Постанова від 22 липня 2026 р. у справі №200/9984/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року справа №200/9984/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Трун Ольги Валентинівни на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року (повне судове рішення складено 24 лютого 2026 року) у справі № 200/9984/25 (суддя в І інстанції Чучко В.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі – ГУ ПФУ в Донецькій області, Управління) про:

- визнання протиправними дій, які полягають в неправильному проведенні розрахунку пенсії;

- зобов`язання обчислити пенсію з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу позивача), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19 квітня 2023 року, зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком 1 періоди роботи: з 22.07.2009 по 29.12.2016, з 30.12.2016 по 19.03.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 1 спірних періодів роботи, що призвело до неправильного розрахунку пенсії без застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, пенсію позивачу призначено на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Отже, на думку суду першої інстанції, призначення пенсії за Списком 2 виключає можливість застосування ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Отже, підставою для застосування при обчисленні пенсії ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці, є наявність стажу роботу за Списком 1.

При цьому, зовсім не важливо, на підставі якої статті призначено пенсію, як на це вказує суд першої інстанції.

Отже, для вирішення даного спірного питання, необхідно встановити наявність у позивача стажу за Списком 1, у розмірі встановленому законом – для жінок це 7,5 років стажу за Списком 1.

Закон вказує на необхідність звернення з заявою про перерахунок пенсії лише у випадку, коли на момент призначення пенсії у пенсіонера був відсутній необхідний пільговий стаж за Списком 1, але він продовжив працювати на підземних роботах і здобув необхідний пільговий стаж за Списком 1 вже після призначення пенсії. Натомість, в даній справі, позивач на момент призначення пенсії (19 квітня 2023 року) мав 10 років 7 місяців 28 днів пільгового стажу за Списком 1, в такому випадку відповідач повинен був розрахувати пенсію у відповідності до абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідач надіслав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача в повному обсязі.

Зазначав, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року по справі № 200/2535/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області 06.11.2025 прийнято рішення № 104850005580 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 з 19.04.2023. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у зарахуванні певного стажу позивача, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Разом з цим, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день. Однак, стаж за Списком № 1 у позивача не розраховано. Судовим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року по справі № 200/2535/25 на Головне управління ПФУ у Київській області не покладено зобов`язання щодо застосування норм статті 8 Закону № 345. У зв`язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.

Позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Добропілля) як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 з 19.04.2023.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 200/2535/25, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію ОСОБА_1 за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19 квітня 2023 року.

На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області 06.11.2025 прийнято рішення № 104850005580 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788 з 19.04.2023.

Позивач вважає, що має необхідний стаж за Списком № 1, який складається з періодів роботи з 22.07.2009 по 29.12.2016, з 30.12.2016 по 19.03.2020, для застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а отже відповідачем протиправно не зараховано спірні періоди роботи до Списку №1, що призвело до неправильного проведення розрахунку пенсії.

При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

16.09.2008 набув чинності Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Цей Закон спрямований на підвищення престижності-шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально - побутових проблем шахтарів.

Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Однією з умов особливостей застосування Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є наявність 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок на роботах за списком №1.

Крім того, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

З огляду на викладене, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать лише працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Так, сторонами не заперечується той факт, що позивачу призначена пенсія за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Спірним у цій справі також є питання щодо права позивача на розрахунок її пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

При цьому, статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.07.2019 №345/3954/16-а.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що пенсію позивачу призначено на виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області за Списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому, Головне управління Пенсійного України в Донецькій області, де перебуває на обліку позивач, не розглядало заяву позивача про призначення пенсії від 19.04.2023 та не здійснювало розрахунок стажу позивача при призначенні пенсії.

Крім того, позивач не звертався до відповідача з приводу перерахунку пенсії з зарахуванням спірних періодів роботи по Списку № 1, відповідно, відповідач не відмовляв в такому перерахунку, а отже відповідачем не було порушено прав позивача, тому для проведення перерахунку пенсії законні підстави відсутні.

Враховуючи викладене, окружний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спершу слід вказати, що місцевий суд вірно не прийняв до уваги посилання відповідача га пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки пенсія позивачу призначена з 19.04.2023 на виконання рішення суду від 11.06.2025, а з позовною заявою позивач звернулась до суду 17.12.2025.

Також, щодо посилань відповідача на необхідність залучення до участі у справі в якості відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оскільки підставою звернення до суду та предметом спору в даній справі є: рішення № 104850005580 від 26.04.2023 Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, окружний суд обґрунтовано зазначив, що позивачем не оскаржується вказане рішення та не заявлено жодних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Щодо застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці», мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Отже, підставою для застосування при обчисленні пенсії ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є наявність стажу роботу за Списком 1.

При цьому, не важливо, на підставі якої статті призначено пенсію, як на це вказав суд першої інстанції.

Отже, для вирішення даного спірного питання, необхідно встановити наявність у позивача стажу за Списком 1 у розмірі, встановленому законом – для жінок це 7,5 років стажу за Списком 1.

Як вбачається з довідки про стаж, врахований для обчислення пенсії, наданої позивачем до позовної заяви, відповідач не зарахував періоди роботи з 22.07.2009 по 29.12.2016, з 30.12.2016 по 19.03.2020 до Списку 1.

В свою чергу, позивач вказує на протиправність таких дій, що підтверджує відповідними доказами.

Зокрема, як вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1 , вона працювала на підземних роботах повним робочим днем у шахті:

- з 22.07.2009 по 29.12.2016 - медична сестра під землею з повним робочим днем у шахті підземного пункту охорони здоров`я (запис 8-12);

- з 30.12.2016 по 19.03.2020 - медична сестра підземна другої категорії шахти «Добропільскій» з повним робочим днем у шахті (запис 13-14).

Зазначені обставини також підтверджуються довідкою від 08.08.2022 № 1/1586 та довідкою 28.06.2022 №1/1306. Згідно цих довідок вбачається, що позивач у період з 22.07.2009 по 29.12.2016 (7 років 5 місяців 8 днів) та з 30.12.2016 по 19.03.2020 (3 роки 2 місяці 20 днів) працювала на посадах, що передбачені підрозділом 1 розділу 1 Списку 1.

Крім того, відповідно до довідки ОК-5, зазначений період роботи позивача обліковується за кодом спец стажу :

ЗПЗ014А4 - інженерно-технічні працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202;

ЗПЗ013А1- працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Враховуючи наведене, позивач підтвердив належним документами наявність в нього 10 років 7 місяців 28 днів пільгового стажу за Списком 1, отже відповідач протиправно не здійснив розрахунок пенсії позивачу відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Посилання відповідача не те, що позивач не звертався до нього із відповідною заявою є необґрунтованим.

Відповідач повинен обраховувати та виплачувати пенсію у відповідності до діючого законодавства без будь-якого звернення пенсіонера.

В свою чергу, законодавство дозволяє останньому звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, в тому числі права на обчислення своєї пенсії відповідно до вимог закону.

Також закон вказує на необхідність звернення з заявою про перерахунок пенсії лише у випадку, коли на момент призначення пенсії у пенсіонера був відсутній необхідний пільговий стаж за Списком 1, але він продовжив працювати на підземних роботах і здобув необхідний пільговий стаж за Списком 1 вже після призначення пенсії. Натомість, в даній справі, позивач на момент призначення пенсії (19 квітня 2023 року) мав 10 років 7 місяців 28 днів пільгового стажу за Списком 1, в такому випадку відповідач повинен був розрахувати пенсію у відповідності до абз.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню, з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних працездатних осіб - 3028 гривень.

В даному випадку це: 3028 грн * 0,4 * 0,8 = 968,96 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В даному випадку це: 968,96 * 150% = 1453,44 грн.

За подання до суду позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн, а за подання апеляційної скарги - 1453,44 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір у межах сум, передбачених законодавством: 968,96 + 1453,44 = 2422,40 грн.

Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача Трун Ольги Валентинівни – задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 200/9984/25 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які полягають в неправильному проведені розрахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області обчислити пенсію ОСОБА_1 з розрахунку 80% відсотків від заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19 квітня 2023 року, зарахувавши до пільгового стажу позивача за Списком 1 періоди роботи: з 22.07.2009 по 29.12.2016, з 30.12.2016 по 19.03.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Україна, Донецька обл., місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3 ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Повне судове рішення – 23 липня 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук