Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №645/5911/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/5911/25

Провадження № 1-кп/645/221/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 , (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221190000870 від 13.06.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сарни, Рівненської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не є інвалідом, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, який перебуває на посаді сапера 3 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного батальйону, у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 35 від 01.02.2023 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення і призначено на посаду сапера 3 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу 1 інженерно-саперної роти інженерно-саперного батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Надалі ОСОБА_4 всупереч положень ст. 4, 9, 11, 16, 26, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. 2, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №551-XIV, п.7, 8, 15, 16 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 4 серпня 2000 року, п. 9, 15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992, п. 2 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, п. 1 додатку № 1 Постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», ст. 178 Цивільного кодексу України, перебуваючи в районі ведення бойових дій, у період часу з 06 червня 2025 року, але не пізніше 12 червня 2025, не маючи передбаченого законом дозволу, діючи умисно, перебуваючи на території Харківської області, на місці ведення бойових дій знайшов та привласнив собі протипіхотну осколкову міну «ПВП-50», 930 патронів калібру 5,45x39 АК, вогнепальну зброю - автомат системи Калашникова «АК-74», калібру 5,45 мм (5,45x39 АК), заводський номер - НОМЕР_2 , 1987 року виготовлення, корпус ручної гранати Ф-1, корпус ручної гранати М67, двома корпусами ручних гранат GHO-1, корпус ручної гранати РГН, корпус ручної гранати DM51 в оборонному варіанті, два корпуси ручних гранат OF F1A, підривач типу УЗРГМ до ручних гранат, підривач M213 до ручної гранати, підривач AF-11 до ручної гранати, підривач типу DM82 до ручної гранати, два підривачі Mle F13 до ручної гранати, чим вчинив придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.

Після чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на незаконне носіння та зберігання знайдених ним бойових припасів, вогнепальної зброї, вибухових пристроїв та вибухових речовин, які в подальшому гр. ОСОБА_4 переніс в транспортний засіб, користувачем якого він є, належний військовій частині НОМЕР_1 ТМ «Mitsubishi L200», номер кузова НОМЕР_3 , де зберігав без передбаченого законом дозволу.

Протиправні дії ОСОБА_4 , пов`язані із незаконним зберіганням вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, було припинено працівниками поліції на законних підставах, а саме: 12.06.2025 у період часу з 18 год. 52 хв. по 19 год. 17 хв. під час обшуку в автомобілі ТМ «Mitsubishi L200», номер кузова НОМЕР_3 за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, буд. 276, в ході якого було виявлено та вилучено: предмети схожі на гранати у кількості 8 штук; Маркування: «386-29-59» 1 шт., «GR MA OF F1A 04-SAE-24» - 2шт., «GRENADE HAND FRAG DELAY M67 COMP.B.DAZ21J022-017 INK 19BO26-028 3274» 1 шт., «РГН 4-32-85» 1 шт., «02-22» 2 шт., «HGR SPLITTER DM51A2 DNM05C0017» 1 шт.; Предмети схожі на запали у кількості 6 штук; Маркування: «HGR DM82A3 LOS DNM05B0013» 1 шт., «81-88 УЗРГМ-2 11» 1 шт., «BAR 4-7S f13 04-SAE-24» 2 шт., «10-02-22» 1 шт., без маркування 1 шт. Предмет схожий на противопіхотну міну; Предмет схожий на автомат з маркуванням НОМЕР_2 1887 року виготовлення; Металевий кейс з предметами, схожими на патрони з маркуванням 60х82 (930 штук).

При цьому, наданий на дослідження предмет є неостаточно спорядженою протипіхотною осколковою міною ПВП-50 (аналогом МОН 50), яка до категорії вибухових пристроїв військового призначення (бойових припасів) не відноситься, є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини.

Надані на дослідження 930 патронів є боєприпасами – бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 АК, виготовлені промисловим способом, призначені для стрільби зі зброї системи Калашникова, а також з іншої нарізної вогнепальної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника (автомати, кулемети).

Наданий на дослідження автомат є бойовою нарізною вогнепальною зброєю – некомплектним (без магазина) автоматом системи Калашникова «АК-74» калібру 5,45 мм (5,45х39АК), заводський номер – НОМЕР_2 , 1987 року виготовлення, придатний до стрільби, виготовлений промисловим способом.

Надані на дослідження предмети є: корпусом ручної гранати Ф-1, корпусом ручної гранати М67, двома корпусами ручних гранат GHO-1, корпусом ручної гранати РГН, корпусом ручної гранати DM51 в оборонному варіанті, два корпуси ручних гранат OF F1A, підривачем типу УЗРГМ до ручних гранат, підривач М213 до ручної гранати, підривачем AF-11 до ручної гранати, підривачем типу DM82 до ручної гранати, два підривачі Mle F13 до ручної гранати.

Корпус ручної гранати Ф-1 до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини.

Корпус ручної гранати М67 до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини.

Два корпуси ручної гранати GHO-1 до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відносяться, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини.

Корпус ручної гранати РГН до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини.

Корпус ручної гранати DM51 до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відноситься, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини.

Два корпус ручної гранати OF F1A до категорії вибухових пристроїв, бойових припасів не відносяться, є конструктивно оформленими зарядами вибухової речовини.

Підривач типу УЗРГМ до ручних гранат є вибуховим пристроєм, до категорії бойових припасів не відноситься.

Підривач типу М213 до ручних гранат є вибуховим пристроєм, до категорії бойових припасів не відноситься.

Підривач типу AF-11 до ручних гранат є вибуховим пристроєм, до категорії бойових припасів не відноситься.

Підривач типу DM82 до ручних гранат є вибуховим пристроєм, до категорії бойових припасів не відноситься.

Два підривача типу F13 до ручних гранат є вибуховим пристроєм, до категорії бойових припасів не відносяться.

У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної гранати Ф-1 з підривачем типу УЗРГМ до ручних гранат утворюють ручну гранату Ф-1, яка відноситься до категорії бойових припасів.

У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної гранати М67 з підривачем М213 до ручних гранат утворюють ручну гранату М67, яка відноситься до категорії бойових припасів.

У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної гранати GHO-1 з підривачем AF-11 до ручних гранат утворюють ручну гранату GHO-1, яка відноситься до категорії бойових припасів.

У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної гранати DM51в оборонному варіанті з підривачем типу DM82 до ручних гранат утворюють ручну гранату DM51 в оборонному варіанті, яка відноситься до категорії бойових припасів.

У своїй сукупності (штатному з`єднанні) корпус ручної гранати OF F1A з двома підривачами Mle F13 до ручних гранат утворюють дві ручні гранати OF F1A, які відносяться до категорії бойових припасів.

Вищезазначені предмети являються вогнепальною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами та вибуховими пристроями, які

ОСОБА_4 зберігав та носив при собі без передбаченого законом дозволу.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується, зокрема, час, місце вчинення та його правову кваліфікацію, не оспорює. Пояснив суду про обставини вчинення кримінального правопорушення так, як це викладено у вироку.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час судового розгляду прокурор вважав за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ним не оспорюються.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3 ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в пред`явленому йому обвинуваченні та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, одружений, має зареєстроване та фактичне місце проживання, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, перебуває на посаді сапера 3 інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного батальйону, у військовому званні «солдат», за місцем служби характеризується задовільно. В судовому засіданні обвинувачений зазначив, що має на утриманні неповнолітнього сина 2015 року народження, копії свідоцтва про народження дитини суду не надав.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявність пом`якшуючої покарання обставини щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, думку прокурора, для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті.

Разом з тим з урахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою командиром військової частини за місцем проходження військової служби впродовж іспитового строку, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за необхідне звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Доля речових доказів вирішується судом у відповідності до ст. 100 КПК України.

З урахуванням клопотання прокурора про передачу бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв та вогнепальної зброї на забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах воєнного стану, збройної агресії та проведення бойових дій на території України, необхідності забезпечення потреб Сил оборони України, суд відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року №186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил», вважає необхідним передати боєприпаси, вибухові речовини, вибухові пристрої та вогнепальну зброю для забезпечення потреб Збройних Сил України.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 20.06.2025 року (справа № 645/3830/25, н/п 1-кс/645/811/25).

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 23.07.2026.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експертів на проведення:

- судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/121-25/16340-ВТХ від 10.07.2025 у розмірі 3565 гривень 60 копійок;

- судової експертизи зброї № СЕ-19/121-25/16589-БЛ від 18.07.2025 у розмірі 1782,8 гривень;

- судової експертизи зброї № СЕ-19/121-25/16590-БЛ від 16.07.2025 у розмірі 2228, 5 гривень;

- судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/121-25/16341-ВТХ від 15.08.2025 у розмірі 8914 гривень 00 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 20.06.2025 року (справа № 645/3830/25, н/п 1-кс/645/811/25).

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:

- протипіхотна осколкова міна ПВП-50, передана на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (квитанція № 17/2025); цинк з патронами калібру 5.45х39 АК у кількості 930 шт., переданий на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (квитанція № 18/2025); автомат системи Калашникова «АК-74», калібру 5.45х39 АК, з маркуванням НОМЕР_2 , 1887 року виготовлення, переданий на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (квитанція №18/2025); підривачі до ручних гранат: типу УЗРГМ-1 од, М213-1 од, AF-11- 1 од, типу DM82-1 од, Mle F13-2 од. та корпуси ручних гранат: Ф-1 -1 од., M67-1 од., GHO-1-2 од., РГН-1 од., DM51 в оборонному варіанті -1 од., OF F1A-2 од. - перебувають у камері речових доказів ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області (квитанція №19/2025), відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 року №186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» - передати для потреб Збройних Сил України.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1