Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №314/1632/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 липня 2026 року м. Дніпросправа № 314/1632/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2026 року у справі №314/1632/26 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕНА № 6786575 від 07.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, а також скасувати накладене на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 грн. Провадження в справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.09.2024 у справі № 314/831/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Оскільки зазначено постанова набрала законної сили 05.07.2024, оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, стягнення накладено у межах санкції ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про те, що відповідачем неправильно здійснено кваліфікацію правопорушення, оскільки диспозиція ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, тобто ця норма є загальною і застосовується до осіб, які взагалі ніколи не отримували посвідчення водія або керують транспортним засобом тієї категорії, на яку їм не надано право. Водночас ч. 4 ст. 126 КУпАП містить спеціальну норму — яка чітко регламентує відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що посадовою особою відповідача було винесено постанову, серії ЕНА № 6786575 від 07.03.2026 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Відповідно до змісту постанови 07.03.2026 на автодорозі М-30 191 км близько 15 години 30 хвилин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «BMW 328I», д/н НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив п. 2.1 «А» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 19).

Не погодившись із постановою серії ЕНА № 6786575 від 07.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 126 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 2.1 «А» Правил дорожнього руху України передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).

Судом першої інстанції з`ясовано та не заперечується сторонами, що постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.06.2024 у справі № 314/1831/24 (провадження № 3/314/607/2024), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановлено накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік та стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.

Постанова набрала законної сили 05.07.2024.

Постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.09.2024 у справі № 314/831/24 (провадження № 3-в/314/45/2024), клопотання адвоката Асауленка І.О. про розстрочення суми штрафу стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволено. Постановлено розстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виплату адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн, накладеного на нього постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 06.06.2024 (справа № 314/831/24), терміном на 10 (десять) місяців, а саме по 1700,00 грн щомісячно протягом 10 місяців до повного погашення заборгованості.

За положеннями ст. 317-1 КУпАП, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому ст. 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що постанова Вільнянського районного суду Запорізької області від 04.09.2024 у справі № 314/831/24 набрала законної сили 05.07.2024, суд апеляційної інстанції вважає, що ОСОБА_1 станом на 07.03.2025 був особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Частина 4 статті 126 КУпАП передбачає, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 станом на 07.03.2025 був особою, позбавленою права керування транспортними засобами на підставі судового рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що таке порушення підпадає під дію частини 4 статті 126 КУпАП.

При цьому, відповідачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 станом на 07.03.2025 був особою, позбавленою права керування транспортним засобом «BMW 328I», д/н НОМЕР_1 .

Відтак, постанова серії ЕНА № 6786575 від 07.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6786575 від 07.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

При цьому, вимоги щодо скасування накладеного на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн не підлягають задоволенню, оскільки таке стягнення накладено постановою, яка в свою чергу є рішенням суб`єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2026 року у справі №314/1632/26 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 червня 2026 року у справі №314/1632/26 – скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6786575 від 07.03.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 998 грн (дев`ятсот дев`яносто вісім) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко