Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №160/14796/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14796/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 (суддя суду першої інстанції Лозицька І.О.), прийняте в порядку спрощеного провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/14796/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , 12 Регіональної військово-лікарської комісії, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

21.05.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо придатності ОСОБА_1 , 1987 року народження, до військової служби, яка оформлена довідкою №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025;

- визнати протиправним та скасувати наказ №192 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2025 щодо призову ОСОБА_1 , 1987 року народження, до Збройних Сил України та призначення до Військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити статус ОСОБА_1 з військовослужбовця на військовозобов`язаного в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправною бездіяльність із невжиття заходів на відновлення порушених прав ОСОБА_1 12 Регіональною військово-лікарською комісією під час розгляду скарги останнього на дії ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати провести повторний (контрольний) повний та об`єктивний медичний огляд ОСОБА_1 на предмет визначення ступеня придатності його до військової служби за станом свого здоров`я, з залученням вузькопрофільних лікарів та проведенням додаткових досліджень;

- визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2025 в частині про зарахування ОСОБА_1 , 1987 року народження, до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , 1987 року народження, зі списків особового складу військової частини.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач був мобілізований співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та 23.04.2025 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби. При цьому, позивачем ВЛК пройдено формально, без залучення вузькопрофільних лікарів, його медичні документи не були вивчені комісією, тому, висновок ВЛК про придатність позивача до військової служби є необґрунтованим. Постанова ВЛК оскаржена позивачем у порядку адміністративного оскарження. Проте, за результатом оскарження постанова залишена у силі, а також позивачу відмовлено у повторному медичному огляді. Згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2025 №192 ОСОБА_1 призвано до Збройних Сил України та призначено до Військової частини НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що вказаний наказ прийнято на підставі незаконних рішень, тому, наказ про призов також є протиправним.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 29.09.2025 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Також, позивач зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив характер спірних відносин, а також неправильно вирішив справу по суті. Вказує, що з боку позивача були відсутні будь-які порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак, 22.04.2025 позивач був затриманий працівниками поліції на блок-посту у Кременчуцькому районі та доставлений на проходження ВЛК, 23.04.2025 направлений на проходження військової служби. На думку позивача, вказані дії є незаконними.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до проходження військової служби.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2025 №192 “Про призов військовозобов`язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації” призвано по мобілізації 24.04.2025 та направлено для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , 1987 р. н.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.04.2025 №120 з 24.04.2025 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення солдата ОСОБА_1 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30.04.2025 представником позивача подано до 12 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на рішення (постанову) Кременчуцької військово-лікарської комісії.

Листом 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 05.05.2025 №2526 “Щодо розгляду заяви” представнику позивача повідомлено про те, що скарга не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, а отже, розгляду не підлягає.

09.05.2025 представником позивача повторно подано до 12 Регіональної військово-лікарської комісії скаргу на рішення (постанову) Кременчуцької військово-лікарської комісії.

Листом 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 15.05.2025 №1189/2713 “Щодо розгляду скарги” представнику позивача повідомлено про те, що на момент проведення медичного огляду постанову ВЛК про придатність до військової служби винесено обґрунтовано, для скасування постанови ВЛК і проведення на теперішній час повторного медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби – підстав немає.

Не погодившись з діями відповідачів ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що перевірка рішення ВЛК ТЦК та СП на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військовозобов`язаного, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому, позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Колегія суддів вирішуючи спір між сторонами виходить із такого.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частиною 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232 щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з частиною 10 статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 2 статті 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це:

- медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

- встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).

Разом з тим, згідно із пунктами 3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 "Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення".

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.2 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з пунктом 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Так, відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025 ОСОБА_1 на підставі графи ІІ Розкладу хвороб визнано придатним до проходження військової служби.

Не погодившись з довідкою №2025-0423-1825-3911-3 від 23.04.2025 ОСОБА_1 оскаржив її до ВЛК регіону.

За наслідками розгляду скарги 12 РВЛК дійшла висновку, що довідка містить певні недоліки щодо її документального оформлення та потребує приведення у відповідність. Разом з тим, 12 РВЛК після аналізу наданих позивачем медичних документів, аналізу діагнозу вказаного в довідці ВЛК, дійшла висновку, що у позивача відсутні захворювання, що відповідно до вимог Положення зумовлюють непридатність до військової служби ( утому числі тимчасової), або придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв`язку оперативного забезпечення, охорони. А отже, за даними статтями Розкладу хвороб, при проведенні медичного огляду особам, які пройшли медичний огляд за графами ІІ, ІІІ, ВЛК приймається постанова «ПРИДАТНИЙ до військової служби». Отже, комісія висновувала, що станом на час проведення медичного огляду постанова ВЛК про придатність до військової служби винесена обґрунтовано, підстави для повторного медичного огляду – відсутні. (а.с.54 т. 1)

Отже, встановлені обставини справи свідчать, що позивач скористався своїм правом на оскарження довідки ВЛК, і за результатами цього оскарження, комісія ВЛК регіону дійшла висновку про те, що позивача обґрунтовано визнано придатним до військової служби.

Колегія суддів звертає увагу, що фактично доводи позивача грунтуються на тому, що ВЛК при медичному огляді не було отримано від позивача медичні документи про перебіг його хвороби та не враховано попередній діагноз.

Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до оскаржуваної довідки ВЛК позивачу встановлено діагноз Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість двобічна. Вказаний діагноз не спростовується і позивачем, визнаний він і ВКЛ регіону під час розгляду скарги позивача.

При цьому, як зазначають ВЛК при ТЦК та СП та ВЛК регіону, такий діагноз згідно з розкладом статті хвороб не передбачає непридатності до військової служби ( у тому числі тимчасової), або придатність до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв`язку оперативного забезпечення, охорони.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 вказав, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача з приводу того, що ВЛК та ВЛК регіону неправильно цінено його діагноз на предмет визнання його придатним до військової служби є необгрунтвоаними.

Стосовно посилань позивача на те, що при медичному огляді ВЛК не було залучено лікаря сурдолога, а також не проведено всіх медичних аналізів, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Порядку №402, медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями. (п. 3.4 Порядку №402)

Колегія суддів зазначає, що позивач був оглянутий профільними лікарями терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, Дерматовенірологом, психіатром і стоматологом. Всі вказані лікарі проставили позначки «придатний» в графі діагноз картки обстеження та медичного огляду позивача №211254 від 23.04.2025.

В силу, приписів Порядку №402 інші профільні лікарі можуть бути залучені лише за медичними показаннями. Тобто, залучення профільних фахівців не є обов`язком ВЛК, а здійснюється лише за показаннями.

Як видно з довідки ВЛК, позивачу підтверджено діагноз хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість, двобічна, яка відповідно до розкладу хвороб визначає особу як придатну до військової служби. ЯК вже зазначалось діагноз визнається позивачем, та підтверджений ВЛК регіону, Відтак, незалучення лікаря сурдолога не призвело до порушень прав та інтересів позивача.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що дійсно картка обстеження та медичного огляду позивача №211254 від 23.04.2025 не містить позначок про проведення ОСОБА_1 таких досліджень як загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові на вміст глюкози, вміст білку, вміст АЛТ, вміст загального білка, аналіз крові на ВІЛ, антиген до вірусу гепатиту В,С, реакція мікропреципітації з кардіо-ліпіновим антигеном, загальний аналіз сечі.

Вказане не узгоджується з вимогами Порядку №402 щодо проведення медичного огляду військовозобов`язаного та може вказувати на порушення процедури медичного огляду або порушенням процедури внесення даних до медичної документації про проведення дослідження.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскільки діагноз позивача, який визнається і самим позивачем та підтвердженої ВЛК регіону, визначає його придатним до військової служби, саме по собі непроведення або невідображення результатів аналізу крові та також ЕКГ в картці позивача, носить формальний характер, є таким, що не призвело до неправильного встановлення придатності особи до військової служби та не може слугувати підставою для скасування рішення ВЛК.

Стосовно доводів позивача про незаконне його затримання та доправлення на проходження ВЛК та призов, колегія суддів зазначає таке.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов`язок і військову службу (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно із ст.1 цього Закону мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону №2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу піл час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Початком проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період є день, визначений статтею 24 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Згідно п. 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 560, цей порядок визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Так, згідно пункту 16 Порядку № 560, керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації), зокрема, організовують за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органів (підрозділів) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов`язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Адміністративне затримання таких осіб здійснюється незалежно від їх місця перебування на військовому обліку. У такому разі особа доставляється до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки або органів СБУ, або відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Як заначає сам позивач, його затримано співробітниками поліції на блок-посту та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 для проходження медичної комісії для визначення придатності для проходження військової служби.

На думку позивача таке затримання є протиправним, оскільки він не вчиняв адміністративного правопопорушення, передбаченого с. 210 та 210-1 КУпАП, відтак у відповідачів були підстави проводити відносно нього медичний огляд та ухвалювати рішення про його мобілізацію.

Колегія суддів зазначає, що орган поліції не є відповідачем у цій справі відтак, суд не може надати оцінку законності дій відповідних співробітників призатримання позивача. Позивачем в свою чергу не надано жодних доказів на користь того, що ним було ініційовано процедуру оскарження дій правоохоронних органів з приводу його незаконного затримання.

Відтак, колегія суддів вважає вказані доводи позивача необгрунтованими.

В свою чергу, оскільки позивач є військовозобов`язаним громадянином України, визнаний придатним для проходження військової служби не є заброньованим та не має відстрочки від військової служби, на думку суду, в діях керівника ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації відсутні ознаки протиправності.

Відсутність підстав для задоволення вищенаведених позовних вимог вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про скасування наказу Військової частини НОМЕР_1 про його зарахування до військової частини, а також зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити позивача зі списків, оскільки вимоги до Військової частини НОМЕР_1 є похідними від вищенаведених вимог до Кременчуцького РТЦК та ВЛК, НОМЕР_2 РВЛК.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції фактично правильно відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , однак не в повній мірі правильно встановив обставини справи, оскільки виходив з того, що позивач не раелізував своє право на оскраження довідки ВЛК до ВЛК регіону, в той час як позивач таким правом скоритався та його скарга була розглянута 12 РВЛК по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки одним із доводів апеляційної скарги позивача є те, що судом першої інстанції не було належним чином встановлено обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, а рішення суду необхідно змінити, шляхом викладення мотивувальної частини рішення суду в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в адміністративній справі № 160/14796/25 – змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 в адміністративній справі № 160/14796/25 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарження в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Н.П. Баранник

суддя А.В. Шлай