Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №308/6930/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6930/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Бєліков К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із даною позовною заявою, яку мотивує тим, що 07 серпня 2020 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгород, Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що вказує відповідний актовий запис №421 та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.08.2020 року. Позивачка вказує, що спільне життя між подружжям не склалося, між ними почалися постійні сварки, непорозуміння, повсякденні конфліктні ситуації, склалися неприязні стосунки один до одного. Спільне господарство подружжям не ведеться, і вони фактично припинили шлюбні відносини з 2022 року, спільного бюджету не мають та не проживають разом. Спору з приводу поділу спільного майна немає. Позивачка переконана, що подальше знаходження у шлюбі і збереження його не можливе.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала до матеріалів справи заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав до матеріалів справи заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі, 07 серпня 2020 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгород, Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про що вказує відповідний актовий запис №421 та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.08.2020 року. Позивачка вказує, що спільне життя між подружжям не склалося, між ними почалися постійні сварки, непорозуміння, повсякденні конфліктні ситуації, склалися неприязні стосунки один до одного. Спільне господарство подружжям не ведеться, і вони фактично припинили шлюбні відносини з 2022 року, спільного бюджету не мають та не проживають разом.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушуванням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Як встановлено у судовому засіданні, подружнє життя у сторін не склалося. Про це свідчать ті обставини, що позивач та відповідач сімейних стосунків не підтримують, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим.

Наведене дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові та довіри один до одного і їх сім`я розпалася остаточно. Умови для їх примирення відсутні, а цей шлюб є формальним і подальше його збереження суперечить інтересам позивача та відповідача.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Спору щодо поділу спільного майна позивачем не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб між сторонами справи слід розірвати.

Що стосується стягнення судового збору, то суд вважає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, суд виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України вважає, що слід стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно, в порядку ч.1 ст. 142 ЦПК України, повернути позивачу з державного бюджету, п`ятдесят відсотків сплаченого, згідно квитанції № 38 від 07.05.2026 року, судового збору, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст.24,56,105,112,СК України, ст. ст.10,12,13,18,81,141,142,258,259,263-265,352,354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ), про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 07.08.2020 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Ужгород, що підтверджується відповідним актовим записом №421 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.08.2020 року – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул