Постанова від 20 липня 2026 р. у справі №160/17437/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17437/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 р. (суддя Бухтіярова М.М) в адміністративній справі №160/17437/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДОС СВ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДОС СВ» звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неприйняття рішення, передбаченого Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520 щодо податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р.;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення щодо податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що в процесі виконання господарської діяльності ТОВ «РАДОС СВ» подало на реєстрацію податкову накладну №2 від 09 січня 2024 р., але її реєстрацію зупинено із посиланням на відповідність Критеріям ризиковості платника податку. ТОВ «РАДОС СВ» знаходиться у місті Нікополі, яке піддається систематичним обстрілам, в зв`язку із чим пошкоджуються лінії електропередач та є нестабільним Інтернет, тому лише 29 травня 2025 р. податковому органу були надані пояснення та копії документів стосовно податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р., у прийнятті яких відмовлено із посиланням на порушення граничного строку їх подання, встановленого Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520. Водночас, вказаний Порядок не надає податковому органу повноважень відмовляти у прийнятті пояснень, у разі пропуску строку їх подання. Рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладеної №2 від 09 січня 2024 р. податковим органом не прийнято, що порушує права ТОВ «РАДОС СВ».

Ухвалами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2025р. та від 21 липня 2025 р. відкрито провадження за позовною заявою ТОВ «РАДОС СВ» та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до участі справі в якості другого відповідача Державну податкову службу України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026р. позовну заяву ТОВ «РАДОС СВ» задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Державна податкова служба України просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову ТОВ «РАДОС СВ» відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що 18 березня 2024 р. було зупинено реєстрацію податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р., пояснення щодо якої надані позивачем лише 29 травня 2025 р. тобто із порушенням строку, встановленого Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520. Оскільки позивач не скористався своїм правом на подання в законодавчо визначений термін пояснень щодо податкової накладної, то у податкового органу відсутні підстави для прийняття рішення відносно неї.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін та покласти на скаржника понесенні ним витрати на професійну правничу допомогу.

Відзив обґрунтовує тим, що в процесі виконання господарської діяльності контролюючому органу було подано ним на реєстрацію податкову накладну №2 від 09 січня 2024 р., реєстрацію якої було зупинено із посиланням на її відповідність Критеріям ризиковості платника податку. ТОВ «РАДОС СВ» знаходиться у місті Нікополі, яке піддається систематичним обстрілам, в зв`язку із чим пошкоджуються лінії електропередач та є нестабільним Інтернет. Тому лише 29 травня 2025 р. податковому органу були надані пояснення та копії документів стосовно податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р., у прийнятті яких відмовлено із посиланням на порушення граничного строку їх подання, встановленого Порядком, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказаний Порядок не надає податковому органу повноважень відмовляти у прийнятті пояснень у разі пропуску строку їх подання та не приймати рішення відносно податкової накладеної №2 від 09 січня 2024 р.

Державною податковою службою України подано заперечення на вимогу позивача щодо покладання на нього понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що заявлена сума витрат є не співмірною зі складністю справи та обсягом виконаних робіт.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

За результатами господарської діяльності ТОВ «РАДОС СВ» було направлено на реєстрацію податкову накладну №2 від 09 січня 2024 р., реєстрацію якої було зупинено згідно квитанції від 18 березня 2024 р. у зв`язку із її відповідністю Критеріям ризиковості. Позивач 29 травня 2025 р. надіслав пояснення та копії документів щодо податкової накладної, які згідно квитанції від 02 червня 2026 р. не були прийняті у зв`язку із порушенням терміну їх подання, встановленого пунктом 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520.

Не погодившись із бездіяльністю щодо нездійснення реєстрації податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р., ТОВ «РАДОС СВ» звернулося до суду із позовом.

Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган повинен був прийняти пояснення від позивача та винести рішення стосовно податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р., оскільки Порядок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520, не надає контролюючому органу повноважень відмовляти у прийнятті пояснень у разі пропуску строку їх подання.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 в редакції на час спірних правовідносин визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 р. № 520 (Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Згідно пункту 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 6 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; 2) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується із висновком суду першої інстанції, що податковий орган повинен був прийняти пояснення від позивача та винести рішення стосовно податкової накладної №2 від 09 січня 2024 р., оскільки Порядок №520, не надає йому повноважень відмовляти у прийнятті пояснень у разі пропуску строку їх подання.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується приписами пункту "в" частини 4 статті 322 цього ж Кодексу, яким передбачено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив про покладення на відповідача витрат по справі, включаючи витрати на професійну правничу допомогу.

Однак, жодних документів на підтвердження обсягу правової допомоги, отриманої позивачем на стадії апеляційного провадження, та вартості наданих адвокатом послуг матеріали справи не містять. Договір про надання правничої допомоги № 14/2025 від 17.01.2025, копія якого наявна у справі, був укладений на строк до 31.12.2025 (а.с.72-75). Договір №2/206 від 05.01.2026, на підставі якого адвокатом Кобеляцьким Д.М. був виписаний ордер серії АЕ № 148037, апеляційному суду не наданий.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для здійснення розподілу судових витрат на користь позивача за результатом перегляду справи в апеляційному порядку.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026р. в адміністративній справі №160/17437/25 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 21 липня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.П. Баранник

суддя О.О. Круговий