Вирок від 21 липня 2026 р. у справі №336/7052/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН справи: 336/7052/26>

провадження: 1-кп/336/1354/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року місто Запоріжжя

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні у місті Запоріжжі за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026087080000141, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, повна середня освіта, не одружений, не має на утриманні дітей, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого (в силу статті 89 КК України),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року приблизно 13:10 год., ОСОБА_3 знаходився у приміщенні магазину «Аврора» за адресою: м.Запоріжжя вул.Іванова,2Б та на підставі раптово виниклого неприязного відношення до потерпілої, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , розуміючи протиправність своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, розпилив вміст балону дратівливої дії, який тримав у правій руці у бік обличчя потерпілій, спричинивши останній тілесне ушкодження, згідно з висновком експерта №946п від 03.06.2026 опік кон`юнктиви 1 ступеня, які кваліфікуються як легке тілесне ушкодження.

Умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у спричиненні умисного легкого тілесного ушкодження, кваліфіковано як кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.125 КК України.

До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані письмова заява обвинуваченого, яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта була додана письмова заява потерпілої ОСОБА_4 , відповідно до якої вона не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні з відповідними обмеженнями на оскарження.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 КПК України.

Відповідно до чч. 2,3 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначені заяви обвинувачених є усвідомленими, відповідають внутрішній волі, а процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них.

Встановлені органом досудового розслідування обставини в даному кримінальному провадженні не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є проступком, особу підсудного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, не працевлаштований, не одружений, не має на утриманні дітей, перебуває під клінічним наглядом на державній програмі замісної пітримувальної терапії у лікаря нарколога, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст. 53 КК України, штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Беручи до уваги той факт, що обвинувачений не працевлаштований, а тому призначення покарання у вигляді штрафу або виправні роботи, є недоцільним та не буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та меті покарання.

У відповідності до ч.1 ст.56 КК України покарання у вигляді громадських робіт полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.125 КК України у вигляді громадських робіт.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної його поведінки.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням положень ст.69 КК України суд не вбачає.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Матеріальної шкоди не завдано, цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді 200 (двохсот ) годин громадських робіт.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381,382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_6