Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №200/9916/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року справа №200/9916/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 р. у справі №200/9916/25 (головуючий І інстанції Черникова А.О.) за позовом Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення розрахунку розміру пенсії позивача без врахування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити розрахунок пенсії позивача з врахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення з 29.11.2024 року, з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо здійснення розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 без врахування ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, з 29.11.2024 року, та виплатити з урахуванням фактично сплачених сум.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів зазначає, що інші зобов`язання щодо обчислення пенсійної виплати з врахуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у судових рішеннях у справі №200/318/25 відсутні.

Позивач не звертався із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, жодних рішень про відмову у проведенні перерахунку пенсії органами ПФУ не приймалося.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України згідно паспорта серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно довідки від 12 грудня 2022 року №1225-7001661317 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі 200/318/25, яке було залишено без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 року, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.12.2024 № 054450005012 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 29.11.2024, зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на пенсію у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання у Донецькому гірничому технікумі ім. Є.Т.Абакумова за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» з 01.09.2001 по 29.06.2004 та періоди роботи з 02.09.2004 по 18.02.2007 – гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 19.02.2007 по 02.11.2008 – майстром гірничим підземним з повним робочим днем під землею та до пільгового підземного стажу на провідних професіях, який дає право на пенсію у відповідності до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 03.11.2008 по 31.05.2022 – гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВП «Шахтоуправління Південнодонбаське №1» ДП «Донецьквугілля», з 01.10.2024 по 28.11.2024 – гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля».

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 року рішення від 02.04.2025 року залишено без змін.

Відповідно Рішення 054450005012 від 21.11.2025 про перерахунок пенсії, позивачу призначена пенсія за віком за рішенням суду з 29.11.2024 року довічно. Страховий стаж (повний) становить 41 рік 10 місяців 17 днів. Відповідно до постанови КМУ №202(25) підземні роботи – 26 років 10 місяці 29 днів.

Відповідачем не заперечується той факт, що позивачу була призначена пенсія без врахування положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідач у відзиві зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі №200/318/25 ними було виконане в межах судового рішення.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

В силу ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 2 вересня 2008 року №345-VI (далі – Закон №345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

Статтею 8 Закону України № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV в редакції на час звернення позивача з заявою, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Отже, обов`язковою умовою для застосування положень Закону № 345-VI є зайнятість особи на підземних роботах протягом повного робочого дня, а тому вказана обставина є вирішальною.

Аналогічний правовий висновок був викладений Верховним Судом у постановах від 27 серпня 2020 року у справі №442/3559/17, 13 жовтня 2020 року у справі № 442/3555/17, від 29.12.2021р. у справі № 345/2562/17, від 02 грудня 2021 року у справі №280/281/17.

Як вже було зазначено вище, пільговий стаж позивача за Списком №1 роботи підземні, професії за пост.№202 (25) дорівнює 26 років 10 місяці 29 днів.

Таким чином, позивач працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345.

Доводи апелянта, що інші зобов`язання щодо обчислення пенсійної виплати з врахуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у судових рішеннях у справі №200/318/25 відсутні, колегія суддів не приймає, оскільки при перерахунку пенсії на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у справі 200/318/25 відповідач зобов`язаний був керуватися положеннями чинного пенсійного законодавства та відповідно здійснити розрахунок розміру пенсії при його перерахунку керуючись вимогами статті 28 Закону № 1058 та з урахуванням положень ст. 8 Закону № 345-VI.

При цьому, право на розрахунок пенсії відповідно до Закону № 345 не пов`язано з поданням заяви про перерахунок пенсії, а пенсійний орган, з врахуванням стажу та характеру роботи, зобов`язаний сам при розрахунку розміру пенсії застосувати положення Закону № 345 за наявності відповідних підстав, що свідчить про помилковість висновків апелянта, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дати її призначення, з 29.11.2024 року, та виплатити з урахуванням фактично сплачених сум.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 р. у справі №200/9916/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 р. у справі №200/9916/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 23 липня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко