Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, з них:
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №442/236/26
Суддя: Павлів З. С.
Справа №442/236/26
Провадження №2-о/442/150/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Павлів З.С.,
присяжних: Нелюбіна В.А., Скірка О.В.,
з участю секретаря судових засідань Фіцяк А.А.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області, особа, стосовно якої розглядається заява: ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -
встановив:
09.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити його її опікуном.
В обгрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_2 є його матір`ю та є інвалідом 3 групи загального захворювання безтерміново. Внаслідок перенесених у 2012, 2019 та 2024 роках операцій, у мами порушився сон, відбулося пригнічення настрою, підвищене хвилювання, немотивований страх, значне зниження пам?яті, яке прогресує, головокружіння, часті болі голови, виражена загальна слабість. Останнім часом стала сповільненою, безпорадною, вимагає підвищеної уваги, не може виконувати звичну хатню роботу, перепитує одне й теж, забуває включений газ, часто шукає свої речі, не може їх знайти. Через приступи головокружіння та запаморочення, боїться самостійно виходити з дому. Внаслідок стану здоров?я, вона не може самостійно контролювати свої дії, не здатна усвідомлювати їхне значення та не може керувати ними, у зв?язку з цим вона потребує постійної сторонньої допомоги, нагляду та догляду. З метою забезпечення особистих немайнових та майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , він змушений звернутися до суду із заявою про визнання її недієздатною. Вони проживають разом з мамою та малолітнім сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Інших осіб, які б могли доглядати за його мамою немає. Згідно консультативного висновку спеціаліста (психіатра) №373 від 29.12.2025 у мами діагностовано органічні розлади особистості та поведінки внаслідок захворювання, травми та дисфункції головного мозку з вираженими емоційно-вольовими розладами, астено-депресивною симптоматикою, цефалгіями, інсомнією, когнітивними та інтелектуально-мнестичним зниженням, соціально-трудовою дезадаптацією. Враховуючи те, що ОСОБА_2 є його мамою, відсутні інші особи, які можуть доглядати за нею, він має змогу та бажання здійснювати опіку. Також, вважає, що необхідно враховувати, що у нього з мамою добрі та довірливі стосунки, суперечностей не виникає. Він має бажання та можливість виконувати опікунські обов`язки.
Ухвалою суду від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 23.01.2026.
На підставі ухвали суду від 23.01.2026 у даній справі призначено судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз ДУ «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України» провадження у справі зупинено.
Згідно з ухвалою суду від 19.05.2026 провадження в справі відновлено, призначено розгляд справи на 04.06.2026.
04.06.2026 розгляд справи відкладено на 23.07.2026 через неявку сторін.
Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, просив таку задоволити. Додатково в обгрунтування заявлених вимог пояснив, що окрім нього інших осіб, які б могли опікуватися матір`ю немає, її психічний стан різко погіршився. Мама перенесла більше 15 операцій. Просить заяву задоволити.
Також в судовому засіданні в режимі відеозв`язку була присутня ОСОБА_2 .
Представник особи, щодо якої розглядається дане питання адвокат Зварич Н.Т. в судовому засіданні заяву підтримала, просить заяву задоволити. Додатково в обгрунтування своєї позиції пояснила, що контактувала зі своєю довірителькою ОСОБА_2 , остання дійсно має психічні порушення, дуже часто не впізнає оточуючих, з сином в неї добрі довірливі стосунки. Інших осіб, які б могли опікуватися нею – немає.
Представник Органу опіки та піклування Л.Білоган подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, при ухваленні рішення покладається на думку суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та вивчивши письмові докази, дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 . Дане стверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Згідно представленої суду медичної документації, зокрема: із виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 25.11.2025, консультаційного висновку спеціаліста №373 від 29.12.2025, витягу з історії хвороби (медичної карти №38691) ОСОБА_2 , протоколу огляду лікаря загальної практики сімейної медицини від 24.05.2023, індивідуальної програми реабілітації інваліда №1423 від 07.10.2014, висновку консультаційної зустрічі лікаря уролога від 04.10.2025, результатів дослідження №13229768, 13466128, 13359070, 12746330, 12276858, 1739233, 11916560, 12199808, 11951342, 12115214, 12218440, 11187192, 12324884, 13541552, висновку консультації лікаря нефролога від 11.09.2025, призначення лікаря від 18.04.2025, витягу з історії хвороби (медичної карти №38691), рецепту №12/21 від 28.03.2025, висновку консультації від 27.11.2024, результатів аналізів від 03.12.2024, скерування на імуногістохімічного дослідження №592/25, патологістологічного дослідження №198/25, результатів аналізів від 23.12.2024, висновку комп`ютерної томографії від 21.11.2024, виписки з медичної карти стаціонарного хворого №19265/2077 від 14.12.2020, виписки з медичної карти стаціонарного хворого №17010/1650 від 19.07.2019, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2312, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4679, висновку консультації лікаря ревматолога від 28.03.2025, висновку невропатолога від 18.03.2025, висновку за результатами обстеження проведеного на магнітно-резонансному томографі від 08.04.2025, висновком за результатами ультразвукового обстеження серця від 30.04.2025, епікризом Львівського державного онкологічного лікувально-діагностичного центру №4634/2012, виписки із медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення №21163 від 04.09.2012, консультативного висновку спеціаліста від 30.09.2016 вбачається, що ОСОБА_2 хворіє.
Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №363411 підтверджується, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, безтерміново.
Згідно з довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб ОСББ «Єдність-90» №23 від 14.11.2025 ОСОБА_1 проживає, зокрема, разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до Висновку експерта за результатами судово-психіатричної експертизи №665 ОСОБА_2 страждає тяжким психічним розладом у формі органічного розладу особи та поведінки внаслідок ураження головного мозку змішаного генезу із вираженим психоорганічним синдромом (апатичний варіант), не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ч.1ст.39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Частиною 3 ст.296 ЦПК України визначено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею опіку, і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна.
Зібрані у даній цивільній справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, оскільки такими доказами підтверджено, що в силу свого захворювання він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Відтак, над ним слід встановити опіку.
Враховуючи вид психічного захворювання, яким страждає ОСОБА_2 , тривалість цього захворювання, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно визнати недієздатною з моменту набрання законної сили цим рішенням, встановивши строк дії рішення про визнання її недієздатною - два роки.
Вимогами статей 41, 60 ЦК України, ч.1 ст.300 ЦПК України, визначено, що над недієздатною особою встановлюється опіка. Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року №34/166/131/88 затверджено Правила опіки та піклування, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 року за №387/3680 (далі - Правила).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.
Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань.
Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 (провадження №61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Такий висновок кореспондується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №736/1508/17 (провадження №61-39361св18), від 28 лютого 2024 року в справі №372/3474/21 (провадження №61-16349св23).
Аналізуючи при цьому як норми ЦК України, так і ЦПК України у даному питанні, слід дійти висновку, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК України та ЦПК України також вбачається вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, при цьому саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Отже, призначення опікуна недієздатній особі на думку суду, переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена самостійно здійснювати свої права у суспільстві.
У постанові від 24 липня 2019 року, винесеній за результатом розгляду цивільної справи №545/3835/16-ц Верховний Суд зазначив, що при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Крім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі №496/4271/16-а (провадження №11-606апп18), Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що рішення виконавчого комітету як органу опіки та піклування є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у осіб, яких рекомендовано призначити опікунами, таке рішення не порушує прав та обов`язків інших опікунів та підопічного. Правові наслідки для інших опікунів, підопічного виникають виключно в результаті постановлення рішення судом, в процесі чого саме і відбувається оцінка усіх доказів у сукупності, зокрема й оскаржуваного рішення органу опіки та піклування, яке не має наперед встановленої сили для суду, який розглядає справу і вирішує правове питання призначення опікуна недієздатній особі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , вони разом проживають, заявник піклується про маму.
Крім цього, оскільки заявник ОСОБА_1 , просить призначити його опікуном ОСОБА_2 , тобто надав на те свою передбачену у ст.63 ЦК України обов`язкову згоду, й при цьому обмежень, передбачених ст.64 ЦК України щодо призначення цього заявника опікуном, судом не було встановлено.
Рішенням виконавчого комітету Дрогобицької міської ради №218 від 07.07.2026 затверджено подання опікунської ради при виконкомі Дрогобицької міської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , яка фактично проживає разом з ним.
З вказаного вище подання вбачається, що опікунською радою при виконкомі Дрогобицької міської ради при визначенні доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 враховано те, що своє бажання ОСОБА_1 , пояснює тим, що його мати ОСОБА_2 відповідно до Висновку експерта №665 від 04.05.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи на даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Інших близьких родичів, які б виявили бажання бути опікунами немає, а він має налагоджений з нею психологічний контакт та приязні відносини. Матеріально-побутові умови проживання середнього рівня. Відповідно до висновку про стан здоров?я - може надавати послуги по догляду за фізичною особою, може бути опікуном. Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Виходячи із наведеного вище, з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , враховуючи родинні відносини та особисті стосунки між ними, бажання заявника виконувати обов`язки опікіна, опікунська рада при виконавчому комітеті Дрогобицької міської ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 .
Крім цього, суд враховує те, що інших осіб, які б виявили бажання бути опікуном ОСОБА_2 немає.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що подана заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатною та необхідність встановлення над нею опіки та, з врахуванням подання органу опіки, яке відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, та в такому обґрунтовано, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відповідатиме якнайкращим інтересами останньої.
За замістом ч.2 ст.299 ЦПК України усі судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною та, як наслідок, встановлення над недієздатною особою опіки та призначення їй опікуна, відносяться на рахунок держави.
Керуючись ст.ст.305-309 ЦПК України, ст.ст.22-23 СК України, -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області, особа, стосовно якої розглядається заява: ОСОБА_2 про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – недієздатною.
Встановити опіку над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Роз`яснити учасникам, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням.
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Павлів З.С.
Присяжні: Нелюбін В.А.
Скірко О.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua