Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №620/3481/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 року м.Чернігів Справа № 620/3481/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області та просить наступне.

Вирішити питання про право на основну пенсію за січень, лютий 2026 року в розмірі 20 760 грн/місяць та протиправним її призначення, виплату Головним управлінням в розмірі 12 662,77 грн/місяць, як і в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №521/15387/16-а.

Стягнути з Головного управління на користь недоплачену основну пенсію за січень, лютий 2026 року в розмірі 16 194,46 грн.

Вирішити питання про право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю за січень, лютий 2026 року в розмірі 1 946,25 грн/місяць та протиправним її не призначення Головним управлінням, як у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 521/15387/16-а.

Стягнути з Головного управління на користь додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю за січень, лютий 2026 року в розмірі 3892,50грн.

Ухвалою судді від 20.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 01.11.2021 по теперішній час отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі — Закон № 796-ХІІ).

З 25.07.2007 по 31.10.2021 позивач отримувала пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС відповідно до Закону № 796-ХІІ. З 16.04.1996 по 24.07.2007 отримувала пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, відповідно до Закону № 796-ХІІ.

З 16.01.1996 по 15.04.1996 отримувала пенсію по 3 групі інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Такі положення щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовані Законом № 796-ХІІ.

На виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 за №1- р(ІІ)/2021 Верховною Радою України було внесено зміни до статті 54 Закону №796- ХІІ. Зміни внесені Законом України від 29.06.2021 за №1584-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб”, який набрав чинності з 1 липня 2021 року (далі - Закон №1584-ІХ).

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону №1584-ІХ установлено, що у разі якщо в осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону № 796-ХІІ, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також в осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат та компенсацій до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю I групи - 100 відсотків, в осіб з інвалідністю II групи - 80 відсотків, в осіб з інвалідністю III групи - 60 відсотків розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за попередній рік, таким особам з інвалідністю виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Статтею 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, зокрема, що пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи може призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими, зокрема, для ІІІ групи інвалідності - 3700 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 “Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (зі змінами, далі — Порядок № 1210).

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону № 796- ХІІ (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 9 Порядку передбачено, за бажанням осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, пенсії по інвалідності, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа розраховуються виходячи із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та обчислюються за формулою.

Розмір пенсії позивача у зв`язку з втратою годувальника в період 2025 року, 2026 року обчислено із розрахунку на одного непрацездатного члена сім`ї у розмірі 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, який належав до категорії осіб, пенсії яким обчислюються відповідно до п.9 вказаного Порядку та з 01.03.2025 становив 13366,90 грн., з 01.01.2026 — 13425,40 грн, з 01.03.2026 — 14990,01 грн.

Розмір пенсії Позивача по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС відповідно до Закону № 796-XII обчислена відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону № 796-XII станом на 01.08.2021 становив 5027,76 грн.

Тобто, за документами пенсійної справи пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до рішення Першого сенату Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року №4-р(І)/2024 (далі - Рішення № 4-р) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону № 796-XII зі змінами.

Частина третя статті 54 Закону № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відтак суд наголошує на неможливості застосувати вказане Рішення Конституційного Суду України від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 до правовідносин, які виникли до його прийняття та з урахуванням відстрочення втрати чинності (визнання неконституційною норми), що встановлено самим рішенням, а саме - через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.

Крім того, суд зазначає, що передбачена ст. 50 Закону № 796-XII додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою) та поширюється на певне коло осіб, тобто не передбачена ч. 1 ст.46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України, як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги, за умови дотримання конституційних норм та принципів.

Передбачена статтею 50 Закону № 796-XII додаткова пенсія за заподіяну шкоду здоров`ю є важливою формою державної підтримки в системі соціального захисту населення. Вона має допоміжний і стимулювальний характер, спрямована на створення гідних умов для життєзабезпечення осіб і захист їхніх прав і інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері. Цей вид пенсії покликаний забезпечити додаткові гарантії для тих, хто зазнав шкоди здоров`ю, сприяючи їхній соціальній стабільності та відновленню життєвих можливостей.

Оскільки нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до першої категорії, встановлено прямою нормою закону й водночас цей вид виплат не визначений у Конституції України як обов`язкова складова права на соціальний захист, гарантованого ст. 46, Верховна Рада України має законодавчу свободу у формуванні порядку надання цієї державної допомоги.

Така свобода дій дозволяє парламенту самостійно визначати умови, розміри та механізми виплат, забезпечуючи при цьому баланс між соціальними гарантіями громадянам і можливостями державного регулювання в галузі соціального захисту.

Пунктом 13 Порядку № 1210 передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону № 796-XII виплачується у таких розмірах: для осіб з інвалідністю ІІ групи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою — 379,60 гривні.

Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до категорії 1, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 ст. 116 Конституції України.

Відтак у спірний період відсутні правові підстави для перерахунку та виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

З огляду на викладене, відмовляючи у задоволенні заяви позивача Головне управління діяло правомірно, оскільки позивачу виплачується пенсія в разі втрати годувальника відповідно з чинними нормами Закону № 796-XII.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі — Закон) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з статтею 33 Закону пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи — 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону.

Враховуючи наведене, суд дійшов переконання, що у позивача відсутнє право на призначення основної пенсії за січень, лютий 2026 року в розмірі 20 760 грн/місяць та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю за січень, лютий 2026 року в розмірі 1 946,25 грн/місяць.

Від так у суду відсутні підстави стягнення коштів з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А, м. Чернігів,Чернігівський р-н, Чернігівська обл.,14005) про визнання протиправними дій та стягнення коштів, – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 23 липня 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ