Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №635/7424/26 — Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7424/26

Провадження №1-кп/635/1196/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026170020010334 від 01 травня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, громадянина України, неодруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді водія-стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (на мотоциклах) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в військовому званні солдат, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_3 30 квітня 2026 року близько 17 годин 00 хвилин, більш точного часу не встановлено, перебував в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник словесний конфлікт з іншим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_4 , під час якого у ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення невизначеної шкоди здоров`ю потерпілого, ОСОБА_3 , наніс один удар ножем ОСОБА_4 в область правої половини грудної клітини.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення правої половини груді, яке не проникає до грудної порожнини, яке згідно висновку експерта №09-972/2026 від 09 липня 2026 року відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, відповідно до п.п. 2.3.1.а, 2.3.3 «Правил судово - медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні

Потерпілий ОСОБА_4 надав письмову заяву щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов потерпілим не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Матеріали кримінального провадження відповідають вимогам ч. 3 ст. 302 КПК України, встановлені органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження. За таких обставин суд ухвалює вирок у спрощеному провадженні.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді водія-стрільця 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти (на мотоциклах) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, за місцем несення служби характеризується негативно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального проступку, обставину, яка пом`якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального проступку, майновий стан винного. Суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді штрафу у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому іншого покарання з огляду на те, що обвинувачений є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 05 травня 2026 року на предмет, схожий на ніж, футболку темно-синього кольору, змиви з руків`я ножа, підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 05 травня 2026 року на предмет, схожий на ніж, футболку темно-синього кольору, змиви з руків`я ножа, скасувати.

Речові докази - предмет, схожий на ніж, футболку темно-синього кольору, змиви з руків`я ножа, після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1