Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №642/8285/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/8285/25

Провадження № 3/642/37/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 липня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., за участю секретаря Антонян А.М., представника особи відносно якої складено протокол – адвоката Халупка В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2025 року, о 09.30 год., в м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 став учасником ДТП та під час складання матеріалів у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме – звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А відмовився у встановленому законом порядку на місці ДТП.

Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №544831 від 19.12.2025.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки на вказаний в протоколі номер мобільного телефону, які останній згідно довідки про доставку отримав у додаток «Viber» та за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, а також розміщення повідомлення про виклик на веб-сайті «Судова влада України».

Поштова кореспонденція повернулася до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 24 листопада 2011 року у справі «Загородній проти України», заява № 27004/06 суд зазначив, що особа, проти якої висунуті кримінальні обвинувачення, яка не бажає захищатись особисто, повинна бути в змозі скористатись юридичною допомогою за власним вибором (рішення від 16 квітня 2009 року у справі «Ханжевачкі проти Хорватії» (Hanzevadki v. Croatia), заява № 17182/07, п. 21).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

За даних обставин, з урахуванням того, що в розгляді справи про адміністративне правопорушення бере участь адвокат, який за законом має право на надання правової допомоги, надав свої повноваження, згідно яких ОСОБА_2 доручив своєму адвокату надавати правову допомогу у судових та правоохоронних органах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та за участю його адвоката , оскільки положення ч. 2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов`язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.

Захисник Халупко В.М. у судовому засіданні просив провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що протокол складений відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП не може бути використаним як доказ у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП за протоколом серії ЕПР1 №544791. Також зазначив, що в графі 7 “місце скоєння та суть адміністративного правопорушення, опис установлених даних” протоколу серії ЕПР1 №544831 зазначено що 19.12.2025 року о 09:30:00 ОСОБА_1 став учасником ДТП та під час складання матеріалів у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, але час вказаний у даній графі не відповідає дійсності. Оскільки згідно відомостей які зафіксовані на відеозаписі “11873.mp4”, який було надано стороні захисту для ознайомлення, слідує що коли поліцейські прибули за повідомленням на місце ДТП- о 08:42:05 год., зіткнення між двома транспортними засобами вже відбулось. В графі 11 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544831 вказано “інші матеріали справи” і не зазначено, які саме матеріали, додаються. В графі №12 протоколу серії ЕПР1 №544831 відсутні відомості щодо дати, часу розгляду адміністративної справи.

Крм того, вказав, що в супровідному листі вказано “Додаток: адміністративний матеріал на 6 арк., в т.ч. диск 1 шт.” але відсутня будь-яка інформація про направлення до суду відеоматеріалів, відеофіксації, також немає відомостей що це за диск, яка на ньому міститься інформація, чи є на ньому матеріали відеофіксації, їх розмір, найменування тощо, відсутній його опис і ідентифікація. Разом із тим, не долучені до справи працівниками поліції свідоцтва, що стосується технічного приладу “портативного відеореєстратора” "відеокамери" ”боді-камери”, не дають можливості встановити той факт, що відеозапис на камеру у відношенні ОСОБА_1 , було проведено спеціальним технічним засобом, який входить до вичерпного переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах поліції для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Крім того, адвокат наголошує на тому, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Адвокатом також було вказано на те, що 09:30:44 поліцейський, з нагрудної камери якого здійснюється відеофіксація, виходить із салону службового автомобіля на вулицю, підходить до ОСОБА_1 , який стоїть на узбіччі проїжджої частини без будь яких видимих ознак наркотичного чи алкогольного сп`яніння, і повідомляє ОСОБА_1 , що він виявив у нього ознаки наркотичного сп`яніння (не зрозуміло яким чином були виявлені дані ознаки оскільки даний поліцейський майже не спілкувався із ОСОБА_1 ), і пропонує йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 почувши це, дивується, категорично не погоджується із ознаками наркотичного сп`яніння які нібито виявлені у нього поліцейським і погоджується на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я (9:32:24 год). Поліцейський почувши про згоду ОСОБА_1 на проходження огляду, починає провокувати ОСОБА_1 на відмову від огляду, а саме говорити що якщо колись вживались на протязі місяця якісь заборонені засоби тест покаже, хоча поліцейський не є медичним працівником, лікарем-наркологом, і не має ні права ні відповідної компетенції та повноважень робити такі висновки і акцентувати на них увагу особи якій пропонується пройти огляд (це можна розцінювати як провокацію з боку уповноважено особи).

Потім поліцейський не почувши відмови йде до службового автомобіля, о 09:41:09 поліцейський повертається і знову починає переконувати та провокувати водія для отримання від нього відмови від проходження огляду а саме акцентує (без запитання від ОСОБА_1 ) на тому що процедура огляду займе не менше 2-ох годин, а навіть більше, і що ОСОБА_1 поспішає і на це в нього може не бути стільки часу. ОСОБА_1 повідомляє поліцейському що він ні в якому разі не відмовляється від проходження огляду, оскільки наскільки він чув це буде автоматичне визнання вини, але поліцейський почувши згоду на огляд знову розповідає ОСОБА_1 що процедура огляду на стан наркотичного сп`яніння займе дуже багато часу, і якщо ОСОБА_1 поспішає то він може не проходити огляд на стан наркотичного сп`яніння (коли поліцейський говорив він дуже акцентував увагу голосом на тому що ОСОБА_1 може поспішати і що може не проходити огляд, тим самим поліцейський всіляко відмовляє від проходження огляду, дезорієнтує увагу того кому пропонується пройти огляд).

ОСОБА_1 повідомляє що він дійсно поспішає, але не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, і категорично не згоден із наведеними поліцейським ознаками наркотичного сп`яніння нібито виявленими у нього, мотивуючи це тим що блідість обличчя тому що на вулиці холодно, і він знаходиться у схвильованому стані (внаслідок ДТП, і це нормальна реакція) і поведінка його повністю відповідає обстановці і обставинам які відбуваються наразі. Також ОСОБА_1 повідомляє поліцейському, що в нього відсутні ознаки наркотичного сп`яніння, і вимога поліцейського для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є безпідставною та незаконною.

О 09:47:30 год ОСОБА_1 не надав згоди для огляду, а поліцейський не ознайомивши із наслідками ОСОБА_1 від вчинення даних дій, нічого не повідомляючи ОСОБА_1 йде до службового автомобіля, сідаючи до нього і починає складати адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

О 09:57:23 поліцейський виходить із автомобіля, починає здійснювати заміри ширини проїжджої частини, в цей момент до нього підходить ОСОБА_1 і повідомляє поліцейському що він погоджується пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я (від останнього спілкування між ОСОБА_1 та поліцейським пройшло декілька хвилин), але поліцейський категорично ігнорує дане рішення ОСОБА_1 , і відмовляє у здійсненні огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 пояснюючи це тим що “матеріал вже надрукований і нічого не можна зробити” (тим самим грубо порушуючи право ОСОБА_1 на проходження огляду).

На відеозаписі взагалі не фіксується складанні протоколу, і даний поліцейський який відмовив у проходженні огляду фізично його не зміг би встигнути скласти, а тому відмова є безпідставною. ОСОБА_1 заперечує поліцейському і акцентує увагу на тому що він бажає пройти відповідний огляд згідно чинного законодавства, але поліцейський знову ж таки категорично відмовляє ОСОБА_1 мотивуючи це тим що йому “потрібно буде писати великий рапорт щоб списати використаний бланк протоколу” (09:57:43 год.). ОСОБА_1 , почувши це, знову (09:58:25 год) вимагає дотримання його права на проходження огляду на стан сп`яніння, пояснюючи це тим що він не відмовляється пройти огляд, і наполягає на його проведенні, але поліцейський разом із ще декількома поліцейськими ігнорують прохання та зауваження ОСОБА_1 і далі займаються здійсненням замірів проїжджої частини. ОСОБА_1 повідомляє що поліцейський спровокував його для надання відмови, не пояснивши наслідків, а також при здійсненні пропозиції проходження огляду всіляко акцентував увагу на тривалості її проходження і говорив що ОСОБА_1 може відмовитись тим часом дезорієнтував та ввів в оману останнього. ОСОБА_1 через хвилювання внаслідок ДТП і емоційного стану в повному обсязі не зрозумів як буде здійснюватися процедура огляду на стан сп`яніння, і чувши наполягання поліцейського про необов`язковість проходження огляду спочатку двічі дав згоду на проходження огляду.

При наступному, третьому разі при запитуванні працівника все таки погодився не проходити огляд (10:00:37год, 10:04:20 год), але через декілька хвилин обдумав спокійно дану ситуацію і наполягає на проходженні огляду оскільки категорично заперечує звинувачення поліцейського у наявності в нього ознак наркотичного сп`яніння. Також ОСОБА_1 повідомив що наразі він погоджується і наполягає на проведенні огляду, але поліцейський знову відмовляє у здійсненні огляду ОСОБА_1 . О 10:12:56 на відеозаписі фіксується як жінка-поліцейська починає ознайомлювати ОСОБА_1 із адміністративними матеріалами за ст. 124 КУпАП.

О 10:17:48 на відеозаписі фіксується як поліцейський починає ознайомлювати ОСОБА_1 із змістом складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, при ознайомленні ОСОБА_1 акцентує увагу на тому що він не відмовляється від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння як зазначено в протоколі, і він із цим категорично не згоден, також повідомляє що поліцейський дезорієнтував його при здійсненні пропозиції. Але поліцейські ігноруючи зауваження та заперечення ОСОБА_1 надають йому протокол на підпис, який він підписує та зазначає у поясненні свої заперечення на які впродовж тривалого часу поліцейські безпідставно не реагували. О 10:28:49 відеозапис завершується.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№544831, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності. Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які б з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши адвоката, та оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно положень ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255цього Кодексу.

Відповідно до положень п.1.1 Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за №1103 (далі Порядок).

Відповідно до п.п. 2,3,6,7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

При цьому, ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735).

За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння.

Як ст.266 КУпАП, так і Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачають проведення огляду на стан сп`яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров`я.

Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння.

Так, згідно пункту12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року за №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 4 Розділу І Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 Розділу І Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння.

А відповідно до положень п.7 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 544831 від 19.12.2025, 19 грудня 2025 року, о 09.30 год., в м. Харків, вул. Велика Панасівська, 67, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 став учасником ДТП та під час складання матеріалів у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме – звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А відмовився у встановленому законом порядку на місці ДТП.

Однак, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі, в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 01 грудня 2015 року за №1496/27941 визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду було надано окрім протоколу серії ЕПР 1 № 544831 від 19.12.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення наркотичного сп`яніння, диск відеозапису з місця події та рапорт, в якому зазначено, що 19.12.2025 під час несення служби за адресою м.Харків, вул. Велика Панасівська, 67 у складі екіпажу 3101 було отримано виклик «ДТП без травмованих». Водій ОСОБА_1 керуючи т/з VOLKSWAGEN GOLF, д.н.з. НОМЕР_2 став учасником ДТП та під час складання матеріалів у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме – звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А відмовився у встановленому законом порядку на місці ДТП. На водія складено протокол ЕПР 1 №544831 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та протокол серії ЕПР 1 №544791 за ст.124 КУпАП.

Водночас, дослідивши відеозапис з бодікамери 471148, який міститься в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , судом встановлено, що 09 год. 31 хв. 06с. працівником поліції було заявлено, що у водія вбачаються ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя.

09 год. 31 хв. 20с. запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А;

09 год. 31 хв. 20с. працівник поліції роз`яснює порядок проходження такого огляду і зазначає, що відмова це не автоматичне визнання своєї вини, а в відмова це коли людина поспішає;

09 год. 32 хв. 24 с. ОСОБА_1 погоджується пройти огляд.

Після чого, працівник поліції зазначає, що буде складатися протокол за ст.124 КУпАП, направлення, схема ДТП, з якою треба ознайомити водіїв, а тому треба чекати.

О 09 год. 32 хв. 52 с. на запитання працівника поліції щодо вживання ОСОБА_1 будь-яких речовин, останній одразу заперечив та пояснив, що не вживає наркотичні речовини.

При цьому працівник поліції зазначив: «якщо ми побачили ознаки, то скоріш за все щось покаже» (09 год. 35 хв. 54 с.); «можливо є сенс одразу все зробити» (09 год. 36 хв. 00 с.).

09 год. 41 хв. 07с. було вкотре запропоновано чи готовий ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога КНП ХОР ОКНЛ в м.Харкові по вул.Ахієзерів, 18А;

на що ОСОБА_1 відповів: «Так.»(09 год. 41 хв. 10 с.).

Тоді ж як, працівник поліції починає пояснювати:

- «якщо є ознаки, то це ще 2 год. займе, ми з`їздимо туди, ви здасте біологічний матеріал і ми повернемося сюди» (09 год. 41 хв. 19с.);

- «якщо ви відмовляєтесь, ми складемо протокол, передамо в суд, і суд прийме рішення» (09 год. 41 хв. 44с.).

Крім того, роз`яснено ОСОБА_1 , що «відмова це лише те, що ви на даний час відмовилися, ми просто складаємо матеріали, а все пояснювати будете в суді, якщо поспішаєте це одне питання, а ви ж напевно кудись їхали».

ОСОБА_1 зазначив, що він їхав на роботу, поспішав, але не відмовляється від проходження огляду (09 год. 44 хв. 10с.).

Проте, працівник поліції вказав, що має бути відповідь так чи ні, а те що він поспішав на роботу пояснюватиме в суді (09год. 44хв. 14с.).

При цьому, працівником поліції зазначено, -«я вбачаю у вас ознаки і пропоную пройти огляд в медичному закладі по вул.Ахієзерів, 18А, це Салтівське шосе, де здасте біологічний матеріал, що займе час, можливо буде черга» (09год. 45 хв. 37с.);

«ми лише складаємо матеріали, а рішення прийме суд» (09 год. 46хв. 55с.).

Тобто, на дослідженому відеозаписі судом встановлено, що ОСОБА_1 з початку розмови із працівниками поліції не висловлював відмови від проходження, а погодився на огляд і намагався надати пояснення, проте, працівниками поліції не було його вислухано, та на переконання суду штучно створено такі умови, при яких останній відмовиться від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відмова особи від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, яка не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення, та яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів, у тому числі і дій чи намірів інших осіб.

Таким чином, у даному випадку відмова ОСОБА_1 (09год. 45хв.37с.) від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не була пов`язана із бажанням останнього уникнути відповідальності, а пов`язана з діями працівника поліції, який неодноразово зазначав, що процедура огляду займе тривалий час, а медичний заклад знаходиться на іншому кінці міста. Крім того, працівник поліції не роз`яснив йому наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, передбачені ст. 130 КУпАП, а, навпаки, переконливо тлумачив водієві, що відмова пройти огляд є його правом, а не обов`язком.

Суд зауважує, що відповідно до положень п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, законодавством не тільки не передбачено права водія відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння, а й встановлено обов`язок водія пройти такий огляд на вимогу працівника поліції.

Крім того, коли ОСОБА_1 (09 год. 58хв. 30с.) підійшов до працівника поліції, і повідомив, що він не обізнаний, не знає як діяти і все ж таки хоче пройти огляд, останній повідомив, що матеріал вже складено, він нічого вже не може зробити, і йому доведеться складати рапорт (09 год. 59хв.40 с.).

Після цього, ОСОБА_1 ще неодноразово зазначав, що не відмовляється від огляду, однак був дезорієнтований працівниками поліції, які пояснювали йому, що якщо той поспішає, то він може відмовитися від огляду і потім пояснити все в суді (10 год. 18 хв.16 с., 10 год. 18 хв. 24с., 10 год. 18 хв. 50с.).

Окрім цього, суд зауважує, що ознаки, які були нібито встановлені працівниками поліції, є такими, що можливо встановити візуально, як ознаки сп`яніння за допомогою дослідження відеозапису, проте, такі ознаки у ОСОБА_1 відеозапис не підтверджує.

Даючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що дії працівника патрульної поліції, фактично і спровокували останнього на відмову від проходження огляду, яка за таких обставин не може вважатися вільною та такою, що не викликає сумнівів чи неоднозначного її тлумачення.

При цьому, суд зауважує, що згідно відеозапису з початку розмови із працівниками поліції ОСОБА_1 не висловлював відмови від проходження, а неодноразово погодився на огляд (09 год. 32 хв. 24с, 09 год. 41 хв. 10с., 09год. 58 хв. 30 с., 09 год. 59 в. 00с., 10 год. 18 хв. 16с., 10 год. 18 хв. 24с., 10 год. 18 хв. 50с.).

У даному випадку поліцейський, отримавши згоду ОСОБА_1 на проведення огляду на стан сп`яніння, мав би виконувати вимоги п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, згідно з яким з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Вважаю, що повторні пропозиції поліцейського пройти огляд після того, як водій вже неодноразово дав згоду, є схилянням до відмови.

З огляду на конкретні обставини зазначеної справи, є очевидним, що без зазначених дій працівника патрульної поліції, правопорушення не було б вчинено, тобто мало місце схиляння (підбурювання) ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду.

Наявні у справі докази не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення. Приймаючи дане рішення, суд керується п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», яким визначено, зокрема, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягується до відповідальності є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Зазначене узгоджується і з прецедентною практикою ЄСПЛ, відповідно до якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14 лютого 2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), пункт 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно з правовою позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Відповідно до вимог п. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі статтею 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність в діяннях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи з цих підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст., 130, 245, 247 ч. 1 п. 1, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Постанову може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її оголошення.

Повний текст постанови складено 20.07.2026.

Суддя А.М. Гримайло