Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №580/4286/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року справа № 580/4286/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії по відстрочках ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Семенюк О.Г. в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Комісії по відстрочках ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) в якій просить:

- визнати протиправною відмову Комісії по відстрочках ІНФОРМАЦІЯ_2 у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу, оформлену протоколом №64/7 від 14.04.2026;

- зобов`язати Комісію по відстрочках ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу на підставі п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначила, що позивач скориставшись свої правом, звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із тим, що його дружина є особою з інвалідність ІІІ групи та має захворювання, яке згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду, віднесено до класу F00- F99 "Психічні та поведінкові розлади". Проте, відповідач відмовив у наданні відстрочки, у зв`язку із тим, що не додано документів, які б підтверджували наявність у дружини заявника захворювання (визначеного цим пунктом) саме у теперішній час та/або причину інвалідності, з діагнозом F34.1, яке відповідно до МКХ-10 відноситься до стійких розладів настрою (афективних). Водночас такі висновки відповідача представник вважає необгрунтованими та такими, що суперечать наданим медичним документам та чинному законодавству, а також свідчать про неправильне розуміння правової природи відповідного захворювання. З огляду на викладене, рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на подання відзив на позовну заяву не скористався. Відзив у встановлений судом строк не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, про що 12.05.2017 складено відповідний актовий запис №396.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №438339 ОСОБА_3 05.09.2024 встановлено третю групу інвалідності, загальне захворювання, безтерміново. Підстава: акт огляду МСЕК №2762.

Згідно епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №44 ОСОБА_3 з 13.01.2022 до 03.02.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" з діагнозом F34.1 - Дістімія. Результат лікування: виписана з поліпшенням.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста (лікар-психіатр) КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" від 03.03.2026 ОСОБА_3 встановлено діагноз "Дістімія".

Через електронну систему "Дія" позивач 11.04.2026 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки. Категорія відстрочки: "особи, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю ІІІ групи через тяжке захворювання чи втрату органів".

Відповідно до опису вхідного пакету документів із електронної системи «Дія», до заяви позивачем долучено копії таких документів: свідоцтва про шлюб; довідки до акта огляду МСЕК; облікової картки платника податків або паспорта чоловіка чи дружини з інвалідністю (за умови відмови від РНОКПП); військово-облікового документа; консультаційного висновку; епікризу.

На підставі розгляду отриманих документів Комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом від 14.04.2026 №64/7, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови: не додано документів, які б підтверджували наявність у дружини заявника захворювання (визначеного цим пунктом) саме у теперішній час та/або причину інвалідності, з діагнозом F34.1, яке відповідно до МКХ-10 відноситься до стійких розладів настрою (афективних).

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан, який продовжувався в подальшому та діє до цього часу.

Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема: які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Як передбачено пунктом 1 Порядку №560, цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Відповідно до пункту 56 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із пунктом 57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

За змістом пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, військовозобов`язаних СБУ чи розвідувальних органів) особисто через центри надання адміністративних послуг подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Адміністратор центру невідкладно засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг формує та передає заяву відповідно до Порядку подання через центри надання адміністративних послуг із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяв про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 р. № 1364.

Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (Центральним управлінням або регіональним органом СБУ чи відповідним підрозділом розвідувального органу) не пізніше ніж протягом одного робочого дня з дня її отримання.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі).

Відповідно до п.59 Порядку №560, за наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов`язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно із пунктом 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. У разі позитивного рішення у протоколі окремо зазначається строк, на який надано відстрочку, та строк дії відповідних законних підстав (настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку). У разі відмови у наданні відстрочки у протоколі зазначаються причини такої відмови.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки заявникові (у тому числі військовозобов`язаному СБУ або розвідувальних органів) не пізніше ніж на наступний робочий день з дати прийняття такого рішення повідомляється про це у способи, визначені цим пунктом, за формою згідно з додатком 7.

У разі прийняття комісією рішення про відмову у наданні відстрочки за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, поданої через центр надання адміністративних послуг, територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє відповідному центру надання адміністративних послуг та надсилає заявникові повідомлення про відмову у наданні відстрочки (додаток 7) на зазначену у заяві адресу електронної пошти.

Рішення комісії може бути оскаржене у судовому порядку.

В додатку 5 до Порядку №560 наведений перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, документами, що підтверджують право на відстрочку відповідно до п.12 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є: свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Як було встановлено судом, позивач звернувся до Комісії з розгляду питань про надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На підтвердження права на надання відстрочки надав копії таких документів: свідоцтва про шлюб; довідки до акта огляду МСЕК; облікової картки платника податків або паспорта чоловіка чи дружини з інвалідністю (за умови відмови від РНОКПП); військово-облікового документа; консультаційного висновку; епікризу.

На підставі розгляду отриманих документів Комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом від 14.04.2026 №64/7, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови: не додано документів, які б підтверджували наявність у дружини заявника захворювання (визначеного цим пунктом) саме у теперішній час та/або причину інвалідності, з діагнозом F34.1, яке відповідно до МКХ-10 відноситься до стійких розладів настрою (афективних).

Суд зазначає, що з конструкції норми пункту 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII слідує, що законодавець поєднав сполучником «або» дві підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як-от:

- наявність дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або

- наявність у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Тобто в першій підставі визначено, що інвалідність дружини/чоловіка III групи обов`язково повинна бути встановлена внаслідок саме онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів.

В той же час, згідно другої підстави, яка є самостійною, інвалідність дружини/чоловіка ІІІ групи може бути встановлена внаслідок інших захворювань, не визначених у першій підставі, однак обов`язково умовою є те, що така особа повинна мати одне із таких супутніх захворювань: онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми.

Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №438339 ОСОБА_3 05.09.2024 встановлено третю групу інвалідності, загальне захворювання, безтерміново. Підстава: акт огляду МСЕК №2762.

Згідно епікризу з медичної карти стаціонарного хворого №44 ОСОБА_3 з 13.01.2022 до 03.02.2022 перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" з діагнозом F34.1 - Дістімія. Результат лікування: виписана з поліпшенням.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста (лікар-психіатр) КНП "Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради" від 03.03.2026 ОСОБА_3 встановлено діагноз "Дістімія".

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-III (далі-Закон № 1489-III в редакції, чинній на час виникнення спірних взаємовідносин) психічні розлади - розлади психічної діяльності, визнані такими згідно з чинною в Україні Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті.

Відповідно до статті 2 Закону №1489-III законодавство України про психіатричну допомогу базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров`я, цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них.

Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні.

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про психіатричну допомогу, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п.1.1. Наказу Міністерства охорони здоров`я України №297 від 08.10.1998 «Про перехід органів і закладів охорони здоров`я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду, здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров`я - з 01.01.1999.

У свою чергу, відповідно до МКХ-10 "Клас V. Розлади психіки та поведінки" включає перелік захворювань за кодами F00-F99 (Розлади настрою [афективні розлади] (F30-F39)).

Як вже зазначалось вище, у дружини позивача ОСОБА_3 встановлений діагноз: F34.1 - Дістімія, який за МКХ-10 відноситься до розладів настрою (афективних розладів).

Згідно із Настановою МОЗ України (https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3513) дистимія - це форма легкого, але хронічного (> 2 років) депресивного розладу.

Суд враховує, що норма пункту 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не встановлює вид чи ступінь важкості психічного розладу дружини/чоловіка з інвалідністю ІІІ групи.

Однак, на переконання суду, в порівнянні із такими супутніми захворюваннями, які повинна мати дружина/чоловік ІІІ групи інвалідності для надання відстрочки іншому із подружжя, як онкологічне захворювання, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми - легкий хронічний депресивний розлад, не є психічним розладом, наявності якого дає військовозобов`язаному право не бути призваним на військову службу під час воєнного стану.

І лише те, що діагноз "F34.1 - Дістімія" відповідно до МКХ-10 відноситься до розділу "Клас V. Розлади психіки та поведінки" не є підставою для застосування цього пункту для надання відстрочки.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач не надав відповідачу повні та достатні докази для оформлення йому відстрочки на підставі пункту 12 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.

Отже, рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом від 14.04.2026 №64/7, є правомірним, прийнятим у межах наданих повноважень та з урахуванням установлених обставин справи.

Доводи позивача не спростовують правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР