Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 22 липня 2026 р.
Справа: №160/13062/25
Суддя: Білак С.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13062/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/13062/25 за позовом фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Коксохімічна, буд. 1, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 44729283), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) в якій позивач просить:
-визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 03.07.2024 року №1176/04-36-09-03/2876204616/ДПС/ТД-ФС.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Проте, приймаючи постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, відповідач виходив виключно з висновків акту перевірки. В матеріалах справи про накладення штрафу відсутні докази відібрання письмових пояснень при перевірці або докази проведення фото- чи відеофіксації, які б підтверджували встановлене порушення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 (продавець), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане порушення зафіксовано посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у Акті фактичної перевірки від 29.04.2024 реєстраційний № 1176/04-36-09- 03/2876204616.
Вважає, що Акт фактичної перевірки від 29.04.2024 реєстраційний № 1176/04-36-09-03/2876204616 та викладена у ньому інформація є належним, допустимим та достатнім доказом, оскільки складений контролюючим органом у межах наданих повноважень, відповідно до вимог законодавства та з дотриманням встановленої процедури проведення перевірки.
Зазначений акт містить детальний опис встановлених під час перевірки обставин, зокрема конкретні фактичні дані щодо виявленого порушення. Контролюючим органом, у свою чергу, доведено правомірність прийнятого рішення шляхом надання акту перевірки та матеріалів, що були покладені в його основу, що відповідає обов`язку доказування, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, акт перевірки територіального органу ДПС, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є самостійною підставою для накладення штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України.
20 квітня 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано про те, що Згідно з даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України (далі – ІКС) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 26.12.2023 по теперішній час перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Дніпровська ДПІ. Відповідно бази даних ІКС «Податковий блок» підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» ФОП ОСОБА_1 надано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма №4 ДФ) (далі – Розрахунок) за період з 2 кварталу 2024 по теперішній час з додатками.Згідно бази даних ІКС ФОП ОСОБА_1 надано Повідомлення про прийняття працівника на роботу, укладення гіг контракту № 9117031532 від 03 травня 2024 року, в якому відображені дані про прийняття на роботу працівника ОСОБА_2 (паспорт – НОМЕР_2 ) з 06 травня 2024 року.
Відповідно бази даних ІКС «Податковий блок» підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» у додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» до Розрахунку за 2 квартал 2024 року №9227936105 відображені дані щодо початку трудових відносин з 06 травня 2024 року з ОСОБА_2 (паспорт – НОМЕР_2 ).
Згідно бази даних ІКС «Податковий блок» підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» у додатку 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» до Розрахунку за 3 квартал 2024 року №9337676538 відображені дані щодо закінчення трудових відносин з 31 липня 2024 року з ОСОБА_2 (паспорт – НОМЕР_2 ).
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до копії Акта (довідки) фактичної перевірки від 29.04.2024 реєстраційний № 1176/04-36-09-03/ НОМЕР_1 під час проведення перевірки павільйону, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області виявлено факт порушення законодавства про працю в частині допущення до роботи без оформлення трудового договору однієї особи, а саме: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_3 , яка проводила розрахункові операції в павільйоні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
За наслідками проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області був складений акт фактичної перевірки від 29.04.2024 № 1176/04-36-09-03/ НОМЕР_1 .
В подальшому, 03 липня 2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗпП України, винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 1176/04-36-09-03/2876204616/ ДПС/ТД-ФС, якою вирішено накласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 80 000,00 грн
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до абзацу 2 ч. 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу, установленого на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір визначений як угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу; 6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №509 від 17.07.2013.
Відповідно до п.2 Порядку №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Згідно із п. 3 Порядку №509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Так, на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 24.04.2024 №1590- п та направлень на перевірку від 24.04.2024, посадовими особами ГУ ДГІС у Дніпропетровській області проведено перевірку господарської одиниці - павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області складено акт фактичної перевірки від 29.04.2024 року №1176/04-36-09-03/ НОМЕР_1 .
Відповідно до цього акту, в ході проведення перевірки встановлено наявність однієї особи без належного оформлення, яка допущена до роботи без оформлення трудового договору та повідомлення органів ДПС про прийняття працівників на роботу, а саме ОСОБА_2 (продавець), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що що реалізацію виробів у павільйоні з 02.04.2024 року здійснює працівник (продавець) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), з якою укладено трудовий договір від 01.04.2024 року №4/24, умовами якого передбачено, що працівник зобов`язаний виконувати обов`язки продавця непродовольчих товарів, забезпечувати роботу з ефективного і культурного обслуговування покупців, правильно проводити розрахунок з ними, здійснювати контроль за збереженням матеріальних цінностей, забезпечувати чистоту і порядок у приміщенні.
Умовами договору закріплено, що час виконання робіт установлюється з 10:00 до 19:00 з перервою на обід в 1 годину. Вихідні дні надаються в суботу та неділю.
Згідно із наказу від 01.04.2024 року №4 «Про прийняття на роботу», ОСОБА_3 прийнята на роботу продавцем непродовольчих товарів (код за ДК 003:2010 - 5220) за основним місцем роботи з 02 квітня 2024 року.
Про означені обставини (прийняття працівника на роботу) повідомлено територіальний орган ДПС шляхом надсилання повідомлення про прийняття працівника на роботу.
Згідно до відібраних у ОСОБА_2 пояснень, в яких остання зазначила, що є подружкою ОСОБА_3 та станом на момент проведення перевірки просто спілкувалися з нею у приміщенні кіоску.
Крім того, жодних доказів того, що ОСОБА_2 здійснювала трудову функцію продавця матеріали справи не містять. Направлення на проведення перевірки вручено ОСОБА_3 разом з тим потім прізвище та ім`я ОСОБА_3 закреслено та поверх вписана ОСОБА_2 як продавець. Надане фото не дозволяє ідентифікувати ані особу на ньому зображену, ані місце в якому зроблено фото, ані те, що така особа робила на момент коли було зроблено фото.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень на якого законом покладено тягар доведення обґрунтованості прийнятих ним рішень в разі їх судового оскарження, не надав належних та допустимих доказів фактичного допуску до роботи працівника без оформлення з ним трудових відносин.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/13062/25 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року в адміністративній справі №160/13062/25- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя І.В. Юрко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua