Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №303/5830/26 — Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/5830/26

2а/303/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА № 1816076 від 08 липня 2025 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки висновок поліцейського про здійснення нею завідомо неправдивого виклику поліції не підтверджений належними та допустимими доказами. Позивачка зазначає, що звернулася на спеціальну лінію «102» із повідомленням про можливе викрадення належного їй радіо, будучи переконаною у достовірності повідомленої інформації та необхідності реагування працівників поліції. На її думку, сама по собі непідтвердженість повідомлення під час перевірки не свідчить про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 183 КУпАП, оскільки відповідачем не доведено обов`язкову ознаку цього правопорушення – завідомість неправдивого повідомлення.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позову. Посилався на те, що постанова винесена уповноваженою службовою особою в межах наданих законом повноважень та за результатами перевірки повідомлення позивачки, яке не знайшло свого підтвердження.

У відповіді на відзив представниця позивачки заперечила наведені відповідачем доводи, а також наголосила, що відповідач не довів наявності у діях позивачки прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції, а тому підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що постановою серії ЕГА № 1816076 від 08 липня 2025 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 183 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності зазначено те, що позивачка здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, повідомивши про викрадення належного їй радіо, хоча під час перевірки така подія не підтвердилася.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна, умисна або необережна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою статті 183 КУпАП передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик поліції.

Отже, обов`язковою ознакою складу цього адміністративного правопорушення є саме завідомість, тобто усвідомлення особою неправдивості повідомленої інформації на момент звернення до спеціальної служби.

Сам по собі факт того, що повідомлені обставини під час перевірки не підтвердилися, ще не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП.

Відповідно до статей 251 та 252 КУпАП обов`язок доведення обставин, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, покладається на орган (посадову особу), який розглядає справу, а оцінка доказів здійснюється на підставі їх всебічного, повного й об`єктивного дослідження.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок довести правомірність прийнятого ним рішення.

На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідач фактично послався на саму постанову, зазначивши, що повідомлена позивачкою інформація про викрадення радіо не підтвердилася під час перевірки. Інших доказів, які б підтверджували, що на момент звернення на спеціальну лінію «102» позивачка достовірно знала про неправдивість повідомленої інформації та свідомо прагнула безпідставного виїзду працівників поліції, матеріали справи не містять.

Посилання відповідача на те, що відеозаписи з портативних відеореєстраторів інспекторів та відеореєстраторів службових автомобілів були знищені після закінчення тридцятиденного строку їх зберігання, саме по собі не може бути покладене в основу висновку про доведеність вини позивачки. Така обставина пояснює лише відсутність відповідних доказів, однак не замінює їх і не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність прийнятого рішення.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували зміст повідомлення позивачки оператору спецлінії «102», результати перевірки такого повідомлення, пояснення позивачки чи інших осіб, а також будь-які інші матеріали, на підставі яких можна було б встановити наявність у її діях прямого умислу на здійснення завідомо неправдивого виклику поліції.

Фактично висновок посадової особи про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення ґрунтується виключно на тому, що повідомлена нею інформація не підтвердилася.

Проте така обставина сама по собі не є достатньою для висновку про завідомо неправдивий виклик поліції, оскільки не свідчить про усвідомлення особою неправдивості повідомленої інформації на момент звернення до правоохоронного органу.

Відповідач не довів належними, допустимими та достатніми доказами наявність у діях позивачки всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 183 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова прийнята без належного з`ясування всіх обставин справи та без достатньої доказової бази, а тому є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення – закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 2, 9, 12, 72-77, 241-247, 250, 255, 258, 262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 9, 183, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕГА № 1816076 від 08 липня 2025 року, винесену капітаном поліції батальйону Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції Данилом Іваном Івановичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО