Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №761/44789/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 р.Справа № 761/44789/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Клименко А.Я., вул. Академічна, 13, м. Суми, Сумська, 40030, по справі № 761/44789/25

за позовом ОСОБА_1

до Управління патрульної поліції в Сумській області , Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом у якому просить скасувати постанову серії ЕНА № 5917077 від 12.10.2025 року, винесену інспектором УПП в Сумській області Куровим А. А.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.10.2025 року, керуючи автомобілем Daihatsu Terios (д.н.з. НОМЕР_1 ) у м. Суми, він перетнув перехрестя вул. Харківської та вул. Холодноярської Бригади на зелений сигнал світлофора. Також вказує, що в постанові невірно зазначено марку його транспортного засобу як «Toyota Terios» замість «Daihatsu Terios». Стверджує, що наданий поліцією відеозапис не відображає сигнал світлофора у напрямку його руху, а тому просить суд скасувати постанову та справу про адміністративне правопорушення - закрити. В обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 15 червня 2026 р. позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції ГУ НП в Сумській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови задоволено.

Скасовано постанову інспектора Управління патрульної поліції в Сумській області серії ЕНА № 5917077 про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження у справі закрито.

Відповідач, Департамент патрульної поліції, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом невірно застосовано норми матеріального права та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15.06.2026 року у справі № 761/44789/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що 12.10.2025 року близько 09 год. 12 хв. у м. Суми по вул. Харківська, поблизу будинку № 30 виявлено транспортний засіб DAIHATSU Terios, номерний знак НОМЕР_1 , водій керуючи транспортним засобом проїхав регульоване перехрестя вул. Харківська – вул. Холодноярської бригади в м. Суми на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3 е Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Оскаржувана постанова серії ЕНА № 5917077 від 12.10.2025 року у відповідності до вимог ст. 283 КУпАП містить посилання на технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

На підтвердження циклічності роботи світлофорного об`єкту, який регулює черговість проїзду автомобілів на перехресті вул. Харківська – вул. Холодноярської бригади в м. Суми надано завірену належним чином копію циклограми роботи світлофорного об`єкту. Станом на 12.10.2025 року Циклограма була діючою, що підтверджується копією листа за підписом директора КП «Шляхрембуд».

Вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність істотного процесуального порушення у зв`язку з неправильним зазначенням марки транспортного засобу в оскаржуваній постанові. Допущена технічна описка щодо марки автомобіля не впливає на встановлення події та складу адміністративного правопорушення, не спростовує факту його вчинення та не перешкоджає ідентифікації позивача. Особа позивача була належним чином встановлена, подія правопорушення зафіксована безпосередньо поліцейським, а транспортний засіб ідентифікований за державним номерним знаком « НОМЕР_1 », який є унікальним ідентифікатором, що виключає будь-яку невизначеність щодо належності транспортного засобу. Також вважає, що зазначена описка не призвела до порушення прав позивача, не ускладнила реалізацію ним права на захист та не вплинула на можливість належним чином зрозуміти суть інкримінованого правопорушення.

Позивач правом надати суду відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Серія ЕНА №5917077 від 12 жовтня 2025 року, близько 09:12 год. в м. Суми, вул. Харківська 30, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA TERIOS, державний номерний знак НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, що зафіксовано на відеореєстратор Хаomi Yi car dvr тa Motorola Solutions 470842, чим порушив п. 8 7.3 е ПДР.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи імперативний обов`язок відповідача щодо правильного зазначення транспортного засобу, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак), внесення даних до постанови, які не відповідають обставинам справи, свідчить про не дотримання відповідачем процедури та порядку винесення оскаржуваної постанови. Невідповідність марки транспортного засобу в офіційному документі фактичним даним є суттєвим процесуальним порушенням, що унеможливлює однозначну ідентифікацію об`єкта правопорушення, оскільки постанова винесена щодо неіснуючого у власності позивача автомобіля «Toyota Terios». А отже, суд виснував, що постанова не може бути визнана такою, що винесена правомірно.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 14 Закону № 3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

В силу приписів ч. 4, ч. 5 ст. 14 Закону № 3353-XII учасник дорожнього руху може оскаржити дію працівника відповідних підрозділів Національної поліції, військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у разі порушення з його боку чинного законодавства.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам

Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі – ПДР), відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).

Згідно із ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п. 8.7 ПДР світлофори (додаток 3) призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нанесеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішохода, X-подібні.

Згідно з п. 8.7.3 ПДР сигнали світлофора мають такі значення:

а) зелений дозволяє рух;

б) зелений у вигляді стрілки (стрілок) на чорному фоні дозволяє рух у зазначеному напрямку (напрямках). Таке саме значення має сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій секції світлофора.

Сигнал у вигляді стрілки, що дозволяє поворот ліворуч, дозволяє й розворот, якщо він не заборонений дорожніми знаками.

Сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції, увімкнений разом із зеленим сигналом світлофора, інформує водія про те, що він має перевагу в зазначеному стрілкою (стрілками) напрямку (напрямках) руху перед транспортними засобами, що рухаються з інших напрямків;

в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух.

Для інформування водіїв про час (у секундах), що залишився до кінця горіння сигналу зеленого кольору, можуть застосовуватися цифрові табло;

г) чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв про наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозволені напрямки руху ніж сигнал додаткової секції;

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

д) жовтий миготливий сигнал або два жовтих миготливих сигнали дозволяють рух і інформують про наявність небезпечного нерегульованого перехрестя або пішохідного переходу;

е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

За приписами п. 8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху (п. 8.11 ПДР).

За приписами п. 16.8. ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водій повиней зупинитися, водночас водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII) поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Спірні обставини було зафіксовано на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR та цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions VB-400 № 470842, інформація про які вказана в п. 7 постанови серії ЕНА №5917077. Копії відеозаписів із зазначених пристроїв наявні в матеріалах справи.

Зокрема, з відеозапису, здійсненого на службовий відеореєстратор Xiaomi моделі Yi Car DVR вбачається, що автомобіль червоного кольору здійснює проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору, за яким починає слідувати автомобіль патрульної поліції, що знаходився у зустрічному русі.

Заперечуючи проїзд на червоний сигнал світлофору, позивач зазначив, що наданий поліцією відеозапис не відображає сигнал світлофора у напрямку його руху.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявна копія циклограми роботи світлофорного об`єкту на перехресті вул. Харківська - вул. СКД, затверджена Начальником УЖПКГ та Б. Сумської міської ради Я.В. Куц. та узгодженої Начальником ВДАІ СМУ УМВС України в Сумській області О. Скрипкою 18.12.2012 р.

Відповідно до листа КП "Шляхрембуд" СМР № 159/04 від 08.04.2026 р. на № 441641/38/2026 від 07.04.26 р. повідомлено, що циклограма роботи світлофорного об`єкту, який регулює черговість проїзду транспортних засобів на перехресті вул. Харківська - вул. Холодноярської бригади в м. Суми, яка погоджена з начальником ВДАІ СМУ УМВС України в Сумській області О. Скрипкою УЖПКГ та затверджена начальником УЖПКГ Сумської міської ради Куц Я.В. є чинною. Відомості про аварійне відключення живлення чи аварійного стану світлофорного об`єкта на 12.10.2025 відсутні.

Так, згідно із вказаною циклограмою відображено рух за фазами (1 фаза, 2 фаза) та за напрямками (1 напрямок, 2 напрямок). Згідно з 1 Фазою дозволяючий (зелений) сигнал світлофора одночасно ввімкнений для обох зустрічних транспортних потоків, які рухаються по вул. Харківській (рух прямо та праворуч).

Шкала (графік) циклограми має розбивку на дві робочі лінії: «1 Напрямок» та «2 Напрямок».

Співставлення фаз та напрямків свідчить про те, що оскільки на першій схемі рух обох зустрічних потоків по вул. Харківській відбувається одночасно в межах однієї фази, весь цей потік регулюється єдиним циклом, що на графіку позначений як «1 Напрямок».

Згідно з графіком для «1 Напрямку» основний зелений сигнал працює синхронно і триває рівно 32 секунди (від 0 до 32 на шкалі), після чого йде зелений миготливий сигнал (з 32 до 36 секунди).

Отже, для всіх транспортних засобів, що здійснюють рух згідно зі схемою «1 Фаза» по вул. Харківській, тривалість роботи світлофора є однаковою.

З огляду на вказане, доводи позивача в цій частині спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому, матеріали справи не містять підтверження того, що позивач розпочав проїзд наприкінці дозволяючого рух сигналу світлофору та не мав можливості знизити швидкість і зупинитись.

Також, слід зазначити, що позивач зобов`язаний був на миготливому "зеленому" сигналі світлофору зменшити швидкість, оскільки зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, та здійснити повільне гальмування і зупинитися на "жовтий" сигнал світлофору.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з висновку про те, що невідповідність марки транспортного засобу унеможливлює однозначну ідентифікацію об`єкта правопорушення, оскільки постанова винесена щодо неіснуючого у власності позивача автомобіля «Toyota Terios».

Водночас колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованими, оскільки вказане не спростовує факту порушення позивачем п. 8.7.3 е ПДР України, що підтверджується наявними в матеріалах справа доказам в їх сукупності. Зокрема, у спірній постанові зафіксовано модель та номерний знак, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб. Також наявні копії відеозаписів, інформація про які відображена в постанові.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За змістом частини 2 статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою, а висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а тому рішення Зарічного районного суду м. Суми підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 242, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 15 червня 2026 року по справі № 761/44789/25 скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко