Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №620/4344/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 22 липня 2026 р.

Справа: №620/4344/26

Суддя: Сергій КЛОПОТ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/4344/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.

1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.02.2026, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2026 виплату пенсії за вислугу відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою судді від 05.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 , проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (по особовому складу) від 21 серпня 2025 року № 430 відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, я був звільнений із служби цивільного захисту та виключений з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій за підпунктом 4 пункту 176 (у зв`язку із скороченням штату), з 26 серпня 2005 року.

Вислуга років станом на 26 серпня 2005 року: календарна - 26 років 00 місяців 08 днів; пільгова - 00 років 01 місяць 20 днів; разом - 26 років 01 місяць 28 днів.

Оскільки позивач набув права на пенсію, він звернувся з відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та додав належні документи.

Відповідно з 27.08.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області позивачу призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Також Пенсійним фондом України позивачу 22.01.2026 року видано довічно пенсійне посвідчення Серія НОМЕР_1 про призначення пенсії за вислу років.

19 вересня 2025 року позивач уклав контракт з Державною прикордонною службою України про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу та на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19 вересня 2025 року № 1365-ос прийнятий на військову службу за контрактом.

У військовому квитку позивача Серія НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.10.2025 року, зроблена відповідна відмітка в графі «Проходження військової служби».

Листом від 26.01.2026 року № 2500-0505-8/8385 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило, що у зв`язку з надходженням військового квитка серія НОМЕР_3 від 25.10.2025, згідно з яким позивач був прийнятий на службу з 19.09.2025, по його особовому рахунку виникла переплата пенсії за період з 27.08.2025 по 31.01.2026 у розмірі 91418,86 грн. та запропоновано повернути зазначені кошти.

Також з 01.02.2026 року позивачу припинена виплата пенсії.

Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 2 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється.

Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення.

Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

В зв`язку з цим 25.02.2026 року позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області заяву з проханням поновити з 01.02.2026 виплату пенсії за вислугу відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також просив надати належним чином завірену копію рішення про призначення пенсії з 27.08.2025 року та розрахунки пенсії на 27.08.2025, на 01.12,2025.

Листом від 23.03.2026 року № 5927-4503/Н-02/8-2500/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовило позивачу в поновленні пенсії пославшись на те, що на дату подання документів для призначення пенсії я був прийнятий на військову службу. При цьому мені не надані копії рішення про призначення мені пенсії з 27.08.2025 року та розрахунки пенсії на 27.08.2025, на 01.12.2025.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області незаконними, та такими, що порушують його права, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне..

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально- виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (далі - Закон України № 2262- XII).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Умови пенсійного забезпечення регламентовані статтею 2 Закону № 2262- ХІІ, за загальними правилами частини першої якої, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення (частина друга статті 2 Закону № 2262-ХІІ).

У свою чергу, згідно із частинами третьою та четвертою статті 2 Закону № 2262-ХІІ пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення.

Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХП, визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Аналогічне визначення особливого періоду надане і в статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-ХП «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-ХП), якою передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової).

Статтею 1 Закону № 3543-ХП визначено, що мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до абзацу четвертого статті 1 Закону № 3543-ХП завданням мобілізації є, зокрема, здійснення комплексу заходів, спрямованих на переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, організацію і штати воєнного часу.

Загальновідомим є факт запровадження воєнного стану в Україні. Воєнний стан було запроваджено з 24.02.2022 після повномасштабного вторгнення Росії, що було підтверджено Указом Президента України та затверджено Верховною Радою, та наразі триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Аналіз наведеної норми Закону дає підстави стверджувати, що громадяни України які захищають національну безпеку та цілісність нашої держави можуть бути призвані на строкову службу, мобілізовані або прийняті на службу за контрактом, але в будь якому випадку вони мають гарантії захищені законодавством України.

Отже, оскільки позивач був прийняття за контрактом на військову службу під час мобілізації, то на нього розповсюджується дія частини третьої статті 2 Закону № 2262-ХІІ щодо не припинення виплати пенсії, що вказує на протиправність оскаржуваних дій відповідача щодо припинення виплати пенсії.

Окремо суд зазначає, що відповідач, будучи сповіщеним про розгляд справи судом, заперечень до позову не подав, чим фактично визнав позовні вимоги.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, зі встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії з 01.02.2026, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області поновити ОСОБА_1 з 01.02.2026 виплату пенсії за вислугу відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua