Вирок від 22 липня 2026 р. у справі №299/2201/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/2201/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :

головуючого ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12025071080000097 від 30.01.2025 року) по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , не одружений, раніше судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.01.2025 року близько 03 години 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи по вул.Садова в с. В. Ком`яти, Берегівського району, маючи злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом вільного доступу проник на дворогосподарство АДРЕСА_2 , власником якого являється ОСОБА_6 , 1999 року народження, де з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, через незачинену дверку проник в салон автомобіля марки ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 та скориставшись тим, що ключ знаходився в замку запалювання, запустив двигун даного автомобіля та незаконно заволодівши транспортним засобом поїхав в напрямку с. Онок, в подальшому проїхавши близько 1,3 км в напрямку с. Онок, Берегівського району де навпроти будинку № 83, що по вул. Ватутіна в с.В.Ком`яти, Берегівського району, не впорався з керуванням, з`їхав у кювет де і залишив автомобіль марки ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2 , чим самим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 22241 гривень.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду кримінального провадження по суті на стадії з`ясування обставин і перевірки їх доказами вину в пред`явленому обвинуваченні про вчинення за ч.2 ст.289 КК України визнав повністю, а також визнав встановлені вище обставини, які відповідають змісту формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, розкаявся у вчиненому та пояснив, що відбував покарання за угон та був призваний за контрактом на службу до ЗСУ. Потім з війни пішов у СЗЧ та був вдома в с.В.Ком`яти. Приблизно через місяць після цього пізно вночі вийшов пройтися селом. Проходячи вулицею у дворі чужого будинку він побачив автомобіль. Зайшов у двір, відкрив дверцята автомобіля, завів автомобіль, відкрив ворота та поїхав кататися. Покатавшись якийсь час не впорався з керуванням та з`їхав з дороги. Він перелякався та втік. Згодом його затримали.

Шкодує за вчинене. Просить суворо не карати, запевняє, що більше такого не повториться.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, проте подав заяву від 09.09.2025 року про розгляд кримінального провадження у його відсутності. Претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. Матеріальні збитки йому відшкодовано (а.с.107).

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене повторно є доведеною, а юридична кваліфікація його дій є вірною.

Обвинувачений винний у вчиненні даного злочину та підлягає покаранню за його вчинення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиросердечно розкаявся, що, суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є рецидив злочинів.

Обираючи міру покарання ОСОБА_4 у відповідності до ст.65 КК України судом було взято до уваги наступні докази:

- вимогу про судимість, згідно якої ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності та є судимим;

- характеристику від 03.02.2025 р. №22.4-07/52, згідно якої ОСОБА_4 зарекомендував себе з негативної сторони;

- довідку КНП «Виноградівська районна лікарня» №290/2025 від 07.02.2025 року, згідно якої ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою до психіатра не звертався;

- проживає з бабусею ОСОБА_7 , 1952 р.н.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, матеріальний стан, стан здоров`я, негативну характеристику за місцем проживання, обставини, які пом`якшують покарання, разом з тим судом приймається до уваги, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, тому приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з обранням покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Крім того, встановлено, що вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.02.2026 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі статті 71 КК України за сукупністю вироків до даного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 08.06.2023 року у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно до відбуття призначено ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання визначено обрахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Остаточне покарання ОСОБА_4 підлягає призначенню з врахуванням положень ч.4 ст.70 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 підлягає поверненню ОСОБА_6 як законному власнику.

Процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 2785,65 гривень на проведення авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/107-25/1945- АВ – 1591,80 гривень; на проведення судової дактилоскопічної експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-25/1936-Д – 1193,85 гривень підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України та призначити покарання у виді 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання призначеного цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Іршавського районного суду Закарпатської області від 03.02.2026 року у виді 5 (п`ять) місяців позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 6 (шість) років 5 (п`ять) місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обраховувати з дати затримання – 13.04.2025 року.

Обраний відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою – залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави судові витрати у розмірі 2785,65 гривень, а саме на проведення авто-товарознавчої експертизи № СЕ-19/107-25/1945- АВ – 1591,80 гривень; на проведення судової дактилоскопічної експертизи матеріалів, речовин та виробів № СЕ-19/107-25/1936-Д – 1193,85 гривень.

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази по справі, а саме: автомобіль марки ВАЗ 2106, р/н НОМЕР_2 , який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_6 підлягає поверненню ОСОБА_6 як законному власнику.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку прокурору, засудженому та потерпілому підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийОСОБА_1