Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №629/6162/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/6162/26

Номер провадження 1-кп/629/323/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця Збройних Сил України військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на час вчинення злочину обіймаючого посаду стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти спеціалізованого батальйону (Шквал), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.01.2021 Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 307 ч. 1 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 03.04.2023 Дніпровським апеляційним судом за ст. 186 ч. 3 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 08.08.2024 Харківською ВК (43) відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.07.2024 та ст. 81-1 КК України умовно-достроково на невідбутий строк, для проходження військової служби за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,

в с т а н о в и в :

У відповідності до вимог ст. ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІУ (зі змінами), ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_5 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, стримувати військовослужбовців від вчинення протиправних дій, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути зразком високої культури, берегти військову честь, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та інше.

Згідно з вимогами ст. 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Проте, всупереч порушенням вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у порушення ст. ст. 11, 13, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, скоїв кримінальне правопорушення - злочин, а саме грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто злочин передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.

Так, 27.05.2026, приблизно о 13-00 солдат ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, знаходився поруч з буд. АДРЕСА_2 , де виражався нецензурною лайкою відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . У зв`язку з цим, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були поруч, зробили йому зауваження та попрохали припинити виражатись нецензурною лайкою.

ОСОБА_5 сприйняв зауваження, як образу, після чого в нього виник умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства – хуліганство, з використанням предметів заздалегідь заготовлених для нанесення тілесних ушкоджень, а саме сокири та дерев`яної біти.

У подальшому ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, з використанням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, того ж дня у період часу з 13-30 до 14-30, у невстановленому місці, за невстановлених обставин, поклав до кишені одягу імітаційно-тренувальний виріб «ПІРО -5 М» та взяв до рук сокиру, дерев`яну біту, і о 14-40 повернувся до ділянки місцевості поруч з буд. 25 на м-н 1 м. Лозова Харківської області, де на той момент знаходився ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, з метою показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, почав наближатись до ОСОБА_8 , який на той момент сидів на лавці поруч з 2 під`їздом буд. АДРЕСА_2 , діючи з особливою зухвалістю, виражаючи в його бік погрози нанесення тілесних ушкоджень та фізичної розправи, при цьому демонструючи сокиру та дерев`яну біту, які тримав в руках.

В свою чергу ОСОБА_8 , сприймаючи погрози нанесення тілесних ушкоджень та фізичної розправи зі сторони ОСОБА_5 , як конкретні та реальні, з метою уникнення сутички втік від останнього до квартири, яка розташована в під`їзді № 2 вказаного будинку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, гучно виражаючи погрози та нецензурну лайку, за допомогою сокири пошкодив лавку, яка розташована поруч з під`їздом № 2 буд. АДРЕСА_2 .

О 14-42 год. на ділянку місцевості поруч з буд. 25 на м-ні 1 м. Лозова Харківської області прийшли ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .. Помітивши останніх, ОСОБА_5 , з метою продовжити свої хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, виражаючись нецензурною лайкою, почав йти у їхній бік, при цьому демонструючи сокиру та дерев`яну біту, які тримав у руках.

На неодноразові зауваження та вимоги ОСОБА_11 припинити свої хуліганські дії та покласти сокиру на землю, ОСОБА_5 не реагував.

У свою чергу, з метою припинення хуліганських дій ОСОБА_5 , які виражались у висловлюванні нецензурною лайкою, вербальних погрозах побиття та убивства відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , демонстрації сокири і дерев`яної біти, пошкодження майна, тобто грубому порушенні громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю та спричинило порушення врегульованих нормами права та суспільної моралі відносин, які забезпечують спокій громадян, їхню безпеку, честь та гідність, ОСОБА_11 здійснив постріл у повітря з власного стартового пістолету.

У подальшому ОСОБА_5 , продовжуючи свої хуліганській дії, дістав з кишені, привів у готовність та кинув у напрямку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 імітаційно-тренувальний виріб «ПІРО-5 М», після детонації якого з місця вчинення злочину втік.

Обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся.

Враховуючи пояснення обвинуваченого, а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу, матеріалів щодо речових доказів, судових витрат,при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.

Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд находить його вину повністю доказаною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 4 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю (хуліганство), вчинене із застосуванням предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він має середню освіту, неодружений, військовослужбовець Збройних Сил України військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , на час вчинення злочину обіймав посаду стрільця-помічника гранатометника 1 штурмового спеціалізованого відділення 1 штурмового спеціалізованого взводу 3 штурмової спеціалізованої роти спеціалізованого батальйону (Шквал), раніше судимий, вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд визнаєрецидив злочинів, вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння та у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Враховуючи вищевикладене, в тому числі особу обвинуваченого, який має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення, тобто належних висновків для себе не зробив, суд призначає йому покарання в межах санкції статті та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства на певний строк, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, приймаючи до уваги, що даний злочин ОСОБА_5 вчинив у період умовно-дострокового звільненнявід відбування покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 03.04.2023, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, яке призначається, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Залишити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням експертизи.

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчуєтьсясудовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_5 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 03.04.2023, а саме 7 (сім) місяців позбавлення волі, та остаточно до відбуття обвинуваченому ОСОБА_5 призначити 3 (три) роки 7 (сім) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Початок строку відбування покарання обвинуваченому відраховувати з дня фактичного затримання його правоохоронними органами, а саме з 27.05.2026.

Речові докази:

-два DVD-R диски з відеозаписом – залишити в матеріалах кримінального провадження,

- чотири пластикові фрагменти зеленого кольору, один пластиковий фрагмент світло-сірого кольору, дерев`яну біту, які перебувають на зберіганні у Лозівському РВП ГУНП в Харківській області, - знищити.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у зв`язку з проведенням судової вибухо-технічної експертизи № СЕ-19\121-26\16821-ВТХ від 16.06.2026 у розмірі 7701 грн. 76 коп., судово криміналістичної експертизи холодної зброї № СЕ-19\121-26\16843-ХЗ від 03.07.2026 у розмірі 2406 грн. 80 коп.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.05.2026 по справі № 629/4590/26, скасувати післянабрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_12