Рішення від 21 липня 2026 р. у справі №398/276/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/276/26

провадження №: 2/398/1704/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"22" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Грицик Денис Сергійович, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Грицик Д. С., звернувся до суду із позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів, що встановлений рішенням Олександрійського міськрайонного суду, згідно виконавчого листа № 2-215 про стягнення з нього на користь відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 12.11.2011 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з до частини заробітку (доходу). Стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Позовна заява обгрунтована тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у 2011 році було розірвано шлюб, укладений між позивачем та відповідачем. 27.10.2011 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист № 2-215 про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу). Грошові кошти стягувались в ході виконавчого провадження № 30720153 як сплата аліментів, заборгованість зі сплати відсутня. Позивач не заперечує того, що у нього є обов`язок утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття відповідно до батьківського обов`язку та приписів ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України. Разом з тим позивач просить суд врахувати ті обставини, що у позивача суттєво змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки після розлучення з відповідачем позивач одружився вдруге, шлюб було зареєстровано 20.08.2016 року. В цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька - ОСОБА_4 . З другою дружиною позивач також розлучився, що підтверджується рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26.09.2022 року про розірвання шлюбу. Наразі позивач не проживає однією сім`єю з жодною із колишніх дружин, а має інші стосунки та проживає разом з іншою жінкою та веде спільне господарство. Позивач утримує дитину від другого шлюбу та самостійно перераховує щомісяця кошти на картковий рахунок колишній дружині. Щодо стягнення аліментів на утримання доньки від другого шлюбу колишня дружина не зверталась до суду. Таким чином, з ОСОБА_1 фактично стягуються аліменти на одну дитину, а другу він утримує добровільно за домовленістю з колишньою дружиною, тобто фактично він утримує двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини заробітку (доходу), а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в середньому на місяць приблизно в розмірі 2500 грн. Враховуючи викладене, вважає, що загальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з нього, має бути зменшений із розрахунку утримання ним двох дітей та має становити на одну дитину частину заробітку (доходу).

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Грицик Денис Сергійович, до ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на дитину. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 29 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 29 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 22 червня 2026 року.

22 липня 2026 року через систему “Електронний суд” представником позивача подано клопотання про уточнення відомостей про відповідача та зазначено правильні відомості, а саме: відповідач - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, в судове засідання не з`явився. Представник позивача адвокат Грицик Д.С. подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі. Додаткові клопотання та заяви відсутні, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася, повідомлена про розгляд справи належним чином шляхом направлення судової повістки ОСОБА_7 за адресою зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_2 ), проте до суду повернулось рекомендоване поштове відправлення з відміткою “адресат відсутній”.

Також суд повідомив ОСОБА_8 про розгляд справи шляхом розміщення оголошень про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України (https://od.kr.court.gov.ua/sud1118/) відповідно.

Враховуючи норми ч. 11 ст. 128 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК ухвалив провести заочний розгляд цієї справи за наявними матеріалами.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Відповідно до паспорта громадянина України НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , виданого Таращанським РС Управління ДМС України в Київській області 07 жовтня 2013 року, у розділі місце проживання зазначено: АДРЕСА_3 ; сімейний стан: 20.08.2016 р. зареєстровано шлюб а/з № 221 з ОСОБА_9 , 1993 р.н, прізвище після реєстрації шлюбу - ОСОБА_10 .

Відповідно до картки фізичної особи -платника податків № НОМЕР_3 від 21.10.2005 р., ОСОБА_1 отримав ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_7 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є: батько - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується цифровою копією Актового запису про народження від 04.11.2025 р. (Свідоцтво № НОМЕР_5 від 08.04.2011 р., актовий запис 7, складений Андріївською сільською радою Олександрійського району).

На підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2011 року та виданого на його виконання виконавчого листа № 2-215 від 27.10.2011 року, з ОСОБА_1 на користь відповідача стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_9 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_11 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 від 15.03.2017 р., виданим Виконавчим комітетом Коржівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 26.09.2022 року у справі № 585/1659/22 (провадження № 2/585/530/22) задоволено позов ОСОБА_11 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Розірвано шлюбу між ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який був зареєстрований 20 серпня 2016 року Роменським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 221.

Відповідно до копій квитанцій про поповнення картки по номеру ОСОБА_1 проводив переказ власних грошових коштів ОСОБА_11 (картка отримувача НОМЕР_7 ), а саме: 27.05.2024 р. на суму 2000,00 грн; 16.01.2025 року на суму 998,00 грн; 17.02.2025 р. на суму 1005,03 грн; 22.02.2025 р. на суму 2010,05 грн (платник ОСОБА_12 ) 06.03.2025 р. на суму 3013,96 грн; 15.04.2025 р. на суму 1005,03 грн; 19.05.2025 р. на суму 1507,54; 18.06.2025 р. на суму 1507,54 грн; 14.07.2025 р. на суму 2500 грн; 14.07.2025 р. на суму 1500 грн; 14.07.2025 р. на суму 3000 грн; 28.07.2025 р. на суму 4950,00 грн.

При цьому, суд відхиляє як неналежний доказ квитанцію від 22.02.2025 р. на суму 2010,05 грн, платником у якій вказана інша особа ОСОБА_12 , оскільки вона не є належним та допустимим доказом понесених витрат на утримання дитини безпосередньо позивачем.

Відповідно до Довідки форми ОК-5 ( індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру Пенсійного фонду) щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 за період з 2005 року по 2025 рік, яка містить дані про суми заробітної плати, з якої сплачено ЄСВ, та страховий стаж ОСОБА_1 . Зокрема, судом встановлено, що загальна сума офіційного доходу позивача, з якого сплачено страхові внески, за 2024 рік склала 457 986,81 грн, а за 2025 рік — 450 067,11 грн, що свідчить про його стабільний середньомісячний дохід у розмірі понад 37 000 грн.

Відповідно до відповіді Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на запит суду щодо відомостей про реєстрацію місця проживання зазначено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3064622 від 22.07.2026 р. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Норми права, які застосував суд

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 1 ст. 3 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я, тоді як право вимагати зміни способу присудження аліментів має лише одержувач аліментів. Такий правовий висновок міститься у постанові КЦС ВС від 24.02.2020 у справі №539/3532/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною першою ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Мотивована оцінка і висновки суду

Оцінюючи заявлені позивачем підстави для зменшення розміру аліментів, дослідивши надані суду в обґрунтування позовних вимог докази, суд вважає доведеним зміну сімейного стану позивача, а саме: перебування на утриманні позивача ще однієї дитини, яка народилась після прийняття Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надані позивачем докази підтверджують факт перебування на утриманні позивача двох дітей. Суд враховує сталу правову позицію Верховного Суду, що викладені, зокрема, у постановах від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 та від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23, згідно з якою зміна сімейного стану платника аліментів є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Отже, встановлені судом обставини підтверджують зміну сімейного стану позивача, що є законною підставою для зменшення розміру аліментів, що стягувались на утримання однієї дитини ОСОБА_3 .

Водночас, суд наголошує, що наявність іншої дитини не є підставою для автоматичного та безумовного зменшення аліментів. Як вказав Верховний Суд у постанові від 22 липня 2024 року у справі № 688/4308/23, у кожній конкретній справі суд з`ясовує наявність підстав для зменшення розміру аліментів з урахуванням усіх обставин та балансу інтересів. При цьому визначальним критерієм при зміні розміру аліментів є забезпечення належного утримання дитини. Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Як встановлено судом з довідки форми ОК-5, позивач має стабільний офіційний дохід, який за 2024–2025 роки склав близько 37 000 грн на місяць. Згідно з частиною п`ятою статті 183 СК України правомірним орієнтиром розміру аліментів на двох дітей є одна третина заробітку (доходу) платника аліментів, тобто по 1/6 частині на кожну дитину. Тобто на одну дитину припадає частка від поточного доходу позивача. Суд констатує, що сума аліментів на утримання першої дитини (доньки ОСОБА_14 ) за умови зменшення частки до вказаного розміру перевищуватиме, як мінімальний гарантований так і мінімальний рекомендований розмір аліментів і буде достатньою для її належного утримання та розвитку. За таких обставин, зменшення частки стягнення з 1/4 до 1/6 є пропорційним, справедливим, відповідає інтересам обох дітей та враховує інтереси позивача.

Враховуючи правову позицію, викладену в п. 23 Постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», аліменти у зміненому (зменшеному) розмірі стягуються з дня набрання законної сили рішенням суду, яким зменшено розмір аліментів, а не з 12.11.2011 року, як заявлено в позовних вимогах.

Крім того, суд відхиляє вимогу позивача про встановлення максимального розміру стягуваних аліментів на рівні "не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку". Відповідно до частини п`ятої статті 183 СК України та пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України, зазначене обмеження максимальної суми застосовується виключно у разі пред`явлення вимоги про стягнення аліментів у порядку наказного провадження (шляхом видачі судового наказу). Оскільки даний спір розглядається в порядку позовного провадження, встановлення максимальної межі аліментів чинним законодавством не передбачено, а застосування такого обмеження судом призвело б до безпідставного звуження майнових прав дитини.

Одночасно з цим суд зазначає, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідає імперативним вимогам чинної редакції частини другої статті 182 СК України, а не 30 відсотків, як помилково просив позивач. З огляду на ці міркування, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 08 січня 2025 року у справі № 567/1462/23, згідно з якою у справах про зменшення розміру аліментів у разі часткового задоволення позову судовий збір підлягає пропорційному стягненню з відповідача.

Звертаючись до суду, позивач просив змінити розмір аліментів з 12.11.2011 року та встановити мінімальний розмір аліментів на рівні 30% прожиткового мінімуму. Судом позовні вимоги задоволено частково: розмір аліментів зменшено до 1/6 частини, однак стягнення у новому розмірі визначено з дня набрання рішенням законної сили, а гарантований мінімум встановлено на рівні 50% прожиткового мінімуму згідно з імперативними нормами закону. Оскільки позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, а позов задоволено частково, тобто наполовину з огляду на зміну дати та гарантованого мінімуму, стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сума судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 665 грн 60 коп (1331,20 грн / 2). Решта судових витрат залишається за позивачем.

Доказів наявності інших витрат, зокрема і на професійну правничу допомогу, позивач не надав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 141, 213, 265 ЦПК України ст.ст. 180-183, 192 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє представник адвокат Грицик Денис Сергійович, до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2011 року у справі № 2-2152/11 на користь ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , встановивши їх у новому розмірі, а саме:

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням про зміну розміру аліментів законної сили і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Аліменти у зміненому розмірі стягуються з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ;

відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: адреса останнього відомого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 22 липня 2026 року.

Суддя Орловський В.В.