Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №160/8166/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8166/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025, (суддя суду першої інстанції Ніколайчук С.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/8166/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової комісії НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

18.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративного суду, в якому просив:

-визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби, яка оформлена довідкою від 20 лютого 2025 року №1128.

- визнати протиправним та скасувати наказ № 49 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20 лютого 2025 року в частині призову ОСОБА_1 до Збройних Сил України та призначення до військової частини НОМЕР_1 і зобов`язати внести виправлення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів особистих даних щодо імені ОСОБА_1 – ЄВГЕНІЙ і змінити його статус з військовослужбовця на військовозобов`язаного;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 в частині призначення ОСОБА_1 , 1985 року народження на посаду та зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 і зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини

-стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 100 000 грн. і судові витрати.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що він перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 та мав чинне до 20 лютого 2025 року бронювання. Проте 20 лютого 2025 року його незаконно було знято з обліку та поставлено на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де формально було проведено ВЛК та без видачі військово-облікового документу призвано на військову службу та направлено до військової частини.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 04.08.2025 відмовив в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при проведенні медичного обстеження на придатність до військової служби відповідачем була порушена процедура, позивач не мав можливість подати до ВЛК документи про свій стан здоров`я від сімейного лікаря. Позивач вважає, що якби він міг надати всі документи про свій стан здоров`я, комісія ухвалила б інше рішення, зокрема «Тимчасово непридатний».

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно Тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 06 жовтня 2008 року взятий на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до роздруківки Резерву+, військово-обліковий документ сформовано 11.08.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно ВЛК від 25 травня 2020 року – непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, має бронювання до 20 лютого 2025.

Відповідно до Довідки ТОВ “Нова Пошта” від 20 лютого 2025 року №1003 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працює на посаді водія автотранспортних засобів (лізингове авто) служби забірної логістики №2 (Дніпро). Оскільки ТОВ “Нова Пошта” є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України виданий наказ №384 від 29.04.2024 “Про підтвердження товариству з обмеженою відповідальністю “Нова пошта” та товариству з обмеженою відповідальністю “Нова Пошта Глобал” статусу критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період”. Даний працівник дійсно знаходиться в процесі отримання бронювання з метою відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час.

20 лютого 2025 року приблизно о 12 годині ОСОБА_1 був зупинений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого, як зазначає представник, з ним зник зв`язок.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії від 20 лютого 2025 року №1128 пр№44 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ розкладу хвороб, графи – ТДВ “Б” визнаний “Придатним до військової служби”.

На підставі витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 лютого 2025 року №49 “Про призов на військову службу” солдата ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України “Про продовження строку загальної мобілізації” від 14 січня 2025 року №27/2025 вважати таким, що з 20 лютого 2025 року призваний до Збройних Сил України та призначений до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 лютого 2025 року №53 солдата ОСОБА_1 з 20 лютого 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

У зв`язку з відсутністю зв`язку 20 лютого 2025 року представником позивача адвокатом Довгополою О.О. подано скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_3 на незаконні дії співробітників та просить негайно надати можливість у наданні правничої допомоги ОСОБА_1 та припинити мобілізаційні дії відносно ОСОБА_1 у зв`язку з його бронюванням. Також 20 лютого 2025 адвокатом Довгополою О.О. направлено адвокатський запит на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до якого запитувалася інформація та документи щодо вчинених мобілізаційних дій відносно ОСОБА_1 .

Листом від 04 березня 2025 року за вих. 860 ІНФОРМАЦІЯ_8 надано відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого повідомлено, що 20 лютого 2025 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби Згідно Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року “Про загальну мобілізацію” ОСОБА_1 з 20 лютого 2025 року призваний до Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_9 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи дії відповідачів щодо ухвалення постанови ВЛК про придатність позивача до військової служби та про призов позивача до військової служби протиправними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в цій справі.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення медичного огляду позивача відповідачем не було допущено порушень Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 №402. Також, суд вказав, що призов позивача на військову службу має не зворотній характер, а тому наказ про призов не підлягає скасуванню в судовому порядку. Також, суд вказав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).

Разом з тим, згідно із пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_11 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.2 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Судом встановлено, що 20.02.2025 було проведено медичний огляд позивача та за довідкою ВЛК від 20.02.2025 №1128 встановлено, що на підставі графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ, позивача визнано придатним до військової служби по загальній мобілізації.

Позивач вважає протиправним постанову військово-лікарської комісії від 20.02.2025, посилаючись на порушення Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, оскільки відповідач при встановленні діагнозу мав врахувати додаткові медичні документи, також вказує, що йому не було надано можливості надати додатково медичні документи про стан здоров`я, з урахуванням яких повинен був прийняти постанову про визнання тимчасово непридатним до військової служби на Положення № 402.

Між тим, встановлені обставини справи свідчать, що військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проводила медичний огляд позивача, результати якого оформлені постановою у формі довідки є позаштатною ВЛК, підпорядкованою ВЛК регіону.

Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку.

Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військовозобовязаних на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Оскарженню у судовому порядку, за приписами пункту 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Як видно з матеріалів справи, позивач отримавши довідку ВЛК в березні 2025 року не звертався зі скаргою про протиправність дій/бездіяльності членів позаштатної ВЛК при проведенні медичного огляду ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК та проханням провести повторний медичний огляд із дотримання вимог Положення № 402.

Водночас, у квітні 2025 року вже під час розгляду цієї справи судом першої інстанції ним була подана скарга на довідку ВЛК до 20 РВЛК. Жодної інформації з приводу розгляду скарги позивача 20 РВЛК матеріали справи не містять, також позивач не уточнював вимог свого адміністративного позову та не просив суд скасувати рішення 20 РВЛК за наслідками розгляду його скарги, сама 20 РВЛК не залучена до участі у справі як співвідповідач.

Тобто, позивач станом на час подання позову ОСОБА_1 , не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.

Отже, постанова (довідка) позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 не підлягає судовому оскарженню, а позивач станом на час звернення до суду з позовом не скористався своїм правом на оскарження довідки до ВЛК регіону та ЦВЛК, в подальшому звернувшись зі скаргою, свої позовні вимоги та склад учасників справи не уточнив, вимог про скасування рішення вищої за рівнем ВЛК не заявляв. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування довідки ВЛК вказують на обрання позивачем неправильного способу відновлення своїх прав, такі вимоги не підлягають задоволенню, адже не можуть відновити прав та інтересів позивача.

Водночас, суд констатує, що позивач не позбавлений права на звернення до суду з адміністративним позовом про скасування рішення ВЛК регіону, ухваленого по суті скарги позивача на довідку ВЛК.

Щодо доводів позивача про протиправність призову на військову службу колегія суддів зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із ст.1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу піл час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно п. 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 560, цей порядок визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Судом з`ясовано, що позивач працює водієм на ТОВ «НОВА ПОШТА», яке є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №384 від 29.04.2024.

Позивач мав бронювання від призову на військову службу під час мобілізацію до з 20.05.2024 по 20.11.2024.

Водночас, відповідно листа ІНФОРМАЦІЯ_12 , позивачу помилково було проставлено позначку про бронювання на підставі постанови КМУ від 07.05.2024, у якій зазначено: «… установити, що строки дії відстрочок від призову до військової служби під час мобілізації наданих військовозобов`язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно з постановою КМУ від 27.08.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час», які не закінчилися на день прийняття постанови, продовжуються на один місяць..» в подальшому, постановою КМУ від 04.06.2024 №642 слова «на один місяць» замінено на «на три місяці». Оскільки позивач був заброньований 20.05.2024, дія постанов від 07.05.2024 та від 04.06.2024 на нього не розповсюджувалась, від так бронювання йому було продовжено помилково, після виявлення помилки бронювання було зняте як по завершенню терміну дії.

Відтак, станом на 20.02.2025 позивач не мав бронювання, про що зокрема, свідчить і лист ТОВ «НОВА ПОШТА», від 20.02.2025 згідно з яким, підприємством відносно позивача вживаються дії по його бронюванню.

Колегія суддів зазначає, що оскільки позивач є військовозобов`язаним громадянином України, 20.02.2025 визнаний придатним для проходження військової служби не був заброньований станом на 20.02.2025, при цьому не мав відстрочки від військової служби в діях керівника РТЦК та СП щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації відсутні ознаки протиправності.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно не підлягає задоволенню і вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу військової частини НОМЕР_3 про зарахування позивача до списків військової частини як похідна вимога від вищенаведених вимог ОСОБА_1 до ВЛК та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, оскільки суд дійшов висновку, що в діях відповідачів відсутні ознаки протиправності, відсутніми є і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання відповідача внести зміни до Єдиного реєстру призовників про ім`я позивача « ОСОБА_2 », колегія суддів зазначає таке.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487, пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16 березня 2017 року №1951-VIII “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” (далі - Закон №1951-VIII), єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Отже, органом введення Єдиного державного реєстру призовників є орган ТЦК та Сп, в якому особа перебуває на обліку.

Судом на підставі наявного витягу з Резерв + встановлено, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

Колегія суддів зазначає, що для актуалізації бази даних призовників, позивач може звернутися із заявою про внесення відповідних виправлень до ІНФОРМАЦІЯ_10 , який в розумінні Закону є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних.

В даному випадку, в матеріалах справи немає документів, які б вказували на те, що позивач звертався з такою заявою до ІНФОРМАЦІЯ_13 , сам ІНФОРМАЦІЯ_6 не є відповідачем в цій справі, позивач просить зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 внести зміни до даних про позивача в Єдиному реєстрі призовників.

Враховуючи відсутність підтвердження факту звернення позивача до відповідного органу із заявою про внесення актуальних даних про нього в Єдиний реєстр призовників, а також з огляду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_8 не уповноважений на актуалізацію даних в реєстрі щодо позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. 243, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2025 в адміністративній справі № 160/8166/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай