Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №520/13233/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 р. № 520/13233/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ольги Горшкової, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №109051 від 12.05.2026, винесений інспектором взводу 1, роти 4, батальйону 2, УПП в Харківській області лейтенантом поліції Магаммедзаде Нурланом Расулом Огли щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, 12.05.2026 інспектором взводу 1, роти 4, батальйону 2, УПП в Харківській області лейтенантом поліції Магаммедзаде Нурланом Расул Огли було винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ №109051 щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що позивачем щодо свого шурина ОСОБА_2 вчинено психологічне насильство яке виражалось в словесних образах та намаганні вигнати ОСОБА_2 з місця його проживання, що в подальшому завдало психічних страждань ОСОБА_2 . Вказаним терміновим заборонним приписом до позивача застосовано заходи у вигляді заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Вказаний припис винесений строком на 10 діб з 13.05.2026 00:00:00 та діє до 23.05.2026 00:00:00, містить підписи відповідних осіб, лише щодо отримання термінового заборонного припису як самим позивачем та постраждалої особи. Позивач із таким приписом не погоджується та вважає його протиправним і таким що винесений з порушенням встановленого порядку, оскільки він оформлений не у відповідності до фактичних обставин справи та за відсутності будь-яких підстав, а тому базується на припущеннях відповідача, які нічим не обґрунтовані, що в сукупності, порушують його права та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що 12.05.2026 екіпажем управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції здійснено реагування на повідомлення про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 . Під час реагування на повідомлення працівниками поліції було опитано учасників конфлікту, відібрано пояснення, отримано заяву ОСОБА_2 та проведено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства. З огляду на встановлений високий рівень ризику відповідно до вимог чинного законодавства прийнято рішення про необхідність застосування спеціального заходу протидії домашньому насильству, у зв`язку з чим стосовно ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ № 109051 від 12.05.2026 із застосуванням заходу у вигляді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Під час винесення оскаржуваного термінового заборонного припису серії ЕТ №109051 від 12.05.2026 посадова особа відповідача діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, 12.05.2026 екіпажем управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції здійснено реагування на повідомлення про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 .

На місці події працівниками поліції було опитано учасників конфлікту, відібрано пояснення, отримано заяву ОСОБА_2 та проведено оцінку ризиків вчинення домашнього насильства.

Із заяви ОСОБА_2 вбачається, що між ним, його сестрою ОСОБА_3 та її чоловіком ОСОБА_1 тривалий час існує конфлікт, під час якого останні, на його переконання, здійснювали щодо нього психологічний тиск, ображали його та намагалися виселити з місця проживання. У своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 також повідомив про конфліктну ситуацію між сторонами, словесні образи та психологічний вплив, який він сприймав як домашнє насильство.

Також, письмові пояснення надала ОСОБА_3 , яка зазначила, що 12.05.2026 року приблизно у 20:24 год вона разом зі своїм чоловіком і сином вечеряли. Через деякий час прийшов ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння і почав погрожувати, що він зламає замок на калітці, і що ОСОБА_3 з чоловіком господарюють без його відома в будинку і не питають його, а він теж є власником. Розуміючи, що без поліції з ОСОБА_2 не справитися ОСОБА_3 викликати поліцію.

За результатами проведення оцінки ризиків уповноваженою посадовою особою встановлено високий рівень небезпеки вчинення домашнього насильства.

Працівниками поліції на місці події складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №332598 від 12.05.2026 щодо ОСОБА_1 , у зв`язку із вчиненням домашнього насильства психологічного характеру щодо шурина ОСОБА_2 , яке виразилось в словесних образах та намаганні вигнати з місця проживання.

12.05.2026 інспектором взводу 1, роти 4, батальйону 2, УПП в Харківській області лейтенантом поліції Магаммедзаде Нурланом Расул Огли було винесено терміновий заборонний припис серії ЕТ №109051 щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що позивачем щодо свого шурина ОСОБА_2 вчинено психологічне насильство яке виражалось в словесних образах та намаганні вигнати ОСОБА_2 з місця його проживання, що в подальшому завдало психічних страждань ОСОБА_2 .

Відповідно до змісту термінового заборонного припису серії ЕТ №109051 від 12.05.2026 до позивача застосовано заходи у вигляді заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Вказаний припис винесений строком на 10 діб з 13.05.2026 00:00:00 та діє до 23.05.2026 00:00:00.

Позивач із таким приписом не погоджується та вважає його протиправним і таким що винесений з порушенням встановленого порядку, оскільки він оформлений не у відповідності до фактичних обставин справи та за відсутності будь-яких підстав, а тому базується на припущеннях відповідача, які нічим не обґрунтовані, що в сукупності, порушують його права та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства, визначає Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII від 07.12.2017.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII визначено, що:

- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3);

- економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру (пункт 4);

- кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (пункт 6);

- особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (пункт 8);

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: батьки (мати, батько) і дитина (діти);

Згідно з п.4 ч.1 ст.10 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників.

Статтею 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII визначено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, до яких належить, зокрема терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Так, статтею 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII передбачено, що терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.

Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України.

При цьому визначено, що терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

На виконання приписів частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

За змістом пунктів 2, 3 розділу ІІ Порядку №654 припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку №654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу ІІ Порядку №654 терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер. Усі реквізити припису заповнюються державною мовою, розбірливим почерком, чорнилом чорного або синього кольору. У разі якщо особа, щодо якої виноситься припис, не володіє українською мовою, припис складається за участю перекладача.

Пунктом 10 розділу ІІ Порядку №654 передбачено відомості, які зазначаються у приписі.

Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій (пункт 11 розділу ІІ Порядку №654).

Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Порядку №654 особа, стосовно якої винесено припис, може оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виносив припис.

Як зазначалось судом вище, відповідачем складено терміновий заборонний припис стосовно ОСОБА_1 у зв`язку зі скоєнням домашнього насильства, а саме психлогічного насильства щодо свого шурина.

Вказаним заборонним приписом застосовано заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис винесений строком на 10 діб з 00 год. 00 хв. 13.05.2026 та діє до 00 год. 00 хв. 23.05.2026.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року №369/180.

Відповідно до пункту 4, абзацу 1 пункту 5 розділу І Порядку №369 оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.

Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи (пункт 1 розділу ІІ Порядку №369).

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам (пункт 2 розділу ІІ Порядку №369).

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи (пункт 3 розділу ІІ Порядку №369).

У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції "Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи" форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них (пункт 4 розділу ІІ Порядку №369).

У зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки. Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (пункт 5 розділу ІІ Порядку №369).

Дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з №1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з №1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з №1-6 та на не більше ніж шість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки (пункт 6 розділу ІІ Порядку №369).

Залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника (пункт 7 розділу ІІ Порядку №369).

Згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, не може з`ясувати обставини конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Таким, чином з системного аналізу наведених правових норм убачається, що оцінку ризиків надає безпосередньо поліцейський, керуючись власним переконанням з урахуванням з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Так, в матеріалах справи міститься Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 12.05.2026, згідно якої інспектором поліції на запитання з №1-6 надано відповідь дві відповіді "Так" та три відповіді "Так" на запитання з №7-27.

Абзацом 3 пункту 6 розділу ІІ Порядку №369 визначено встановлення високого рівня небезпеки за умови надання поліцейським дві відповіді "Так" на запитання з №1-6 та на будь-яку кількість запитань з №7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з №7-27, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуваний припис винесено за результатами проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи та отримання від неї відповідей на 27 запитань та отримання дві відповіді «Так» на запитання з №1 - 6 та три відповіді "Так" на запитання з №7-2, що в силу пункту 6 розділу II Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства свідчить про наявність високого рівня небезпеки та, відповідно, обов`язковості складання термінового заборонного припису відповідно до положень Порядку №654.

Суд звертає увагу, що при заповненні Форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським на питання № 4 - «Чи душив кривдник постраждалу особу або передавлював її горло?» та № 5 - «Чи застосовував раніше кривдник фізичне насильство, яке спричинило тілесні ушкодження?» надано відповіді «Так», що стало підставою для визначення високого рівня небезпеки.

Разом із тим матеріали справи не містять відомостей, які б підтверджували зазначені обставини. Зокрема, у заяві та поясненнях постраждалого ОСОБА_2 відсутні будь-які посилання на факти попереднього душіння чи застосування фізичного насильства, яке спричинило тілесні ушкодження. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, на підставі яких саме фактичних даних поліцейський дійшов відповідних висновків під час оцінки ризиків, що свідчить про недостатню обґрунтованість висновку щодо наявності високого рівня небезпеки.

Отже, доказів того, що в результаті такої сварки існувала безпосередня загроза життю чи здоров`ю постраждалої особи матеріали справи не містять.

Водночас при винесенні оскаржуваного припису, посадова особа відповідача жодним чином не врахувала зазначені обставини, не встановила їх наявність, у Формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не зазначено про наявність будь-яких чинників/обставин, що підвищують кривдником (позивачем) позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення .

З огляду на вищевикладені обставини, зокрема, відсутність зауважень інспектора поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи суд доходить висновку, що прийняття оскаржуваного термінового заборонного припису стосовно кривдника, не було необхідним заходом врегулювання конфлікту, який мав місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що встановлення факту домашнього насильства лише за заявою особи, яка начебто піддавалась домашньому насильству, у випадку коли інша особа (кривдник) заперечує вчинення домашнього насильства, не може бути визнана об`єктивним.

При цьому, лише після того, як факт домашнього насильства підтверджено об`єктивними доказами, відповідач у справі мав право переходити до оцінки ступенів ризиків та вирішення питання про винесення термінового заборонного припису.

Однак, з матеріалів даної справи вбачається та фактично не спростовано відповідачем, що установленого та зафіксованого факту домашнього насильства з боку позивача не було, а відтак і підстав для вирішення питань для винесення вказаного вище припису не було.

Доводи відповідача про те, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника є правомірним, винесений уповноваженою особою, у порядку та у спосіб, визначений законодавством та безпідставно оскаржується позивачем, є необґрунтованими та суперечать висновкам суду у даній справі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що право особи, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, оскаржити його до суду в загальному порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України, визначено частиною дев`ятою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII.

При цьому зазначена норма закону (попри те, що частина п`ята статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229-VIII визначає, що терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб) не пов`язує право особи, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, на оскарження його до суду лише протягом строку дії такого припису, жодних аргументів на підтвердження правомірності оскаржуваного припису, яким суду належало б надати правову оцінку, відповідач у відзиві на позовну заяву не зазначив.

В той же час, закінчення терміну дії припису не вказує на те, що даний акт індивідуальної дії не створює правових наслідків для позивача у справі. Так, відповідно до Закону України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" винесення термінового заборонного припису відносно кривдника передбачає настання негативних наслідків для цієї особи, а саме: внесення до реєстру осіб, що вчинили домашнє насильство, взяття кривдника на профілактичний облік, відшкодування моральної шкоди та матеріальних збитків, тощо.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності винесення термінового заборонного припису та не підтверджено належними і допустимими доказами наявності фактичних обставин, які стали підставою для визначення високого рівня небезпеки та застосування зазначеного заходу. За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а терміновий заборонний припис - визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії ЕТ №109051 від 12.05.2026, винесений інспектором взводу 1, роти 4, батальйону 2, УПП в Харківській області лейтенантом поліції Магаммедзаде Нурланом Расулом Огли щодо ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, будинок 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ольга ГОРШКОВА