Постанова від 21 липня 2026 р. у справі №440/17421/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: плати за землю

Дата: 21 липня 2026 р.

Справа: №440/17421/25

Суддя: Мінаєва К.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 р. Справа № 440/17421/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: В.І. Бевза, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039) по справі № 440/17421/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі – відповідач), в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №8269677-2411-1607-UA53060290000047345 від 26.12.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №8269678-2411-1607-UA53060290000047345 від 26.12.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №8269679-2411-1607-UA53060290000047345 від 26.12.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №842001-2410-1607-UA53060290000047345 від 30.06.2025.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки земельні ділянки, які набуті позивачем на праві власності 09.05.2024 передані в оренду 10.05.2024 ТОВ «АГРО КОНКОРД 2018», який є платником єдиного податку 4 групи (сільськогосподарським товаровиробником) за кадастровими номерами: 5322682800:00:007:0285, 5322682800:00:003:0141, 5322682800:00:005:0277, 5322682800:00:003:0144. Відомості про передачу земельних ділянок в оренду включені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У свою чергу, ТОВ «АГРО КОНКОРД 2018» як платник єдиного податку 4 групи включив вказані земельні ділянки до податкової декларації платника єдиного податку та сплачено єдиний податок за ІІ, ІІІ та квартали 2024 року та 30 червня 2025 року I , ІІ, ІІІ квартали 2025 року. Наведене, на думку позивача, свідчить про звільнення його від сплати земельного податку відповідно до пункту 281.3 статті 281 ПК України, що відповідачем враховано не було.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 18.03.2025 провадження у справі закрито у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №842001-2410-1607-UA53060290000047345 від 30.06.2025.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 :

визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.12.2024 №8269677-2411-1607-UA53060290000047345, №8269678-2411-1607-UA53060290000047345, №8269679-2411-1607-UA53060290000047345;

ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору 142,34 грн.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в одному звітному місяці (травень 2024 року) набув податкового обов`язку і припинив його шляхом передання об`єкта оподаткування в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, у зв`язку з чим у неї відсутній обов`язок для сплати земельного податку із травня 2024 року, а сума грошових зобов`язань в оспорюваних рішеннях нарахована за вісім місяців 2024 року, тобто із 05-12.2024.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі № 440/17421/25, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 ; ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до даних інформаційної системи органів ДПС у власності ОСОБА_1 з 09.05.2024 року перебувають земельні ділянки площею 4,0193 га кадастровий номер 5322682800:00:003:0144, площею 3,4079 га кадастровий номер 5322682800:00:005:0277, площею 3,2426 га кадастровий номер 5322682800:00:003:0141 та площею 2,848 га кадастровий номер 5322682800:00:007:0285, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Сенчанської об`єднаної територіальної громади. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вказані земельні ділянки знаходяться в оренді ТОВ «АГРО КОНКОРД 2018», що є платником єдиного податку 4 групи. На підставі вказаного нараховано земельний податок з фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 09.05.2024 по 10.05.2024.

Крім того, скаржник вказує, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

03.06.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач, цитуючи висновки рішення суду першої інстанції, зазначає, що у неї відсутній обов`язок для сплати земельного податку із травня 2024 року, а сума грошових зобов`язань в оспорюваних рішеннях нарахована за вісім місяців 2024 року. З посиланням на постанову Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №160/8448/18 позивач зауважує, що обов`язок сплати земельного податку виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Право на оренду на земельні ділянки, щодо яких контролюючим органом було складено спірні податкові повідомлення-рішення, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.05.2024, водночас відповідач всупереч приписам ст. 281 ПК України не було застосовано податкову пільгу щодо земельних ділянок, які належать позивачу на праві приватної власності та які, в свою чергу, були передані в оренду платнику єдиного податку 4 групи. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом вручення їм копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в електронній формі в електронному кабінеті учасників справи.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

Відповідно до відповідей № 2445483, № 2445452, № 2445400, № 2445372 від 11.03.2026 на запити суду першої інстанції з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на праві приватної власності належать наступні земельні ділянки із 09.04.2024:

Кадастровий номер: 5322682800:00:007:0285, площа 2,8480 га, цільове призначення – (01.01) для ведення товарного с/г виробництва (земельна частка пай), дата набуття права власності 09.05.2024 (номер державної реєстрації № 54942199);

Кадастровий номер: 5322682800:00:003:0141, площа 3,2426 га, цільове призначення – (01.01) для ведення товарного с/г виробництва (земельна частка пай), дата набуття права власності 09.05.2024 (номер державної реєстрації № 54943169);

Кадастровий номер: 5322682800:00:005:0277, площа 3,4079 га, цільове призначення – (01.01) для ведення товарного с/г виробництва (земельна частка пай), дата набуття права власності 09.05.2024 (номер державної реєстрації № 54943510);

Кадастровий номер: 5322682800:00:003:0144, площа 4,0193 га, цільове призначення – (01.01) для ведення товарного с/г виробництва (земельна частка пай), дата набуття права власності 09.05.2024 (номер державної реєстрації № 54942738).

Аналогічні відомості наявні у витягах із Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку на запити суду першої інстанції від 11.03.2026 за кадастровими номерами: №№5322682800:00:007:0285, площа 2,8480 га, 5322682800:00:003:0141, площа 3,2426 га, 5322682800:00:005:0277, площа 3,4079 га, 5322682800:00:003:0144, площа 4,0193 га. Відповідно до їх змісту зазначені земельні ділянки передані в оренду ТОВ «АГРО КОНКОРД 2018» (код ЄДРПОУ 42495563) із 10.05.2024 на підставі договорів оренди землі від 10.05.2024 №№ 2.38, 2.42, 2.44, 2.41.

Відповідно до відповіді № 2445347 від 11.03.2026 на запит суду першої інстанції з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за критерієм пошуку ТОВ «АГРО КОНКОРД 2018», як орендаря, наявні відомості про оренду земельних ділянок із 10.04.2017 за кадастровими номерами: №№5322682800:00:007:0285, площа 2,8480 га, 5322682800:00:003:0141, площа 3,2426 га, 5322682800:00:005:0277, площа 3,4079 га, 5322682800:00:003:0144, площа 4,0193 га.

Тотожні відомості наявні у відповіді № 2444597 від 11.03.2026 на запит суду першої інстанції за критерієм пошуку щодо ТОВ «АГРО КОНКОРД 2018» за кодом ЄДРПОУ 42495563.

За змістом довідки Головного управління ДПС у Полтавській області від 16.04.2024 №2376/АП/16-31-04-07 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КОНКОРД 2018» (код ЄДРПОУ 42495563) з 01.01.2024 є платником єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарським товаровиробником, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Код виду діяльності за КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур i насіння олійних культур.

Про актуальність вказаного статусу платника (з 01.01.2025) свідчить довідка Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.05.2025 №2502/АП/16-31-04-04-04.

Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 8269677-2411-1607-UA53060290000047345 від 26.12.2024 форми «Ф», за яким нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 32,54 грн (об`єкт оподаткування земельна ділянка з кадастровим номером 5322682800:00:003:0141);

№ 8269678-2411-1607-UA53060290000047345 від 26.12.2024 форми «Ф», за яким нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 34,20 грн (об`єкт оподаткування земельна ділянка з кадастровим номером 5322682800:00:005:0277);

№ 8269679-2411-1607-UA53060290000047345 від 26.12.2024 форми «Ф» згідно якого нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік у розмірі 40,34 грн (об`єкт оподаткування земельна ділянка з кадастровим номером 5322682800:00:003:0144);

№ 842001-2410-1607-UA53060290000047345 від 30.06.2025 форми «Ф» згідно якого нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2025 рік у розмірі 621,90 грн (об`єкт оподаткування земельна ділянка з кадастровим номером 5322682800:00:007:0285)

Вважаючи протиправними вказані податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

У розумінні підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 та 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У силу вимог підпункту 270.1.1 та 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 281.3. статті 281 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок за кадастровими номерами: №№5322682800:00:007:0285, площа 2,8480 га, 5322682800:00:003:0141, площа 3,2426 га, 5322682800:00:005:0277, площа 3,4079 га, 5322682800:00:003:0144, площа 4,0193 га. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав набуття права власності на вказані ділянки відбулось 09.05.2024 (дата державної реєстрації) на підставі договорів купівлі-продажу.

Разом з тим, 10.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КОНКОРД 2018» набуло право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 5322682800:00:003:0144, 5322682800:00:005:0277, 5322682800:00:003:0141 на підставі договорів оренди землі.

Як зазначає контролюючий орган, податковими повідомленнями-рішеннями від 26.12.2024 № 8269677-2411-1607-UA53060290000047345, № 8269678-2411-1607-UA53060290000047345, № 8269679-2411-1607-UA53060290000047345 нараховано земельний податок з фізичних осіб за 2024 рік, а саме: за період з 09.05.2024 по 10.05.2024.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, позивач в одному звітному місяці (травень 2024 року) набув податкового обов`язку та припинив його шляхом передання об`єкта оподаткування в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до положень статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Приписами пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Нарахування фізичним особам сум земельного податку з підстав, визначених підпунктами в, г, д пункту 286.1 цієї статті, проводиться контролюючими органами виключно у разі надання зазначених даних такими фізичними особами.

У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

З огляду на те, що обов`язок зі сплати земельного податку у нового власника (яким у даному випадку є позивач) відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України виникає з місяця набуття права власності, а право на пільгу, передбачену пунктом 281.3 статті 281 ПК України, виникло у тому ж календарному місяці у зв`язку з передачею земельних ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи, позивач є звільненим від сплати земельного податку за травень 2024 року.

Отже, хоча позивач, набувши право власності на земельні ділянки, набув і статусу платника земельного податку, контролюючий орган під час визначення суми податкового зобов`язання не врахував, що вже наступного дня після набуття права власності земельні ділянки були передані в оренду платнику єдиного податку четвертої групи. Саме з цією обставиною пункт 281.3 статті 281 ПК України пов`язує виникнення у власника земельної ділянки права на звільнення від сплати земельного податку.

З урахуванням того, що контролюючим органом не враховано наявність обставин, з якими пункт 281.3 статті 281 ПК України пов`язує звільнення власника земельної ділянки від сплати земельного податку (передача земельних ділянок в оренду платнику єдиного податку четвертої групи), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.12.2024 №8269677-2411-1607-UA53060290000047345, №8269678-2411-1607-UA53060290000047345, №8269679-2411-1607-UA53060290000047345.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2026 по справі №440/17421/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua