Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №308/7414/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7414/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участі представника Закарпатської митниці Селеш О.Я., розглянувши адміністративну справу за протоколом про порушення митних правил, що надійшла із Закарпатської митниці Державної митної служби України, відносно громадянина України ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Україна, Ів.Франківська обл., м. Болехів, місце проживання - АДРЕСА_1 місце роботи - не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 від 09.03.2025 року, виданий органом -2123, за ч. 3 ст. 471 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про порушення митних правил № 0362/UA305000/2026 від «28» квітня 2026 р. вбачається, що 28.04.2026 року о 17 год. 50 хв. в зону митного контролю на ділянку "В`їзд" митного поста «Косонь» Закарпатської митниці заїхав транспортний засіб KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_2 які поверталися з Угорщини в Україну в особистих справах.

Формою проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 , обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».

У протоколі про порушення митних правил вказано, що в ході митного контролю вищезазначеного транспортного засобу та особистих речей, громадянин України ОСОБА_1 , серед особистих речей, в підлокітнику та аптечці, без ознак приховування, було виявлено медичні препарати іноземного виробництва «TYPHIM Vi» (полісахаридна вакцина проти брюшного тифу) розчин для інєкції по 0,5 мл. в кількості 14 упаковок, країна виробник - Франція та медичні препарати іноземного виробництва «Depakin Chrono 500 mg» по 30 таблеток в упаковці - всього 12 упаковок, країна виробник - Франція. Виявлений медичний препарат громадянин ОСОБА_1 визнав своєю власністю.

Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вказаний медичний препарат він придбав у аптеці в Угорщині на прохання його знайомих з України.

У протоколі по порушення митних правил зазначено, що таким чином, громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме під час проведення митного контролю не заявив за встановленою формою точні відомості про переміщувані ним через митний кордон України предмети, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та є обмеженими до переміщення через митний кордон України.

Зазначені дії ОСОБА_1 , кваліфіковано як такі, що мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею ч.3 471 Митного кодексу України.

Представник Закарпатської митниці в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним та накласти на нього адмінстягнення передбачене ч.3 ст.471 МК України.

ОСОБА_1 у судове засідання повторно не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Так, зі змісту протоколу про порушення митних правил його повідомили про час та місце розгляду справи. Окрім того, згідно довідок про доставку повідомлення у додаток "Viber" одержувачу ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_3 , доставлено повідомлення у додаток "Viber" щодо документу " Судова повістка про виклик до суду.

Він обізнаний про те, що розгляд справи буде відбуватися в Ужгородському міськрайонному суді, інформація щодо стадії розгляду справи розміщена на сайті суду.

Відповідно до положень ст. 526 МК України вважаю за можливе провести розгляд даної справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання

При цьому враховую, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За наведеного суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності особи яка будучи належним чином про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явилася.

Відповідно до положень ст. 526 МК України суд вважає за можливе провести розгляд даної справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з`явилася в судове засідання, хоча повідомлялася про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника митниці, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 28.04.2026 року о 17 год. 50 хв. в зону митного контролю на ділянку "В`їзд" митного поста «Косонь» Закарпатської митниці заїхав транспортний засіб KIA Sportage, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 та пасажира ОСОБА_2 які поверталися з Угорщини в Україну в особистих справах.

Формою проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_1 , обрав порядок проходження митного контролю по каналу «зелений коридор».

В ході митного контролю вищезазначеного транспортного засобу та особистих речей, громадянин України ОСОБА_1 , серед особистих речей, в підлокітнику та аптечці, без ознак приховування, було виявлено медичні препарати іноземного виробництва «TYPHIM Vi» (полісахаридна вакцина проти брюшного тифу) розчин для інєкції по 0,5 мл. в кількості 14 упаковок, країна виробник - Франція та медичні препарати іноземного виробництва «Depakin Chrono 500 mg» по 30 таблеток в упаковці - всього 12 упаковок, країна виробник - Франція. Виявлений медичний препарат громадянин ОСОБА_1 визнав своєю власністю.

Зі слів громадянина України ОСОБА_1 вказаний медичний препарат він придбав у аптеці в Угорщині на прохання його знайомих з України.

При цьому він стверджує що не знав про необхідність декларування виявлених препаратів. Однак вказане не є підставою для звільнення його від відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів встановлений постановою Кабінету Міністрів України «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування» від 23 травня 2012 року за № 458, згідно з пунктом 1 якої, громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, у кількості, що не перевищує п`яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини) або у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім`я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров`я.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ

Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.

Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.

Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Склад адміністративного правопорушення включає: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція ст. 471 ч.3 Митного кодексу України передбачає що недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Примітка. Недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор")".

Згідно ч. 1 ст. 197 МК України, у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються митними органами на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, на які накладено електронний підпис, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України. У випадках, передбачених цим Кодексом, для здійснення митних формальностей можуть використовуватися паперові примірники таких документів, надані декларантом або уповноваженою ним особою.

Згідно з ч. 1ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ч. 1ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил; поясненнями свідків;поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Суд вважає, що вказаними вище діями громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме під час проведення митного контролю не заявив за встановленою формою точні відомості про переміщувані ним через митний кордон України предмети, які підлягають обов`язковому письмовому декларуванню та є обмеженими до переміщення через митний кордон України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил №0362/UA305000/2026 від 28.04.2026; письмовими поясненнями від 28.04.2026; копією акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 28.04.2026; фотоматеріалами до протоколу; доповідною запискою головного державного інспектора відділу аналізу ризиків та зв`язків з іншими органами управління БК та ПМП Івана Васьківа ; висновком експерта №1420003800-0103 від 14 травня 2026, згідно з яким загальна ринкова вартість товарів станом на 28.04.2026 становить 34404,67 гривень.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. За правилами ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч.3 ст. 471 МК України, передбачає що вчинення дій, порушень митних правил передбачених диспозицією вказаної норми, тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.

Враховуючи конкретні обставини справи в їх сукупності, вважаю, що на ОСОБА_1 , слід накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. з конфіскацією переміщуваного товару, а саме: медичного препарат іноземного виробництва «TYPHIM Vi» (полісахаридна вакцина проти брюшного тифу), 1 розчин для інєкції по 0,5 мл. в упаковці, країна виробник - Франція, в кількості 9 упаковок та медичного препарату іноземного виробництва «Depakin Chrono 500 mg» по 30 таблеток в упаковці, країна виробник - Франція у кількості 7 упаковок (210 таблеток), загальною кількістю 16 упаковок та загальною вартістю 34 404,67 грн.

Відповідно до п.5 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI(з наступними змінами та доповненнями) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст.483, 522, 527, 528, 529 МК України, ст.ст. 16, 40-1, 283-285, 287-290, 303 КУпАП, п .5 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір» суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. з конфіскуванням переміщуваного товару, а саме: медичного препарат іноземного виробництва «TYPHIM Vi» (полісахаридна вакцина проти брюшного тифу), 1 розчин для інєкції по 0,5 мл. в упаковці, країна виробник - Франція, в кількості 9 упаковок та медичного препарату іноземного виробництва «Depakin Chrono 500 mg» по 30 таблеток в упаковці, країна виробник - Франція у кількості 7 упаковок (210 таблеток), загальною кількістю 16 упаковок та загальною вартістю 34 404,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп..

Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош