Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №298/1409/25 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1409/25

Номер провадження 2/298/352/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Керецман Х.Ю.,

номер справи 298/1409/25,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Великий Березний в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Васильчук А.Ю., до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства,

за участю: представника позивача - адвоката Васильчука А.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Васильчук А.Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, в якому просить: визнати відсутність кровного споріднення (батьківства), позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Виключити відомості про батьківство позивача з актового запису в книзі записів актів цивільного стану про народження органу реєстрації Магістрату міста Кладна, район Кладно, том - 53, рік - 2014, сторінка - 238, порядковий номер - 714, Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , та видати нове Свідоцтво про народження.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 19 листопада 2005 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів Великоберезнянського районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за № 50. В даному шлюбі у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з відповідачкою.

Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18.11.2024 року по справі №298/1251/24 шлюб розірвано.

Зазначає, що оскільки сторони фактично проживали на території Чеської Республіки, свідоцтво про народження дитини - ОСОБА_3 видане органом реєстрації актів цивільного стану Чеської Республіки, про що зазначено в книзі записів актів цивільного стану про народження, органу реєстрації Магістрату міста Кладна, район Кладно, том - 53, рік - 2014, сторінка - 238, порядковий номер - 714. Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Дитина ОСОБА_3 є громадянкою України.

Посилається, що при реєстрації народження дитини відповідачка вказала позивача батьком, про що було внесено відомості до актового запису про народження, а саме: в книзі записів актів цивільного стану про народження органу реєстрації Магістрату міста Кладна, район Кладно, том - 53, рік -2014, сторінка - 238, порядковий номер - 714. Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Однак, зі слів позивача, він не являється біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки практично не мав ніяких стосунків з її матір`ю. Відповідачка постійно вводила його в оману та розказувала, що батьком дитини є він. Однак, сумніваючись у своєму батьківстві, позивач у 2023 році звернувся до лабораторії молекулярної генетики ТОВ «Геномак дослідницький інститут» в Чеській республіці для встановлення факту батьківства за допомогою тесту ДНК, де проведено відібрання зразків батька і дитини, за наслідками дослідження яких отримано такі результати: «При порівнянні зразків передбачуваного батька - ОСОБА_4 і дитини - ОСОБА_3 було виявлено невідповідність у 10 з 16 оцінених маркерів. На підставі цих результатів батьківство виключено з 100% впевненістю».

Покладаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити.

Процесуальні дії у справі та позиції учасників справи

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2025 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надала.

15 квітня 2026 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. Задоволено клопотання представника позивача - адвоката Васильчук А.Ю.про виклик свідка ОСОБА_5 . Залишено без розгляду клопотання представника позивача - адвоката Васильчук А.Ю.про виклик свідка ОСОБА_6

6 травня 2026 року від представника позивача – адвоката Васильчук А.Ю. через канцелярію суду надійшло клопотання про приєднання письмових пояснень свідка (доказів) в порядку статті 83 ЦПК України, в якому просить: визнати поважною причину неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк та встановити додатковий строк для подання таких. Долучити письмові пояснення до матеріалів справи та врахувати їх під час розгляду справи №298/1409/25, а саме: оригінал заяви свідка ОСОБА_5 та копію її паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий 19.10.2023 року. Фотографію із зображенням свідка ОСОБА_5 та відповідачки ОСОБА_2 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2026 року закрито підготовче засідання у справі та призначено її до судового розгляду. Одночасно вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача та викликано в судове засідання свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з територіальною віддаленістю Великоберезнянського районного суду Закарпатської області з місцем проживання свідка, а також відсутність технічної можливості у свідка бути допитаною по ВКЗ, просить долучити до матеріалів справи нотаріально засвідчену письмову заяву свідка з перекладом на українську мову в якій свідок попереджена про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду. Факти, які підтверджують обставини, викладені у позовній заяві може повідомити суду зазначений свідок ОСОБА_5 , яка перебуває у близьких відносинах зі сторонами у справі, знайома з ними близько двадцяти років і часто спілкується зі сторонами. Вказані докази ним як представником позивача було отримано від свідка засобами поштового зв`язку тільки 23 квітня 2026 року, а тому подати його як доказ разом із позовною заявою у справі №298/1409/25 у відповідності до вимог ст.83 ЦПК України позивач та його представник не мали можливості.

Відповідачка, ОСОБА_2 , будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання повторно не з`явилася, відзиву на позов не подала, про причини неявки суд не повідомила, жодних заяв від неї не надходило.

Позивач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явився.

Неявка учасників справи, які були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача - адвокат Васильчук А.Ю. у судовому засіданні просив розгляд справи проводити за відсутності позивача, оскільки такий знаходиться за кордоном та всі права на його представництво надані адвокату. Заявлені позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшовши до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст.244 ЦПК України відклав судове засідання для ухвалення та проголошення судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

У судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19 листопада 2005 року, який розірвано рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 18 листопада 2024 року. Вказане рішення набрало законної сили 19 грудня 2024 року.

У вказаному рішенні, яке згідно ч.4 ст. 82 ЦПК України в даній справі має преюдиційне значення, встановлено, що позивач та відповідачка не проживають разом, не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства.

За час перебування у шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вказане підтверджується свідоцтвом про народження виданим органом реєстрації актів цивільного стану Чеської Республіки, про що зазначено в книзі записів актів цивільного стану про народження органу реєстрації Магістрату міста Кладна, район Кладно, том - 53, рік - 2014, сторінка - 238, порядковий номер - 714. Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . За даними свідоцтва про народження батьком дитини є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дане свідоцтво перекладено із чеської мови на українську мову, переклад засвідений приватним нотаріусом).

Як на підставу позовних вимог, позивач посилався на те, що він не являється біологічним батьком дитини.

На підтвердження своїх доводів позивач надав результати молекулярно-генетичного дослідження, з якого вбачається, що батьківство між позивачем та дитиною ОСОБА_3 виключене з 100% впевненістю.

Так, відповідно до відомостей викладених у протоколі результату тесту на батьківство, номер протоколу 2312135319 від 20.12.2023, виданого лабораторією молекулярної генетики ТОВ "Геномак дослідницький інститут" м.Прага (переклад із чеської мови на українську мову, переклад засвідений приватним нотаріусом): дата отримання зразка 13.12.2023, дата виготовлення тесту 20.12.2023, взірці від ОСОБА_3 , іден.номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , іден.номер НОМЕР_3 , при порівнянні зразків передбачуваного батька дитини і дитини було виявлено невідповідність у 10 з 16 оцінених маркерів. На підставі цих результатів батьківство виключено з 100% впевненістю.

ДНК-тест є науково-обгрунтованим методом дослідження, а отже є об`єктивним, який має високий ступінь точності результату, інформативності. Результат дослідження може, як підтвердити достовірність інших доказів, так і спростувати їх.

Зазначений доказ, суд оцінює, як такий, що відповідає вимогам належності, допустимості та достовірності. Він узгоджується з іншими доказами у справі й не суперечить їм, підтверджує відсутність біологічної спорідненості між неповнолітньою ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 .

З письмових показів свідка ОСОБА_5 судом встановлено, що така з сторонами по справі знайома з 2005 року та вони перебувають у дружніх стосунках. Так, в кінці 2024 року, перебуваючи у м.Прага Чеської республіки в гостях у ОСОБА_7 , остання повідомила їй, що ОСОБА_1 не являється біологічним батьком їхньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Біологічним батьком ОСОБА_8 є інший чоловік, з яким ОСОБА_9 мала інтимні стосунки впродовж кількох років, починаючи з 2012 року і спілкується з ним до сьогоднішнього дня та навіть показувала їй його фото, з якого ОСОБА_8 дійсно дуже схожа на свого біологічного батька і зовсім не схожа на ОСОБА_10 . Наскільки їй відомо ОСОБА_9 призналася ОСОБА_11 , що він не являється батьком ОСОБА_8 . Після підтвердження генетичної експертизи, що ОСОБА_12 не являється біологічним батьком ОСОБА_8 , він розірвав шлюб з ОСОБА_9 та подав до суду даний позов. Зі слів ОСОБА_9 , їй відомо про даний позов в Великоберезнянському районному суді, однак вона не має бажання з`являтися в суд для надання пояснень чи заперечень на позов.

Дитина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, що підтверджується даними паспорта номер НОМЕР_4 , виданого 06.02.2025.

Позивач, вказуючи на те, що він не являється біологічним батьком дитини, звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною.

У разі доведення цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Згідно із частинами 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України.

Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Стаття 121 СК України містить загальні підстави виникнення прав та обов`язків матері, батька і дитини, за якими: права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У відповідності до норм статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Згідно статті 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Отже, за змістом зазначених норм права, походження дитини від певної особи визначається за фактом народження дитини від цієї особи в шлюбі або поза ним, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, документом закладу охорони здоров`я про народження дитини дружиною та свідоцтвом про народження дитини, виданим органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису про народження.

За життя особи, записаної батьком дитини, ніхто інший, крім нього самого, оспорювати батьківство не має права.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо виховання та утримання дитини, визначених розділом ІІІ Сімейного кодексу України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини.

За загальним змістом цих норм обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитині саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Такого обов`язку у особи, яка не визнана батьком дитини не виникає.

Порядок та підстави оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини передбачений положення ст.136 СК України.

Частинами 1, 2, 3 ст. 136 СК України, передбачено що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Оцінюючи всі докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що всі вони є належними, допустимими та достовірними, не містять суперечності між собою та у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Матеріали справи не містять будь-яких відомостей, які б поставили під сумнів такий висновок. Більше того, відповідачка під час перебування справи в провадженні суду жодних заперечень чи клопотань в рамках розгляду даного спору не подала.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Васильчук А.Ю., до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства - задовольнити.

Виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з актового запису, вчиненого у книзі записів актів цивільного стану про народження органу реєстрації Магістрату міста Кладна, район Кладно, том – 53, рік – 2014, сторінка - 238, порядковий номер - 714.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року.

Суддя Зизич В.В.