Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №944/4098/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/4098/26

Провадження №2-о/944/281/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді- Швед Н.П.

за участю секретаря судового засідання -Хархаліс Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Яворові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що вона та ОСОБА_2 , 23 серпня 2022 року зареєстрували шлюб у Яворівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №165.

У шлюбі в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 14.04.2025 року шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 розірвано.

На даний час вона із двома неповнолітніми дітьми проживає у квартирі своєї матері за адресою: АДРЕСА_1 .

Після розірвання шлюбу вони стали проживати окремо.

Звертає увагу суду, що ОСОБА_2 з 2025року вчиняє щодо неї насильство на очах її дітей, що також травмує їх.

Вона неодноразово зверталась до поліції, однак усі її звернення не дали очікуваного результату та не змінили поведінки кривдника, а навпаки, останній став ще більш агресивний.

Відповідно до вироку Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/1211/25, який набрав законної сили 16.05.2025 визнано винним у вчиненні стосовно неї кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/1211/25, яка набрала законної сили 17.05.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП відносно неї та її малолітньої доньки ОСОБА_4 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/4215/25 від 25.09.2025, яка набрала законної сили 07.10.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП відносно неї та її малолітньої доньки ОСОБА_4 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (тисячу двадцять) гривень 00 копійок.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/4256/25 від 28.08.2025, яке набрало законної сили 23.09.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців.

Незважаючи на дію обмежувального припису, 13.03.2026 ОСОБА_2 вчинив щодо неї та її малолітньої доньки домашнє насильство.

Це свідчить, що ОСОБА_2 не усвідомлює серйозність негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до ОСОБА_1 та малолітньої доньки ОСОБА_3 , не бажає змінювати свою поведінку, а отже є необхідність застосування обмежувального припису.

Відділенням поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області за заявою ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026141350000154 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. 12.06.2026, де в межах досудового розслідування ОСОБА_2 оголошено підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

В період її перебування за кордоном ОСОБА_2 перебував за місцем її проживання, а саме, 15.06.2026, 16.06.2026, 18.06.2026, 19.06.2026 у її квартирі яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Чим порушив її право на мирне володіння та користування майном.

12.06.2026 ОСОБА_2 вилучив майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності, а саме, автомобіль марки LEXYS RX 400H, реєстраційний номер НОМЕР_1 , позбавивши її права користування автомобілем та створив для неї психологічний тиск і відчуття безпорадності.

Лише після її неодноразових прохань ОСОБА_2 повернув автомобіль.

Вжиті раніше заходи не принесли очікуваного результату. ОСОБА_2 і надалі становить безпосередню небезпеку для неї та її дітей. Поведінка ОСОБА_2 дає їй підстави хвилювання за своє життя та здоров`я, і за життя і здоров`я її малолітніх дітей. Видача обмежувального припису наразі є єдиним дієвим способом захистити її від насильства з боку кривдника ОСОБА_2 , оскільки, вона є особою, яка зазнала домашнього насильства. Відтак, щоб забезпечити дієвий та ефективний спосіб захисту від повторного вчинення домашнього насильства щодо неї та її малолітніх дітей, які живуть у постійному хвилюванні, до ОСОБА_2 слід застосувати обмежувальний припис на строк 6 (шість) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження, зокрема:

-заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

-заборонити ОСОБА_2 наближатися на 10м до місця проживання (перебування) малолітньої дитини ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ,

-заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо така за власним бажанням перебуває у місці, невідомому йому, переслідувати її в будь-який інший спосіб.

-не чинити перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, та особисто її власністю -автомобіль марки LEXYS RX 400H, реєстраційний номер НОМЕР_1 ,

-обмежити спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 .

Заявниця у судове засідання не заяилася, скерувала на адресу суду клопотання про розгляд заяви у її відсутності, просить, з підстав викладених у заяві таку задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_2 не не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, жодних клопотань про відкладення судового засідання та відзиву на позовну заяву на адресу суду не скерував.

Дослідивши надані у справі докази та з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 серпня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, який зареєстрований у Яворівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про що зроблено відповідний актовий запис №165.

Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Від даного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .

Як вбачається з рішення Яворівського районного суду Львівської області від 14.04.2025 року у цивільній справі №944/5838/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 шлюб, укладений між сторонами розірвано.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Львівським обласним державним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №6528542 від 17.02.2005року квартира АДРЕСА_2 на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

З Акту обстеження №7 ОСББ «Добробут-51» від 07 липня 2026року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею в даному помешканні проживають її діти: ОСОБА_3 (донька), ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 (син), ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до вироку Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/1211/25, який набрав законної сили 16.05.2025 визнано винним у вчиненні стосовно неї кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/1211/25, яка набрала законної сили 17.05.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/4215/25 від 25.09.2025, яка набрала законної сили 07.10.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (тисячу двадцять) гривень 00 копійок.

28.05.2025 Яворівським районним судом Львівської області було ухвалено рішення про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців.

Однак 13.03.2026 останній вчинив щодо неї та її малолітньої

доньки домашнє насильство.

Крім цього відділенням поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області за заявою ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026141350000154 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України. 12.06.2026 в межах досудового розслідування ОСОБА_2 оголошено підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.

Главою 13 розділу IV ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.

Згідно ст.350-1ЦПК України заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.

Відповідно до п.п.3,4,6,8,14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство-діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Зі змісту положень ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вбачається, що є визначений перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Положеннями ст.21 цього Закону передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.24 та п.1 ч.1 ст.26 даного Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника, із заявою про видачу якого може звернутися постраждала особа.

Обмежувальним приписом стосовно кривдника є встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків,

передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Наведені заявницею обставини підтверджуються вироком Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/1211/25, який набрав законної сили 16.05.2025 визнано винним у вчиненні стосовно неї кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/1211/25, яка набрала законної сили 17.05.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП відносно неї та її малолітньої доньки ОСОБА_4 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області у справі №944/4215/25 від 25.09.2025, яка набрала законної сили 07.10.2025 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.173-2 КУпАП відносно неї та її малолітньої доньки ОСОБА_4 та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020 (тисячу двадцять) гривень 00 копійок.

Заявниця звернулась до Яворівського районного суду Львівської області щодо видачі обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 . Рішенням суду у справі №944/4256/25 від 28.08.2025, яке набрала законної сили 23.09.2025 заяву ОСОБА_1 задоволено, видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, незважаючи на це, ОСОБА_2 , 13.03.2026 знову вчинив щодо заявниці та її малолітньої

доньки домашнє насильство.

Крім цього, відділенням поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області за заявою ОСОБА_1 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026141350000154 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та 12.06.2026 в межах досудового розслідування ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України.Тобто ОСОБА_2 , впродовж тривалого часу жодних висновків для себе не зробив, а навпаки продовжив вчиняти домашнє насильство щодо заявниці та її доньки.

За змістом ст.350- 6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Частинами 2, 3, 4 ст.26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінкою ризиків вважається оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Відповідно до ст.77-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини та їх правове регулювання, оцінивши зібрані докази, суд дійшов переконання, що заявником надано належні та допустимі докази, які в своїй сукупності підтверджують факти триваючого вчинення психологічного насильства щодо неї зі сторони заінтересованої особи, яке відбувається вже протягом кількох років і має систематичний характер, та те що ОСОБА_2 є беззаперечним кривдником, а вжиті заходи щодо нього, а саме притягнення його до адміністративної відповідальності, та видача судом обмежувального припису 21.08.2025 строком на шість місяців не вплинули на його поведінку і він надалі продовжує вчиняти протиправні дії, а тому існують ризики продовження чи повторного вчинення насильства та загрози настання тяжких наслідків його вчинення щодо постраждалих особ, а саме ОСОБА_11 та її малолітньої доньки ОСОБА_3 .

З метою застосування дієвого та ефективного захисту інтересів заявниці та її малолітньої доньки, а також недопущення в подальшому випадків домашнього насильства, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково. Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до якого:

-заборонити ОСОБА_2 наближатися на 10 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , роботи, інших місць часто відвідуваних.

-заборонити ОСОБА_2 наближатися на 10 м до місця проживання (перебування) малолітньої дитини ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо така за власним бажанням перебуває у місці, невідомому йому, переслідувати її в будь-який інший спосіб.

Що стосується вимог в частині не чинити перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, та особисто її власністю -автомобіль марки LEXYS RX 400H, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повного обмеження спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 , то в задоволенні таких слід відмовити, оскільки заявником жодних доказів в підтвердження таких не надано.

Відповідно до ч.3 ст.350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Згідно із ч.4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 10, 141, 258,259,263, 265, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису - задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 відповідно до якого:

-заборонити ОСОБА_2 наближатися на 10 м до місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , роботи, інших місць часто відвідуваних.

-заборонити ОСОБА_2 наближатися на 10 м до місця проживання (перебування) малолітньої дитини ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо така за власним бажанням перебуває у місці, невідомому йому, переслідувати її в будь-який інший спосіб.

Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.

В решті клопотання залишити без задоволення.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Повідомити про прийняте рішення Яворівський РВП ГУ НП у Львівській області для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік та Виконавчий комітет Івано-Франкіської селищної ради.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1

проживає за адресою:

АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2

проживає за адресою:

АДРЕСА_3 .

СУДДЯ: ШВЕД Н.П.