Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №953/2971/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2971/26

н/п 2/953/2510/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Демченко С.В.,

секретар судового засідання – Тюльпа Я.Д.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

у с т а н о в и в:

11 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 11 липня 2018 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, за актовим записом № 753. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 11 липня 2018 року перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося та фактично шлюбні відносини припинені. Спільне життя з відповідачем суперечить її інтересам та вона не зацікавлена в збереженні шлюбу, тому просила розірвати шлюб, укладений з відповідачем.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 березня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2026 року задоволено клопотання відповідача та надано сторонам строк для примирення три місяці.

15 липня 2026 року до суду від позивачки надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому вона зазначила, що наданий судом сторонам строк для примирення не дав позитивних результатів, а примирення між нею та відповідачем не відбулося. У зв`язку з цим позивачка просила поновити провадження у справі та продовжити її розгляд по суті, оскільки наполягає на розірванні шлюбу, вважаючи, що його подальше збереження суперечить її інтересам.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про неможливість прибуття до суду.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову з таких підстав.

Суд встановив, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 11 липня 2018 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, за актовим записом № 753, під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 11 липня 2018 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області).

Від цього шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане 21 серпня 2020 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане 04 січня 2019 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

На підставі наданих сторонами доказів суд встановив, що сімейно-шлюбні відносини не підтримуються, спільне життя між подружжям стало неможливим через відсутність однакових поглядів на сімейне життя, внаслідок чого позивачка не має бажання зберегти сімейні відносини.

Реалізуючи положення ст. 112 СК України під час розгляду справи суд створив всі необхідні умови для всебічного та повного з`ясування обставин справи, а саме: за клопотанням відповідача надав сторонам строк для примирення на строк три місці, що відповідає положенням ст. 111 СК України та п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”, відповідно до якого судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Проте, як вбачається з клопотання позивачки, наданий судом строк для примирення не виправив ситуацію, яка склалася у родині, подружжя не знайшли компромісів та не прийшли до спільного рішення про збереження родинних відносин, у зв`язку з чим позивачка наполягає на розірванні шлюбу.

За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України та ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивачку наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбних відносин суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім`ї неможливим.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. Враховуючи те, що позивачка у позовній заяві просить після розірвання шлюбу залишити її прізвище без змін, суд залишає їй шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Позивачка не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі ч. 3 ст. 105, ст.ст. 110, 111, 112 Сімейного Кодексу України і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11 липня 2018 року Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, за актовим записом № 753 - розірвати.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 22 липня 2026 року.

Суддя С. В. Демченко