Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №520/783/25
Суддя: Мінаєва К.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 р.Справа № 520/783/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 (головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/783/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст заяви та її обґрунтування.
08.09.2025 до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у десятиденний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 у повному обсязі, здійснивши виплату суми перерахунку з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування заяви зазначав, що 12.08.2025 набрало законної сили рішення суду, яким було зобов`язано відповідача здійснити виплату нарахованої з 01.01.2025 пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2025 №1, із урахуванням раніше здійснених виплат. Разом з тим, 05.09.2025 заявник отримав пенсію без перерахунку згідно з рішенням суду, хоча пройшло більше 10 днів з дня набрання ним законної сили. Зауважував, що судове рішення по справі не виконано: не здійснений перерахунок пенсії, не розрахована та не виплачена заборгованість з виплати пенсії, не розпочата виплата перерахованої пенсії.
ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026:
відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 із належним розрахунком суми боргу.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не виконується рішення суду по даній справі належним чином, оскільки пенсія позивача всупереч рішенню суду нарахована в меншому розмірі. Крім того, оскільки позивачу проведено невірний розрахунок пенсії та не виплачено різницю в пенсії, суд приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/783/25 відповідачем не виконано в повному обсязі.
Дослідивши зміст звіту поданого відповідачем від 26.01.2026, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 по справі №520/783/25 та пояснень наданих відповідачем до суду від 29.05.2026, суд першої інстанції дійшов висновку, що у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/783/25, слід відмовити. Водночас, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду 07.05.2025 по справі № 520/783/25 виконано не в повному обсязі, не здійснено виплати позивачу перерахованої пенсії, суд уважав за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення - два місяці з дня отримання копії цієї ухвали.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить:
- скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі №520/783/25 в частині звільнення керівника суб`єкта владних повноважень – начальника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 від сплати штрафу;
- прийняти нове судове рішення, яким накласти на керівника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_2 штраф у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560,00 грн (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок);
- стягнути з керівника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни половину штрафу у розмірі 33280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок) на користь ОСОБА_1 ;
- стягнути з керівника головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни половину штрафу у розмірі 33280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 копійок) до Державного бюджету України;
- встановити головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення у справі №520/783/25;
- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області протягом 30-ти днів з дати отримання цієї постанови подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/783/25.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції провів розгляд звіту відповідача без виклику сторін, водночас клопотання про розгляд звіту з повідомленням сторін було задоволено, клопотання або заяви про розгляд звіту без участі до суду він не подавав. Зауважує, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі №320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову КМУ №821 було визнано протиправною та нечинною.
Щодо переписки відповідача з Пенсійним фондом України щодо виділення коштів на виплату заборгованості з виплати пенсії апелянт вказує, що таке не може вважатись достатніми та вичерпними заходами для повного та фактичного виконання рішення суду. Посилання відповідача на використання коштів для виплати заборгованості за судовими рішеннями у 2025 році не підтверджено жодним належним та допустимим доказом, водночас відповідач жодного разу не послався у звіті про відсутність коштів на виконання рішення у 2026 році. З урахуванням викладеного вказує на непідтвердженість факту відсутності коштів у відповідача належними засобами, а тому мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції обмежився лише наведеними у звіті відповідача обставинами.
Більш того, постанова КМУ №821 регулює виключно питання виплати ретроспективної заборгованості за минулі періоди, тоді як поточна пенсія має виплачуватись у повному обсязі відповідно до розміру, визначеного за наслідками проведеного перерахунку на виконання судового рішення.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
29.06.2026 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість та безпідставність вимог апеляційної скарги.
Зазначено, що попередній розмір пенсії з січня та лютого 2025 року за результатом перерахунку на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.10.2024 по справі №520/14656/24 складав 31871,69 грн. На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/783/25, яке набрало законної сили 12.08.2025, проведено перерахунок, за наслідками якого з 01.01.2025 підсумок пенсії становив 31871,69 грн. На в момент виконання рішення суду нараховано різницю за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 у розмірі 48387,80 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФУ. На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 по справі №520/783/25 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2025 з урахуванням максимального розміру пенсії 33853,89 грн та без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1. За результатом перерахунку донараховано різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 28.02.2025 у розмірі 3964,40 грн. За результатом перерахунку пенсії на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 по справі №520/22585/25 розмір пенсії склав 35728,89 грн.
Виплата перерахованої пенсії за судовим рішенням провадилась відповідно до чинного на момент проведення виплат Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821. При цьому рішенням суду не було визначено порядок виконання рішення суду про виплату сум пенсії без урахування вказаного Порядку. Для вирішення питання щодо подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень Пенсійним фондом України направлено відповідний запит до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України.
Разом з тим, нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються з межах затверджених бюджетних призначень. Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником. Головним розпорядником за бюджетною програмою КПКВК 2506020 є Міністерство соціальної політики України. Кошти, передбачені Планом доходів і видатків головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на 2025 рік на погашення заборгованості з виплати пенсій, перерахованих на виконання рішень суду,
використано в повному обсязі. Залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішення суду, виплачуватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат згідно розпису державного бюджету / помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік
Щодо вимоги про накладення штрафу на керівника ГУ ПФУ в Харківській області відповідач вказує на відсутність в управління умислу чи вини, а матеріалами справи підтверджується вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення у цій справі, враховуючи, що невиплата всієї нарахованої суми має місце не внаслідок ухилення від виконання судового рішення, а через відсутність у необхідному розмірі коштів, необхідних для його виконання. Отже, хоча рішення суду не було виконано в повному обсязі, відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів для виконання такого.
Крім того, відповідач зазначає, що строк, наданий ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 головному управління для подання нового звіту, ще не сплив.
06.07.2026 судом отримано відповідь ОСОБА_1 на відзив, в якому він зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем нарахована пенсія з 01.0.32025 у розмірі 35728,89 грн. З дня нарахування цього розміру і по теперішній час пенсія виплачується у розмірі 28578,18 грн, що свідчить про тривале та протиправне невиконання відповідачем зазначеного рішення. Докази неможливості платити поточну пенсію у належному розмірі відповідачем не надано, а судом першої інстанції не витребувано. В межах справи №520/11162/25 суд відмовив у задоволенні клопотання про витребування з метою встановлення наявності / відсутності коштів на виконання рішення суду. Доводи відповідача про несплив двомісячного терміну для здійснення перерахунку пенсії є необґрунтованими, оскільки відповідачем рішення по справі №520/11162/25 не виконується вже майже півтора року і тричі судом надавався строк для його виконання. Доказів того, що цього разу відповідач виконає рішення по справі №520/783/25 до Харківського окружного адміністративного суду не надано, а судом першої інстанції не витребувано. При цьому, суд першої інстанції правильно відмовив у прийнятті звіту та додатково встановив новий строк для його подання. Крім того, наголосив на відсутності у суду дискреційного повноваження на право не накладати штраф на відповідача у разі відмови суду у прийнятті звіту.
Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, про призначення даної справи до апеляційного розгляду та повісток про виклик на 20.07.2026 о 12:00, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
V. Обставини, встановлені судом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2025, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у застосуванні до пенсії ОСОБА_1 після перерахунку з 01.01.2025 коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану»;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої з 01.01.2025 пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», із урахуванням раніше здійснених виплат;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
08.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю по справі №520/783/25.
Ухвалою від 12.09.2025 заяву ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.
Постановою від 27.10.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 по справі №520/783/25 скасовано. Адміністративну справу №520/783/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 26.11.2025 у справі №520/783/25 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії:
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у двомісячний термін звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі № 520/783/25.
26.01.2026 на виконання вимог ухвали суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано до суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/783/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026:
прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 із належним розрахунком суми боргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 по справі № 520/783/25 скасовано. Справу № 520/783/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Відповідно до мотивувальної частини вказаної постанови суду судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам позивача щодо наданого відповідачем розрахунку, а саме того, що суми, вказані в розрахунку, відрізняються від сум, вказаних в протоколі перерахунку пенсії, а також щодо проведеного позивачем розрахунку розміру пенсії, що безпосередньо впливає на висновок суду про наявність підстав для затвердження звіту про виконання судового рішення. Крім того, судом першої інстанції не було надано належної оцінки доводам відповідача про те, що виплату різниці в пенсії за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 буде проведено відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.
29.05.2026 до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, за змістом яких з 01.01.2025 після проведення перерахунку за рішенням суду по справі №520/783/25 розмір складає 33853,89 грн. Пенсію позивачу станом на 01.01.2025 обчислено з грошового забезпечення 24483,91 грн (30604,89 грн х 80%) на виконання рішення суду від 11.10.2024 по справі №520/14656/24 з урахуванням індексації базового ОСНП 2024 – 1500,00 грн, збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 25983,91 – 6495,98 грн, підвищення інвалід війни 2 групи при виконанні обов`язків в/с 2 гр. (ст.7) – 944,40 грн, додаткова пенсія особі з інв. 2 гр., ліквідатор (ЧАЕС) в розмірі – 379,60 грн, інвалід війни 2 гр. / при виконанні обов`язків в/с – 50,00 грн. Наведений розрахунок пенсії, відповідно до якого доплата пенсії на виконання рішення по справі №520/783/25 становить 52352,20 грн. Крім того, з 01.03.2025 після проведення перерахунку за рішенням суду по справі №520/22585/25 розмір пенсії складає 35728,89 грн.
Щодо виплати пенсії на виконання рішення суду зазначено, що з жовтня 2025 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 розпочато погашення заборгованості та виплачено 12799,35 грн. Для виконання рішення суду по зазначеній справі головним управлінням зроблені запити (вих.№2000-0510-5/14677 від 27.01.2026, №2000-0510-5/45617 від 14.03.2026) щодо виділення коштів на виплату різниці в пенсії ОСОБА_1 у розмірі 35588,45 грн, на що отримано відповідь, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовими рішеннями провадиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026:
відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області подати протягом двох місяців з дня отримання цієї ухвали новий звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі № 520/783/25 із належним розрахунком суми боргу.
VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine) №29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine) №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Відповідно до частини першої, четвертої, п`ятої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Колегія суддів зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.
Відповідно до частини першої-третьої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.05.2021 у справі № 9901/598/19, які були підтримані в ухвалі від 03.03.2025 по справі 160/5259/20.
Колегія суддів встановила, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/783/25, яке набрало законної сили 12.08.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 нарахованої з 01.01.2025 пенсії без застосування коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», із урахуванням раніше здійснених виплат.
В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що матеріалами не підтверджено різницю в пенсії за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 у розмірі 48387,80 грн, яку обліковано в підсистемі «Реєстр судових рішень» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІC ПФУ), за результатом перерахунку на момент виконання рішення суду. Суд зауважив, що відповідачем не виконується рішення суду по даній справі належним чином, оскільки пенсія позивача всупереч рішенню суду нарахована в меншому розмірі. Крім того, зазначив, що виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням проводиться відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. З урахуванням того, що позивачу проведено невірний розрахунок пенсії та не виплачено різницю в пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 у справі №520/783/25 відповідачем не виконано в повному обсязі.
Разом з тим, як слушно зауважив апелянт, судом першої інстанції не надано жодної оцінки застосуванню відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час щомісячної виплати перерахованої пенсії.
Колегія суддів зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі – Порядок №821), який спрямований на врегулювання механізму здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Як зазначено в поясненнях відповідача, з жовтня 2025 року на виконання Порядку №821 розпочато погашення заборгованості та виплачено 12799,35 грн, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься витяг з виплатної відомості. Щодо іншої суми заборгованості зазначено, що така здійснюватиметься у межах наявних бюджетних асигнувань.
Отже, фактично в частині виконання судового рішення щодо поточних пенсійних виплат, відповідач здійснив технічне нарахування пенсії, тоді як фактичну виплату у належному розмірі обмежив, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.
Водночас зазначеним вище обставинам виплати поточної пенсії в неналежному розмірі, а також розміру наявної заборгованості з виплати пенсії суд першої інстанції оцінки не надав.
Досліджуючи доводи апелянта щодо безпідставного звільнення судом першої інстанції керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з частинами першою-п`ятою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З урахуванням наведеного правового регулювання, після відмови у прийнятті звіту суд першої інстанції мав застосувати передбачені законом наслідки, а саме накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень та, у разі необхідності, встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
При цьому, вирішуючи питання щодо зменшення розміру штрафу або звільнення від його сплати, суд має перевірити, чи доведено суб`єктом владних повноважень існування виняткових обставин, визначених частиною п`ятою статті 382-3 КАС України, оскільки лише їх наявність є підставою для відступу від загального правила про накладення штрафу у разі відмови у прийнятті звіту.
Суд першої інстанції виснував, що оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду 07.05.2025 по справі № 520/783/25 виконано не в повному обсязі, не здійснено виплати позивачу перерахованої пенсії, суд уважав за необхідне встановити новий строк для подання звіту про виконання судового рішення.
При цьому, зауважив, що оскільки судове рішення стосується здійснення пенсійних виплат, а також до суду надано докази, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними, то на підставі приписів частини п`ятої статті 382-3 КАС України звільняє керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від сплати штрафу.
Колегією суддів встановлено, що для виконання рішення суду по справі №520/783/25 головним управлінням 27.01.2026 та 14.03.2026 були направлені запити за вих.№2000-0510-5/114677 та №2000-0510-5/145617 до Пенсійного фонду України про виділення коштів на виплату різниці в пенсії за відповідний період у розмірі 35588,45 грн. Листами від 18.02.2026 №2800-030101-9/12321, від 24.03.2026 №2800-030101-9/20901 Пенсійний фонд України повідомив, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.
Разом з тим, суд першої інстанції не дослідив зміст вказаних запитів та листів, не перевірив, чи свідчать викладені у них обставини про існування об`єктивних і документально підтверджених причин, які унеможливлювали виконання рішення суду в частині виплати поточної пенсії. Крім того, суд першої інстанції не надав жодної оцінку визначеної пенсійним органом розміру заборгованості з виплати пенсії на виконання рішення суду у справі №520/783/25, а також сумі 35588,45 грн, запитуваній у Пенсійного фонду України з метою виділення коштів на виплату різниці в пенсії.
Саме по собі посилання суб`єкта владних повноважень на вжиття заходів щодо виконання судового рішення, без належного підтвердження їх реального вчинення, змісту, достатності та ефективності, не може свідчити про наявність поважних причин невиконання судового рішення.
Колегія суддів враховує, що розглядаючи звіт суб`єкта владних повноважень про виконання рішення, суд повинен перевірити, чи досягнуто мети, задля якої постановлено судове рішення, тобто, чи відбулося фактичне відновлення порушеного права позивача.
Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень.
З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим та передчасним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу, оскільки такий зроблений без оцінки доказів, що підтверджують здійснення керівником дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що незважаючи на задоволення клопотання про розгляд звіту з повідомленням сторін та відсутність заяви про розгляд звіту без участі, суд першої інстанції провів розгляд звіту відповідача без виклику сторін, колегія суддів враховує наступне.
Матеріали справи містять клопотання ОСОБА_1 про розгляд звіту ГУ ПФУ в Харківській області з викликом сторін, яке було задоволено ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026, у зв`язку з чим розгляд звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/783/25 проводився з викликом сторін у судові засідання (11.02.2026, 23.02.2026, 27.02.2026, 03.03.2026, 06.03.2026).
Разом з тим, після скасування постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 та направлення справи № 520/783/25 для продовження розгляду суд першої інстанції розглянув звіт про виконання рішення суду в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки розгляд звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 по справі №520/783/25 відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 (з урахуванням клопотання ОСОБА_1 ) було вирішено проводити з викликом сторін, суд першої інстанції на виконання вимог постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2026 мав продовжити розгляд справи у тому ж порядку, з викликом сторін.
Таким чином, оскільки одним із доводів апеляційної скарги є саме розгляд звіту про виконання рішення суду без виклику сторін, за відсутності клопотання ОСОБА_1 про розгляд звіту без його участі, колегія суддів дійшла висновку про наявність обов`язкової підстави для скасування судового рішення відповідно до пункту 3 частини третьої статті 317 КАС України.
Колегія суддів враховує, що вирішення питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання рішення у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким в даному випадку є Харківський окружний адміністративний суд, тому апеляційний суд позбавлений процесуального права вирішити таку заяву по суті, що зумовлює висновок про відмову у задоволенні апеляційної скарги в частині накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області штрафу.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про звільнення керівника суб`єкта владних повноважень від сплати штрафу, беручи до уваги, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо розгляду звіту про виконання рішення суду за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі №520/783/25 підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі №520/783/25 скасувати.
Справу № 520/783/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про виконання рішення суду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя К.В. Мінаєва
Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко
Повний текст постанови складено 23.07.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua