Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №334/6808/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 22.07.2026

Справа № 334/6808/26

Провадження № 3/334/1679/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Запорізького РУП Головного управління національної поліції в Запорізькій області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює інженером з постачання в ДЦ «Лінк», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості суду не відомі,

за ч.1,2 ст. 173-2КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2026 року близько 02:30 години за адресою: АДРЕСА_3 , громадянин ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до цивільної дружини ОСОБА_2 , а саме: висловлювався нецензурною лайкою, погрожував розправою, дав ляпаса, внаслідок чого завдав шкоди психічному і фізичному здоров`ю ОСОБА_2 , чим порушив п 2 ч 2 ст.3 розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Дане правопорушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 786329 від 01.07.2026 року.

Крім того 05 червня 2026 року близько 02:30 години за адресою: АДРЕСА_3 , неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , став свідком домашнього насильства психологічного та фізичного характеру відносно його матері ОСОБА_2 , скоєне ОСОБА_1 , яке виражалось у нецензурній лайці, погрозах, приниженнях, а також у ляпасі, чим завдана шкода психічному здоров`ю дитини. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив п 2 ч 2 ст.3 розділу І ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Дане правопорушення зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 786330 від 01.07.2026 року.

21.07.2026 року від представника потерпілої ОСОБА_2 – адвоката Конєвої І.Є. надійшло клопотання, в якому просила долучити до матеріалів справи письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 . У письмових поясненях потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що з вересня 2022 року вони проживали однією родиною без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_3 , разом із моїми трьома дітьми від першого шлюбу (чоловік загинув на війні у квітні 2022 року): ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилася спільна донька - ОСОБА_7 . Протягом усього часу ОСОБА_1 системно вживав значну кількість міцного алкоголю (віскі, коньяк), проявляючи приховану психологічну деструкцію та маніпулятивну поведінку. Навесні 2025 року він фактично самоусунувся від родини, а 26 квітня 2025 року, перебуваючи неадекватному стані сп`яніння, ховався в гардеробній кімнаті спальні, після чого зізнався у зраді з колегою. Через відмову припинити ці відносини, наприкінці червня 2025 року потерпіла вигнала його з квартири. Надалі він не дотримувався графіків спілкування з дитиною, переслідував потерпілу та маніпулював її емоційним станом, через що вона з 08.10.2025 року була змушена безперервно працювати з психологом. 10 жовтня 2025 року вони разом відвідали психолога з метою екологічного розставання, проте він продовжував нав`язливі спроби повернутися. 29.12.2025 року ОСОБА_1 під приводом свого дня народження випросив дозвіл залишитися в квартирі як гість. Однак, знову вживши надмірну кількість алкоголю, після відмови потерпілої у відновленні стосунків, він вчинив напад агресії в присутності малолітніх дітей: трощив стільці, грюкав дверима та нецензурно лаявся. О 07:30 ранку 30.12.2025 року ОСОБА_1 насильно зачинив потерпілу у ванній кімнаті та незаконно утримував позбавленою волі, вимагаючи «примирення» під загрозою фізичної розправи. Перебуваючи в стані сильного страху за себе та дітей, потерпіла не викликала поліцію на місці, щоб не поглиблювати травму малолітніх дітей, однак хитрістю звільнилася, забрала ключі від квартири й виставила кривдника за двері. Після цього до середини лютого 2026 року особистого спілкування між ними не було. 04.06.2026 року в квартирі потерпілої проходило святкування дня народження мого сина ОСОБА_6 . ОСОБА_1 , напросившись у гості, одноосібно випив пляшку віскі (0.5 л). Уночі, коли всі лягли спати, він безцеремонно заліз до ліжка потерпілої, в огидній формі вимагаючи інтимної близості. Коли потерпіла чинила опір, він ліг на неї всім тілом, заблокував її ліву руку та почав наносити сильні удари кулаком по голові. На крики потерпілої прокинувся її малолітній син ОСОБА_6 , який попросив води. Скориставшись моментом, вона ввімкнула світло, сподіваючись, що це зупинить нападника. Проте ОСОБА_1 не зупинився і продовжив цинічно та жорстоко бити її по голові на очах у наляканих малолітніх дітей, які плакали від жаху. Прибігла старша донька ОСОБА_8 , яка закрила собою молодших дітей, поки їй вдалося відштовхнути нападника на підлогу. Спільно з подругою, яка прокинулася від шуму, вони вигнали його в під`їзд, де він тривалий час вибивав ногами вхідні двері та викрикував брутальні образи. Перебуваючи в стані крайньої небезпеки, вона самостійно викликала працівників поліції. Приблизно о 02:40 05.06.2026 року правопорушника було затримано та доставлено до відділку. Вранці 05.06.2026 року о 09:00, одразу після виходу з відділку поліції, ОСОБА_1 продовжив переслідування. Він підстеріг її біля кав`ярні, зухвало заявив, що вибачатися не збирається, а у побитті винна вона сама. Після цього він переслідував потерпілу до під`їзду та фізично заблокував двері, намагаючись проникнути всередину, і відступив лише після прямої погрози повторного виклику поліції. Унаслідок жорстокого побиття потерпіла ОСОБА_2 зазнала значних фізичних та психічних страждань. 07.06.2026 року вона звернулася до КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, де лікарями офіційно зафіксовано травми: 1)Огляд нейрохірурга: забій м`яких тканин лівої тім`яної ділянки голови, забійна рана голови; 2) Огляд травматолога: забій лівого променево-зап`ястного суглоба (як наслідок силового викручування та блокування її руки нападником). Висновок поліції від 01.07.2026 р. № 99473-2026 підтверджує факт винесення стосовно ОСОБА_1 протоколів за ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за вчинення насильства над жінкою та малолітніми дітьми. ОСОБА_1 демонструє повну відсутність каяття, системну агресію під впливом алкоголю, схильність до переслідування, маніпуляцій та завдання тілесних ушкоджень. Його перебування на волі загрожує життю та здоров`ю потерпілої, а також психіці чотирьох малолітніх дітей, які визнані постраждалими від домашнього насильства в статусі дітей-свідків.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, зазначив, що готовий сплатити штраф, про що також подав відповідну заяву через канцелярію суду.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 3 частини 1 статті 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року № 2229-VIII передбачено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.

Диспозиція частини 1 ст. 173-2 КУпАП, за якою складено протокол, передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до положень ст. 269 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 цього кодексу було вчинене у присутності неповнолітньої чи малолітньої, така особа визнається потерпілим, незалежно від того, чи було їй завдано шкоду таким правопорушенням.

Отже, незалежно від того, чи завдали протиправні дії шкоди психічному чи фізичному здоров`ю дітей, сам факт їх присутності під час насильства дає підстави вважати їх потерпілими.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Факт правопорушення та провина в ньому ОСОБА_1 підтверджуються: складеними відносно нього 01.07.2026 року протоколами серії ВАД №786329, серії ВАД №786330, в яких викладені обставини адміністративного правопорушення; рапортом реєстрації ЄО №16410 від 07.06.2026 року; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; матеріали на особу ОСОБА_1 бази даних АРМОР; супровідним листом за підписом першого заступника начальника СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Т. Ручки та заступника начальника СД Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області А. Ваврищук; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рівень небезпеки – високий; довідкою бесідою з ОСОБА_9 , 2005 р.н.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 29.06.2026 року; фототаблицею до ЄО №16410 від 07.06.2026р.; відеозаписом процесу складання протоколу; заявою ОСОБА_1 про визнання вини, поданою через канцелярію суду.

Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Частиною 2 ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність. Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до норм ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в максимальному розмірі, визначеному санкцією ч.2 ст. 173-2 КУпАП, а саме у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 020,00 гривень.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України №3733-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» №3733-ІХ.

Стаття 283 КупАП згідно вказаного Закону доповнена новою частиною: «Постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, не агресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно ч.6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

В даному випадку вважаю за доцільне направити ОСОБА_1 на проходження відповідної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство, враховуючи таке.

За оцінкою уповноваженого працівника поліції, ризик вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно колишньої цивільної дружини ОСОБА_2 визначено високий.

Так, з форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеної за результатами спілкування з постраждалою особою – ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 раніше:

- раніше погрожував застосувати або застосовував зброю або інші предмети, які можуть спричинити шкоду життю та здоров`ю постраждалій особі;

- схильний до сильних або постійних ревнощів і контролює більшу частину повсякденного життя постраждалої особи;

- залякував, переслідував постраждалу/дітей чи погрожував їй;

- нападав на постраждалу/дітей поза межами домашнього середовища;

- поведінка кривдника вплинула на безпеку постраждалої/дітей;

- має алкогольну залежність/зловживає алкогольними напоями;

- раніше вчиняв щодо постраждалої психологічне насильство;

- під час спільного проживання були випадки, коли кривдник покидав на тривалий час (не менше ніж 10 діб) сім`ю без причини та без пояснень;

- у постраждалої є діти від іншого шлюбу, про яких кривдник знає;

- виганяв постраждалу особу з місця проживання, погрожував такими діями.

Встановлений високий рівень оцінки ризиків свідчить про ймовірність повторної агресивної поведінки ОСОБА_1 стосовно дружини ОСОБА_2 ..

Беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, а також середній рівень ризику повторного вчинення домашнього насильства (відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства), з метою припинення вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в подальшому, зміни його поведінки, формування нової неагресивної психологічної моделі поведінки у стосунках зі своєю колишньою цивільною дружиною, дітьми, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, суддя вважає за необхідне направити правопорушника для проходження програми для кривдників, яка передбачена Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» строком на дванадцять місяців.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 173-2, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1020,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп).

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст.308КУпАП, стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Роз`яснити потерпілій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , її право на самостійне звернення до Виконавчого комітету Запорізької міської ради для проходження, за їх власним бажанням, Типової програми для постраждалих осіб, для чого Виконавчий комітет Запорізької міської ради має забезпечити та організувати проходження такої програми.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на дванадцять місяців.

Для проходження програми ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно звернутися до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (місцезнаходження: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.206).

Роз`яснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб`єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині виконання правопорушником програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, після набрання нею законної сили направити до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206).

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою суд вирішив направити порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, у триденний строк з дня набрання нею законної сили направляється до суб`єкта, який згідно із законом відповідальний за виконання таких програм.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст. 7КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Коломаренко К. А.