23 хв., в АДРЕСА_2 було виявлено факт ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_1 , що виражалося в керуванні її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 скутером «Сузукі Летс 2» без документів та мотошолома, порушила ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства».

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала та пояснила, що її син не керував скутером.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Сідоров В.М. просить провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. Зазначив, що до матеріалів справи не долучено жодних доказів, що ОСОБА_2 керував скутером.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.184 КУпАП за наступними підставами.

Згідно ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Суд, у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положення ч.1 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Положенням ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Проте, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області, в порушення вимог ст.ст.251,255 КУпАП, не зібрано доказів, які б підтверджували її вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Як встановлено, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №035809 від 30.06.2026 до матеріалів справи долучено: рапорт заступника начальника сектору моніторингу Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області від 18.06.2026, розписку ОСОБА_1 від 18.06.2026.

До матеріалів справи не долучено письмові пояснення свідків чи інші докази, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи.

Не надано доказів керування неповнолітнім ОСОБА_2 скутером марки «Сузукі Летс 2».

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечила обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції».

Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardov.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

З огляду на викладене, враховуючи відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих матеріалах, суд приходить до переконання про відсутність переконливих доказів, які свідчили б про ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання дитини, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно з п.1 ч.1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Керуючись ст.ст.247,283-285,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області.

Суддя: